Справа № 500/984/25
25 квітня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Захід Підшипник" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Захід Підшипник" (далі - ТОВ "Тернопіль Захід Підшипник", Товариство, позивач) через представника звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 21.01.2025 №UA403070/2025/000026/2.
Позов обґрунтовано тим, що з метою митного оформлення ввезеного на територію України товару (підшипників різних характеристик, п'ять найменувань товару в асортименті) уповноваженим представником Товариства подано відповідачу електронну митну декларацію (далі - МД) № 25UA403070000500U0 від 21.01.2025 з вартістю товару за ціною договору з усіма необхідними документами на підтвердження заявленої митної вартості. Заявлена митна вартість склала суму товару 38 931,70 дол. США.
В специфікації №2/24 від 15.10.2024 до контракту №LHSCM-2022, на підставі якої проводилася поставка товару, що розмитнювався, сторони домовилися про поставку підшипників кількістю 42290 шт. на загальну суму 38 931,70 дол. США. Умови оплати визначені як попередня оплата в розмірі 7 662,74 дол. США та повний розрахунок протягом 18 днів з дати відвантаження.
За результатами розгляду поданої МД та долучених до неї документів митний орган прийняв спірне рішення №UA403070/2025/000026/2, яким скоригував (збільшив) митну вартість товару, використавши інформацію про ідентичні товари згідно зі статтею 59 Митного кодексу України (далі - МК України), аргументуючи наступним: у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару. Ще митний орган визнав договір транспортно-експедиторського обслуговування, морський коносамент та накладну СГМС (система глобального моніторингу та супроводу) недостатнім підтвердженням причетності експедитора ПП «Ферст Вей», морського перевізника «Shenzhen Betterway International Freight Forwarding Co, ltd» та залізничного перевізника «Ost-West Logistic Poland Sp. Zoo» до перевезення вантажу з огляду на відсутність рахунків на перевезення, банківських, платіжних документів, договорів між експедитором та перевізниками. Вказане на думку митного органу може свідчити про неповноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України та стало підставою для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.
За основу для обрахунку митної вартості товару Тернопільська митниця взяла інформацію з МД від 27.08.2024 №UA403070/2024/006820, на підставі якої для товару №1 визначено митну вартість на рівні 2,5243 дол. США за 1 кг, для товару №2 - на рівні 2,3540 дол. США за кг, для товару №3 - на рівні 2,52 дол. США за кг, для товару №5 - на рівні 2,0303 дол. США за кг.
Позивач не погоджується з рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000026/2 та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом, а саме: контракт №LHSCM-2022 від 20.09.2022 та доповнення до нього, специфікація №2/24 від 15.10.2024, пакувальний лист, інвойс, платіжні інструкції, коносамент, накладна, супровідний документ T1, договір транспортно-експедиторського обслуговування, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг, документ, що підтверджує вартість перевезення товару, прайс-лист, митна декларація країни відправлення.
Вказані документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Жодних розбіжностей у документах, поданих для митного оформлення і які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не було, а тому у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів.
Посилання митного органу на необхідність долучення до митної декларації договорів між експедитором та перевізниками і виставлених на їх підставі рахунків та платіжних документів є помилковим з огляду на те, що позивач не є безпосереднім учасником таких відносин та не несе в них жодних витрат, уповноваживши на їх організацію експедитора, в оплаті послуг якого вони включені.
В МД від 27.08.2024 №UA403070/2024/006820B, інформацію з якої взято за основу для обрахунку митної вартості, був заявлений до розмитнення товар, придбаний згідно специфікації №1/24 від 08.04.2024 до контракту LHSCM-2022 від 20.09.2022. Із 46-ти позицій товару у специфікації №2/24 від 15.10.2024, митна вартість яких була скоригована оспорюваним рішенням, із специфікацією №1/24 від 08.04.2024 співпадає тільки 9 позицій (артикули 6213, 30206, 30208, 32024, 32306, 62072RS, 622032RS, UCFL-205, UCP-308), з яких вартість придбання збільшилася порівняно із квітнем 2024 року тільки по двох артикулах - 30206 та UCFL-205. У семи інших товарних позиціях вартість придбання зменшилася. Таким чином, твердження відповідача про визначення митної вартості виходячи з інформації про розмитнення «ідентичних товарів» спростовується інформацією із специфікації та митної декларації, взятих відповідачем за основу.
Визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Позивач просив також стягнути з відповідача судові витрати, що складаються зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрат на правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) у строк, встановлений статтею 258 КАС України, суддею одноособово.
У строк, встановлений судом, надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позовні вимоги заперечує. В обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що 21.01.2025 уповноваженою особою позивача подано МД, у якій до митного оформлення заявлено п'ять найменувань товару (підшипників з різними характеристиками). До митного оформлення подано ряд документів. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товарів автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО «Інспектор») було згенеровано відповідні форми митного контролю. Також АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур із зазначенням про можливе заниження митної вартості товарів.
Митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами якої виявлено, що згідно з договором транспортно-експедиторського обслуговування від 18.11.2022 № ПП033/22-11 експедитором є ПП «Ферст Вей», в коносаменті від 11.11.2024 №BW24110064 морське перевезення здійснювала компанія «Shenzhen Betterway International Freight Forwarding Co., Ltd», в накладній СГМС від 10.01.2025 № 37554517 перевізник - «Ost-West Logistic Poland Sp. Zoo». Інформація, яка б підтверджувала причетність ПП «Ферст Вей», «Shenzhen Betterway International Freight Forwarding Co., Ltd», «Ost-West Logistic Poland Sp. Zoo» до перевезення вантажу морським та залізничним транспортом, окрім накладної СГМС, коносаменту відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між ПП «Ферст Вей», «Shenzhen Betterway International Freight Forwarding Co., Ltd» та «Ost-West Logistic Poland Sp. Zoo». Вище зазначене може свідчити про неповноту включення витрат, пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України. Прайс-лист № б/н від 10.10.2024 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність. Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.
У митного органу виникли сумніви щодо заявленої митної вартості товару, у зв'язку з чим розпочато процедуру консультацій, за результатами якої не підтверджено заявлену декларантом митну вартість товару, через що прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403070/2025/000026/2 від 22.01.2025 (а не від 21.01.2025 як помилково вказує позивач). У графі 33 цього рішення зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної вартості. За основу для обрахунку митної вартості задекларованого товару взято інформацію щодо вартості ідентичних товарів згідно з ЕМД від 27.08.2024 № UA403070/2024/006820 від того самого відправника, що постачався тому самому отримувачу.
Представник відповідача вказує, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та обґрунтовано, просить у задоволенні позову відмовити повністю. Також представник відповідача заперечує проти стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн, бо такий розмір витрат є необґрунтованим, неспівмірним зі складністю справи, обсягом виконаних робіт та обсягом наданих послуг.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Ухвалою суду від 17.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні.
Розгляд справи здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України.
Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопіль Захід Підшипник» (код ЄДРПОУ 33198605) зареєстроване як юридична особа з 25.10.2004, основним видом діяльності є виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства.
20.09.2022 між ТОВ «Тернопіль Захід Підшипник» (покупець) та компанією Linyi Hongen Supply Chain Management Co, Ltd (продавець) укладено контракт №LHSCM-2022, відповідно до якого продавець продав, а покупець купив на умовах FOB Qingdao (Китай) товар, вказаний у специфікаціях.
За змістом специфікації №2/24 від 15.10.2024 до контракту №LHSCM-2022 сторони домовилися про поставку підшипників кількістю 42 290 шт. на загальну суму 38 931,70 дол. США. Умови оплати визначені як попередня оплата в розмірі 7 662,74 дол. США та повний розрахунок протягом 18 днів з дати відвантаження.
21.01.2025 з метою здійснення митного оформлення вказаного товару декларантом позивача подано до Тернопільської митниці МД №25UA403070000500U0. До митного оформлення заявлено п'ять найменувань товару:
товар №1 підшипники кулькові, зовнішній діаметр яких більш як 30 мм, в асортименті, товар №2 підшипники роликові конічні, в асортименті, товар №3 підшипники з циліндричними роликами, включаючи вироби, складені з сепаратора та роликів, в асортименті, товар №4 підшипники кулькові, зовнішній діаметр яких не більш як 30мм, в асортименті, товар №5 підшипники з циліндричними роликами, включаючи вироби, складені з сепаратора та роликів, в асортименті.
Відповідно до відомостей графи 44 МД разом з нею до митного оформлення були подані наступні документи: пакувальний лист № б/н від 15.10.2024, рахунок-фактура (інвойс) № TZP202405 від 15.10.2024, коносамент № BW24110064 від 11.11.2024, накладна УМВС № 37554517 від 10.01.2025, супровідний документ T1 № 25PL322080NS5KX4M1 від 07.01.2025, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №C24MA3P3X3940021 від 12.11.2024, платіжний документ про сплату за товар - платіжна інструкція № 680 та №694 від 16.10.2024, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №4246 від 21.01.2025, документ, що підтверджує вартість перевезення товару, № 2101/1 від 21.01.2025, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № LHSCM-2022 від 20.09.2022 з доповненням № 1 від 15.10.2024 та доповненням № б/н від 31.12.2024, специфікація № 2/24 від 15.10.2024, лист від відправника № 16-01/1 від 16.01.2025, технічна документація на товар № 1 ч.1 від 14.01.2025, № 1 ч.2 від 14.01.2025, № 3 від 14.01.2025, копія митної декларації країни відправлення № 421320240000226618 від 08.11.2024 (а.с.9-18, 22-24, 28-3541-105).
Фактурна вартість товару визначена за ціною договору та вказана в МД у розмірі 38 931,70 дол. США, до складових митної вартості включені витрати на перевезення товару на суму 183 548,70 грн.
Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, АСМО «Інспектор» згенеровано форми митного контролю: « 000 Інформаційне повідомлення»; « 101-1 Витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів»; « 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; « 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»; « 107-3 Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД»; « 108-3 Витребування документів, які підтверджують коди товарів згідно з УКТ ЗЕД»; « 114-6 Контроль дотримання вимог законодавства у сфері державного експортного контролю щодо переміщення та/або випуску товарів»; « 115-7 Перевірка з метою виявлення товарів, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності відповідно до розділу XIV Митного кодексу України»; « 202-1 Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації»; « 911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей». Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур (а.с.61).
У подальшому Тернопільською митницею направлено уповноваженій особі декларанта електронне повідомлення про початок консультації з митним органом та для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідач просив надати такі документи: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів витребовувалися інші відповідно до частини третьої статті 53 МК України: копія митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації, прайс-лист виробника товару.
Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково надано: договір (контракт) про перевезення № ПП033/22-11 від 18.11.2022. Листом №15 від 22.01.2025 декларант повідомив митницю про те, що всі необхідні документи подані.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 22.01.2025 №UA403070/2025/000026/2, у графі 33 якого зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.
У рішенні Тернопільська митниця вказала, що за результатами опрацювання документів встановлено, що оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 20.09.2022 № LHSCM-2022. До митного оформлення договір транспортно-експедиторського обслуговування від 18.11.2022 № ПП033/22-11, де експедитором зазначено ПП «Ферст Вей», в коносаменті від 11.11.2024 №BW24110064 морське перевезення здійснювала компанія «Shenzhen Betterway International Freight Forwarding Co., Ltd», в накладній СГМС від 10.01.2025 № 37554517 перевізник - «Ost-West Logistic Poland Sp. Zoo». Інформація, яка б підтверджувала причетність ПП «Ферст Вей», «Shenzhen Betterway International Freight Forwarding Co., Ltd», «Ost-West Logistic Poland Sp. Zoo» до перевезення вантажу морським та залізничним транспортом окрім накладної СГМС, коносаменту відсутня, а саме відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між ПП «Ферст Bей», «Shenzhen Betterway International Freight Forwarding Co., Ltd» та «Ost-West Logistic Poland Sp. Zoo». Це може свідчити про неповноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України. Прайс-лист № б/н від 10.10.2024 містить інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність.
Ще у рішенні вказано, що митна вартість може бути визначена за другорядним методом (стаття 59 МК України) по причині наявності у митного органу інформації про ідентичні товари, що були оформлені у митному відношенні. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості: товару №1 згідно з ЕМД від 27.08.2024 № UA403070/2024/006820, за якою оформлено ідентичний товар від того самого відправника, тим самим отримувачем на рівні 2,5243 дол. США за кг, товару №2 згідно з ЕМД від 27.08.2024 № UA403070/2024/006820, за якою оформлено ідентичний товар від того самого відправника, тим самим отримувачем на рівні 2,3540 дол. США за кг, товару №3 згідно з ЕМД від 27.08.2024 № UA403070/2024/006820, за якою оформлено ідентичний товар від того самого відправника, тим самим отримувачем на рівні 2,52 дол. США за кг, товару №5 згідно з ЕМД від 27.08.2024 № UA403070/2024/006820 за якою оформлено ідентичний товар від того самого відправника, тим самим отримувачем на рівні 2,0303 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилося (а.с.25-27).
Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нову митну декларацію, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю із наданням гарантій відповідно до розділу X МК України в забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.
У подальшому, не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб'єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У пункті 2 частини п'ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.
Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).
Перевірячи правильність обчислення митної вартості суд з'ясував таке.
Декларантом позивача подані до Тернопільської митниці документи на підтвердження заявленої митної вартості відповідно до переліку, який визначений у частині другій статті 53 МК України, а саме:
зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № LHSCM-2022 від 20.09.2022 з доповненням № 1 від 15.10.2024 та доповненням № б/н від 31.12.2024, специфікація № 2/24 від 15.10.2024;
рахунок-фактура (інвойс) № TZP202405 від 15.10.2024 на поставку товару 42 290 шт. на загальну суму 38 931,70 дол. США;
на підтвердження розрахунків митному органу подавався банківський платіжний документ, що стосуються оцінюваного товару, платіжні інструкції № 680 і №694 від 16.10.2024;
інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, не подавалися через їх відсутність;
на підтвердження транспортних витрат надано такі перевізні документи: коносамент № BW24110064 від 11.11.2024, накладна УМВС № 37554517 від 10.01.2025, супровідний документ T1 № 25PL322080NS5KX4M1 від 07.01.2025, договір транспортно-експедиторського обслуговування від 18.11.2022 № ПП033/22-11, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №4246 від 21.01.2025, документ, що підтверджує вартість перевезення товару, № 2101/1 від 21.01.2025.
Декларант позивача надав митному органу ще й документи, визначені частиною третьою статті 53 МК України як додаткові, серед яких пакувальний лист № б/н від 15.10.2024, сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №C24MA3P3X3940021 від 12.11.2024, прайс-лист, лист від відправника № 16-01/1 від 16.01.2025, копія митної декларації країни відправлення № 421320240000226618 від 08.11.2024
Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № LHSCM-2022 від 20.09.2022 з доповненнями № 1 від 15.10.2024 та № б/н від 31.12.2024, визначає предмет та умови поставки, умови оплати, строк дії контракту та основні зобов'язання продавця та покупця тощо. Деталізація товару, що постачався, наведена у погодженій сторонами специфікації № 2/24 від 15.10.2024, за змістом якої сторони домовилися про поставку підшипників кількістю 42 290 шт. на загальну суму 38 931,70 дол. США, у якій погодили і умови оплати.
Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) № TZP202405 від 15.10.2024 загальна вартість товару становить 38 931,70 дол. США. Ціна товару вказана в інвойсі відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №25UA403070000500U0 від 21.01.2025 (графа 22).
Умови оплати за товар визначені у специфікації, що зазначено вище та дотримані Товариством. До митного оформлення подані документи, що підтверджують часткову оплату за поставлений товар.
Водночас суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунку-фактурі. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД №25UA403070000500U0 від 21.01.2025 фактурна вартість оцінюваного товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) № TZP202405 від 15.10.2024. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни за поставлені товари подані декларантом позивачем документи не містять. Умови оплати визначені сторонами зовнішньоекономічних відносин дотримані, хоча такі жодним чином не впливають на митну вартість товару.
Заявлена декларантом вартість товару за ціною договору підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Стосовно інших складових, які включаються до митної вартості товару за ціною договору, то відповідно до відомостей МД № TZP202405 від 15.10.2024 та графи 17 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 22.01.2025 №UA403070/2025/000026/2 декларантом позивача заявлені витрати за кодом 10 (витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України) в сумі 183 548,70 грн. На підтвердження цих витрат до митного оформлення разом з МД подано перевізні документи, перелік яких наведено вище, проте Тернопільська митниця вважає, що таких недостатньо.
Відповідач вказує, що до митного оформлення надано договір транспортно-експедиторського обслуговування від 18.11.2022 № ПП033/22-11, де експедитором зазначено ПП «Ферст Вей», в коносаменті від 11.11.2024 №BW24110064 морське перевезення здійснювала компанія «Shenzhen Betterway International Freight Forwarding Co., Ltd», в накладній СГМС від 10.01.2025 № 37554517 перевізник - «Ost-West Logistic Poland Sp. Zoo». Інформація, яка б підтверджувала причетність ПП «Ферст Вей», «Shenzhen Betterway International Freight Forwarding Co., Ltd», «Ost-West Logistic Poland Sp. Zoo» до перевезення вантажу морським та залізничним транспортом відсутня, зокрема відсутні рахунки про перевезення, банківські платіжні документи та договори між ПП «Ферст Bей», «Shenzhen Betterway International Freight Forwarding Co., Ltd» та «Ost-West Logistic Poland Sp. Zoo».
В даному випадку митний орган в оскаржуваному рішенні сам же вказує на те, що експедитором, який організовує транспортне перевезення товару позивача, є ПП «Фест Вей», договір з яким наданий відповідачу (договір 18.11.2022 № ПП033/22-11). Експедитор укладає договори з перевізниками, проводить розрахунки, ТОВ «Тернопіль Захід Підшипник» не є учасником таких правовідносин, стороною договору, а тому тих документів, які вимагав надати митний орган у наявності немає.
При цьому Товариство надало достатні відомості, що підтверджують таку складову митної вартості як транспортні витрати, серед яких: договір транспортно-експедиторського обслуговування від 18.11.2022 № ПП033/22-11, укладений з експедитором ПП «Ферст Вей», коносамент № BW24110064 від 11.11.2024, накладна УМВС № 37554517 від 10.01.2025, супровідний документ T1 № 25PL322080NS5KX4M1 від 07.01.2025, рахунок-фактура ПП «Ферст Вей» №4246 від 21.01.2025 за надані транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 183 548,70 грн (які включають міжнародне перевезення за межами України, фрахт, навантажувально-розвантажувальні роботи за межами України, транспортно-експедиційне обслуговування вантажу), довідку ПП «Ферст Вей» № 2101/1 від 21.01.2025 про вартість транспортно-експедиційних послуг по маршруту Китай-Польща-Україна 183 548,70 грн.
Транспорті витрати до митної території України в сумі 183 548,70 грн відповідають витратам, які декларант позивача включив як складову митної вартості до ціни договору.
Відповідно до пунктів 5-6 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Саме такі витрати декларант ТОВ «Тернопіль Захід Підшипник» включив до додаткових складових митної вартості, визначеної за ціною договору: транспортування до митної території України.
Суд вважає слушними пояснення представника позивача про те, що посилання митного органу на необхідність долучення до митної декларації договорів між експедитором та перевізниками і виставлених на їх підставі рахунків та платіжних документів є помилковим з огляду на те, що позивач не є безпосереднім учасником таких відносин та не несе в них жодних витрат, уповноваживши на їх організацію експедитора, в оплаті послуг якого вони включені.
Також суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, у якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України та виснував: якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).
З огляду на це суд зазначає, що наведені вище судом докази, які подавалися декларантом позивача на підтвердження транспортних витрат, є допустимими та достатніми доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Іншою підставою для невизнання заявленої митної вартості товарів відповідач вказує недоліки прайс-листа. З цього приводу суд зауважує, що прейскурант (прайс-лист) є одним з допоміжних (додаткових) документів, який митний орган може витребувати у декларанта відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг. Зазвичай прейскуранти (прайс-листи) виробника товару містять пропозицію продавця, адресовану необмеженому колу покупців, з відомостями, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми.
Суд враховує те, що інформація, яка міститься у прайс-листі, який подавався до митного оформлення у спірному випаду, є документом продавця, відповідно, Товариство позбавлене можливості впливати на його зміст та зазначення будь-якої інформації.
Крім того, відсутність загального прайс-листа (адресованого невизначеному колу покупців) від виробника товару не може бути підставою для коригування митної вартості товару, оскільки останній не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів.
Також суд зазначає висновки викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 про те, що митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість відомостей прайс-листа як на підставу для коригування митної вартості товару. У іншій постанові від 10.05.2023 у справі № 815/1780/17 Верховний Суд зазначив, що висновки відповідача стосовно того, що зазначення у прайс-листах умов поставки CIF Одеса (Чорноморськ) не відповідають вимогам чинного законодавства, судова колегія також вважає такими, що не свідчать про наявність розбіжностей у поданих документах, оскільки на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який може оформлюватись продавцем у довільній формі та на власний розсуд. Крім того, прайс-лист не є основним документом на підтвердження митної вартості товару, в зв'язку з чим будь-які сумніви в правильності його складання не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що при розгляді цієї справи не встановлено у документах, які подані декларантом до митного оформлення ознак підробки чи відсутності у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант позивача надав митному органу належні та допустимі, достатні докази на підтвердження ціни товару і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, навіть тим же покупцем та від того ж постачальника, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів. Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.
Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
При цьому митний орган належно не обґрунтував свої рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 22.01.2025 №UA403070/2025/000026/2 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, то його слід визнати протиправним та скасувати, а позов належить задовольнити повністю. Представник позивача допустив описку у даті рішення, правильною є саме 22.01.2025, а не 21.01.2025.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 2422,40 грн, перерахований до бюджету згідно з платіжною інструкцією №4036 від 19.02.2025 (а.с.6 зворот).
Також Товариством заявлені до відшкодування з Тернопільської митниці витрати на правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн. Вирішуючи питання наявності підстав для стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.
За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах №640/3098/20 та №160/6762/21, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.
Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: копія договору про надання правничої допомоги №145 від 31.01.2025, укладеного між Товариством (клієнт) та адвокатським бюро «Руслана Гураля» (адвокатське бюро), ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВО №1098523, який виданий на підставі вказаного договору адвокатським бюро «Руслана Гураля»; платіжна інструкція про сплату послуг на підставі договору про надання правової допомоги №145 від 31.01.2025 на суму 25000,00 грн.
За змістом пункту 1.1 договору про надання правничої допомоги №145 від 31.01.2025 адвокатське бюро здійснює представництво клієнта в Тернопільському окружному адміністративному суді в справі за позовом клієнта до Тернопільської митниці про визнання недійсним та скасування рішень про коригування митної вартості.
Відповідно до пункту 4.1 договору за надання правничої допомоги розмір гонорару за представництво клієнта в суді першої інстанції складає 25000 грн.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу цієї справи, суд зазначає, що предметом позову є одне рішення про коригування митної вартості; спірні правовідносини регулюються нормами МК України та великої кількості підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню і застосуванню, не передбачають (з огляду на надання правничої допомоги адвокатом в подібних справах в інтересах позивача). У матеріалах справа наявна лише одна позовна заява, підготовлена адвокатом.
З огляду на наведене та виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості їх складу та розумного розміру, справедливо буде відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Отже, до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль Захід Підшипник» (вулиця Текстильна, 34, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46010, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33198605) до Тернопільської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (вулиця Текстильна, 38, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46020, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в ЄДРПОУ 43985576) задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів від 22.01.2025 №UA403070/2025/000026/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопіль Захід Підшипник» судові витрати на суму 7422,40 грн (сім тисяч чотириста двадцять дві грн 40 коп.), у тому числі по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.), витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п'ять тисяч грн 00 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 25 квітня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.