Справа № 640/10610/19
25 квітня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Приватного підприємства Фірма "Вір'єм" до Головного управління ДПС у м. Києві третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Приватного підприємства Фірма "Вір'єм" до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 постановлено дану адміністративну справу прийняти до провадження судді Юзьківа М.І.
У матеріалах справи міститься доповнення до позовної заяви про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, у якому позивач просить суд збільшити обсяг позовних вимог та залучити у якості відповідача 2 Державну податкову службу України.
Вирішуючи питання щодо можливості прийняття доповнень до позовної заяви, суд враховує наступне.
Положеннями статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено права та обов'язки учасників справи, зокрема право подавати заяви та клопотання.
Згідно з частиною статті 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже з аналізу цих норм права можна дійти висновку, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Відтак, в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, необхідно розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
Крім того, аналізуючи частину першу статті 47 КАС України, суд приходить до висновку, що законодавець у зазначеній нормі чітко визначив, що зміна може стосуватися лише предмета або підстави позову. При цьому, зміна позивачем одночасно як предмета так і підстави позову є недопустимою з огляду на те, що така зміна фактично свідчить про появу нового позову.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається.
Суд зауважує, що зміну і предмету, і підстав позову варто розцінювати як подання нового позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 916/1764/17, від 22.01.2020 у справі № 210/2289/17, від 30.01.2020 у справі № 817/831/18 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, від 01.02.2021 у справі № 2а-3025/11/0970.
Водночас, дослідивши доповнення до позовної заяви в порівняні із первинними позовними вимогами, суд приходить до висновку, що в цьому випадку має місце зміна предмету та підстав позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подані доповнення до позовної заяви фактично є заявою про одночасну зміну підстав та предмету позову у справі, що згідно з частиною першою статті 47 КАС України не допускається, оскільки свідчить про виникнення нового адміністративного позову, який має свій індивідуальний предмет та підстави, що є відмінними від предмету та підстав, визначених стороною позивача при зверненні до суду з первинним адміністративним позовом.
Суд наголошує, що позивач не повинен ототожнювати можливість подання заяви про зміну предмету та/або підстав позову - із поданням нового адміністративного позову, що не пов'язаний з первісним позовом.
Отже, оскільки вказана зміна позовних вимог виходить за межі спірних правовідносин, остання не є зміною заявлених позовних вимог в розумінні статті 47 КАС України, а є поданням до суду нового позову, що унеможливлює його розгляд у рамках цієї справи.
Одночасна зміна позивачем підстав та предмету позову свідчить про недотримання ним вимог статті 167 КАС України та є підставою для повернення доповнень до позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 47, 166, 167, 248, 256 КАС України, суд
Доповнення до позовної заяви у справі № 640/10610/19 за позовом Приватного підприємства Фірма "Вір'єм" до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути без розгляду.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала набирає законної сили в порядку вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 25.04.2025.
Головуючий суддя Юзьків М.І.