Справа №500/784/25
24 квітня 2025 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті в якому просить:
визнати протиправною та скасувати постанову №067976 від 12.11.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн до Піщатіна Тараса Богдановича, винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби з безпеки на транспорті,
визнати протиправною та скасувати постанову №127036 від 10.12.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн до ОСОБА_1 , винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби з безпеки на транспорті.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.10.2024 на а/д Р-39 км. 72+353 посадовою особою відповідача проведено перевірку належного ОСОБА_1 транспортного засобу "MITSUBISHI" номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , користувачем транспортного засобу надано представнику контролюючого органу всі наявні в нього на момент перевірки документи, а саме посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , в ході перевірки виявлено нібито відсутність документів передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", внаслідок чого складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР051546 від 10.10.2024.
На підставі вказаного акта 12.11.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову №067976 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн до ОСОБА_1 за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
31.10.2024 на а/д М-10 335 км. Тернопільська область посадовою особою відповідача проведено перевірку транспортного засобу "MITSUBISHI ruso" номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , в ході якої виявлено відсутність документів передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР051652 від 31.10.2024.
Згідно вказаного акту 10.12.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову №127036 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн до ОСОБА_1 за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Вважає, що вказані постанови підлягають скасуванню, оскільки позивач не є автомобільним перевізником та суб'єктом відповідальності передбаченої абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Ухвалою суду від 17.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач 26.02.2025 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Вказує, що посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок та направлення на рейдову перевірку 10.10.2024 і 31.10.2024 перевірено транспортний засіб спеціальний вантажний бетонорозмішувач марки "MITSUBISHI" н.з. НОМЕР_3 свідоцтво реєстрації НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 посвідчення водія НОМЕР_4 . Відповідно наданого свідоцтва реєстрації транспортного засобу власник - ОСОБА_1 . Вказаним транспортним засобом здійснювалися вантажні перевезення (бетонна суміш), однак товарно-транспортної накладної чи іншого документу на вантаж для проведення перевірки надано не було.
Під час перевірки встановлено, що транспортний засіб марки "MITSUBISHI" н.з. НОМЕР_3 , відповідно до пункту F.1 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 повна маса транспортного засобу становить 7880 кг; автомобільний перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, водій не веде облік режиму праці та відпочинку; відсутня ттн на вантаж; відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, що перевірявся.
Зважаючи на виявлені порушення було складено акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР051546 від 10.10.2024, №АР051652 від 31.10.2024.
В актах зафіксовано порушення вимог абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону.
Водій акти підписав, будь-яких письмових зауважень чи заперечень не надав.
Враховуючи зафіксовані порушення законодавства, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України 12.11.2024 і 10.12.2024 винесено оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн до позивача відповідно абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за відсутність на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону.
03.03.2025 представником позивача подано до суду відповідь на відзив разом з клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та допит свідка ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 10.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотань представника позивача про розгляд адміністративної справи №500/784/25 за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу за правилами загального позовного провадження та допиту свідка.
12.03.2025 представником позивача до суду подано додаткові пояснення.
Суд зазначає, що розгляд даної справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з урахуванням строку перебування головуючого судді у відпустці, в порядку черговості.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 07.10.2024 та направлення на рейдову перевірку №005643 від 07.10.2024 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на А/Д Р-39 км 72+353, Тернопільська область.
10.10.2024 при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб спеціальний вантажний бетонорозмішувач марки "MITSUBISHI" н.з. НОМЕР_3 свідоцтво реєстрації НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 посвідчення водія НОМЕР_4 .
Відповідно наданого свідоцтва реєстрації транспортного засобу власник - ОСОБА_1 .
Вказаним транспортним засобом здійснювалися вантажні перевезення (бетонна суміш), однак товарно-транспортної накладної чи іншого документу на вантаж для проведення перевірки надано не було Під час перевірки встановлено: - транспортний засіб марки "MITSUBISHI" н.з. НОМЕР_3 , відповідно до пункту F.1 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 повна маса транспортного засобу становить 7880 кг; - автомобільний перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, водій не веде облік режиму праці та відпочинку; - відсутня ттн на вантаж; відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, що перевірявся.
Зважаючи на виявлені порушення було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №051546 від 10.10.2024.
В акті зафіксовано порушення вимог абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону. Водій від пояснень відмовився, акт підписав.
31.10.2024 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок від 28.10.2024 та направлення на рейдову перевірку №005646 від 28.10.2024 проведено рейдову перевірку (перевірку на дорозі) на А/Д М-19 335 км, Тернопільська область.
При проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), перевірено транспортний засіб спеціальний вантажний бетонорозмішувач марки "MITSUBISHI" н.з. НОМЕР_3 свідоцтво реєстрації НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 посвідчення водія НОМЕР_4 .
Відповідно наданого свідоцтва реєстрації транспортного засобу власник - ОСОБА_1 .
Вказаним транспортним засобом здійснювалися вантажні перевезення (бетонна суміш), однак товарно-транспортної накладної чи іншого документу на вантаж для проведення перевірки надано не було.
Під час перевірки встановлено: - транспортний засіб марки "MITSUBISHI" н.з. НОМЕР_3 , відповідно до пункту F.1 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 повна маса транспортного засобу становить 7880 кг; - автомобільний перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу; водій не веде облік режиму праці та відпочинку; відсутня ттн на вантаж; відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, що перевірявся.
За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №051652 від 31.10.2024, в якому зафіксовано порушення вимог абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону.
Водій з актом ознайомився, підписав його та будь-яких письмових зауважень чи заперечень не надав.
В подальшому, за результатами розгляду актів від 10.10.2024 №051546, від 31.10.2024 №051652 в.о начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області винесено 12.11.2024 постанову №067976, 10.12.2024 постанову №127036 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статі 60 цього Закону.
Вважаючи прийняті відповідачем постанови протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).
Відповідно до пункту 1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Підпунктом 1 пункту 4 Положення передбачено, що основними завданнями Укртрансбезпеки є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.
У відповідності до абзацу першого пункту 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2021 року №1579-р "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області.
Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок №1567), рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) здійснює функції з управління автомобільними дорогами загального користування та має право вимагати дотримання законодавчих та нормативних актів з питань дорожнього руху.
З огляду на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1567, рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Пунктом 14 Порядку №1567 визначено, що рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка. (пункт 12 Порядку №1567)
Згідно пункту 15 Порядку №1567 одними із питань, що перевіряється при проведенні рейдової перевірки є: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис. (пункт 22 Порядку №1567).
Як слідує з матеріалів справи посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області на підставі щотижневого графіка проведення рейдових перевірок та направлення на рейдову перевірку 10.10.2024 і 31.10.2024 перевірено транспортний засіб спеціальний вантажний бетонорозмішувач марки "MITSUBISHI" н.з. НОМЕР_3 свідоцтво реєстрації НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 посвідчення водія НОМЕР_4 . Відповідно наданого свідоцтва реєстрації транспортного засобу власник - ОСОБА_1 . Вказаним транспортним засобом здійснювалися вантажні перевезення (бетонна суміш), однак товарно-транспортної накладної чи іншого документу на вантаж для проведення перевірки надано не було.
Під час перевірки встановлено, що транспортний засіб марки "MITSUBISHI" н.з. НОМЕР_3 , відповідно до пункту F.1 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 повна маса транспортного засобу становить 7880 кг; автомобільний перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, водій не веде облік режиму праці та відпочинку; відсутня ттн на вантаж; відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, що перевірявся.
Зважаючи на виявлені порушення було складено акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №АР051546 від 10.10.2024, №АР051652 від 31.10.2024.
В актах зафіксовано порушення вимог абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону.
Водій акти підписав, будь-яких письмових зауважень чи заперечень не надав.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).
Статтею 2 Закону №2344-ІІІ визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
За положеннями статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов'язкові реквізити:
дата і місце складання;
вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення;
вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);
транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;
пункти завантаження і розвантаження.
Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568 (далі - Правила №363), наведені в цих Правилах терміни та поняття вживаються в такому значенні:
автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами,
товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені Законом України "Про автомобільний транспорт" та цими Правилами.
Пунктом 11.1 Правил №363 визначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яка містить всі обов'язкові реквізити, визначені Законом України "Про автомобільний транспорт", форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. (пункт 11.2 Правил №363)
Таким чином при здійсненні перевезення вантажу (бетонної суміші) 10.10.2024 на А/Д Р-39 км. 72+353, 31.10.2024 на А/Д М-19 335 км. Тернопільська область у водія ОСОБА_2 була відсутня товарно-транспортна накладна або інші документи на вантаж, що зафіксовано в актах проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №051546 від 10.10.2024, №051652 від 31.10.2024.
При цьому водій транспортного засобу ОСОБА_2 підписав акти, від пояснень відмовився.
Відповідно до статі 34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, зокрема виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно - правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Відповідно до статі 2 Закону України "Про транспорт" від 10.11.1994 №232/94-ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.
Отже, обов'язок позивача щодо дотримання вимог підзаконного нормативного акту передбачено чинним законодавством.
Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 р. за № 811/18106 (далі - Положення №340), яке розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух" встановлено особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Вимоги цього Положення пункт 1.3 поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Згідно пункту 1.4 Положення, це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв.
Однак, пунктом 6.1 Положення №340 встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Відповідно до пункту 1.5 Положення №340 тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
Пунктом 6.3 Положення №340 визначено, що водій, що керує ТЗ, на автобусних маршрутах протяжністю до 50 км включно, вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв, або використовувати діючий та повірений тахограф.
Як слідує з матеріалів справи під час перевірки встановлено, що транспортний засіб марки "MITSUBISHI" н.з. НОМЕР_3 , відповідно до пункту F.1 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 має повну масу транспортного засобу - 7880 кг, тому відповідно до вказаних вище положень законодавства повинен бути обладнаний діючим та повіреним тахографом.
При перевірці виявлено, що автомобільний перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, водій не веде облік режиму праці та відпочинку.
За приписами пункту 7.1 розділу VIІ Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України..
Пунктом 4 наказу Міністерства транспорту та зв'язку від 07.06.2010 №40 передбачено, що пункт 6.1. Положення №340 (щодо обладнання вантажних автомобілів тахографами) набирає чинності з 01.06.2015.
Отже, з 01.06.2015 набула чинності вимога щодо наявності тахографа у транспортному засобі при виконанні внутрішніх перевезень вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн. У разі відсутності такого пристрою, водій повинен мати індивідуальну контрольну книжку водія.
Аналогічний підхід щодо застосування наведених норм Інструкції №385 та Положення №340 викладено у постанові Верховного Суду від 31.10.2023 у справі №440/17062/21, від 14.12.2023 у справі №340/5660/22.
Також у постанові від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17 Верховний Суд зауважував на тому, що положеннями статті 48 Закону № 2344-III визначено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, які передбачені Інструкцією №385 та Положенням №340.
Отже, для здійснення внутрішніх перевезень обов'язковими документами є картка водія у випадку обладнання транспортного засобу тахографом або індивідуальна контрольна книжка водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документів під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезень.
Відсутність під час перевірки у водія роздруківки даних роботи тахографа, яка, відповідно до статті 48 Закону №2344-ІІІ та підпункту 3.3 Інструкції №385, повинна бути у водія, якщо він не використовує особисту картку водія, є підставою для притягнення позивача для відповідальності згідно з абзацом третім частини першої статті 60 вказаного Закону (такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.02.2025 у справі №440/2336/23).
Крім того під час перевірки 10.10.2024 і 31.10.2024 транспортного засобу марки "MITSUBISHI" н.з. НОМЕР_3 встановлено відсутність протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, що перевірявся.
За положеннями статті 35 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353-XII (далі - Закон №3353-XII) транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку.
На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.
Відповідно до пункту 1 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №137 від 30 січня 2012 року, порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі - Порядок) визначає процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Згідно пункту 3 Порядку періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить: для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку.
Таким чином транспортний засіб марки "MITSUBISHI" н.з. НОМЕР_3 , який належить позивачу відноситься до категорії вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонн, та який відповідно до статті 35 "Про дорожній рух", пункту 3 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року №137, підлягає проходженню обов'язкового технічного контролю щороку, а тому при його перевірці уповноваженими особами має бути пред'явлений протокол технічного стану відповідно до чинного законодавства.
Як встановлено судом відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу транспортний засіб спеціальний вантажний бетонорозмішувач марки "MITSUBISHI" н.з. НОМЕР_3 належить позивачу ОСОБА_1 .
Стосовно посилань позивача на те, що він не є автомобільним перевізником, оскільки перевезення вантажу в обох випадках здійснювалося для побутових потреб фізичної особи ОСОБА_2 , який не є найманим працівником, суд зазначає наступне, що акти рейдової перевірки не містять посилань на те, що водій надавав інспекторам договір оренди транспортного засобу, договір позички чи тимчасовий реєстраційний талон.
Так, статтею 48 Закону №2344-ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 №1145 затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідно до пункту 3 якого Підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв'язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування.
Відповідно до пункту 6.2 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 11.08.2010 №379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2011 за №123/18861 (далі - Інструкція) за письмовою заявою власника ТЗ - фізичної особи, зразок якої наведено в додатку 14 до цієї Інструкції, про надання права керування цим ТЗ іншій фізичній особі (за умови пред'явлення документів, що посвідчують особу власника та цю особу) працівниками Центру оформляється та видається тимчасовий реєстраційний талон на термін, зазначений у заяві.
Також, згідно з пунктом 6.3 Інструкції якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою, поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.
Вказаним підзаконним нормативно-правовим актом на виконання вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" чітко визначено, що для транспортних засобів, що перебувають, зокрема у користуванні у фізичних чи юридичних осіб реєстраційним документом, наявність яких є обов'язковою згідно з вимогами статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" є тимчасовий реєстраційний талон на транспортний засіб.
Правовий висновок щодо оформлення тимчасового реєстраційного талону зробив Верховний Суд у постанові від 20.12.2018 у справі №804/8740/16, вказавши, що попри те, що наведені положення пункті 6.3 Інструкції передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, тобто не містять імперативної вказівки на отримання такого документа, все ж його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом України "Про автомобільний транспорт".
Також, позивачем на підтвердження надання права ОСОБА_2 керувати транспортним засобом транспортним засобом марки "MITSUBISHI" н.з. НОМЕР_3 , суду не надано жодних доказів.
Суд зазначає, що в даному випадку носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки - відповідно до зазначених вище правил і процедур, передбачених вищезгаданими профільними нормативно-правовими актами.
У спірних правовідносинах, на місці події (зупинки) за наданими водієм транспортного засобу матеріалами та відомостями складено акт, який є носієм доказової інформації (доказової бази), та встановлено, що перевізником у даному випадку є позивач.
Зазначені в позові, відповіді на відзив обставини, без належного документального підтвердження не є юридично значимими для цілей визначення перевізника, оскільки не були повідомлені чи надані на місці події, а фактичні обставини зафіксовані в акті, які саме, як вже зазначалося, і є первинним носієм доказової інформації. Підстави та обставини зазначені позивачем, жодним чином не спростовують та не змінюють встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки, не створюють наслідків юридично дефектного документу та не нівелюють зафіксованих в акті обставин.
Верховний Суд, аналізуючи у постанові від 19.10.2023 у справі №640/27759/21 законодавства, що врегульовують спірні правовідносини зазначив, що в контексті належного установлення автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, варто виходити із того, що у кожному такому випадку уповноважений контролюючий орган зобов'язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов'язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.
Верховний Суд зауважив, що основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відтак, зважаючи на те, що статтею 1 Закону №2344 визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами, суд дійшов висновку що позивач є автомобільним перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідно, є суб'єктом відповідальності за цим Законом в межах спірних правовідносин.
Згідно з абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також відсутність в особи статусу суб'єкта господарювання на момент вирішення питання про притягнення особи до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт не може бути обґрунтованою підставою для скасування постанови у разі доведення, що автомобільним перевізником здійснювались вантажні чи пасажирські перевезення з порушенням законодавства про автомобільний транспорт.
Таким чином, за змістом статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначення особи автомобільним перевізником не ставиться у залежність від наявності чи відсутності в особи статусу суб'єкта господарювання, а сама по собі відсутність статусу суб'єкта господарювання не може бути єдиною підставою для звільнення від штрафу, передбаченого статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт, якщо під час рейдової перевірки посадовими особами Укртрансбезпеки було достовірно встановлено таке порушення.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За положеннями статті 49 Закону №2344-III, яка визначає основні права та обов'язки водія транспортного засобу при перевезенні вантажу у внутрішньому сполученні, водій транспортного засобу зобов'язаний:, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Зі змісту статті 48 Закону №2344-III, (документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення) вбачається, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Враховуючи зафіксовані порушення законодавства, винесено оскаржувані постанови №067976 від 12.11.2024, №127036 від 10.12.2024 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн до позивача відповідно абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за відсутність на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону.
Виходячи з встановлених обставин у цій справі, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування постанов Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №067976 від 12.11.2024 та №127036 від 10.12.2024.
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На думку суду відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, виконано та доведено правомірність та законність його дій, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу №067976 від 12.11.2024 та №127036 від 10.12.2024 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 24 квітня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ,, РНОКПП: НОМЕР_5 );
відповідач:
- Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. Тролейбусна, 12, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46027,, код ЄДРПОУ: 39816845).
Головуючий суддя Мартиць О.І.