про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення
25 квітня 2025 року Справа № 480/8088/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М., розглянувши у спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмовому провадженні) у приміщенні суду у м. Суми заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо зменшення розміру відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 68% до 54% при проведенні перерахунку раніше нарахованого довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 . Зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області здійснити ОСОБА_1 , як судді апеляційного суду у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці згідно із довідкою Сумського апеляційного суду від 04.03.2020 №63 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з розрахунку 68 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Позивач через систему "Електронний суд" 17.04.2025 подав заяву, у якій просить зобов'язати подати у встановлений судом 10-ти денний строк звіт про виконання рішення Сумського адміністративного суду від 29 грудня 2020 року Справа № 480/8088/20 особисто керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, а також просить розглянути зазначену заяву у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
На підставі розпорядження в.о. керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 №57 призначено повторний автоматизований розподіл заяви ОСОБА_1 про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення по справі №480/8088/20 та комп'ютерною програмою "Діловодство спеціалізованого суду" вказану заяву було розподілено судді Гелеті С.М.
Ухвалою суду від 17.04.2025 призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення по адміністративній справі №480/8088/20 у порядку письмового провадження. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд заяви щодо зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення з викликом сторін.
Представник відповідача подав письмові пояснення, у яких зазначає, що на виконання рішення у даній справі відповідачем проведено позивачу з 19.02.2020 перерахунок довічного грошового утримання згідно із довідкою Сумського апеляційного суду від 04.03.2020 №63 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з розрахунку 68 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Виплата заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду за період з 19.02.2020 по 28.02.2021 у сумі 320582,54 грн, буде забезпечена у разі надходження з Пенсійного фонду України відповідних коштів та з урахуванням черговості, визначеної пунктом 7 Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за №897/16913. Так, станом на 22.04.2025 забезпечено фінансування та виплату коштів згідно з судовими рішеннями, які набрали законної сили включно по 19.11.2020.
Питання щодо доцільності застосування інституту судового контролю за виконанням рішення суду у справі № 480/8088/20 вже досліджено Сумським окружним адміністративним судом. Так, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 у справі №480/8088/20 (суддя - Шевченко І.Г.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №480/8088/20.
Таким чином, правовідносинам між головним управлінням та ОСОБА_1 , у межах справи №480/8088/20, які охоплюються застосуванням механізму встановлення судового контролю, надана ґрунтовна оцінка суду та встановлено відсутність правових підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Від позивача надійшло клопотання від 22.04.2025, в якому позивач просить врахувати постанову державного виконавця від 10.04.2025, яка підтверджує невиконання відповідачем рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 по справі №480/8088/20.
Суд, перевіривши доводи заяви позивача про встановлення судового контролю та оцінивши докази в їх сукупності, зазначає наступне.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами України та є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України», заява №60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі “Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі “Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява №40450/04; пункт 64 рішення у справі “Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява №30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначений ст.ст.381-1, 382, 382-1 КАС України.
Так, відповідно до ч.ч.1,2 ст.381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Згідно абз.1 ч.1 ст.382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч.2 ст.382 КАС України у заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Згідно ч.1 ст.382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Вказані вище положення не розкривають умови, за яких суд має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Втім, очевидно, що такими умовами можуть бути невиконання, виконання не у повному обсязі або не у спосіб встановлений судом судового рішення всупереч вимог Конституції та закону.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Судом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо зменшення розміру відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 68% до 54% при проведенні перерахунку раніше нарахованого довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 . Зобов'язано ГУ ПФУ в Сумській області здійснити ОСОБА_1 , як судді апеляційного суду у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці згідно із довідкою Сумського апеляційного суду від 04.03.2020 №63 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з розрахунку 68 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Так, суд зазначає, що згідно наданого позивачем протоколу про перерахунок пенсії (рішення №959230822969 від 04.02.2021(а.с. 93-94)) позивачу на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 по справі №480/8088/20 здійснено з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Сумського апеляційного суду від 04.03.2020 №63 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з розрахунку 68% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Вказані обставини не заперечуються учасниками справи, позивач зазначає у заяві, що з 04.02.2021 відповідачем виконувалося рішення суду.
Отже, враховуючи те, що відповідачем з 19.02.2020 здійснено перерахунок довічного грошового утримання з розрахунку 68% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, у суду відсутні підстави для задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 по справі №480/8088/20 в частині здійснення з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці згідно із довідкою Сумського апеляційного суду від 04.03.2020 №63 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з розрахунку 68 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Судом враховано, що дійсно 25.02.2025 позивачу рішенням Сумського об'єднаного УПФУ №95923082969 було проведено перерахунок довічного грошового утримання судді з 25.03.2024 з визначенням 54% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Вказане підтверджується протоколом про перерахунок (а.с. 95).
Як зазначає позивач у подальшому і з 27.02.2025 під час перерахунку відповідач виплачує довічне грошове утримання судді з 25.03.2024 з визначенням 54% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Суд зазначає, що проведені, починаючи з 25.02.2025 перерахунки довічного грошового утримання судді з 25.03.2024, можуть бути поновлені шляхом звернення у порядку іншого позовного провадження, а не у порядку ст.ст.381-1, 382, 382-1 КАС України у дані справі.
Відтак, посилання позивача у заяві про встановлення судового контролю на те, що відповідачем на виконання рішення суду у даній справі протиправно проведено перерахунок довічного грошового утримання з 25.03.2024 з визначенням 54% суддівської винагороди судді, а не 68%, є не обґрунтованими та без підставними.
Матеріалами справи підтверджується, що судове рішення в частині здійснення перерахунку ОСОБА_1 , як судді апеляційного суду у відставці, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці згідно із довідкою Сумського апеляційного суду від 04.03.2020 №63 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з розрахунку 68 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 19.02.2020 відповідачем виконано в повному обсязі.
Після виконання судового рішення відповідачем в частині перерахунку з 19.02.2020 щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці згідно із довідкою Сумського апеляційного суду від 04.03.2020 №63, матеріалами справи не підтверджується виконання відповідачем судового рішення виключно в частині здійснення відповідних виплат позивачу.
Зазначене підтверджується довідкою ГУ ПФУ в Сумській області про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії гр.. ОСОБА_1 від 04.02.2021 №1800-0401-16/332 (а.с.175) за період з 19.02.2020 по 28.02.2021, наданої представником відповідача до матеріалів справи, в якій зазначено, що сума заборгованості становить 320582,54 грн. Зауважень щодо суми заборгованості від позивача до матеріалів справи не надано. При цьому доказів виплати позивачу зазначеної суми заборгованості матеріали справи не містять.
Факт невиконання судового рішення в частині здійснення виплати перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці підтверджується також постановою державного виконавця від 10.04.2025 в межах ВП 77388224 про накладення штрафу на ГУ ПФУ в Сумській області саме за невиконання рішення суду в частині виплати позивачу коштів, після відповідного перерахунку, який надано позивачем разом із клопотанням про врахування судом зазначеної постанови державного виконавця.
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
На час розгляду заяви відповідач не заперечує тієї обставини, що рішення суду виконано лише частково, а саме у частині здійснення відповідного перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці.
Таким чином судове рішення в частині виплати перерахованого щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці на виконання рішення суду по даній справі є невиконаним.
Враховуючи викладене, суд вважає, що є усі підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення у даній справі в частині виплати позивачу перерахованої суми щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці.
Такий висновок суду узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах “Алпатов та інші проти України», “Робота та інші проти України», “Варава та інші проти України», “ПМП “Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового процесу за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Стосовно вимоги позивача на подання звіту про виконання судового рішення протягом 10-ти денного строку, суд зазначає, що вказаною вище нормою ст.. 382 КАС України встановлено, що суд встановлює достатній строк для подання звіту про виконання судового рішення, який має бути не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не може перевищувати трьох місяців.
Суд бере до уваги, що у випадку надходження грошових коштів на рахунок відповідача за відповідним цільовим призначенням, Управління автоматизованим способом, пропорційно обсягу виділених з державного бюджету коштів та кількості отримувачів, здійснює розрахунок та часткову виплату заборгованості.
Отже, фактична невиплата заборгованості зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття.
Аналогічну позицію Верховний Суд України висловлював, зокрема, в ухвалі від 19.05.2015 року у справі № 21-1044а15 та в постанові від 22.11.2016 року у справі № 804/5081/13-а та підтримав Верховний Суд, зокрема, у постановах від 24.01.2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 16.07.2018 року у справі № 811/1469/18, від 23.04.2020 року у справі № 560/523/19 та ухвалі від 23.01.2021 року у справі №611/26/17.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області протягом 90-днів з дня набрання даною ухвалою законної сили подати звіт про виконання рішення суду у частині здійснення виплати перерахованого позивачу щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці, з урахуванням раніше проведених виплат та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати звіт про виконання рішення суду у частині здійснення виплати перерахованого позивачу щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці, з урахуванням раніше проведених виплат.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 382,382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по адміністративній справі №480/8088/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області строк для подання звіту про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 у справі №480/8088/20 в частині виплати ОСОБА_1 , як судді апеляційного суду у відставці, здійсненого з 19.02.2020 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці згідно із довідкою Сумського апеляційного суду від 04.03.2020 №63 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з розрахунку 68 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум, протягом 90 днів з дня отримання ухвали.
У задоволенні інших вимог заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя С.М. Гелета