25 квітня 2025 рокум. Рівне№460/3677/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
1.Стислий виклад позицій учасників справи
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся через свого представника до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд визнати рішення відповідача №956120804270 від 06.02.2025 щодо неврахування при проведенні перерахунку позивачу пенсії, з урахуванням заробітної плати за періоди роботи в клеєвому цеху Кзил-Ординської фабрики нетканих матеріалів Республіки Казахстан з 20.08.1984 по 16.10.1991, на підставі довідок від 16.10.2024 №01-44/К-3649 ЮЛ, від 01.03.2024 №01-44/К-1046 ЮЛ, виданих філіалом "Кизилординським міським архівом (Казахстан) неправомірним та скасувати його та зобов'язати відповідача здійснити перерарухок та виплату пенсії.
Позивач в обґрунтування позову зазначає про протиправність прийнятого відповідачем рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача з врахуванням довідки про заробітну плату від 16.10.2024 №01-44/К-3649 ЮЛ, видану філіалом "Кизилординським міським архівом (Казахстан), оскільки така довідка не підтверджена первинними документами. Позивач зазначає, що підтвердження достовірності даних довідки здійснюється шляхом проведення органом ПФУ перевірки за місцем зберігання первинної документації, а не шляхом покладення на особу, яка звернулась за перерахунком пенсії, обов'язку щодо надання цих первинних документів. Вважає такі дії відповідача протиправними та з огляду на вказане, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
19.03.2025 відповідач подав до суду свій відзив на позовну заяву, де в обґрунтування заперечень проти задоволення позову вказав, що 31.01.2025 позивач звернувся до Головного управління із заявою про перерахунок пенсії за віком - зміна заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії за 60 місяців до 01.07.2000. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Отже, чинним законодавством України чітко врегульовано порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії, який передбачає врахування органами Пенсійного фонду заробітної плати до 30.06.2000 на підставі довідки про заробітну плату, виданої згідно з додатком № 5 Порядку № 22-1 із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам, та з 01.07.2000 - на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу. До заяви про перерахунок пенсії позивачем долучена довідка про заробітну плату від 16.10.2024 № 01-44/К-3649 ЮЛ, яка не підтверджена первинним документами. Пунктом 2.9. Порядку № 22-1 встановлено, що документи, видані компетентними органами іноземних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Оскільки довідка про заробітну плату не легалізована, Головним управлінням прийнято рішення про відмову у врахуванні вказаної довідки під час обчислення пенсії позивача. З огляду на вказане, вважає що прийняте рішення є законним та обгрунтованим, а відтак в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана позивачем до суду 25.02.2025 у паперовій формі шляхом направлення засобами поштового зв'язку, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 27.02.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2025 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 03.03.2025 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановив відповідачам п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та подав 19.03.2025 до суду відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову.
На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
Позивач 31.01.2025 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за віком з урахуванням довідок про заробітну плату, що враховується для обчислення пенсії за 60 місяців до 01.07.2000.
06.02.2025 відповідачем прийнято рішення №956120804270, яким відмовлено позивачу в перерахунку пенсії, оскільки довідка про заробітну плату від 16.10.2024 № 01-44/К-3649 ЮЛ, видана філіалом "Кизилординським міським архівом" (Казахстан), не підтверджена первинними документами. Період роботи, зазначений в даній довідці, можливо зарахувати при дотриманні умов статті 24-1 Закону та в разі перекладу українською мовою, що передбачено Порядком.
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом (позовною заявою) у цій справі з наведеними вище позовними вимогами до відповідача.
Отже у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є визнання рішення відповідача №956120804270 від 06.02.2025 щодо неврахування при проведенні перерахунку позивачу пенсії, з урахуванням заробітної плати за періоди роботи в клеєвому цеху Кзил-Ординської фабрики нетканих матеріалів Республіки Казахстан з 20.08.1984 по 16.10.1991, на підставі довідок від 16.10.2024 №01-44/К-3649 ЮЛ, від 01.03.2024 №01-44/К-1046 ЮЛ, виданих філіалом "Кизилординським міським архівом (Казахстан) неправомірним та скасувати його, зобов'язати відповідача здійснити перерарухок та виплату пенсії.
4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Положеннями частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Згідно абзаців 4 і 5 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
В силу правового регулювання підпункту 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (надалі по тексту також Порядок №22-1), для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Порядку №22-1).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 2.10 Порядку №22-1).
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Оцінюючи спірні правовідносини варто мати на увазі, що законодавство про пенсійне забезпечення в силу вимог частини 1 статті 4 Закону №1058-IV базується на Конституції України та складається, серед іншого, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (надалі по тексту також закони про пенсійне забезпечення).
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору (частина 2 статті 4 Закону №1058-IV).
Так, Законом України від 11 липня 1995 року за №290/95-ВР ратифіковано Угоду про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, укладену в рамках Співдружності Незалежних Держав і підписану від імені Уряду України у м. Москві 15 квітня 1994 року (надалі по тексту також Угода від 15 квітня 1994 року).
Відповідно до статті 4 цієї Угоди кожна зі Сторін визнає (без легалізації) дипломи, свідоцтва про освіту, відповідні документи про надання звання, розряду, кваліфікації та інші неодмінні для провадження трудової діяльності документи і завірений у встановленому на території Сторони виїзду порядку переклад їх державною мовою Сторони працевлаштування або російською мовою. Трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами. Вразі остаточного виїзду трудівника-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавець (наймач) видає йому довідку або інший документ, який містить відомості про тривалість роботи та заробітну плату помісячно.
Питання пенсійного забезпечення працівників і членів їхніх сімей, згідно статті 9 цієї Угоди, регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року або (і) двосторонніми угодами.
Відповідно до частини 2 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, укладеною між Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Білорусь, Республіки Вірменії, Республіки Казахстан, Республіки Киргизстан, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Республіки Узбекистан та України, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.
Приписами пунктів 2 і 3 статті 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (надалі по тексту також Угода від 13 березня 1992 року) визначено, що для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації (стаття 11 Угода від 13 березня 1992 року).
В контексті застосування судом, положень коментованої Угоди від 13 березня 1992 року, слід зважати на наступні мотиви.
Так, частинами 1 і 2 статті 13 Угоди від 13 березня 1992 року визначено, що кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.
Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 за №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення", прийнято рішення про:
- вихід з цієї Угоди, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві;
- доручено Міністерству закордонних справ України в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з цієї Угоди.
Листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 за №72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року.
Таким чином, виникнення правовідносин, зокрема здобуття спірного трудового/страхового стажу із оплатою праці за виконану позивачем роботу, мало місце до 19.06.2023, тобто до виходу Держави Україна з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року.
Щодо неврахування відповідачем довідок про заробітну плату позивача від 16.10.2024 №01-44/К-3649 ЮЛ та від 01.03.2024 №01-44/К-1046 ЮЛ, виданих філіалом "Кизилординським міським архівом» (Казахстан) з огляду на те, що довідка від 16.10.2024 №01-44/К-3649 ЮЛ не підтверджена первинними документами та не містить перекладу українською мовою, суд зазначає наступне.
Філіал "Кизилординського міського архіву» (Казахстан) листом від 16.10.2024 №01-44/К-3649 ЮЛ та від 01.03.2024 №01-44/К-1046 ЮЛ направив на адресу начальника відділу обслуговування громадян №6 ГУ ПФУ архівну довідку про стаж роботи та заробітну плату ОСОБА_1 (позивача).
В архівній довідці від 01.03.2024 №01-44/К-1046ЮЛ міститься інформація про нараховану позивачу заробітну плату за період його роботи в клеєвому цеху Кзил-Ординської фабрики нетканих матеріалів Республіки Казахстан за 1986-1990 роки.
Підставою видачі вказаної довідки є особові рахунки працівника Кзил-Ординської фабрики нетканих матеріалів за період з 1986 року по 1990 рік, що дозволяє зробити висновок про те, що довідка від 01.03.2024 №01-44/К-1046ЮЛ видана на підставі первинних документів.
Суд зазначає, що дана довідка підписана відповідальними особами архівної установи та на ній міститься відтиск такої установи. Також до цієї довідки внесені дані про адресу місцезнаходження установи, яка видала вказану довідку.
Так, абзацами 2, 3, 5 підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначено:
- за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам (абзац 2);
- у разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5) (абзац 3);
- особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами (абзац 5).
Окрім того, відповідно до абзацу 1 пункту 2.10. довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Отже, за приписами абзацу 5 підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 довідка за змістом і формою згідно додатку 5 Порядку №22-1 не вимагається для осіб, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), а нормами Порядку №22-1, не визначено необхідність подання особою разом із довідкою первинних документів, на підставі яких у такі довідки внесені відповідні відомості про нарахування заробітної плати та здійснені нарахування платежів до Пенсійного фонду російської федерації.
З наведеного суд висновує, що така довідка видана на підставі первинних документів та повинна бути врахована під час проведення перерахунку пенсії для визначення її розміру.
У постанові від 12.04.2021 у справі №219/4550/17 Верховний Суд дійшов висновку, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, внаслідок чого, підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.
Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №280/1411/16-а та від 26.10.2022 року у справі №808/1735/18.
Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що довідка філіалу "Кизилординського міського архіву» від 01.03.2024 №01-44/К-1046ЮЛ не викликає обґрунтованого сумніву з приводу факту роботи позивача на клеєвому цеху Кзил-Ординської фабрики нетканих матеріалів Республіки Казахстан та сум нарахованої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, відповідно підтверджує обставини працевлаштування позивача та отримання заробітної плати в період з 1986 по 1990 роки, як це і зазначено в архівній довідці від 01.03.2024 №01-44/К-1046ЮЛ.
Згідно пункту 4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Окрім того, відповідно до частини 3 статті 44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Пунктом 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
З аналізу вищевказаних норм слідує, що архівні установи мають право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних наявних в архівних фондах.
Отже, при зверненні особи із заявою про призначення/перерахунок пенсії, а також поданні особою документів, що підтверджують відомості про трудовий стаж та заробітну плату, пенсійний орган у першу чергу має здійснити дії відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, а у разі виникнення сумніву щодо обґрунтованості та достовірності поданих документів перевірити їх у визначеному законом порядку.
Суд звертає увагу на те, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть слугувати підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Верховним Судом у постановах від 21.11.2018 у справі № 672/914/16-а та від 11.07.2019 у справі № 127/1849/17 викладено правові висновки, що перевірка достовірності виданих документів покладається на Пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.
В даному випадку орган пенсійного забезпечення не здійснив жодних дій, спрямованих на отримання відомостей або додаткових документів, на підставі яких можна було б переконатися у достовірності інформації зазначеної у спірних архівних довідках, що є порушенням вищезазначених норм.
Неможливість отримання від відповідних органів державної влади необхідної інформації для проведення перевірки чи звірки нічим не підтверджена, жодного скерованого запиту, який залишений без розгляду або у розгляді якого відмовлено, відповідач суду не представив.
За таких обставин пенсійний орган фактично переклав на позивача тягар доказування власного неперевіреного сумніву щодо достовірності документів, отриманих особою, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження відомостей про заробіток позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо.
В частині доводів відповідача про неврахування при обчисленні розміру пенсії довідки від 16.10.2024 №01-44/К-3649ЮЛ з підстав відсутності перекладу, суд зазначає про наступне.
Відповідно до статті 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, укладену в рамках Співдружності Незалежних Держав і підписану від імені Уряду України у м. Москві 15 квітня 1994 року кожна зі Сторін визнає (без легалізації) дипломи, свідоцтва про освіту, відповідні документи про надання звання, розряду, кваліфікації та інші неодмінні для провадження трудової діяльності документи і завірений у встановленому на території Сторони виїзду порядку переклад їх державною мовою Сторони працевлаштування або російською мовою. Трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами. У разі остаточного виїзду трудівника-мігранта зі Сторони працевлаштування роботодавець (наймач) видає йому довідку або інший документ, який містить відомості про тривалість роботи та заробітну плату помісячно. Отже, суд відхиляє доводи відповідача про таку підставу для неврахування довідки, оскільки така не містить перекладу.
Водночас суд зауважує, що позивачем заявлено вимогу про перерахунок його пенсії серед іншого з урахуванням заробітної плати на підставі довідки від 16.10.2024 №01-44/К-3649 ЮЛ. При цьому, в довідці від 16.10.2024 №01-44/К-3649 ЮЛ не йдеться про нараховану заробітну плату позивача під час його роботи в клеєвому цеху Кзил-Ординської фабрики нетканих матеріалів Республіки Казахстан, а лише про період його роботи на вказаному підприємстві з 20.08.1984 по 16.10.1991.
В межах розгляду цієї справи не є спірним питання щодо зарахування певних періодів роботи позивача згідно вказаної довідки, водночас позивачем заявлено вимогу про врахування заробітної плати за період його роботи в клеєвому цеху Кзил-Ординської фабрики нетканих матеріалів Республіки Казахстан, що впливає на розмір пенсійних виплат позивача.
Відтак, суд не може надати оцінку про нараховану чи ненараховану заробітну плату позивача за період його роботи з 20.08.1984 по 16.10.1991 з довідки від 16.10.2024 №01-44/К-3649 ЮЛ, оскільки така довідка не містить посилання на нараховану заробітну плату позивача, а лише на період його роботи на вказаному вище підприємстві. Іншої довідки від 16.10.2024 за №01-44/К-3649 ЮЛ матеріали справи не містять та позивачем не надано, отже в задоволенні позовних вимог позивача в частині здійснення перерахунку пенсії з урахуванням довідки від 16.10.2024 №01-44/К-3649 ЮЛ слід відмовити.
Водночас судом зроблено висновок що під час проведення перерахунку пенсії позивача підлягає врахуванню довідка від 01.03.2024 №01-44/К-1046 ЮЛ з урахуванням зазначеної в ній заробітної плати за період роботи позивача на клеєвому цеху Кзил-Ординської фабрики нетканих матеріалів Республіки Казахстан, оскільки така містить посилання на суми нарахованої заробітної плати позивача в період з 1986 по 1990 роки та первинні документи на підставі яких такі суми були нараховані роботодавцем позивача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частина 2 статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача з урахуванням заробітної плати позивача під час його роботи на клеєвому цеху Кзил-Ординської фабрики нетканих матеріалів Республіки Казахстан згідно архівної довідки від 01.03.2024 №01-44/К-1046ЮЛ є необґрунтованим та суперечить вимогам чинного законодавства України. При цьому відповідач у своїх запереченнях на позовну заяву не навів достатніх доводів щодо відсутності підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача з урахуванням такої довідки.
Враховуючи встановлені судом у цій справі і описані вище фактичні обставини, відповідні їм правовідносини, застосовані до них судом норми права і висновки Верховного суду про їх застосування, суд дійшов до висновку, що оскаржуване рішення від 06.02.2025 №956120804270 прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому це рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а порушене право підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням заробітної плати за періоди роботи в клеєвому цеху Кзил-Ординської фабрики нетканих матеріалів Республіки Казахстан з 20.08.1984 по 16.10.1991, на підставі довідки від 01.03.2024 №01-44/К-1046 ЮЛ, виданої філіалом "Кизилординським міським архівом» (Казахстан).
При цьому, таке рішення суду не призведе до втручання у дискреційні повноваження відповідача, оскільки дискреційні повноваження не є необмеженими (абсолютними) та закінчуються з прийняттям таким органом Пенсійного фонду певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.03.2019 у справі № 817/498/17 (№ К/9901/44445/18), які є обов'язковими для врахування судами в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч вимогам КАС України, не доведено правомірності вчинення оскаржуваних дій, а тому позов підлягає частковому задоволенню.
6. Розподіл судових витрат.
З огляду на приписи чинного законодавства при зверненні до суду із позовною заявою у цій справі позивач сплатив до бюджету судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом. З урахуванням наведеного та оскільки суд визнав по суті обґрунтованою позовну вимогу позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання його до вчинення певних дій, то понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у зв'язку із розглядом справи (за подання позовної заяви) підлягають присудженню на його користь у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відповідно до правил частини 1 статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 06.02.2025 № 956120804270 щодо неврахування при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 його заробітної плати за періоди роботи в клеєвому цеху Кзил-Ординської фабрики нетканих матеріалів Республіки Казахстан з 20.08.1984 по 16.10.1991 відповідно до довідки від 01.03.2024 №01-44/К-1046 ЮЛ, виданої філіалом "Кизилординським міським архівом» (Казахстан).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням його заробітної плати за періоди роботи в клеєвому цеху Кзил-Ординської фабрики нетканих матеріалів Республіки Казахстан з 20.08.1984 по 16.10.1991 згідно довідки від 01.03.2024 №01-44/К-1046 ЮЛ, виданої філіалом "Кизилординським міським архівом» (Казахстан).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (місцезнаходження: вул. Смілянська, буд. 23, м. Черкаси, Черкаська обл., 18002, код ЄДРПОУ: 21366538).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК