25 квітня 2025 року м. РівнеСправа №460/3420/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом:
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві, відповідач), у якому просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2018 по 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.11.2024 №13/13158/с;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.01.2018 по 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.11.2024 №13/13158/с, з урахуванням проведених раніше виплат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.11.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ) сформовано та направлено відповідачу довідку №13/13158/с про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.03.2018. В грудні 2024 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою щодо перерахунку пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі такої довідки. ГУ ПФУ в м. Києві позивачу було повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2019. Позивач, покликаючись до висновків Верховного Суду, сформованих за наслідками касаційного розгляду справи №380/103/22, вважає, що з 01.01.2018 виникли підстави для перерахунку його пенсії на підставі довідки від 11.11.2024 за №13/13158/с. Вважає, що дії відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії порушують гарантоване державою право на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою від 28.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено строк для подання відповідачем відзиву.
Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача в підсистемі “Електронний суд» 28.02.2025.
У встановлений судом строк відповідач відзиву не подав.
Клопотань про продовження процесуального строку для надання відзиву із зазначенням причин від відповідача не надходило.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував таке.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2) та особою з інвалідністю в наслідок війни ІІ групи, що підтверджується відповідними посвідченнями.
Згідно з довідкою від 08.03.2023 №5608-7001732704 ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, фактичне місце проживання якого зареєстроване на території м. Корець Рівненської області.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та з 16.04.1995 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а з 30.06.2020 - пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
11.11.2024 Київським МТЦКСП сформовано довідку №13/13158/с про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018, згідно з якою розмір грошового забезпечення позивача становить 8143,20 грн, з них: посадовий оклад - 2910,00 грн; оклад за військовим званням “старший прапорщик» - 1020,00 грн; надбавка за вислугу років (50%) - 1965,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (10%) - 589,50 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (20%) - 582,00 грн; надбавка за шифр. роботи стаж понад 5 років (20%) - 582,00 грн; надбавка за кваліфікацію (7%) - 203,70 грн; премія (10%) - 291,00 грн.
В грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою щодо перерахунку пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки від 11.11.2024 №13/13158/с.
Листом від 13.01.2025 ГУ ПФУ в м. Києві позивачу було повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку його пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2019 згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення від 11.11.2024 №13/13158/с, оскільки Кабінетом Міністрів України не прийнято нової постанови, яка б регулювала умови проведення перерахунку пенсій та встановлювала розміри, порядок проведених виплат, як це було визначено постановою Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 21.02.2018 №103.
Вважаючи такі дії органу Пенсійного фонду протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до преамбули вказаного Закону держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (п.3 ст.9 Закону №2011-ХІІ).
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Так, 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704), якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1.
Згідно з пунктом 2 цієї постанови грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Крім того, 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 (далі - Постанова №103), пунктом 1 якої встановив перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-XII до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови № 704.
Отже, цим нормативним документом Уряд визначив порядок та умови перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII.
Згідно із пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45) перерахунок раніше призначених згідно із Законом № 2262-XII пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45, в редакції Постанови № 103, передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додаток 2 до Порядку № 45 передбачає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Верховний Суд ухвалюючи рішення від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової справи № 160/8324/19, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020, виходив із того, що дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до територіального органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є неправомірними, а тому відповідача належить зобов'язати скласти та подати до вказаного пенсійного органу нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, статті 9 Закону № 2011-XII та з урахуванням положень Постанови № 704, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача, оскільки з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії виходячи з розміру складових, розрахованих за положеннями постанови № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII та статті 9 Закону № 2011-XII.
Відтак, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.06.2020 у справі № 160/8324/19, Суд дійшов висновку, що з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII та статті 9 Закону № 2011-XII.
Як наслідок, Верховний Суд дійшов висновку про наявність права на перерахунок пенсії з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 дійшла наступного висновку:
“…Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту “законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.
(…)
Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин».
Станом на дату розгляду цієї справи, Велика Палата Верховного Суду не відступала від правової позиції, яка викладена у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
У постанові від 11.08.2023 у справі №380/103/22 Верховний Суд зазначив, що враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суд суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач мав право на перерахунок його пенсії на підставі довідки від 11.11.2024 №13/13158/с, виданої Київським МТЦКСП, саме з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати позивачу пенсії на підставі довідки від 11.11.2024 №13/13158/с про розмір грошового забезпечення, виданої Київським МТЦКСП, з 01.01.2018 по 31.03.2019, оскільки такі здійснені не у спосіб, визначений чинним законодавством України, чим порушено гарантоване державою право на пенсію, яке підлягає судовому захисту.
Відтак, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії на підставі довідки від 11.11.2024 №13/13158/с про розмір грошового забезпечення, виданої Київським МТЦКСП, за період з 01.01.2018 по 31.03.2019, із врахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, позовні вимоги щодо перерахунку та виплати такої пенсії по 01.04.2019 задоволенню не підлягають, оскільки звертаючись в грудні 2024 року до органу Пенсійного фонду із заявою щодо перерахунку пенсії на підставі довідки від 11.11.2024 №13/13158/с, позивач не просив здійснити такий перерахунок по 01.04.2019, а виключно за період 01.01.2018 по 31.03.2019.
Більше того, в листі від 13.01.2025 відмова позивача здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідки від 11.11.2024 №13/13158/с охоплюється виключно періодом з 01.01.2018 по 31.03.2019.
Таким чином, спір у цій судовій справі виник у зв'язку з відмовою відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії на підставі довідки від 11.11.2024 №13/13158/с, за період з 01.01.2018 по 31.03.2019, а відтак, предметом судового розгляду у цій судовій справі є перевірка правомірності дій органу Пенсійного фонду щодо непроведення нарахування та виплати позивачу пенсії на підставі вказаної довідки за період з 01.01.2018 по 31.03.2019 та підтвердження наявності у позивача права на перерахунок пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Отже, судовому захисту підлягає лише дійсне порушене право. Задоволення позовних вимог на майбутнє не допускається.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п. 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 5).
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналіз вказаної правової норми свідчить про те, що учасник судового процесу - суб'єкт владних повноважень повинен доводити правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності виключно в адміністративних справах про їх оскарження. Водночас, інший учасник судового процесу не позбавлений обов'язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги чи заперечення. Тобто обов'язок доказування в адміністративному процесі не покладено виключно на суб'єкта владних повноважень, а розподілений в залежності від вимог та заперечень.
У даному випадку обов'язок доказування правомірності оспорюваних дій належить відповідачу, в той час як позивач зобов'язаний підтвердити належними та допустимими доказами обставини, які стали підставою для звернення до суду з позовом щодо оскарження таких дій.
Подібні висновки сформовано Великою Палатою Верховного Суду, які викладені у постанові від 25.06.2020 у справі №520/2261/19, згідно з якими: “…визначений цією правовою нормою [ч. 2 ст. 77 КАС України] обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги» (п. 47 постанови).
Всупереч викладеному, позовна заява не містить ні викладу обставин щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки від 11.11.2024 №13/13158/с по 01.04.2019, ні доказів на підтвердження таких обставин.
Відтак, позивач не підтвердив порушення відповідачем його прав та законних інтересів в цій частині позовних вимог.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, беручи до уваги неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, що кваліфіковано судом як визнання позову (ч.4 ст.159 КАС України), суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а доказів понесення інших судових витрат матеріали судової справи не містять. Відтак, за результатами судового розгляду справи судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України не розподіляються.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки від 11.11.2024 №13/13158/с про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.01.2018 по 31.03.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки від 11.11.2024 №13/13158/с про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.01.2018 по 31.03.2019, із врахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053. ЄДРПОУ/РНОКПП 42098368)
Повний текст рішення складений 25 квітня 2025 року.
Суддя Н.О. Дорошенко