24 квітня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/2959/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /надалі - відповідач-1, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо незастосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: 2022-2024 роки;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 02 січня 2025 року відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: 2022-2024 роки, з урахуванням раніше виплачених сум /а.с. 1-5/.
Позов обґрунтований тим, що з 06 листопада 2014 року позивач отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". З 02 січня 2025 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №2768-1054/Б-02/8-1600/25 від 13 лютого 2025 року позивачу повідомлено, що підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки при переведенні її у 2025 році на пенсію за віком немає. З діями відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, позивач не погоджується, посилаючись на те, що їй вперше призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 02 січня 2025 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач-1 позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 36-39/ зазначив, що відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки для обчислення розміру пенсії позивача, оскільки зазначений показник застосовується при первинному призначенні пенсії, а не при перерахунку пенсії: перехід з одного виду пенсії на інший. Позивач скористалася правом на первинне призначення пенсії у 2014 році відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року задоволено клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про залучення співвідповідача, залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області /надалі - відповідач-2, ГУ ПФУ в Миколаївській області/, розгляд справи №440/2959/25 розпочато спочатку.
Відповідач-2 позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 73-76/ зазначив, що позивач з 06 листопада 2014 року отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення», обчислену відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 02 січня 2025 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. 07 січня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення №916290124708 про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. З 02 січня 2025 року позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058. Вимога позивача про перерахунок пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні за 2022, 2023, 2024 роки з 02 січня 2025 року є необґрунтованою. Відповідач правомірно з урахуванням норм чинного законодавства перевів позивача з пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788 на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Полтавській області та з 06 листопада 2014 року по 10 листопада 2014 року отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (працівник освіти) /а.с. 43/.
ОСОБА_1 звернулася до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення / перерахунок пенсії від 02 січня 2025 року /а.с. 50-51, 81-82/, в якій просила перерахувати пенсію, вид перерахунку: перехід на інший вид пенсії, а саме: за віком.
Відповідно до рішення №916290124708 /а.с. 53, 92/ ОСОБА_1 з 02 січня 2025 року призначено пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з розрахунком заробітку для обчислення пенсії /а.с. 56-63/ розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 здійснено з урахуванням середнього заробітку в сумі 3764,40 грн за три попередні роки: за 2014-2016 роки.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №2768-1054/Б-02/8-1600/25 від 13 лютого 2025 року /а.с. 64-66/ ОСОБА_1 повідомлено, що на даний час пенсійне забезпечення громадян реалізується за Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058). Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII внесено зміни до Закону №1058, згідно з якими з 01 жовтня 2017 року для раніше призначених пенсій застосовується середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3764,40 грн.). При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону №1058, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та з 06 листопада 2014 року їй було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1058-IV з урахуванням статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення». З 10 листопада 2014 року виплату пенсії припинено у зв'язку з працевлаштуванням на посаду, що дає право на призначення пенсії за вислугу років. На підставі заяви від 02 січня 2025 року з вказаної дати її переведено з пенсії за вислугу років на пенсію з віком згідно Закону №1058. Розрахунок пенсії з 02 січня 2025 року здійснено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, в сумі 7994,47 грн. Враховуючи, що право на призначення пенсії було використано у 2014 році, для застосування при переведенні на пенсію за віком показника середньої заробітної плати в Україні за 2022-2024 роки, який враховується при призначенні пенсій у 2025 році, підстави відсутні, оскільки це суперечить вимогам статті 45 Закону №1058.
Не погодившись із діями відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 02 січня 2025 року, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, які мають значення для вирішення справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05 листопада 1991 року /надалі - Закон №1788-XII/ за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до приписів статті 52 Закону №1788-XII (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії за вислугу років) право на пенсію за вислугу років мають, зокрема працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55.
Пунктом "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ визначено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Водночас частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV /надалі - Закон № 1058-ІV/ встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Судовим розглядом встановлено, що з 06 листопада 2014 року по 10 листопада 2014 року позивач отримувала пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення", а 02 січня 2025 року її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Умови призначення пенсії за віком (в тому числі переведення на цей вид пенсії) визначені статтею 26 Закону №1058-ІV.
За приписами частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що частина третя статті 45 Закону №1058-IV встановлює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший вид пенсії, який також передбачений цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника).
За висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 31 травня 2019 року у справі №344/7053/17, показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років, яку отримував позивач.
Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом також у постановах від 25 березня 2020 року у справі №367/1130/17 та від 17 липня 2020 року у справі № 335/13894/16-а.
А у постанові Верховного Суду від 27 червня 2023 року у справі № 500/4392/22 зазначено: що "З 01 травня 2020 року позивача переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України “Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII, на пенсію за віком, призначену за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тобто позивача з 01 травня 2020 року переведено на той самий вид пенсії (за віком), хоча й за нормами іншого закону. Оскільки мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком".
Подібні висновки містяться і в постановах Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 80/3792/23 та від 22 жовтня 2024 року у справі №300/5450/23.
Частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тож, беручи до уваги наведене правове регулювання та висновки Верховного Суду, можна зробити висновок, що показник середньої заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії на інший вид пенсії має бути незмінним, таким, яким він був на час призначення пенсії, якщо переведення з одного виду пенсії на інший вид відбувається в межах Закону №1058-IV, або мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за різними законами.
Судовим розглядом встановлено, що в 2014 році позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", а в 2025 році - пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тобто у спірному випадку мало місце призначення (переведення) різних видів пенсії, передбачених різними законами.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області щодо призначення позивачу пенсії за віком з 02 січня 2025 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2014-2016 роки, є протиправними.
Обираючи належний спосіб відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області перерахувати позивачу з 02 січня 2025 року пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2022-2024 роки, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Оскільки Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області оскаржуваних дій не вчиняло, то суд доходить висновку, що заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Отже, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За подання позову до суду позивач понесла витрати у вигляді сплати судового збору у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.4228563991.1 від 05 березня 2025 року /а.с. 30/. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 605,60 грн.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54020, ідентифікаційний код 13844159) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 02 січня 2025 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2014-2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перерахувати ОСОБА_1 з 02 січня 2025 року пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2022-2024 роки, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк