Справа № 640/7251/20
24 квітня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув у письмовому провадженні в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
27.03.2020 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, за результатом розгляду якого позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, викладене у листі від 28.02.2020 року (вих. № 2466- 2131/Б-02/8-2600/20), в частині зменшення з 01.08.2019 року розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком, а саме з 3871,25 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят одна гривня 25 коп.) на місяць до 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.) на місяць;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, викладене у листі від 28.02.2020 року (вих. № 2466-2131/Б-02/8-2600/20), в частині зменшення з 01.08.2019 року розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком, а саме з 3871,25 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят одна гривня 25 коп.) на місяць до 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.) на місяць;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до фактичного страхового стажу станом на дату подання до суду цієї позовної заяви;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві сплатити ОСОБА_1 грошові кошти компенсації в розмірі різниці між розміром пенсії за віком, визначеним відповідно до фактичного страхового стажу станом на дату подання до суду цієї позовної заяви, та розміром пенсії за віком в сумі 3871,25 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят одна гривня 25 коп.) на місяць, за період часу 36 (тридцять шість) календарних місяців, що передують даті набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі за цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ГУ ПФУ в м. Києві призначено позивачу пенсію за віком у 2017 році у сумі 3871,25 грн., проте, в подальшому протиправно зменшено розмір пенсії до 2000,00 грн. із застосуванням невірного коефіцієнту страхового стажу. Позивач вважає правильним первинно визначений відповідачем розмір пенсії, у зв'язку із чим звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду мста Києва від 30.03.2020 року відрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 640/7251/20.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-IX визначено, ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва; утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; територіальна юрисдикція Київського міського окружного адміністративного суду поширюється на місто Київ
Розділом ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом
Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» від 16 липня 2024 року № 3863-IX, пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" викладено в наступній редакції:
«Установити, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.»
На виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) наказом ДСА України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок №399).
На підставі Порядку № 399, акту приймання-передачі від 29.01.2025, розпорядження керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду №1 від 03.02.2025 «Про здійснення реєстрації та автоматизованого розподілу судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва» та протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 17.02.2025 справа № 640/7251/20 розподілена на суддю Бжассо Н.В.
Ухвалою суду від 24.02.2025 року справ прийнято до провадження за правилами за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
В матеріалах справи наявний відзив на позов, згідно з яким, ГУ ПФУ в м. Києві діяло правомірно та в межах повноважень при перерахунку пенсії позивача у зв'язку із необхідністю приведення у відповідність до норм чинного законодавства пенсійної справи позивача.
Від позивача надійшла відповідь на відзив на позов, згідно з якою позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком згідно з ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсія позивачу призначена з 23.03.2017 року у розмірі 3871,25 грн. з урахуванням коефіцієнту стажу 0,75000.
Згідно з рішення ГУ ПФУ в м. Києві № 930010836452 від 28.10.2019 року, позивачу здійснено перерахунок пенсії, з урахуванням коефіцієнту стажу 0,40333 та визначено розмір пенсії з 01.08.2019 року у сумі 2000,00 грн.
Так, суд встановив, що відповідач здійснив перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014,2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) є спеціальним законом, яким визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058, закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
11.10.2017 р. набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 р. № 2148-VIII, згідно ч. 2 Прикінцевих і перехідних положень якого установлено, що з 1 жовтня 2017 року до встановлення розміру прожиткового мінімуму, який буде більшим за розмір, встановлений на 1 грудня 2017 року та збільшений на 79 гривень, при призначенні та перерахунку пенсій, надбавок, підвищень, інших пенсійних виплат, встановлених законодавством, використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
У разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Також Законом № 2148-VIII доповнено ч. 4-3, 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV, згідно яких -
Пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
З 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
На підставі вказаного Закону № 2148-VIII органами Пенсійного фонду України проведено перерахунок пенсій пенсіонерам, яким пенсія призначена раніше, в тому числі, і позивачу.
Як вбачається з матеріалів справи станом на 01.10.2017 р. пенсія позивачу розраховувалася згідно до вимог Закону №1058-ІV як пенсія за віком.
Оскільки пенсія позивачу призначена до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII, вона з 1 жовтня 2017 року перераховується із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, про що прямо вказано у ч. 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, і підстави для застосування коефіцієнту 1,35 % щодо позивача відсутні.
Таким чином, суд робить висновок про правомірність дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014,2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення про проведення перерахунку пенсії позивача із застосуванням нижчого коефіцієнту страхового стажу та здійснити відповідний перерахунок пенсії з урахуванням стажу наявного на дату звернення до суду із позовом та із нарахуванням компенсації в розмірі різниці пенсії за віком, що мала б бути визначена на підставі такого перерахунку та розміром пенсії 3871,25 грн., є такими, що не належать до задоволення.
Разом з тим, оскільки законом гарантовано право позивача на отримання пенсії у раніше встановленому розмірі, у випадку якщо після проведеного перерахунку розмір пенсії зменшується, то суд робить висновок про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог ОСОБА_1 на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України, та визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 з 01.08.2019 року пенсії у попередньо встановленому розмірі 3871,25 грн., який був визначений до проведення перерахунку пенсії на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 р. № 2148-VIII та зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2019 року у розмірі 3871,25 грн., який був визначений до проведення перерахунку пенсії на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 р. № 2148-VIII, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд робить висновок про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатив 3363,20 грн.
З урахуванням ч. 3 ст. 139 КАС України, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 840,00 грн. судового збору.
Згідно з ч. ч.1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що у постанові від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що оскільки у задоволенні вимог позивача було відмовлено та суд обрав інший спосіб захисту прав позивача, належним та співмірним розміром компенсації витрат на правничу допомогу, з урахуванням заявленої суми 3800,00 грн., є 800 грн.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 205, 243, 245, 246, 255, 257- 262, 295 КАС України, суд
Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Визнати протиправними дії відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо невиплати ОСОБА_1 з 01.08.2019 року пенсії у попередньо встановленому розмірі 3871,25 грн., який був визначений до проведення перерахунку пенсії на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 р. № 2148-VIII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2019 року у розмірі 3871,25 грн., який був визначений до проведення перерахунку пенсії на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 р. № 2148-VIII, з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1640,00 грн.
Відповідно до ст.255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 22869069).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 24.04.2025 року.
Суддя Н.В. Бжассо