Справа № 420/1732/25
25 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 за результатом якого позивач просить:
визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 18.12.2024 №113-РС, яким старшого матроса ОСОБА_1 , бухгалтера групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 звільнено з займаної посади і призначено на нижчу посаду до цієї самої військової частини начальником бібліотеки клубу, ВОС - 912298А;
поновити на посаді бухгалтера групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 старшого матроса ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 18.12.2024 №113-РС прийнято в порушення норм чинного законодавства та порядку переведення військовослужбовця на нижчу посаду.
Ухвалою суду від 24 січня 2025 року було відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує проти задоволення позову зазначивши, що переміщення позивача є кадровим рішенням, ухваленим після об'єктивного аналізу її відповідності посаді. Висновок комісії виконує ту ж функцію, що і висновок атестування, який раніше використовувався для визначення відповідності військовослужбовців займаним посадам.
Позивачем надано до суду відповідь на відзив, в якому позивач наполягає на задоволенні позову, а відповідачем подано заперечення на відзив в яких відповідач наполягає на відмові в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу на посаді бухгалтера групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з протоколу комісії з питань проходження військової служби військової частини НОМЕР_1 № 17 від "29" листопада 2024 року вбачається, що комісією розглянуто питання з розгляду кандидатури старшого матроса ОСОБА_1 , бухгалтера групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , щодо призначення на нижчу посаду - з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей на підставі Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (зі змінами), наказу Міністра оборони України 10.04.2009 № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" (зі змінами) за результатами службової діяльності та неналежне виконання обов'язків взятих на себе під час укладення Контракту про проходження військової служби.
Висновкам комісії за результатом голосування за зазначене питання визнано, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає. Доцільно призначити на нижчу посаду - з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 18.12.2024 №113-РС, старшого матроса ОСОБА_1 , бухгалтера групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 звільнено з займаної посади і призначено на нижчу посаду до цієї самої військової частини начальником бібліотеки клубу, ВОС - 912298А.
Позивач вважає оскаржуваний наказ протиправним та за його скасуванням звернулась до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону №2232-XII правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «;Про Збройні Сили України», «;Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до п.21 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на даний час.
За приписами пункту 2 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до ч.2 ст.1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 1 ст. 2 Закону №2232-XII передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до ч.4 ст.2 Закону №2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Згідно пункту 82 Положення №1153/2008, Призначення військовослужбовців на нижчі посади здійснюється:
у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;
за віком або сімейними обставинами - на особисте прохання;
у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності - у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;
у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов'язків на займаних посадах та за відсутності рівнозначних посад;
за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені первинні військові звання офіцерського, сержантського і старшинського складу) на нижчу на один ступінь посаду - на підставі рішення посадової особи відповідно до номенклатури посад.
Згідно пункту 176 Положення №1153/2008, атестування військовослужбовців проводиться для забезпечення правильного добору, розстановки, виховання і вдосконалення підготовки військових кадрів шляхом об'єктивного оцінювання професійного рівня, ділових та моральних якостей кожного військовослужбовця, відповідності їх посаді, визначення перспективи службового використання, створення резерву кандидатів для просування по службі.
Відповідно до пункту 178 Положення №1153/2008, атестуванню підлягають усі військовослужбовці, за винятком військовослужбовців-депутатів, прикомандированих до відповідних рад у зв'язку з обранням на посади, на яких вони працюють на постійній основі, та військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних закладів освіти, а також військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та військової служби за контрактом, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров'я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов'язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (за винятком атестації до присвоєння військового звання та оцінювання перед закінченням військової служби).
Пунктом 179 Положення №1153/2008 визначено, що порядок та строки проведення атестування військовослужбовців визначаються Міністерством оборони України.
Згідно пункту 257 Положення №1153/2008, атестування військовослужбовців в особливий період проводиться в порядку, визначеному Міністерством оборони України. У разі подання документів щодо подальшого службового використання, нагородження чи присвоєння чергових військових звань військовослужбовцям, які займають посади, передбачені штатами воєнного часу, на них складаються службові характеристики в порядку, визначеному Міністерством оборони України.
Для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення.
Відповідно до пункту 4.1 Розділу ІV Інструкції про організацію виконання Положення ро проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України військовослужбовці Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту призначаються на посади, передбачені штатами (штатними розписами) військових частин. Військовослужбовці, які займають посади військових капеланів, призначаються на посади і переміщуються по службі в межах посад Служби військового капеланства за погодженням з начальником Служби військового капеланства. Призначення військовослужбовців на посади керівників (керівні посади) юридичних служб Міністерства оборони України здійснюється за погодженням з керівником юридичної служби апарату Міністерства оборони України. Призначення військовослужбовців на посади і переміщення по службі здійснюються з урахуванням результатів оцінювання на підставі Резерву кандидатів для просування по службі (далі - Резерв для просування по службі), Плану переміщення на посади, подань, службових документів, визначених пунктами 1.5, 1.6 розділу I цієї Інструкції (якщо в умовах воєнного часу неможливо оформити подання), та клопотань посадових осіб, а також рішень колегіальних органів, утворених відповідно до чинного законодавства України.
До цих колегіальних органів належать, зокрема, колегія і Вища комісія Міністерства оборони України з питань проходження військової служби, комісія Міністерства оборони України з питань проходження військової служби, комісія Збройних Сил України з питань проходження військової служби, Вища комісія Державної спеціальної служби транспорту з питань проходження військової служби, комісія військової частини НОМЕР_2 з питань проходження військової служби, комісії з питань проходження військової служби органів військового управління, з'єднань та військових частин.
Відповідно до визначення атестування, це комплекс заходів з оцінки ділових та моральних якостей військовослужбовця, що використовується для: визначення відповідності займаній посаді; оцінки перспектив подальшого проходження служби; включення до резерву для просування по службі; можливості переміщення військовослужбовця по службі.
Так на даний час оцінювання професійних, ділових і моральних якостей військовослужбовців, яке раніше здійснювалося шляхом атестування, виконується комісіями з питань проходження військової служби. Висновок цієї комісії виконує ту саму функцію, що й висновок атестування, оскільки є офіційним документом, на підставі якого ухвалюються рішення щодо переміщення по службі, зокрема призначення на нижчу посаду.
Згідно з раніше існуючими положеннями, атестування визначалося як процедура оцінки військовослужбовця з метою визначення його відповідності займаній посаді та формування висновку про подальше проходження служби. Комісія з питань проходження військової служби виконує ідентичну функцію, аналізуючи професійні та морально-ділові якості військовослужбовця і ухвалюючи рішення про його службове призначення.
Таким чином, хоча атестування формально замінене висновком комісії, вони мають однаковий зміст і правову природу, тому посилання позивача на відсутність атестування не має підстав, оскільки його функцію виконує рішення комісії військової частини.
Командуванням військової частини НОМЕР_1 була створена комісія з питань проходження військової служби відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 з адміністративно-господарської діяльності від 30 грудня 2023 року № 470.
За результатами роботи комісії, на засіданні 29 листопада 2024 року (протокол № 17), було одноголосно ухвалено рішення, що старший матрос ОСОБА_1 , яка обіймає посаду бухгалтера групи бухгалтерського обліку та звітності фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , не відповідає займаній посаді.
З огляду на це, комісія дійшла висновку про доцільність її призначення на нижчу посаду з урахуванням професійних, ділових та моральних якостей.
На підставі цього висновку командиром військової частини НОМЕР_1 було видано наказ № 113-РС (по особовому складу) про переміщення ОСОБА_1 на іншу, нижчу посаду, що відповідає її рівню підготовки та професійним навичкам.
При цьому, суд враховує, що протягом 2024 року відносно Позивача накладено 5 дисциплінарних стягнень: Наказ №229 від 02.09.2024 (догана); Наказ №290 від 02.11.2024 (догана); Наказ №124 від 13.11.2024 (догана); Наказ №130 від 25.11.2024 (сувора догана); Наказ №2 від 08.01.2025 (сувора догана).
Суд не приймає до уваги посилання позивача на норми Дисциплінарного статуту Збройних сил України, оскільки притягнення до дисциплінарної відповідальності є відмінним від висновку комісії з питань проходження військової служби.
Суд зазначає, що законодавець надав можливість ухвалення кадрових рішень як на підставі висновку атестування, так і на підставі висновку комісії, яка виконує ті ж самі функції оцінювання відповідності військовослужбовця займаній посаді. Зміна формулювання не змінює правової сутності процедури. Атестування як механізм оцінювання поступово інтегровано в роботу комісій, що дозволяє забезпечити системність і неупередженість ухвалення кадрових рішень.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість спірного наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 18.12.2024 №113-РС.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідач довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного рішення, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України у зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко
.