Справа № 420/34673/24
25 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області № 0060825-2409-1505 та №1728567-2409-1505 від 28.03.2023, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 148 775,25 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що починаючи з 1 січня 2023 року за об'єкти житлової та або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку, обчисленого згідно із статтею 266 цього Кодексу, по об'єктах нерухомого майна, визначених у цьому підпункті, по яких не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов'язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, - анулюванню.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року було прийнято наказ №309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Згідно цього Переліку з 03 березня 2022 року по 17 серпня 2022 року територія смт Затоки, Кароліно-Бугазької сільської територіальної громади, Білгород-Дністровського району Одеської області визнається територією, на якій велися бойові дії.
Об'єкти оподаткування за ППР № 0060825-2409-1505 та №1728567-2409- 1505 від 28.03.2023 розташовані за адресою Одеська область, Білгород- Дністровський район, смт Затока, бульвар Золотий Берег, буд. № 47-6 та буд. №117, тобто на території віднесеної Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України де велись боєві дії.
Таким чином, Головним управлінням ДПС в Одеській області при винесенні вказаних податкових повідомлень-рішення неправомірно включено період з березня по серпень 2022 року, коли територія смт Затоки, Кароліно- Бугазької сільської територіальної громади, Білгород-Дністровського району Одеської області була віднесена до території, на якій велися бойові дії.
Ухвалою від 12.11.2024 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою від 29.11.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст. 262 КАС України у межах строків, визначених ст. 258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування правової позиції відповідачем зазначено, що відповідно до п.п. 266.3.2 п. п. 266.3 ст. 266 Кодексу «база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності».
Згідно інформаційно - комунікаційної системи «Податковий блок» за фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на дату формування податкових повідомлень - рішень за податковий період 2022-2023рр., на праві власності перебуває наступний об'єкт нерухомого майна: - будівлі готельні (будівлі та споруди оздоровчого комплексу " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1274,1 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2329896851000, право власності з 06.04.2021; - будівлі готельні (будівлі та споруди оздоровчого комплексу " ІНФОРМАЦІЯ_2 ") розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 251,8 кв. м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1129956451103, право власності з 06.04.2021;
Пунктом 72 Закону №909-VІІІ змінено правове регулювання у статті 266 Податкового кодексу України, зокрема зміни стосувались об'єктів, які не підлягають оподаткуванню цим податком (підпункт 266.2.2), порядку встановлення пільг (підпункт 266.4.2), ставки податку (підпункт 266.5.1), обчислення суми податку (266.7.2), порядку сплати податку (підпункт 266.5.9).
Заява щодо неможливості виконання податкових зобов'язань відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області не надавалась.
Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що податкові повідомлення - рішення № № 0060825-2409-1505 та № 1728567-2409-1505 від 28.03.2023 року прийнято законно та обґрунтовано.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований як фізична особа підприємець та перебуває на обліку в Білгород-Дністровській ДПІ ГУ ДПС в Одеській області за адресою Одеська область, м. Білгород-Дністровськ, вул. Мала Михайлівська, 42, РНОКПП № НОМЕР_1 .
На праві приватної власності останньому належать нежитлові приміщення площею 251,8 кв.м. та 1274,10 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та буд. АДРЕСА_1 відповідно.
Відповідно до пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з фізичних осіб за 2022 рік нараховано на загальних підставах в автоматичному режимі згідно податкових повідомлень-рішень від 28.03.2023 року № 0060825-2409-1505 у розмірі 124224,75 грн та №1728567-2409-1505 року у розмірі 24550,5 гривень.
Відповідно до листа ГУ ДПС в Одеській області, базою нарахування зобов'язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки розраховано податковим органом виходячи із загальної площі об'єкту нерухомості, ставки податку у розмірі 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування, за період січень- грудень 2022 року. Підставою для застосування ставки у розмірі 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати стало рішення чотирнадцятої сесії VIII скликання Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 15.07.2021 за № 259- VIII, яким встановлено ставки податків і зборів на території Кароліно-Бугазької сільської ради на 2022 рік.
Позивач вважає податкові повідомлення-рішення № 0060825-2409-1505 та №1728567-2409-1505 від 28.03.2023 року необґрунтованими, прийнятими з порушенням чинного законодавства України та такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача та відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на наступне.
Згідно вимог ч. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
За правилами ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Положеннями ст. 7 ПК України встановлено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.п. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 ПК України податок на майно складається з, зокрема, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно п.п 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПК України сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об'єктом оподаткування.
Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Згідно пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов'язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 та 2022 роки у строк до 31 грудня 2023 року, за винятком податкових зобов'язань за об'єкти нежитлової нерухомості, розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, по яких контролюючий орган обчислює податкове зобов'язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 рік та січень - лютий 2022 року, не пізніше першого числа місяця, що настає через шість місяців після дати завершення активних бойових дій або тимчасової окупації.
Відповідно до абз. «а» п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, ОСОБА_1 є власником об'єктів нерухомого майна, площею 251,8 кв.м. та 1274,10 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та буд. АДРЕСА_1 відповідно.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, у смт. Затока Кароліно-Бугазської сільської територіальної громади Білгород-Дністроського району Одеської області бойові дії продовжувалися з 03.03.2022 року по 17.08.2022 року.
При цьому, 28.03.2023 року, тобто після спливу шести місяців після завершення активних бойових дій, податковим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2022 рік.
Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що прийняття податковим органом 28.03.2023 року оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суперечать вимогам пп. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, оскільки вказаними приписами не встановлено жодних заборон для контролюючого органу щодо обчислення податкового зобов'язання та надіслання (вручення) податкового повідомлення-рішення для платників податку - фізичних осіб за податкові (звітні) періоди 2022 року після 31 грудня 2023 року, як і не встановлено підстав для звільнення платників податку - фізичних осіб від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, у разі визначення їм податкового зобов'язання після 31 грудня 2023 року.
Відповідно до 37 ПК України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку. Підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.
Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження існування щодо позивача підстав для припинення податкового обов'язку від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, матеріали справи не містять.
В той же час, приписами п.п. 266.10.3, п. 266.10 ст. 266 ПК України визначено, що податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 134.4статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
При цьому, розрахунок податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, нарахованих оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями здійснений ГУ ДПС в Одеській області в автоматичному режимі відповідно до вимог ст. ст. 102, 266 ПК України.
Згідно з пункт 10.1 статті 10 ПК України (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до місцевих податків належать податок на майно та єдиний податок.
Приписами пункту 10.3 статті 10 ПК України визначено, що місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі.
Відповідно до пункту 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
На період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому цим Кодексом для сільських, селищних, міських рад.
Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
За приписами підпункту 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК України у разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.
У відповідності до пункту 12.4 статті 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів належать, крім іншого:
12.4.1.встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом;
12.4.3.прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.
Пункт 12.5 статті 12 ПК України передбачає, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.
Суд враховує, що базою нарахування зобов'язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки розраховано податковим органом виходячи із загальної площі об'єкту нерухомості, ставки податку у розмірі 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування, за період січень- грудень 2022 року. Підставою для застосування ставки у розмірі 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати стало рішення чотирнадцятої сесії VIII скликання Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 15.07.2021 за № 259- VIII, яким встановлено ставки податків і зборів на території Кароліно-Бугазької сільської ради на 2022 рік.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувані ППР відповідач діяв правомірно, що свідчить про відсутність підстав для визнання протиправними податкових повідомлень-рішень № 0060825-2409-1505 та №1728567-2409-1505 від 28.03.2023 року.
Проте, Кароліно-Бугазькою сільською радою Білгород- Дністровського району Одеської області 25.12.2024 року прийнято рішення №842-VІІІ, яким внесені зміни та доповнення до рішення чотирнадцятої сесії VIII скликання Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 15.07.2021 за № 259-VІІІ «Про встановлення місцевих податків і зборів на території Кароліно-Бугазької сільської ради на 2022 рік».
Так, пунктом 1 рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №842-VІІІ від 25.12.2024 додаток до рішення від 15.07.2021 за № 259- VIII «Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» викладено в новій редакції згідно якого встановлено ставку у розмірі 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Крім того внесені зміни в п. 4 рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород- Дністровського району Одеської області від 15.07.2021 за № 259-VІІІ щодо строків набрання чинності рішення, а саме з 01.01.2023.
При цьому, суд враховує, що рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №842-VІІІ винесено 25.12.2024 року, тобто вже після винесення контролюючим органом оскаржуваних ППР - 28.03.2023 року, проте набирає чинності з 01.01.2023 року.
Відповідно до ст. 112-1 ПК України контролюючий орган може визнати обставинами, що пом'якшують відповідальність особи, також і інші обставини, не передбачені пунктом 112-1.1 цієї статті.
Суд звертає увагу на те, що станом на сьогоднішній день Рішення Кароліно-Бугазькою сільською радою Білгород- Дністровського району Одеської області №842-VІІІ від 25.12.2024 року, якими встановлено ставку у розмірі 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (2022 року) , за 1 квадратний метр бази оподаткування, не скасоване, а відтак - є діючим і повинно застосовуватись до правовідносин, які є предметом розгляду у цій справі.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень № 0060825-2409-1505 та №1728567-2409-1505 від 28.03.2023 року.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», інші судові витрати для розподілу відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень - задовольнити частково.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Одеській області № 0060825-2409-1505 та №1728567-2409-1505 від 28.03.2023, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 148 775,25 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.