Справа № 420/12208/25
25 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ'ЯКОВОЇ, при секретарі Наталії ПЕРЕБИЙНІС, за участю представника заявника Тімура ДАШДАМІРОВА, представника відповідача Ірини МОСКВІТІНОЇ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління Державної податкової служби в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГИСТИК ПЛЮС" про підтвердження обґрунтованості рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна,-
22.04.2025 о 17 год. 01 хв. до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГИСТИК ПЛЮС" (65101, м. Одеса, вул. Михайла Комарова, буд. 10, офіс 519, код ЄДРПОУ 43990119), в якій заявник просить підтвердити обґрунтованість рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 22.04.2025 року про застосування умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГИСТИК ПЛЮС".
В заяві вказано, що Головним управлінням ДПС в Одеській області у відповідності до вимог пп. 20.1.4, п.20.1 ст. 20, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України прийнято наказ від 05.12.2024 № 12538-п "Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГИСТИК ПЛЮС", з 20.12.2024 тривалістю 10 робочих днів, перевіряємий період з 17.03.2021 по 30.09.2024, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства та наказ від 23.12.2024 № 133304-п "Про перенесення термінів проведення документальної планової виїзної перевірки "ТРАНСЛОГИСТИК ПЛЮС" на 90 календарних днів до дати відновлення документів.
Підставою для прийняття даних наказів слугувало занесення ТОВ "ТРАНС ЛОГИСТИК ПЛЮС" до плану-графіку проведення документальних планових перевірок на 2024 рік, затвердженого Державної податковою службою України. На адресу ТОВ "ТРАНСЛОГИСТИК ПЛЮС" було направлено копію наказу від 05.12.2024 №12538-п та наказу від 23.12.2024 №13304-п.
У відповідності до наказу від 05.12.2024 №12538-п, з урахуванням наказу від 23.12.2024 №13304-п та направлень на перевірку від 17.04.2024 № 7857/15-32-07-01-12, № № 7856/15-32- 07-01-12, № 7859/15-32-07-01-12 посадовими особами Головного управління ДПС в Одеській області 21.04.2025 був здійсненний вихід з метою проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ТРАНСЛОГИСТИК ПЛЮС" за адресою; 65101, Одеська обл., м. Одеса вул. Михайла Комарова, буд. 10 офіс 519, з метою здійснення контролю щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
Представнику ТОВ "ТРАНСЛОГИСТИК ПЛЮС" за довіреністю від 28.02.2025 Мізюну Руслану Ігоровичу були пред'явлені накази, службові посвідчення і направлення на перевірку від 17.04.2025 № 7857/15-32-07-01-12, № № 7856/15-32-07-01-12, № 7859/15-32-07-01-12, але до перевірки посадові особи ДПС не були допущені, про що 21.04.2025 о 16 год. 50 хв. складений двосторонній акт "Про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової виїзної перевірки" № 3356/15-32-07-01-15.
22.04.2025 о 14.00 виконуючим обов'язки начальника Головного управління ДПС в Одеській області Юрієм Гурським було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "ТРАНСЛОГИСТИК ПЛЮС" .
Враховуючи, що відповідно до п.94.10 ст.94 Податкового кодексу України арешт на майно накладається рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом, Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із відповідною заявою.
Ухвалою суду від 23.04.2024 відкрито провадження по справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (з викликом сторін). Призначено судове засідання для розгляду справи на 25.04.2025 на 11:30 год.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГИСТИК ПЛЮС" надало відзив на позов, в якому просить відмовити в його задоволенні. Зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГИСТИК ПЛЮС" зареєстроване юридичною особою 17.03.2021 року та перебуває на обліку, як платник податків за кодом ЄДРПОУ 43990119. Основними видами діяльності ТОВ "ТРАНСЛОГИСТИК ПЛЮС" за КВЕД є: 49.41 - вантажний автомобільній транспорт , 52.29 - інша допоміжна діяльність при перевозках. ТОВ "ТРАНСЛОГИСТИК ПЛЮС" надає транспортно-експедиторські послуги. Відповідач не заперечує факт відмови від допуску до проведення перевірки, вважає, що ТОВ мало на це право, оскільки накази про проведення перевірки мають ознаки очевидної протиправності, не містять посилання на п.п. 69.35-2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, яким визначений вичерпний перелік платників податків, які можуть бути перевірені, і до якого товариство не підпадає. Відповідач посилається на відсутність підстав включення планової перевірки товариства до плану графіку проведення документальних планових перевірок на 2023 та 2024 роки.
ТОВ "ТРАНСЛОГИСТИК ПЛЮС" створено 17.03.2021 та розпочало вести господарську діяльність тільки з червня 2021 року, що підтверджується деклараціями з ПДВ, тобто працювало лише 7 місяців у календарному 2021 році, методологічно нeможливо оцінювати його об'єктивно за критеріями передбаченими абз. 8-13 п.п. 69.35-2 підрозділом 10 РОЗДІЛУ XX "Перехідні положення" ПК України, оскільки вони розраховані за підсумками показників календарного 2021 року, тобто за 12 місяців, та позивач здійснював господарську діяльність не повний календарний 2021 рік. Вважає, що наказ №12538-п прийнято 05.12.2024 податковим органом передчасно, у податкового органу були відсутні будь-які підстави для проведення перевірки. А отже, спірний наказ №12538-п від 05.12.2024 та похідний від нього наказ №13304-п від 23.12.2024 є такими, що за змістом не відповідають вимогам діючого законодавства. Зазначає, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа №420/10560/25 за позовом ТОВ "ТРАНСЛОГИСТИК ПЛЮС" до ГУ ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказів ГУ ДПС в Одеській області № 12538-п від 05.12.2024 та №13304-п від 23.12.2024 . Податковий орган не довів наявність передбаченої підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України сукупності умов для застосування адміністративного арешту майна платника податків. Також відповідач вважає, що ГУ ДПС порушений строк звернення до суду - 24 години з моменту відмови у допуску до перевірки.
В судове засідання прибув представник позивача, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Відповідно до п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Як визначено в пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Відповідно до п.п. 77.1 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Відповідно до п.п. 77.4 ст. 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
В свою чергу, згідно з п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Пунктом 94.1 ст. 94 ПК України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до п. 94.4 ст. 94 ПК України, арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Згідно пп. 94.6.1 п. 94.1 ст. 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.
Відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно з п. 94.3, 94.4, 94.5 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Згідно із пунктом 94.5 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути повним або умовним.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Відповідно до пп. 94.6.1 п. 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у п. 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.
Згідно з п. 94.10. ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Аналіз наведених норм статті 94 Податкового кодексу України дає підстави дійти висновку, що законодавець чітко визначив, що однією із підстав для застосування адміністративного арешту майна є відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
З матеріалів справи слідує, що підставою для винесення рішення про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту майна платника податків позивач зазначив саме відмову платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної планової перевірки.
Під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд здійснює оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення.
ГУ ДПС в Одеській області як контролюючий орган та територіальний орган ДПС, в якому товариство перебуває на обліку платників податків, здійснюючи податковий контроль та виконуючи функції, передбачені ст. 19-1 ПКУ, відповідно до ст.ст. 75-81 ПКУ мав право на проведення планової перевірки відповідача.
З огляду на вищевказане правове регулювання та обставини справи, суб'єктом владних повноважень в повній мірі дотримано процедуру з'ясування та встановлення чітко визначених необхідних обставин для застосування до платника податків умовного адміністративного арешту, заява про підтвердження обґрунтованості адмінарешту подана до суду своєчасно, форма заяви дотримана. Частиною другою статті 283 КАС України визначено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Днем подання позовної заяви є день їх надходження до відповідного суду. Обставиною, з якою стаття 283 КАС України пов'язує початок відліку 24-годинного строку для подання до суду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, є дата прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. а не дата та час відмови від допуску до перевірки. Така правова позиція викладена в постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, від 26 червня 2020 року у справі №280/2993/19, від якої суд касаційної інстанції у встановленому процесуальним законом порядку не відступав.
Отже, у даному випадку обставиною, яка мала б зумовити звернення позивача до суду, є рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, прийняте 22 квітня 2025 року о 14 год.-00 хвил..
Ч. 4 ст. 283 КАС України передбачено, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
Той факт, що з наказами податкового органу про проведення перевірки відповідач не погодився та оскаржив їх до суду, не може розглядатись як спір про право. Суд не дає оцінку правомірності самої перевірки, оскільки вирішення такого спору можливо тільки у позовному провадженні, а не в окремому, яким є дана справа. Оскарження платником податків наказів про проведення перевірки не перешкоджає розгляду судом заяви податківців про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна такого платника. Таке оскарження наказів про проведення перевірки, є по суті запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що Головне управління ДПС в Одеській області обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ "ТРАНСЛОГИСТИК ПЛЮС".
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.77, 90, ч.2 ст.139, 271, 272, 283 КАС України, суд, -
Задовольнити заяву Головного управління Державної податкової служби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГИСТИК ПЛЮС" (65101, м. Одеса, вул. Михайла Комарова, буд. 10, офіс 519, код ЄДРПОУ 43990119), про підтвердження обґрунтованості рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна.
Підтвердити обґрунтованість рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 22.04.2025 про застосування умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСЛОГИСТИК ПЛЮС" (65101, м. Одеса, вул. Михайла Комарова, буд. 10, офіс 519, код ЄДРПОУ 43990119) .
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду не перешкоджає його виконанню.
Суддя Вікторія ХОМ'ЯКОВА