Справа № 420/5584/25
25 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморського об'єднаного управління ПФУ Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №154750008603 від 11.02.2025 в частині визначення стажу судді 21 рік 1 місяць та 29 днів та в частині визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 52% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов'язати відповідача визначити стаж судді як 28 років 8 місяців 6 днів у відповідності до рішення ВРП від 21.01.2025 № 88/0/15-25;
- зобов'язати відповідача встановити позивачу з 22.01.2025 довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 66 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці невірно розрахував його стаж на посаді судді.
Відповідач надав відзив, в якому вказав, що в межах спірних правовідносин діяв правомірно.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №154750008603 від 11.02.2025 позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку стажу на посаді судді 21 рік 1 місяць 29 днів.
Не погоджуючись із вказаним розрахунком стажу на посаді судді, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).
Відповідно до статті 4 Закону України № 1402-VIII встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII встановлено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя. Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу
Станом на 21.01.2025 стаж роботи на посаді судді позивача становить 21 рік 2 місяці 10 днів.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII установлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрания).
На день призначення позивача на посаду судді Київського районного суду міста Одеси (11.11.2003) порядок визначення стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, регламентувався частиною четвертою статті 43 Закону України від 15.12.1992 № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі - Закон №2862-ХІІ) та Указом Президента України від 10.07.1995 № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень. Суддя також має право на відставку за станом здоров'я, що перешкоджаю продовженню виконання обов'язків.
Абзацом другим статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» у редакції, чинній на день призначення позивача на посаду судді, установлено, що до стажу роботи, який дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Згідно із записами військового квитка НОМЕР_1 від 23.07.1990 та трудової книжки із 04.05.1979 до 31.05.1981 позивач проходив строкову військову службу.
Також, відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 , диплома НОМЕР_3 та додатка до нього з 01.09.1984 до 29.06.1989 позивач навчався за денною формою в Одеському державному університеті імені І.І. Мечникова, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.
З урахуванням наведеного до стажу роботи позивача, який надавав йому право на звільнення у відставку, підлягали зарахуванню період проходження строкової військової служби 2 роки 27 днів, половина строку навчання за денною формою 2 роки 4 місяці 29 днів.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 05.08.2018) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Отже, системний аналіз вказаної норми дає підстави дійти висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесені зміни до статті 137 Закону №1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення на посаду судді.
Таку правову позицію викладено в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.11.2018, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2019 у справі №9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону №1402-VIII (у редакції, яка діє з 05.08.2018) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про статус суддів», яка була чинною на час призначення позивача на посаду судді, суддею міг бути громадянин України, який має стаж роботи у галузі права не менш як три роки.
Позивач із 01.01.1993 до 24.10.1996 працював юрисконсультом Київського районного виконавчого комітету міста Одеси. Отже, зазначений стаж роботи підлягає зарахуванню до стажу роботи на посаді судді як стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що до стажу роботи позивача на посаді судді, підлягають зарахуванню: стаж роботи на посаді судді 21 рік 2 місяці 10 днів; половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі 2 роки 4 місяці 29 днів; період проходження строкової військової служби 2 роки 27 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді 3 роки.
Таким чином, загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 становить 28 років 8 місяців 6 днів, а не 21 рік 1 місяць та 29 днів, як зазначив відповідач у рішенні №154750008603 від 11.02.2025.
Вказане також підтверджується рішенням Вищої ради правосуддя від 21.01.2025 № 88/0/15-25 (а.с. 21-25)
Щодо процентного розміру довічного грошового утримання судді у відставці, суд виходить з наступного.
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. (частина друга статті 142 Закону № 1402-VIII).
Враховуючи, що загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 становить 28 років 8 місяців 6 днів, щомісячне довічне грошове утримання розраховується наступним чином: (50 + 8*2) = 66 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
З урахуванням зазначеного, враховуючи принцип верховенства права, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає необхідним стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений ним судовий збір.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморського об'єднаного управління ПФУ Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №154750008603 від 11.02.2025 в частині визначення стажу судді 21 рік 1 місяць та 29 днів та в частині визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 52% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області визначити стаж судді ОСОБА_1 як 28 років 8 місяців 6 днів у відповідності до рішення Вищої ради правосуддя від 21.01.2025 № 88/0/15-25.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області встановити ОСОБА_1 з 22.01.2025 довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 66 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25.04.2025.
Суддя Олександр ХУРСА