Справа № 412/12286/2012
2/412/4962/2012
/заочне в порядку гл. 8 розділу ІІІЦПК України/
22 жовтня 2012 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Демидової С.О.
при секретарі Соцковій В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, третя особа гаражний кооператив «Старт» про визнання права власності на гараж, -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина на належне йому майно. У заповіті не був зазначений гараж, оскільки заповідач не оформив належним чином право власності на нього. 18 грудня 2004 року державним нотаріусом видане свідоцтво про право власності на майно. У видачі свідоцтва про право власності на гараж № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «Старт'було відмовлено, оскільки за ОСОБА_2 за життя не було належним чином зареєстроване право власності на зазначений гараж. Тому він просить визнати право власності в порядку спадкування на гараж № НОМЕР_1 в авто гаражному кооперативі «Старт».
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, та просила позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в листі на ім'я суду просив слухати справу за відсутності представника.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Як встановлено в судовому засіданні, рішенням виконкому Жовтневої ради депутатів трудящих № 108 від 30 січня 1987 року ОСОБА_2 було надано дозвіл на будівництво індивідуального гаража в АГК «Старт»/а.с.9/. ОСОБА_2 був членом гаражного «Старт'з 1986 року /а.с. 10/. З 1992 року ОСОБА_2 був включений до списку інвалідів та пенсіонерів членів автогаражного кооперативу «Старт», і був звільнений від сплати земельного податку /а.с. 21/. Згідно довідки від 04 червня 2012 року, виданою головою гаражного кооперативу «Старт», станом на червень 2012 року пайовий внесок за гараж сплачений ОСОБА_2 у повному обсязі /а.с. 10/.
28 липня 1999 року ОСОБА_2 було складено заповіт, відповідно до якого позивачу було заповідано належну йому частину жилої квартири АДРЕСА_1 /а.с. 7/. Гараж № 3 у гаражному кооперативі «Старт'за адресою м. Дніпропетровськ, Набережна Перемоги, 10 у заповіті не був зазначений, оскільки заповідач за життя не оформив належним чином право власності на нього. Таким чином, частина спадщини не була охоплена заповітом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 , виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровського районного управління юстиції м. Дніпропетровська /а.с. 8/. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне йому майно.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.ст. 1218. 1220 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, тобто на момент смерті спадкодавця, і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно зі ст. 1233 ЦК України заповітом особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1261 ЦК України визначено вичерпний перелік спадкоємців першої черги - першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Частиною 3 п.16 Постанови пленуму Верхового суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах у спадкування'визначено, що частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується на загальних підставах спадкоємцями за законом, до їх числа входять і ті спадкоємці відповідної черги за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.
Пунктом 20 Постанови встановлено, що за відсутності заповіту, визнання його недійним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги.
Згідно з додатком від 16 лютого 2003 року до Статуту гаражного кооперативу «Старт'гараж померлого члена кооперативу переходить його спадкоємцям на правах особистої власності, зареєстрованої нотаріально, за умови вступу до кооперативу одного з членів родини.
Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України особа має право пред'явити позов про визнання за нею права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати нею документа, який засвідчує право власності.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 224 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на гараж № НОМЕР_1 загальною площею 42,1 кв. м. в автогаражному кооперативі «Старт», який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, Набережна Перемоги, 10.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя С.О. Демидова