Справа № 420/34375/24
23 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа Державна служба України з питань праці Департамент стратегічного планування та аналітичного забезпечення, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Маршала Василевського, 40/1, м.Миколаїв, 54003, Код ЄДРПОУ 44742194) щодо неутворенні комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, Код ЄДРПОУ 44742194), утворити комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- стягнути з Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, Код ЄДРПОУ 44742194), за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 , 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, на відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 07.05.2023 р. по під час ракетного удару російською федерацією по складським приміщенням продовольчих підприємств за адресою: ділянка 4А, масив 4, смт Нерубайське, Одеського району, Одеської області загинув батько позивача - ОСОБА_2 . 04.10.2023 р. позвачем надіслано повідомлення щодо нещасного випадку на адресу Департаменту стратегічного планування та аналітичного забезпечення Державної служби України з питань праці, яке було перенаправлено на розгляд Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці листом від 11.10.2023р. № ЦА-4856/4/4.2.8-23a. Пізніше, листом за №ПД/3.1/1285-38-23 від 26.10.2023 р. відповідачем надано відповідь щодо необхідності з'ясування обставин перебування загиблого в трудових правовідносинах з роботодавцем. Пізніше, 24.01.2024 року позивачем надіслано звернення до Департаменту стратегічного планування та аналітичного забезпечення Державної служби україни з питань праці (вх. від 25.01.2024 № Ш-288-24а), щодо бездіяльності відповідача, яка полягала у не утворені спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку. У своїй відповіді (вих. 203/4/4/4.2-3B-24 від 08.02.2024 р.) Департамент стратегічного планування та аналітичного забезпечення Державної служби україни з питань праці мотивував законність дій відповідача, відсутністю об'єктивної та достовірної інформації щодо виконання ОСОБА_2 робіт (надання послуг) на користь будь-якого суб'єкта господарювання на передбачених законодавством підставах на час настання нещасного випадку, що унеможливлює кваліфікувати зазначену подію як нещасний випадок на виробництві та, відповідно, здійснити заходи реагування в межах визначених повноважень згідно з вимогами Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337 Порядок (далі - Порядок № 337). Не погодившись з такою позицією позивач звернувся до суду за захистом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа Державна служба України з питань праці Департамент стратегічного планування та аналітичного забезпечення, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/34375/24.
18.12.2024 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого, вказано, що 11.10.2023р. за вх. № ЦА-4856/4/4.2.8-23а з Департаменту стратегічного планування та аналітичного забезпечення Державної служби України з питань праці надійшло на розгляд до відповідача звернення громадянина ОСОБА_1 від 04.10.2023р. (вх. від 05.10.2023 р. № Ш-3474-23а) щодо нещасного випадку, який стався 07.05.2023р. з батьком позивача ОСОБА_2 під час ракетного удару по складським приміщенням одного з продовольчих підприємств за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно лікарського свідоцтва про смерть від 10.05.2023 № 1411 причиною смерті ОСОБА_2 є ушкодження внаслідок воєнних дій, спричинених іншими видами вибухів та уламками. Розслідування таких нещасних випадків проводиться за місцем їх настання. З метою організації проведення спеціального розслідування нещасного випадку згідно вимог Порядку № 337, встановлення факту настання нещасного випадку, здійснення усіх заходів в межах визначених повноважень та з'ясування об'єктивної та достовірної інформації стосовно виконання ОСОБА_2 робіт (надання послуг) на користь будь-якого суб'єкта господарювання, кваліфікації зазначеної події як нещасний випадок на виробництві та здійснення заходів реагування згідно з вимогами Порядку № 337, відповідачем було направлено запити до Управління Служби безпеки України в Одеській області від 19.10.2023 № ПД/3.1/6950-23, до Головного управління Національної поліції в Одеській області від 19.10.2023 № ПД/3.1/6949-23 з проханням надати підтвердження або спростувати наявність 07.05.2023 ознак збройної агресії, ведення бойових дій та/або їх наслідків за адресою: ділянка 4А, масив 4, смт. Нерубайське, Одеський район, Одеська область та надати наявну інформацію щодо суб'єкта господарювання, на території якого під час ракетного удару загинув батько позивача, 1960 р.н. Зазначив, що відповідно із отриманого від Управління Служби безпеки України в Одеській області № 65/16/6500 від 20.11.2023, вх. № 8649/ПД/1-23 від 20.11.2023, листа, складські приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , належать па праві власності ТОВ «ВЕРЕСЕНЬ-Л» (код ЄДРПОУ 39000343). Ця інформація була підтверджена відповідю Нерубайської сільської ради від 27.12.2023р. за № ПД/3.1/8948-23, згідно якої об'єкти нерухомості, які зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресії російської федерації 07.05.2023р, належать ТОВ «ВЕРЕСЕНЬ-Л», код ЄДРПОУ 39000343, управитель ОСОБА_3 ; щодо переліку інших суб'єктів господарювання на даному об'єкті інформація відсутня. З огляду на на ім'я ТОВ «ВЕРЕСЕНЬ-Л» був направлений лист щодо надання інформації про суб'єктів господарювання, які станом на 07.05.2023р. орендували складські приміщення за вищевказаною адресою. Відповіді від ТОВ «ВЕРЕСЕНЬ-Л» відповідачем отримано не було. Про це позивача було повідомлено листом №203/4/4.2-38-24а від 08.02.2024р., а також зазначено, що процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві визначена Порядком № 337 та поширюється на осіб, визначених частиною першою статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». У зв'язку з чим підставами для утворення комісії із спеціального розслідування, визначеними пунктом 14 Порядку № 337, є отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або інформація отримана з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім'ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об'єднань профспілок). Зазначив, що повідомлення про нещасний випадок на виробництві, який стався 07.05.2023р, стосовно ОСОБА_2 до відповідача від роботодавця не надходило. Отже, відповідачем здійснені усі заходи в межах повноважень щодо встановлення обставин загибелі ОСОБА_2 , але, оскільки отриманої інформації не достатньо для встановлення правових підстав перебування батька позивача на території, де 07.05.2023р. стався ракетний обстріл: ділянка 4А, масив 4, смт. Нерубайське. Одеського району, Одеської області, заходи щодо утворення спеціальної комісії неможливо вчинити. Зазначив, що після отримання необхідних відомостей буде вжито всіх невідкладних заходів щодо утворення комісії та проведення спеціального розслідування вищезазначеного нещасного випадку відповідно до вимог Порядку №337.
Позивачем подано відповідь на відзив (№ ЕС21370/24 від 24.12.2024 р.), та зазначено, що відповідачем хибним чином тлумачаться норми п. 10 Порядку № 337, якою, зокрема, встановлений вичерпний перелік випадків, настання яких має наслідком утворення спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку. Відповідач у своєму відзиві наполягає на тому, що підставою для утворення комісії із спеціального розслідування, визначеними пунктом 14 Порядку № 337, є лише отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок і опирається на таку обставину як на єдиний можливий документ, що є підставою для утворення такої комісії, чим фактично намагається нівелювати інші підстави для утворення комісії і з невідомих причин залишає їх поза увагою, зокрема, пунктом 14 Порядку визначено, що такою підставою також може слугувати інформація, отримана з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім'ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об'єднань профспілок), а виходячи з наявних документів, в матеріалах справи міститься лист Управління Служби безпеки України в Одеській області № 65/16/6500 від 20.11.2023, вх. № 8649/ПД/1-23 від 20.11.2023, яким встановлено, що 07.05.2023р. близько 23 години 30 хвилин невстановленими військовослужбовцями російської федерації, в умовах російського вторгнення в Україну та ведення російською федерацією війни проти України забороненими міжнародним правом засобами, у порушення існуючих правил та звичаїв ведення війни, умисно здійснено обстріл складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого пошкоджено зазначені будівлі та загинув громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який і може слугувати підставою для утворення комісії в розумінні Порядку № 337. Також, зазначив про протиправність посилання відповідача, як на підставу що унеможливлює кваліфікувати подію як нещасний випадок на виробництві та. Відповідно, здійснити заходи реагування в межах повноважень згідно з вимогами Порядку № 337, на відсутність інформації щодо виконання ОСОБА_2 робіт (надання послуг) на користь будь-якого суб'єкта господарювання на передбачених законодавством підставах на час настання нещасного випадку. Також, відокремив, що відповідачем не враховується поняття «прихованого нещасного випадку», визначення якому дає абзац 7 пункту 3 Порядку № 337, який за наслідками спеціального розслідування має бути встановлений комісією підприємства (установи, організації), як окрема подія. Зазначено про пропуск відповідачем 15-ти денного строку для надання відзиву на позовну заяву, оскільки згідно з відомостями, які містяться в матеріалах справи, відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження разом з позовною заявою та доданих документів 19 листопада 2024 року, отже останньою датою подання відзиву є 04 грудня 2024 року, фактично відзив на позвну заяву поданий 18.12.2024р. без клопотання про поновлення строку та просив не брати його до уваги при вирішення справи по суті.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
07.05.2023 р. під час ракетного удару російською федерацією по складським приміщенням продовольчих підприємств за адресою: ділянка 4А, масив 4, смт Нерубайське, Одеського району, Одеської області загинув батько позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть від 10.05.2023 № 1411, причина смерті - ушкодження внаслідок воєнних дій, спричинених іншими видами вибухів та уламками.
04.10.2023 р. (вх. від 05.10.2023 № Ш-3474-23а) на адресу Департаменту стратегічного планування та аналітичного забезпечення Державної служби України з питань праці позивачем було надіслано повідомлення щодо нещасного випадку, що стався 07.05.2023р.
11.10.2023 за вх. № ЦА-4856/4/4.2.8-23а повідомлення позивача про нещасний випадок (вх. від 05.10.2023 № Ш-3474-23а), що стався 07.05.2023 з батьком позивача ОСОБА_2 під час ракетного удару по складським приміщенням одного з продовольчих підприємств за адресою: АДРЕСА_1 , було перенаправлено з Департаменту стратегічного планування та аналітичного забезпечення Державної служби України з питань праці надійшло на розгляд до відповідача
26.10.2023р. листом за №ПД/3.1/1285-38-23 від 26.10.2023 року відповідачем надано відповідь щодо необхідності з'ясування обставин перебування в трудових правовідносинах батька позивача з роботодавцем.
19.10.2023р. відповідачем направлений запит до Управління Служби безпеки України в Одеській області № ПД/3.1/6950-23 та до Головного управління Національної поліції в Одеській області № ПД/3.1/6949-23 з проханням надати підтвердження або спростувати наявність 07.05.2023р. ознак збройної агресії, ведення бойових дій та/або їх наслідків за адресою: ділянка 4А, масив 4, смт. Нерубайське, Одеський район, Одеська область та надати наявну інформацію щодо суб'єкта господарювання, на території якого під час ракетного удару загинув ОСОБА_2 , 1960 р.н.
26.10.2023р. за № ПД/3.1/1285-3В-23 відповідачем надана проміжна відповідь позивачу про продовження строку розгляду його повідомлення - звернення в зв'язку з необхідністю отримання відповідей від Управління Служби безпеки України в Одеській області та Головного управління Національної поліції в Одеській області, до яких було направлено відповідні запити для встановлення факту перебування потерпілого ОСОБА_2 в трудових відносинах з роботодавцем, у якого працював батько позивача.
20.11.2023р. згідно листа № 65/16/6500 (вх. № 8649/ПД/1-23 від 20.11.2023), отриманого від Управління Служби безпеки України в Одеській області встановлено, що 07.05.2023р. близько 23 години 30 хвилин невстановленими військовослужбовцями російської федерації, в умовах російського вторгнення в Україну та ведення російською федерацією війни проти України забороненими міжнародним правом засобами, у порушення існуючих правил та звичаїв ведення війни, умисно здійснено обстріл складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого пошкоджено зазначені будівлі та загинув громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказано, що відповідно до правовстановлюючої документації складські приміщення, розташовані за адресою: Одеська обл., Одеський район, Нерубайська сільська рада, масив 4, ділянка 4А, належать па праві власності ТОВ «ВЕРЕСЕНЬ-Л» (код ЄДРПОУ 39000343), яке зазначені складські приміщення здає в оренду суб'єктам господарювання.
21.11.2023р. за № ПД/3.1/7700-23 відповідачем направлений до ТОВ «ВЕРЕСЕНЬ-Л» лист щодо надання інформації про суб'єктів господарювання, які станом на 07.05.2023р. орендували складські приміщення за вищевказаною адресою.
Відповіді від ТОВ «ВЕРЕСЕНЬ-Л» відповідачем отримано не було.
22.11.2023р. листом за № ПД/3.1/1497-3В-23 повідомлено позивача про результати направлених відповідачем запитів, а саме, ознайомлено з інформацією, яка надійшла від Управління Служби безпеки України в Одеській області, та повідомлено про направлення листа на адресу ТОВ «ВЕРЕСЕНЬ-Л».
27.12.2023р. за № ПД/3.1/8947-23 відповідачем направлено лист до Нерубайської сільської ради щодо надання інформації про суб'єктів господарювання, які станом на 07.05.2023р. орендували складські приміщення за адресою: Одеська область. Одеський район, Нерубайська сільська рада, масив 4, ділянка 4 А.
27.12.2023р. за № ПД/3.1/8948-23 відповідачем був направлено повторний запит до ТОВ «ВЕРЕСЕНЬ-Л» щодо надання повідомлення про нещасний випадок, згідно додатку 2 Порядку № 337, з метою організації проведення спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 07.05.2023р. за адресою: Одеська область, Одеський район, Нерубайська сільська рада, масив 4, ділянка 4 А.
Відповідь від ТОВ «ВЕРЕСЕНЬ-Л» на запит № ПД/3.1./8948-23 від 27.12.2023р. відповідачем також не отримало.
01.01.2024р. листом за № 02-17-07 Нерубайською сільською радою підтверджено, що об'єкти нерухомості, які зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресії російської федерації 07.05.2023р., належать ТОВ «ВЕРЕСЕНЬ-Л», код ЄДРПОУ 39000343, управитель ОСОБА_3 ; щодо переліку інших суб'єктів господарювання на даному об'єкті інформація відсутня.
02.01.2024р. за вх. № 26/ПД/1-24 на адресу відповідача надійшла відповідь Головного управління Національної поліції в Одеській області від 17.11.2023р. за № 4/1-14762, відповідно до якої зазначено, що проведеним аналізом відомостей Єдиного обліку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події з використанням інформаційнотелекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» та Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що територіальними підрозділами ГУНП в Одеській області не реєструвались факти, викладені у запиті Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.
24.01.2024 р. на ім'я Департаменту стратегічного планування та аналітичного забезпечення Державної служби україни з питань праці (вх. від 25.01.2024 № Ш-288-24а), позивачем було надіслано звернення щодо бездіяльності Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, яка полягає у не утворені спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку - смерті ОСОБА_2 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_2
01.02.2024р. за №ЦА-592/4/4.2.6-24а звернення ОСОБА_1 (вх. № Ш-288-24а від 25.01.2024) було перенаправлено з Департаменту стратегічного планування та аналітичного забезпечення Державної служби з питань праці до відповідача.
08.02.2024р. листом №203/4/4.2-3В-24а позивач був повідомлений Департаментом стратегічного планування та аналітичного забезпечення Державної служби україни з питань праці про здійснені заходи, також вказано, що процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві визначена Порядком № 337 та поширюється на осіб, визначених частиною першою статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», з огляду на що відсутність об'єктивної та достовірної інформації щодо виконання ОСОБА_2 робіт (надання послуг) на користь будь-якого суб'єкта господарювання на передбачених законодавством підставах на час настання нещасного випадку унеможливлює кваліфікувати зазначену подію як нещасний випадок на виробництві та відповідно здійснити заходи реагування в межах визначених повноважень згідно з вимогами Порядку № 337.
26.04.2024р. Одеською обласною військовою державною адміністраціїєю від позивача отриманий запит-звернення від 23.04.2024р. щодо бездіяльності Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та з проханням про сприяння відновленню порушених вимог законодавства відносно проведення спеціального розслідування нещасного випадку, який стався з його батьком 07.05.2023р.
06.05.2024р. за № Ш-391/ПД-24 на адресу відповідача надійшов лист від Одеської обласної військової державної адміністрації, про розгляд звернення ОСОБА_1 від 23.04.2024р., що отриманий 26.04.2024р., відповідно до якого вбачається, що згідно з інформації із мережі Інтернет, стало відомо, що складський комплекс «Одеса Логістик Парк», який належить ТОВ «АЛЬФА ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП», розташований в с. Дачне Одеської області. Місцезнаходження вищевказаного складського комплексу збігається з місцем, де 07.05.2023р. стався ракетний обстріл, в результаті якого загинув ОСОБА_2 .
08.05.2024р. за № ЦА-2352/4/4.2.2-24а від Департаменту стратегічного планування та аналітичного забезпечення Державної служби України з питань праці надійшло звернення ОСОБА_1 від 23.04.2024 (вх. від 29.04.2024 № Щ-1509-24а), адресоване листом Одеської обласної військової державної адміністрації від 24.04.2024 № Щ-935-1.1-елн-01/3088 щодо розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 07.05.2023р. з батьком позивача ОСОБА_2 .
16.05.2024р. за № ПД/3.1/4577-24 відповідачем повторно направлено до Головного управління Національної поліції в Одеській області лист з проханням посприяти в розгляді звернення ОСОБА_1 та надати копії протоколів опитування свідків та/або представників підприємств, які станом на 07.05.2023р. здійснювали господарську діяльність за адресою: ділянка 4А, масив 4. смт. Нерубайське, Одеського району. Одеської області; копії протоколів огляду місця складських приміщень, які постраждали під час ракетного удару російською федерацією 07.05.2023 р. за вищевказаною адресою.
16.05.2024р. аналогічний запит був напраавлений відповідачем до Управління Служби безпеки України в Одеській області за № ПД/3.1/4578-24.
16.05.2024р. відповідачем направлений лист керівнику ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «АЛЬФА ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» за № ПД/3.1/4576-24. Відповіді на вказаний лист відповідачем не отримало.
22.05.2024р. за №4246/ПД/1-24 на адресу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшло доручення з Одеської обласної військової державної адміністрації щодо здійснення заходів, визначених чинним законодавством України, щодо проведення спеціального розслідування приховуваного нещасного випадку на виробництві, що стався з ОСОБА_2 .
24.05.2024р. листом за № 857/4/4.2-3В-24а Департаментом стратегічного планування та аналітичного забезпечення Державної служби України з питань праці повідомлено позивачу про результати розгляду його звернення від 23.04.2024р., адресованого листом Одеської обласної державної адміністрації (вх. від 29.04.2024 № Ш-1509-24а) щодо розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 07.05.2023 з його батьком. Так, було роз'яснено, що згідно пункту 10 Порядку № 337 нещасні випадки із смертельними наслідками підлягають спеціальному розслідуванню комісією, утвореною територіальним органом Держпраці відповідно до пункту 14 Порядку № 337, у складі, визначеному пунктом 15 Порядку № 337. Підставами для утворення комісії із спеціального розслідування, визначеними пунктом 14 Порядку № 337, є отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або інформація отримана з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім'ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об'єднань профспілок). Повідомлення про нещасний випадок на виробництві, який стався 07.05.2023р., стосовно ОСОБА_2 до відповідача від роботодавця не надходило, Зазначено, що згідно з вимогами абзацу 2 пункту 2 пункту 8 Порядку № 337 у разі настання нещасного випадку, з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства, особами, які фактично нещасний допущені до роботи без оформлення трудового договору, повідомлення про випадок надається керівником підприємства (установи, організації), в інтересах якого виконувались роботи (надавалися послуги), або представником орендодавця, балансоутримувача тощо, на території (об'єкті) якого сталися нещасний випадок. Однак повідомлення про зазначений нещасний випадок від керівника підприємства (установи, організації), в інтересах якого виконувались роботи (надавалися послуги), або представника орендодавця, балансоутримувача, на території (об'єкті) якого стався нещасний випадок, до відповідача також не надходило. При цьому зазначено, що після отримання необхідних відомостей відповідачем будуть вжиті невідкладні заходи щодо утворення комісії та проведення спеціального розслідування вищезазначеного нещасного випадку відповідно до вимог Порядку №337.
04.06.2024р. за зверненням позивача від 26.04.2024р. відповідачем направлений лист за № ПД/3.1/5053-24 на ім'я ТОВ «АЛЬФА ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП», в якому було зазначено, що згідно з вимогами пункту 1411 Порядку № 337 нещасні випадки, що сталися з працівниками підприємств (установ, організацій), їх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів, особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства, особами, які фактично допущені до роботи без оформлення трудового договору, під час виконання трудових обов'язків внаслідок воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, інших протиправних дій, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об'єктів життєзабезпечення тощо), підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров'я). Розслідування таких нещасних випадків проводиться за місцем їх настання. З метою організації проведення спеціального розслідування даного нещасного випадку згідно вимог Порядку № 337, даним листом вказано про необхідність у найкоротший термін надати до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці повідомлення про нещасний випадок згідно додатку № 2 Порядку № 337.
Також, 04.06.2024р. відповідач звернувся до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (№ ПД/3.1/636-ЦА-24 від 04.06.2024) з проханням посприяти у наданні фактичної адреси ТОВ «ВЕРЕСЕНЬ-Л», ПІБ керівника підприємства чи іншого представника суб'єкта господарювання та їх телефонів.
05.06.2024р. за № ПД/3.1/5115-24 відповідач звернувся до Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо здійснення заходів реагування відносно підприємства ТОВ «ВЕРЕСЕНЬ-Л» та ТОВ «АЛЬФА ДЕВЕЛОПМЕНТ ГРУП» за перешкоджання Південному міжрегіональному управлінню Дердавної служби з питань праці в організації проведення спеціального розслідування за фактом загибелі ОСОБА_2 та порушення конституційних прав загиблого та його близьких родичів.
12.06.2024р. за № ПНС/3.1/871-ЦА-24 на адресу відповідача надійшла відповідь з Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про те, що за результатами виїзду на місце, а саме за адресою: м. Харків, вул. Новгородська, будинок ЗА встановлено, що ТОВ «ВЕРЕСЕНЬ-Л» за місцем реєстрації юридичної особи не знаходиться та не здійснює господарської діяльності. Будівля за вказаною адресою постраждала внаслідок обстрілів. Встановити фактичну адресу здійснення діяльності ТОВ «ВЕРЕСЕНЬ-Л» неможливо. Також зв'язатися з ОСОБА_4 , який зазначений керівником підприємства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за телефоном, вказаним для здійснення зв'язку НОМЕР_1 не вдалося,
19.06.2024р. листом № ПД/3.1/5474-24 було повідомлено про здійснені відповідачем заходи.
Також, 19.06.2024р. про всі перелічені заходи, які були здійснені, відповідачем листом № ПД/3.1/5475-24 було повідомлено Одеську обласну державну військову адміністрацію.
Не погоджуючись із бездіяльністю Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо не утворенні комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з батьком позивача - ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , 07.05.2023р., ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337 затверджений Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі - Порядок № 337)
Порядок № 337 визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною першою статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (пункт 1 Порядку).
Згідно з п. п. 9 та 10 зазначеного Порядку № 337 розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу. Строк давності для розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) на виробництві становить три роки з дня їх настання. У разі встановлення факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) рішенням суду розслідування проводиться незалежно від дати їх настання. Спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки із смертельними наслідками; групові нещасні випадки; випадки смерті працівників під час виконання ними трудових (посадових) обов'язків; гострі професійні захворювання (отруєння), що призвели до тяжких чи смертельних наслідків; нещасні випадки, факт настання яких встановлено у судовому порядку, а підприємство (установа, організація), на якому вони сталися, ліквідовано без правонаступника; нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого; випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов'язків; нещасні випадки з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну 3 діяльність, членами фермерського господарства; нещасні випадки, що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
Відповідно до п. 8 Порядку № 337 у разі отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров'я, заяви потерпілого, членів його сім'ї чи уповноваженої ним особи тощо роботодавець зобов'язаний протягом однієї доби повідомити підприємствам (установам, організаціям), зазначеним в абзацах четвертому дев'ятому цього пункту, з використанням засобів зв'язку та не пізніше наступного робочого дня надати на паперовому носії повідомлення згідно з додатком 2. Для випадків, що підлягають спеціальному розслідуванню, у повідомленні про нещасний випадок, що надається територіальному органові Держпраці, роботодавцем зазначаються кандидатури представників підприємства (установи, організації) та уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) (із зазначенням їх прізвища, імені, по батькові, посади, контактних телефонів) для включення їх до складу спеціальної комісії.
Пунктом 14 Порядку № 337 визначено, що Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія). Процедура проведення розслідування (у тому числі спеціального) нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) передбачена пунктами 30 - 53 зазначеного Порядку.
Водночас процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях передбачена окремим розділом цього Порядку № 337.
Так, 26 січня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року № 59 «Про внесення змін до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», якою до зазначеного Порядку № 337 внесено зміни, а саме доповнено розділом «Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях» (розділ включає пункти 14115 - 14129).
Згідно з п. 14115 зазначеного Порядку № 337 нещасні випадки, що сталися з працівниками підприємств (установ, організацій), їх філій, представництв та інших відокремлених і структурних підрозділів, особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства, особами, які фактично допущені до роботи без оформлення трудового договору, під час виконання трудових обов'язків внаслідок воєнних (бойових) дій (бомбардувань, ракетних та артилерійських обстрілів, мінувань територій та приміщень, захоплення в полон, інших протиправних дій, здійснення масових терористичних актів, що супроводжуються загибеллю людей чи руйнуванням особливо важливих об'єктів життєзабезпечення тощо), підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров'я). Розслідування таких нещасних випадків проводиться за місцем їх настання.
Згідно з п. 14119 вказаного Порядку № 337 територіальним органом Держпраці протягом одного робочого дня з дня отримання від роботодавця в письмовій або електронній формі повідомлення про нещасний випадок, зазначений у пункті 14115 цього Порядку, або інформації з інших джерел (заклад охорони здоров'я, орган досудового розслідування, звернення потерпілого або членів його сім'ї чи уповноваженої ними особи тощо) утворюється комісія із спеціального розслідування, до складу якої входять: посадова особа територіального органу Держпраці (голова комісії); представник територіального органу Пенсійного фонду України, представник військової адміністрації (військово-цивільної адміністрації, місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування). За необхідності до участі в розслідуванні можуть бути залучені роботодавець або його представник, лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння), а також представник первинної організації профспілки (у разі його відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці чи представник галузевої профспілки вищого рівня або територіального профоб'єднання) з включенням їх до складу комісії.
Отже, Порядком № 337 встановлена послідовність дій відповідача у випадку настання нещасного випадку, що підлягає спеціальному розслідуванню, передбаченого розділом «Процедура розслідування нещасних випадків у період дії правового режиму воєнного (надзвичайного) стану в Україні або окремих її місцевостях», і після отримання повідомлення чи отримання інформації з інших джерел, в тому числі повідомлення рідних загиблого, листи відповідних органів - Управління Служби Безбеки України в Одеській області, Головного управління Національної поліції в Одеській області тощо, найперше що повинен зробити відповідач - відреагувати та прийняти наказ про утворення спеціальної комісії зі розслідування нещасного випадку.
Відповідно до п. 14120 Порядку № 337 на запит голови спеціальної комісії, оформлений згідно з додатком 29, органи державної влади, утворені відповідно до законів України військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, органи сил цивільного 5 захисту та інші органи сектору безпеки і оборони протягом трьох робочих днів подають відомості про нещасний випадок за формою згідно з додатком 30. Повноваження комісії із спеціального розслідування визначені п. 14121 цього Порядку.
Так, відповідно до п. 14121 цього Порядку № 337 спеціальна комісія з розслідування нещасного випадку, що стався за обставин, визначених пунктом 14115 цього Порядку, зобов'язана:
- провести в будь-якому придатному приміщенні або з використанням конференцзв'язку (дистанційно) засідання, на якому розглянути інформацію про нещасний випадок, розподілити функції між членами комісії та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;
- обстежити місце, в якому стався нещасний випадок (за можливості), та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5. У разі коли комісія із спеціального розслідування не має доступу на територію підприємства (установи, організації) у зв'язку з веденням бойових дій або його тимчасовою окупацією чи існує загроза техногенної, екологічної катастрофи, такий протокол складається на підставі акта, складеного роботодавцем у довільній формі, в якому він фіксує обстановку на робочому місці, стан машин, механізмів, обладнання, устатковання, у якому вони перебували на момент настання нещасного випадку, використовуючи для цього наявну технічну документацію, дані бухгалтерського обліку, копії документів, що підтверджують право власності на майно (у разі знищення їх оригіналів), фото- та/або відеоматеріали, які перебувають у його розпорядженні, пояснення свідків тощо (у такому випадку в протоколі огляду місця, в якому стався нещасний випадок, робиться відповідна відмітка із зазначенням документів, на підставі яких його було складено);
- одержати за можливості, зокрема з використанням доступних засобів зв'язку, пояснення від роботодавця, його представників, посадових осіб, інших працівників підприємства (установи, організації), потерпілого та зафіксувати їх письмово згідно з додатком 7, опитати свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нього, та зафіксувати письмово результати опитування згідно з додатком 8. Пояснення та результати опитування за формами згідно з додатками 7 і 8 обов'язково засвідчуються підписом члена спеціальної комісії, який їх проводив;
- розглянути наявні документи та матеріали стосовно нещасного випадку та у разі потреби надіслати відповідні запити в письмовій або електронній формі роботодавцю, підприємствам, установам та організаціям щодо отримання необхідної інформації та документів, які стосуються потерпілого та обставин нещасного випадку;
- залучити військових експертів або представників інших вузькопрофільних спеціалізованих організацій для підготовки висновків щодо причин та обставин настання нещасного випадку (за необхідності);
- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку, причини нещасного випадку відповідно до Класифікатора видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9; з'ясувати обставини настання нещасного випадку;
- визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом;
- скласти акти за формою Н-1 згідно з додатком 111 у кількості, визначеній рішенням спеціальної комісії, а у разі настання групового нещасного випадку - акти за формою Н-1 щодо кожного потерпілого; розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1, а у разі незгоди члена спеціальної комісії із змістом розділів 4, 5 і 7 такого акта - обов'язково підписати такі акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово і містить обгрунтовані пропозиції до змісту розділів 4, 5 і 7 акта (окрема думка додається до таких актів та є їх невід'ємною частиною);
- надати протягом п'яти робочих днів після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику Держпраці або її територіального органу, що утворив спеціальну комісію, для їх розгляду та затвердження. Зазначені акти та матеріали розслідування можуть бути надіслані з використанням усіх наявних засобів зв'язку, в тому числі електронною поштою.
Згідно з п. 14122 Порядку рішення спеціальної комісії щодо результатів розслідування може бути оскаржене до Держпраці або в судовому порядку роботодавцем, потерпілим (членами сім'ї потерпілого чи уповноваженою ними особою), установами та організаціями, представники яких входили до її складу.
Пунктами 14126 - 14128 Прядку № 337 визначено, що положення Порядку щодо утворення спеціальної комісії та процедури проведення розслідування нещасних випадків, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків за обставин, визначених пунктом 14115 цього Порядку, застосовуються в частині, що не суперечить цьому розділу.
У разі неможливості утворити комісію та провести розслідування (спеціальне розслідування) через загрозу життю та здоров'ю членам комісії, пов'язану з веденням воєнних (бойових) дій або виникненням надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, роботодавець та відповідний територіальний орган Держпраці в максимально можливому обсязі збирають, фіксують та систематизують інформацію, про нещасний випадок на виробництві, що надходить або стає відомою, з метою його подальшого розслідування відповідно до вимог цього Порядку після припинення воєнних (бойових) дій або заходів правового режиму надзвичайного стану. У разі виникнення загрози життю та здоров'ю членам комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування нещасного випадку, що вже розпочалося, таке розслідування може бути зупинене наказом роботодавця, Держпраці або її територіального органу, який утворив комісію, з підстав ведення воєнних (бойових) дій або ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та продовжене на період до припинення воєнних (бойових) дій або заходів правового режиму надзвичайного стану.
Отже, згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, відповідач після отримання інформації про нещасний випадок зобов'язаний протягом одного робочого дня з дня отримання звернення від потерпілого або членів його сім'ї такого повідомлення утворити комісію із спеціального розслідування. При цьому з аналізу пункта 14115 Порядку № 337 обов'язок щодо утворення комісії із спеціального розслідування в частині видання наказу носить імперативний характер поведінки для відповідача і повинен передувати діям із встановлення обставин настання нещасного випадку та визначенню, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом, такі повноваження є лише у комісії які визначені п. 14121 цього Порядку № 337.
В порушення вимог законодавства протягом одного робочого дня з дня отримання такого повідомлення та на час звернення до суду відповідач комісію із спеціального розслідування не утворив.
Здійснення органами державної влади та органами місцевого самоврядування повноважень в умовах воєнного стану врегульовано ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», частиною 2 якої визначено, що Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Зокрема, відповідач, серед іншого, наголошує, що відсутність інформації щодо перебування батька позивача у трудових відносинах із будь-якою особою - роботодавцем, унеможливлює виконання положень Порядку № 337 щодо утворення спеціальної комісії з розслідування нещасного випадку.
Водночас, суд критично оцінює вказані доводи відповідача, позаяк останній не позбавлений можливості за відсутності такої інформації утворити спеціальну комісію з розслідування нещасного випадку та встановити зазаначену інформацію в процесі проведення розслідування. До того ж, до складу комісії з проведення розслідування причин нещасного випадку не містить положення про обв'язову присутність та включення роботодавця або його представника, відповідно до п. 14119 Порядку № 337.
Натомість, суд погоджується з твердженням позивача, що окрім повідомлення, котре надійшло від позивача про настання нещасного випадку - смерті його батька ОСОБА_2 07.05.2023р., відповідно до пункту 14 Порядку № 337, передбачено, що підставою для утворення спеціальної комісії також може слугувати інформація, отримана з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім'ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об'єднань профспілок), яким, зокрема, є лист Управління Служби безпеки України в Одеській області № 65/16/6500 від 20.11.2023, вх. № 8649/ПД/1-23 від 20.11.2023, оскільки в ньому зазначено (повідомлено), що 07.05.2023р. близько 23 години 30 хвилин невстановленими військовослужбовцями російської федерації, в умовах російського вторгнення в Україну та ведення російською федерацією війни проти України забороненими міжнародним правом засобами, у порушення існуючих правил та звичаїв ведення війни, умисно здійснено обстріл складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого пошкоджено зазначені будівлі та загинув громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Більш того, реалізація прав потерпілої особи як процес виконання державою, в особі органів конституційних гарантій, наданих такій особі, не може залежати від законослухняності третіх осіб зокрема тих, що наймають таку особу за трудовим договором.
Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Таким чином, суть вказаної статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як узаконі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Відповідно до частини першоїстатті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положеньстатті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин першої, другоїстатті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.Суд наголошує на тому, що в силу вимог частини другоїстатті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, зважаючи на викладене, враховуючи з'ясовані фактичні обставини, та досліджені письмові докази, суд доходить висновку щодо наявної протиправної бездіяльності з боку відповідача - Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, яка полягає у не утворенні комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2 , 1960 р.н., за адресою: АДРЕСА_1 .
Відносно вимог позивача про надання компенсації за моральну шкоду, спричинену неправомірними діями відповідача, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Цією ж статтею встановлено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльності, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Таким чином, для відшкодування шкоди обов'язково необхідна наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням, бездіяльністю або рішеннями заподіювача - суб'єкта владних повноважень, та вини останнього в її заподіянні.
Крім того, при заявленні вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди позивачем має бути конкретизовано, в чому, зокрема, полягає шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими належними, допустимими доказами це підтверджується.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена судом касаційної інстанції, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 в адміністративній справі № 804/2252/14, 28.11.2018 в адміністративній справі № 281/550/15-а, 21.11.2018 в адміністративній справі № 826/19928/16 та 30.01.2018 в адміністративній справі № 813/5138/13-а.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що застосування норм права щодо відшкодування моральної шкоди пов'язане з використанням значної кількості оціночних понять, які окреслені законом.
При цьому, заподіяння моральної шкоди фізичній особі є фактом конкретного випадку. Тобто, вчинення протиправного діяння (прийняття протиправного рішення) стосовно особи свідчить про можливість, але не обов'язковість заподіяння їй моральної шкоди.
Моральна шкода може полягати: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації; у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я; у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя; у погіршенні стосунків з оточуючими людьми; у настанні інших обставин, що підтверджують негативний емоційний стан потерпілого.
Між тим, позивачем не доведено належними, достатніми, юридично спроможними доказами наявність юридично значимого причинного зв'язку між бездіяльністю відповідача, що є предметом спору в даній справі, та спричиненням моральної шкоди, з визначенням ознак її індивідуалізованого втілення у конкретних життєвих ситуаціях ОСОБА_1 .
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа Державна служба України з питань праці Департамент стратегічного планування та аналітичного забезпечення, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню частково, щляхом визнання протиправною бездіяльності Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо не утворенні комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов'язання Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці утворити комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа Державна служба України з питань праці Департамент стратегічного планування та аналітичного забезпечення, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа Державна служба України з питань праці Департамент стратегічного планування та аналітичного забезпечення, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні діїзадовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, Код ЄДРПОУ 44742194) щодо не утворенні комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
3. Зобов'язати Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (вул. Маршала Василевського, 40/1, м.Миколаїв, 54003, Код ЄДРПОУ 44742194), утворити комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України
Рішення складено 23.04.2024 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці, у період з 08.01.2025 р. по 24.01.2025 р., з 14.04.2025 р. по 18.04.2025 р., а також на лікарняному з 03.02.2025 р. по 21.02.2025 р., та з 26.02.2025 р. по 07.03.2025р., включно.
Суддя Ю.В. Харченко
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа Державна служба України з питань праці Департамент стратегічного планування та аналітичного забезпечення, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа Державна служба України з питань праці Департамент стратегічного планування та аналітичного забезпечення, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні діїзадовольнити частково
23.04.25.