24 квітня 2025 рокусправа №380/1645/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в письмовому провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) з позовом до Держави Україна в особі Головного управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Симферопольська, 17А; код ЄДРПОУ 44118658), Покровської міської ради Дніпропетровської області (53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Центральна,48; код ЄДРПОУ 34081234) в якому позивач (з врахуванням заяви про усунення недоліків) просив суд:
- визнати протиправною та скасувати Податкові повідомлення рішення, постановлені ГУ ДПС у Дніпропетровській області 30 грудня 2024 р.:
2712671-2417-0409 на суму 714,71 грн. за 2019 рік;
2712672-2417-0409 на суму 656,12 грн. за 2019 рік;
2712673-2417-0409 на суму 742,60 грн. за 2019 рік;
2712674-2417-0409 на суму 808,90 грн. за 2019 рік;
- визнати незаконною та протиправною вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на бюджетний рахунок НОМЕР_2 у зв'язку з тим, що орган місцевого самоврядування Покровська міська рада Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 340881234) не являється власником такого рахунку;
- визнати протиправним та скасувати рішення Покровської міської ради Дніпропетровської області №7 від 22.06.2018 р. «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», яке постановлено з порушенням діючого законодавства України та ч.2 ст. 19 Конституції України;
- зобов'язати юридичну особу - Головне управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Симферопольська, 17А; код ЄДРПОУ 44118658), внести зміни в інтегровану картку платника податків ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (код КДБ 18010300);
- стягнути з Держави Україна в особі Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Симферопольська, 17А; код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду у сумі 400 000, 00грн. (чотириста тисяч грн. 00 коп.).
Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач - Головне управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області не наділений повноваженнями формувати будь-які податкові повідомлення-рішення, так як позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , про що його повідомлено листом від 16.11.2022 р. та знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Львівській області. Крім того, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням п.102.1 ст.102 ПК України.
Відповідач - Головне управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області, подав відзив на позов, у якому зазначив, що відповідно даних інформаційно - комунікаційних систем ДПС України та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкту нерухомого майна ОСОБА_1 є власником об'єктів нерухомого майна, які розташовані на території Покровської територіальної громади: - квартира за адресою АДРЕСА_3 ; - квартира, загальною площею 42,7 м.кв за адресою: АДРЕСА_4 . Згідно інформаційно - комунікаційних систем ДПС України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець за основним місцем обліку в ГУ ДПС у Львівській області, Львівська ДПІ (Залізничний район м. Львова),за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 було змінено місце реєстрації, про що свідчить інформація баз даних ДПС України, а саме: знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 та зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . , однак зміни до Державного реєстру за місцем своєї реєстрації не внесено, тому оскаржувані рішення винесено Головним управлінням державної податкової служби України у Дніпропетровській області. Щодо порушення строку винесення оскаржуваних рішень, то податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) протягом 1095 календарних днів, з урахуванням періоду зупинення такого строку давності з 18.03.2020 по 31.07.2023 року (включно) відповідно з підпунктом 69.9 підпункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України. Просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач подав відповідь на відзив, у якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, зазначив обставини, на які послався у позові.
Відповідач, Покровська міська ради Дніпропетровської області, подав відзив на позов, у якому просив відмовити у його задоволенні. Зазначає, що твердження Позивача є хибними та ґрунтуються лише на власному тлумаченні норм чинного законодавства. Рішення органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке приймається на підставі, за правилами й на виконання відповідних приписів Податкового кодексу України і оприлюднюється у встановленому цим Кодексом порядку. Вказані рішення не належать до регуляторних актів у розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», у зв'язку з чим цей Закон не поширює свою дію на такі рішення загалом та, зокрема, у 2017, 2018 роках.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого - суддю Кухар Н.А.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 18 лютого 2025 заяву ОСОБА_1 про участь представника В.Реймер у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №380/1645/25 - задоволено. Заяву представника Покровської міської ради Дніпропетровської області про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №380/1645/25 - задоволено. Ухвалено підготовче засідання, призначене на 11.03.2025 року о 11 год. 00 хв., провести за участю представника позивача та представника відповідача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "ВКЗ".
Ухвалою від 03 березня 2025 заяву представника Головного управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №380/1645/25 - задоволено. Ухвалено підготовче засідання, призначене на 11.03.2025 року о 11 год. 00 хв., провести за участю представника Головного управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "ВКЗ".
Ухвалою від 11 березня 2025 підготовче засідання відкладено на 10 квітня 2025 року на 10.00 год. Надано позивачу строк для забезпечення можливості участі у судовому засіданні особисто або через представника, який є адвокатом.
03 квітня 2025 року позивач подав заяву про відвід судді Кухар Н.А. від розгляду адміністративної справи №380/1645/25.
Ухвалою від 04.04.2025 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кухар Н.А. в адміністративній справі №380/1645/25 та передано матеріали справи №380/1645/25 для визначення судді в порядку, встановленому статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2025 визначено суддю для розгляду заяви про відвід - Чаплик І.Д.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року в задоволенні заяви позивача про відвід судді Кухар Н.А. в адміністративній справі №380/1645/25 відмовлено.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області, Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Покровської міської ради Дніпропетровської області №7 від 22.06.2018 р. «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року підготовче провадження в адміністративній справі закрито та призначено справу для розгляду по суті.
Ухвалою від 24 квітня 2025 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Кухар Н.А. в адміністративній справі №380/1645/25.
У судове засідання позивач не прибув, участь представника не забезпечив, належно повідомлений про день та час розгляду справи, на підставі ч.1 ст.205 К АС України суд ухвалив розгляд справи здійснювати у його відсутності.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні.
24 квітня 2025 року ухвалою, зазначеною в протоколі судового засідання, суд перейшов в письмове провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Головним управлінням державної податкової служби України у Дніпропетровській області сформовані податкові повідомлення-рішення форми «Ф» з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
1. За податковий період 2019 рік:
- ППР №2712671-2417-0409-UA12080090000039979 від 30.12.2024 на суму 714,71 грн., (квартира загальною площею 42,7 м.кв за адресою: АДРЕСА_4 ;
- ППР №2712672-2417-0409-UA12080090000039979 від 30.12.2024 на суму 656,12 грн., (квартира, загальною площею 39,2 м.кв за адресою АДРЕСА_3 ).
2. За податковий період 2020 рік:
- ППР №2712673-2417-0409-UA12080090000039979 від 30.12.2024 на суму 742,60 грн., (квартира загальною площею 42,7 м.кв за адресою: АДРЕСА_4 ;
- ППР №2712674-2417-0409-UA12080090000039979 від 30.12.2024 на суму 808,90 грн., (квартира, загальною площею 39,2 м.кв за адресою АДРЕСА_3 ).
Вищезазначені ППР направлено ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та повернулося до ГУ ДПС з відміткою «вручено» за довіреністю 13 січня 2025 за підписом Гузова.
Підставою для винесення вищевказаних податкових повідомлень-рішень стали дані інформаційно - комунікаційних систем ДПС України та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкту нерухомого майна відповідно до яких ОСОБА_1 є власником об'єктів нерухомого майна, які розташовані на території Покровської територіальної громади (м. Покров):
- квартира, загальною площею 39,2 м.кв за адресою АДРЕСА_3 ;
- квартира, загальною площею 42,7 м.кв за адресою: АДРЕСА_4 .
Позивач вважає вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними та звернувся до суду.
Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно ст.265 ПКУ, податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.
Відповідно до п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України, фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Об'єктами оподаткування податком є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України).
Згідно з п. 266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно з п. 266.5.2 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Для обчислення розміру податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у 2019-2020 роках контролюючим органом використано розміри ставок згідно рішень Покровської міської ради, а саме від 22 червня 2018 року №7 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» та рішенням Покровської міської ради від 29.03.2019 року №12 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п.266.6.1 п.266.1 ст.266 ПК України).
Відповідно до п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно з п. 266.7.2. п.266.7 ст.266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Позивач вважає протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення, так як такі винесені не уповноваженим органом.
Як зазначено вище, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Згідно витягу з Реєстру територіальної громади від 04.02.2024 ОСОБА_1 з 18.08.2016 р. зареєстрований за АДРЕСА_2 .
Згідно з п. 65.1 ст. 65 Податкового кодексу України взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з ЄДР, наданих державним реєстратором згідно із Законом "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
При цьому п. 45.1 ст. 45 ПКУ визначено, що податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Згідно з підпунктом 66.1.1 пункту 66.1 статті 66 ПК України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є інформація органів державної реєстрації.
Внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику ( п.66.2).
Відповідно до п. 66.3 статті 66 ПК України у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.
Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до статті 45 ПК України податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі, взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з ЄДР. Отже, податкова адреса фізичної особи та фізичної особи-підприємця є однією адресою.
Як зазначає представник відповідача відповідно даних інформаційно - комунікаційної системи ДПС України ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області як фізична особа-підприємець за основним місцем обліку та зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , адреса згідно Державного реєстру фізичних осіб - платників податків АДРЕСА_5 .
Суд вважає такі пояснення необгрунтовані, так як не відповідають нормам ПК України.
Суд дослідив надані позивачем відповіді ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 28.10.2022 № 151/ЗПІ/04-36-24-07-04 та від 16.11.2022 № 65202/6/04-36-24-18-16, у яких відповідач зазначає, що відповідно до даних інформаційно - комунікаційної системи ДПС України ОСОБА_1 є платником податків за основним місцем обліку в ГУ ДПС у Львівській області. Таким чином, нарахування на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, проводить Головне управління ДПС у Львівській області.
Враховуючи наведене суд зазначає, що у відповідача були відсутні повноваження на винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених ГУ ДПС у Дніпропетровській області 30 грудня 2024 р. № 2712671-2417-0409, №2712672-2417-0409, 2712673-2417-0409, 2712674-2417-0409 слід задоволити.
Суд не надає мотивовану оцінку інших аргументів позивача, так як судом встановлено, що відповідач діяв поза межами повноважень, що передбачені ПК України, що є підставою для скасування ППР.
Щодо позовної вимоги про визнання незаконною та протиправною вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на бюджетний рахунок НОМЕР_2 у зв'язку з тим, що орган місцевого самоврядування Покровська міська рада Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 340881234) не являється власником такого рахунку суд зазначає таке.
Згідно п. 266.9.1 ст.266 ПК України податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
У позовній заяві позивач зазначає, що у оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях зазначено бюджетний рахунок отримувача, особа якого не відома НОМЕР_2 , на переконання позивача такий бюджетний рахунок належить конвертаційному центру.
Як встановлено судом, в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях бюджетний рахунок отримувача зазначено НОМЕР_3 , що не відповідає поясненням позивача. Отже, позовна вимога є необгунтованою та до задоволення не підлягає.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання юридичну особу - Головне управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області внести зміни в інтегровану картку платника податків ОСОБА_2 по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, суд зазначає таке.
Представник відповідача зазначив, що в інтегрованій картці платника відсутні оскаржувані податкові повідомлення рішення, так як згідно п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України, податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Відтак, ППР були вручені 13.01.2025 року, тож податковий борг відображатиметься в інтегрованій картці платника податків, після 60 днів у разі несплати у встановлені терміни сум грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.
Позивач долучив до матеріалів справи витяг з інтегрованої картки платника податків, у якому відомості про податковий борг на підставі оскаржуваних ППР відсутні.
Отже, враховуючи вищенаведене, у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Головне управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області внести зміни в інтегровану картку платника податків ОСОБА_2 по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки слід відмовити.
Щодо позовної вимоги про стягнення з Держави Україна в особі Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Симферопольська, 17А; код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральної шкоди у сумі 400 000, 00грн. (чотириста тисяч грн. 00 коп.) суд зазначає таке.
Згідно з частинами першою, другою, третьою статті 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до статті 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
За змістом пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - Постанова №4) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
У пункті 5 цієї ж Постанови № 4 зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Статтею 1173 ЦК передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17. Зокрема, Верховний Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
У практиці Європейського Суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (див. наприклад, Рисовський проти України, № 29979, п. 86, 89; від 20.10.2011, Антоненков та інші проти України, № 14183/02, п. 71, 22.11.2005).
Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров'я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.
При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб'єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов'язкам (статті 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого.
Разом з тим, в силу статті 1173 ЦК шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача - органу державної влади чи місцевого самоврядування, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов'язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (частини друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Наведений правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 22.01.2020 у справі № 560/798/16-а.
Зважаючи на те, що в межах розгляду цієї справи встановлено недотримання порядку прийняття ППР, суд дійшов висновку про те, що діями відповідача, завдано моральної шкоди позивачу.
Водночас, суд вважає, що сума, яку позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача в розмірі 400 000 є не співмірною із завданою йому шкодою. Позивачем не доведено що саме на таку суму йому завдано шкоду, та не надано будь-якого розрахунку. Відтак, виходячи з меж розумності, суд вважає, що слід стягнути за заподіяну моральну шкоду з відповідача на користь позивача у розмірі 4000 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, а тому позов підлягає до задоволення частково.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задоволити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення- рішення, винесені Головним управлінням державної податкової служби України у Дніпропетровській області, 30 грудня 2024 р. № 2712671-2417-0409, 2712672-2417-0409, 2712673-2417-0409, 2712674-2417-0409.
Стягнути з Головного управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 4000 ( чотири тисячі) гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Симферопольська, 17А; код ЄДРПОУ 44118658).
СуддяКухар Наталія Андріївна