24 квітня 2025 рокусправа № 380/17634/24
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ в Донецькій області), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-2, ГУ ПФУ у Львівській області), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №913070194397 від 03.06.2024 щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області здійснити переведення ОСОБА_1 з 27.05.2024 з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3732-XII «Про державну службу» та розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» та здійснити перерахунок пенсії з врахуванням довідок, виданих військовою частиною НОМЕР_1 від 27.05.2024 №28, про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 27.05.2024 №29 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Стверджує, що з 13.07.2009 до 30.09.2017 отримувала пенсію відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу». З 01.10.2017 позивачку без її згоди переведено на пенсію за віком згідно з Законом України від 09.07.2003 №1058-VI «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 27.05.2024 позивачка звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок - перехід на пенсію державного службовця, до якої додала довідки про складові заробітної плати. За результатом розгляду заяви 03.06.2024 ГУ ПФУ в Донецькій області (визначено за принципом екстериторіальності) прийняло рішення №9130070194397, яким відмовлено у переведенні на пенсію за віком державного службовця. Підставою для відмови слугувало те, що позивачці раніше вже призначалася пенсія як державному службовцю відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», а також те, що нормами Закону №889-VIII не передбачено проведення перерахунку пенсій державним службовцям відповідно до довідок про заробітну плату працюючого державного службовця.
Позивачка вважає відмову відповідача-1 протиправною та вказує на дотримання усіх умов, передбачених п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», ч. 1 ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», а саме: досягнення необхідного віку, наявність страхового стажу, стажу служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, понад 20 років станом на 01.05.2016, що у сукупності дає право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Крім того, зазначає про наявність підстав для здійснення перерахунку пенсії з урахуванням довідок, виданих військовою частиною НОМЕР_1 , від 27.05.2024 №28 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 27.05.2024 №29 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби.
З метою поновлення порушеного права на належний соціальний захист, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 26.08.2024 позовну заяву залишено без руху у зв'язку з неузгодженістю заявлених позовних вимог із суб'єктним складом.
30.08.2024 представник позивачки подав клопотання, у якому просить визнати ГУ ПФУ у Львівській області неналежним відповідачем.
Ухвалою судді від 04.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
24.09.2024 представник позивачки подав клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача.
Ухвалою суду від 04.10.2024 до участі у справі залучено співвідповідача ГУ ПФУ у Львівській області.
23.09.2024 відповідач-1 подав до суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачкою обставин та правових підстав позову. Свою позицію мотивує тим, що за результатами розгляду заяви позивачки ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення про відмову у перерахунку пенсії з тих підстав, що однією з умов, яка визначає право особи на призначення пенсії згідно з Законом №889-VIII, є те, що пенсія відповідно до Закону №3723-ХІІ раніше не призначалася. Оскільки з 13.07.2009 позивачці призначалася пенсія на підставі Закону №3723-ХІІ, тому у неї відсутнє право на пенсію відповідно до Закону №889-VIII. Крім того, акцентує на тому, що пенсійна справа позивачки передана до ГУ ПФУ у Львівській області, де вона перебуває на обліку, тому саме цей орган повинен здійснювати перерахунок та виплату їй пенсії. З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.
23.10.2024 відповідач-2 подав до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень зазначає, що позивачка звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перехід на пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ. За принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Донецькій області розглянуло заяву та прийняло рішення про відмову у переведенні на пенсію державного службовця. Констатує, що на виконання п. 4-7 Прикінцевих положень Закону №1058-VI з 01.10.2017 позивачка автоматично переведена на пенсію за віком згідно з Законом №1058-VI, оскільки розмір її пенсії відповідно до цього закону є більшим, ніж розмір пенсії, установлений згідно з Законом №3723-ХІІ. Стверджує, що на законодавчому рівні відсутні норми, які б визначали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави для такого перерахунку. Акцентує на відсутності правових підстав для врахування довідок про складові заробітної плати, оскільки відповідно до п. 5 порядку №622 довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення пенсії та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. Тому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Частиною 5 ст. 262 КАС України унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутнє клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
З 13.07.2009 до 30.09.2017 позивачка отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу».
За змістом протоколу про призначення пенсії №194397 від 20.08.2009 станом на 13.07.2009 позивачка мала стаж державного службовця 15 років 1 місяць 13 днів та загальний стаж 34 роки 2 місяці 20 днів.
Згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 02.08.1976 ОСОБА_1 після призначення пенсії (31.08.2009) працювала: на посадах головного спеціаліста фінансового відділу у зв'язку з організаційними заходами (з 01.12.2007 до 18.06.2021), спеціаліста (з 19.06.2021 до 02.11.2023) у військовій частині НОМЕР_1 .
Відомостями трудової книжки також підтверджено, що ОСОБА_1 присвоєно:
- 12.04.2007 8 ранг державного службовця;
- 01.05.2016 7 ранг державного службовця;
- 01.05.2019 6 ранг державного службовця.
Ці записи підтверджують трудову діяльність позивачки після призначення пенсії державного службовця (13.07.2009) на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, присвоєння рангів державного службовця.
З 01.10.2017 ОСОБА_1 автоматично переведено на пенсію за віком згідно з Законом України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується листом від 11.04.2024 №1300-5903-8/58320.
Станом на 01.04.2024 розмір пенсії обчислено з урахуванням страхового стажу 48 років 07 місяців 07 днів, про що свідчить перерахунок пенсії від 24.05.2024.
27.05.2024 позивачка звернулася до відповідача-2 із заявою про перерахунок пенсії - щодо переходу на пенсію за Законом України «Про державну службу».
До заяви додала довідки від 27.05.2024 №29 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) та від 27.05.2024 №28 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено ГУ ПФУ в Донецькій області.
За результатами розгляду заяви відповідач-1 прийняв рішення від 03.06.2024 №913070194397.
За змістом рішення: « ОСОБА_1 станом на дату звернення отримує пенсію за віком, обчислену за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період з 13.07.2009 до 30.09.2017 отримувала пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу». З 01.10.2017 її переведено на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У результаті проведення перерахунку пенсії на дату звернення 27.05.2024 за матеріалами пенсійної справи розмір пенсії за віком з надбавками згідно Закону України «Про державну службу» становить 6180,24, що є меншим ніж отримує заявниця на даний час- 9589,13 грн.
З 01.05.2016 набрав чинності Закон №889-VIII, яким визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців відповідно до ст. 37 Закону України № 3723-ХІІ «Про державну службу» та яким не передбачено проведення перерахунків пенсій державним службовцям згідно додатково наданих довідок про заробітну плату.
На дату звернення за перерахунком пенсії, щодо переходу з виду на вид, ОСОБА_1 надала довідки про складові заробітної плати №28 від 27.05.2024, №29 від 27.05.2024 станом на травень 2024. Для проведення перерахунку - переходу з виду на вид з використанням вказаних довідок відсутні законні підстави.
Враховуючи зазначене, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у перерахунку пенсії- перехід з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
Вважаючи рішення про відмову у перерахунку та переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» протиправним, позивачка пред'явила цей позов.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із прийняттям рішення про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3732-XII «Про державну службу» та п. 10,12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу».
Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу виснувати, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 10 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 3 ст. 45 Закону №1058-IV унормовано порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої цим Законом, на інший. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 регулювалося Законом України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон №3723-XII).
01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Підпунктом 1 п. 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з п. 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом України займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
В силу приписів п. 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За правилами ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18).
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.
Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №560/2398/19, від 22.05.2024 у справі №500/1404/23.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2024 позивачка звернулася до відповідача-2 із заявою про перехід на інший вид пенсії пенсію державного службовця відповідно до Закону №889-VIII. На цей момент позивачка отримувала пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV.
Позивачці відмовлено в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з тим, що право на призначення пенсії за цим Законом мають особи, яким пенсія не призначалася відповідно до Закону №3723-XII, та яким не передбачено проведення перерахунків пенсій державним службовцям згідно додатково наданих довідок про заробітну плату.
У контексті цього суд звертає увагу, що приписами ч. 1 ст. 10 Закону №1058-IV унормовано, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії.
Перерахунок пенсії за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Спірні правовідносини в цій справі стосуються переведення позивачки з одного виду пенсії - за віком відповідно до Закону №1058-IV на інший вид - пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII.
Зазначені види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивачки на пенсію державного службовця пов'язана виключно з дотриманням вимог, визначених п. 10 та 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 889-VIII.
Крім того, ні Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ, ні ст. 37 Закону №3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону №889-VІІІ) призначалась пенсія відповідно до Закону №3723-XII.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №580/3805/22.
Відтак, та обставина, що позивачка раніше отримувала пенсію відповідно до Закону №3723-XII, не позбавляє її права перейти з пенсії за віком, яку вона отримує наразі за Законом №1058-IV, на пенсію в межах дії Закону №889-VIII, адже за наявності в особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону, законодавець не забороняє після призначення пенсії перейти з одного виду пенсії на інший або звернутись із заявою про переведення пенсії за іншим законом. Одержавши заяву позивачки про переведення на пенсію за іншим законом, відповідач міг виходити лише з оцінки об'єктивних обставин, тобто відповідного права особи, яке вона має, або ж відсутності такого права (наприклад за відсутності необхідного стажу роботи на посадах державної служби станом на відповідний момент часу).
У спірному рішенні не зазначено про те, що позивачка не має достатнього страхового або спеціального стажу роботи/служби, що б унеможливлювало вирішення цього питання.
Суд установив, що на момент звернення позивачки до ГУ ПФУ у Львівській області (27.05.2024) дотримано всіх умов, необхідних для реалізації права на переведення на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, а саме: позивачка досягла 66-річного віку, має понад 48 років страхового стажу, а стаж роботи на посадах державного службовця станом на 01.05.2016 становив понад 20 років (що в сукупності підтверджується, зокрема, протоколом про призначення пенсії №194397 від 20.08.2009 (станом на 13.07.2009 стаж державного службовця становив 15 років 1 місяць 13 днів) та записами трудової книжки серії НОМЕР_2 ).
Відтак, відмова відповідача у переведенні позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є неправомірною, тому рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 03.06.2024 №913070194397 необхідно визнати протиправним та скасувати.
Суд не бере до уваги доводи відповідача про недоцільність виплати пенсії за Законом №889-VIII через те, що розрахований розмір пенсії буде меншим ніж той, яка виплачується за Законом №1058-IV, оскільки саме пенсіонер має право вирішити, який вид пенсії він бажає отримувати за умови додержання вимог, передбачених законом.
За змістом ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
У спірному випадку у позивачки право на переведення з одного виду пенсії на інший виникло з моменту звернення до пенсійного органу з відповідною заявою 27.05.2024.
Щодо врахування при обчисленні розміру пенсії довідок про складові заробітної плати, то суд зазначає таке.
За змістом ст. 37 Закону №3723-ХІІ визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - порядок №622).
Згідно з п. 4 порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 01.05.2016, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 01.05.2016 на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 01.05.2016 на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Пунктами 5 та 7 порядку №622 унормовано, що Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
У всіх випадках заробітна плата для призначення пенсії державного службовця враховується в межах установленої законом на день призначення пенсії максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям» (чинна на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до пунктів 2, 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу», пунктів 9, 10 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року №280, та пункту 5 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622, затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII «Про державну службу»:
форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією);
форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.
У матеріалах справи наявні довідки, видані військовою частиною НОМЕР_1 , від 27.05.2024 №28 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 27.05.2024 №29 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
Спірні довідки видані за формами, затвердженими постановою №1-3, та були надані відповідачу під час звернення із заявою про переведення - перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця.
Суд зазначає, що довідки не скасовані та не відкликані, інформація, що наявна в них, не визнана недостовірною та не спростована відповідачем.
Також, за правилами ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - порядок №22-1) при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Отже, за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати.
Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.
Відповідачем-1 не проведено перевірку спірних довідок. При цьому, вказані довідки містять інформацію щодо суми заробітної плати, видані на підставі особових рахунків, у них наявний підпис керівника підприємства та головного бухгалтера, а також відповідний відбиток печатки військової частини.
Зазначене свідчить, що у відповідача-1 відсутні підстави для неврахування вказаних довідок.
Суд також звертає увагу, що згідно з правовими висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 12.09.2023 в справі №560/8328/22, для призначення пенсії за віком за Законом №3723-ХІІ особі, яка на час звернення за її призначенням не є державним службовцем, проте відповідає критеріям, визначеним у пункті 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, використовується розмір заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а не розмір заробітної плати, яку така особа отримувала під час перебування на державній службі.
З огляду на те, що позивачка на час звернення із заявою не обіймала посаду державної служби, суд дійшов висновку, що пенсія позивачці підлягає обчисленню у відсотковому співвідношенні від заробітку, зазначеного у відповідних довідках.
Стосовно вимоги позивачки про зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області здійснити переведення на пенсію державного службовця та провести її перерахунок з урахуванням довідок про складові заробітної плати, суд враховує таке.
Відповідно до п. 4.1, 4.2 порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Суд установив, що у межах спірних правовідносин заява позивачки розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Донецькій області та за результатом її розгляду прийнято спірне рішення.
Тому дії зобов'язального характеру щодо переведення позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII та проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати, має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що прийняв рішення - ГУ ПФУ в Донецькій області.
Наведена правова позиція корелюється з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23, від 18.09.2024 у справі №240/6201/23.
ГУ ПФУ у Львівській області не розглядало заяву позивачки, не приймало спірне рішення, а тому відсутні підстави для покладання на нього обов'язку щодо здійснення перерахунку пенсії. Тому позовна вимога в частині покладення на відповідача-2 зобов'язання здійснити переведення на пенсію державного службовця та провести відповідний перерахунок задоволенню не підлягає.
Суд акцентує на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
За правилами ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З урахуванням викладеного, суд виснував, що ефективним способом захисту порушених прав є зобов'язання відповідача перевести з 27.05.2024 позивачку з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону №889-VІІІ та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок, виданих військовою частиною НОМЕР_1 , від 27.05.2024 №28 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 27.05.2024 №29 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідач жодними належними та допустимими доказами не довів правомірність відмови у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Перевіривши обґрунтованість доводів позивачки, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, водночас обравши ефективний спосіб захисту порушених прав позивачки, незалежно від формулювання позовних вимог, яке зазначене у позовній заяві.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керувався таким.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України унормовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду з цим позовом позивачка сплатила судовий збір у сумі 968,96 грн.
Отже, понесені позивачкою документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 968,96 грн підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області.
Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 03.06.2024 №913070194397 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку - переведені на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести з 27.05.2024 ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу» та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок, виданих військовою частиною НОМЕР_1 , від 27.05.2024 №28 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та від 27.05.2024 №29 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивачка - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач-1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька обл., 84100; ЄДРПОУ 13486010).
Відповідач-2 - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ 13814885).
СуддяАндрусів Уляна Богданівна