справа № 380/14064/24
24 квітня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Міського комунального підприємства «Новояворівськводоканал» до ГУ ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Міського комунального підприємства «Новояворівськводоканал» код ЄДРПОУ 22400071, місцезнаходження: 81053, Львівська обл., м. Новояворівськ, вул. Богдана Пасічника, буд. 1 (далі позивач, МКП «Новояворівськводоканал») до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35 (далі відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якій позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 30.05.2024 №24310/13-01-04-10, яким до Міського комунального підприємства «Новояворівськводоканал» застосовано відповідальність у вигляді штрафу на загальну суму 122264,27 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) МКП «Новояворівськводоканал» з податку на додану вартість, за результатами якої було складено акт від 30.04.2024 року №18888/13-01-04-10/22400071 «Про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість». На підставі Акта перевірки, ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 30.05.2024 №24310/13-01-04-10.
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 30.05.2024 №24310/13-01-04-10 протиправним та таким, що підлягає скасуванню з таких підстав. ГУ ДПС у Львівській області під час проведення камеральної перевірки МКП «Новояворівськводоканал» вийшло за межі такої перевірки, оскільки предметом перевірки були не лише податкові декларації з податку на додану вартість а й податкові повідомлення-рішення від 01.11.2019 №76955204, від 19.03.2020 №30355204. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає формі та змісту податкового повідомлення-рішення. Застосована штрафна санкція не відповідає нормам Податкового кодексу України.
Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечила. Відзив обґрунтований тим, що під час камеральної перевірки позивача з питань дотримання термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість встановлено порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що стало наслідком застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 122 26,27 грн. Додатково зазначено, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності оскаржуваного рішення і, як наслідок, про його скасування.
Ухвалою від 08.07.2024 суддя залишила позовну заяву без руху та встановила позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою від 22.07.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
30.04.2024 старший державний інспектор Городоцького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській області провів камеральну перевірку МКП «Новояворівськводоканал» щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
За результатами проведеної камеральної перевірки складено акт від 30.04.2024 №18888/13-01-04-10/22400071 про результати порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів (далі Акт перевірки).
У Акті перевірки встановлено несвоєчасну сплату МКП «Новояворівськводоканал» узгодженої суми податкового зобов'язання, чим, порушено пункт 57.1, статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010, №2755-VI(зі змінами та доповненнями). Відповідальність платника за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання передбачена статтею 124 Податкового кодексу України від 02.12.2010, №2755-VI (із змінами та доповненнями).
На підставі Акта перевірки, ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 30.05.2024 №24310/13-01-04-10, згідно з яким за затримку на 25,28,50,56,59,156,188,302 календарних дні сплати грошового зобов'язання в сумі 667949,00 грн та 888668,31 грн до МКП «Новояворівськводоканал» застосовано штраф у розмірі 5% від суми 667949,00 грн та 10% від суми 888668,31 грн, що становить 122264,27 грн.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі ПК України).
Відповідно до абзаців першого-третього пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки зазначеним Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 ПК України, встановлюються Митним кодексом України.
У підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Порядок проведення камеральної перевірки встановлений у статті 76 ПК України, згідно з якою камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 вказаного Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.
Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 вказаного Кодексу.
Як видно з матеріалів справи, за результатами проведеної камеральної перевірки МКП «Новояворівськводоканал» з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість відповідач склав Акт перевірки від 30.04.2024 року №1888/13-01-04-10/22400071 в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 ПК України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК України).
У пункті 202.1 статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом податку на додану вартість є один календарний місяць з урахуванням таких особливостей:
а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;
б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Згідно з підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених вказаним Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПК України.
З 1 січня 2021 року набрали чинності положення пункту 79 Закону України від 16 січня 2020 року №446-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (з урахуванням змін, внесених Законом України від 17 грудня 2020 року №1117-ІХ, якими статті 123,124,126 і 128 ПК України фактично викладено в нових редакціях.
За вказаними змінами відповідальність за порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з 1 січня 2021 року регулюється статтею 124 ПК України.
Згідно з пунктом 124.1 цієї статті, передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Суд зазначає, що предметом камеральної перевірки була своєчасність сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі податкових декларацій та податкових повідомленнь - рішеннь від 01.11.2019 №76955204 від 19.03.2020 №30355204.
Як видно з Акта перевірки та розрахунку штраних (фінансових) санкцій доданий до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивачем порушений строк сплати узгоджених грошових зобов'язань за період грудень 2019 по квітень 2024 на 25, 28 ,50, 56, 156, 188, 302 календарних дні.
Суд зауважує, що позивач не надав доказів, які б спростовували несвоєчасну сплату ним узгоджених податкових (грошових) зобов'язань з податку на доданну вартість за перевіряємий період.
З приводу посилань позивача на неможливість під час камеральної перевірки своєчасності сплати зобов'язань згідно з податковими повідомленнями - рішеннями від 01.11.2019 №76955204 від 19.03.2020 №30355204, то суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України предметом камеральної перевірки може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Таким чином, відповідач вправі був здійснювати камеральну перевірку щодо своєчасності сплати штрафних санкцій, які є грошовим зобов'язанням, нарахованим згідно з податковими повідомленнями - рішеннями від 01.11.2019 №76955204 від 19.03.2020 №30355204, а тому доводи позивача в цій частині є безпідставними.
Щодо застосування контролюючим органом до позивача штрафної санкції не у відповідності до норм Податкового кодексу України, суд зазначає, що з оскаржуваного податкового повідомлення - рішення видно, що позивача притягнуто до відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання, що потягло за собою накладення штрафу у розмірах 5% та 10% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання. Накладення штрафу, в розмірах 5% та 10 % від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання передбачене за вчинення діяння, передбачене пунктом 124.1 статті 124 ПК України. Таким чином, доводи позивача про нарахування йому штрафної санкції передбаченої пунктом 124.2 статті 124 ПК України спростовуються наведеним вище.
З приводу посилань позивача на відсутність в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті камеральної перевірки; періоду фінансово-господарськоїх діяльності МКП «Новояворівськводоканал» , при здійсненні якої вчинено ці порушення; інформації щодо надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує навність його вини, наявності пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідано до ПК України; посилання на норму щодо строків сплати грошового зобов'язання, порушення якої встановлено, суд зазначає таке.
Уся інформація про порушення строку сплати узгодженого податкового зобов'язання наведена в Акті перевірки, у розрахунку штрафних санкцій, який доданий до оскарженого податкового повідомлення-рішення.
Щодо самого податкового повідомлення-рішення від 30.05.2024 №24310/13-01-04-10 то з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов'язання платника податків, суму такого зобов'язання, граничні строки сплати грошового зобов'язання, граничні строки для оскарження такого рішення.
До цього ж, суд вказує на те, що процедурні порушення, пов'язані з оформленням результатів контролюючого заходу не можуть слугувати самостійною підставою для звільнення платника податків від відповідальності за вчинені ним податкові правопорушення та свідчити про протиправність прийнятих на їх підставі рішень.
Відтак, з огляду на встановлення несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов'язання, за період грудень 2019 по квітень 2024, на 25, 28 ,50, 56, 156, 188, 302 календарних дні, відповідач обґрунтовано застосував до позивача штрафні санкції на суму 122264,27 грн.
Вказане зумовлює висновок про відповідність податкового повідомлення-рішення від 30.05.2024 №24310/13-01-04-10 критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), а тому таке є правомірним та не підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову Міського комунального підприємства «Новояворівськводоканал» до ГУ ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.