Іменем України
25 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/10904/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), з такими вимогами (з урахуванням заяви про зміну предмету позову):
- визнати висновок службового розслідування від 24.05.2022, проведеного на підставі наказу начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 14.05.2022 № 574, затвердженого начальником Департаменту патрульної поліції 24.05.2022, в частині встановлення факту грубого порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що виразилося у невиході на службу без поважних причин 21.04.2022 та з 18.05.2022 по 24.05.2022, незаконним та скасувати його;
- визнати наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 25.05.2022 № 315 «Про застосування до працівників БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області дисциплінарних стягнень» в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби у поліції незаконним та скасувати його;
- визнати наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03.06.2022 № 822 о/с «По особовому складу», яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції незаконним та скасувати його;
- поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді, яку він обіймав до звільнення в Департаменті патрульної поліції Національної поліції України (або поновити в органах поліції на рівнозначній посаді, яку він обіймав на час звільнення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2022 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03.06.2022 № 822 о/с відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції з 03.06.2022 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
З вказаним наказом позивач був ознайомлений та отримав з нього витяг 14.06.2022.
Позивач не погодився із цим наказом, оскільки його було винесено за результатами службового розслідування, проведеного на його думку з грубими порушеннями Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893.
Підставою для винесення зазначеного наказу став наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 25.05.2022 № 315 «Про застосування до працівників БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області дисциплінарних стягнень», згідно з яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби у поліції.
В порушення вимог пункту 2 розділу VII Порядку № 893 позивача особисто не ознайомлено з цим наказом, про що свідчить відсутність його підпису у наказі про таке ознайомлення.
На думку позивача, зазначений наказ начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України прийнято на підставі висновку службового розслідування, проведеного відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 14.05.2022 № 574, необ'єктивно, упереджено та без належної оцінки дійсних обставин.
Позивач вважає, що зазначений висновок службового розслідування та прийняті на його підставі накази начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, прийнятті з грубими порушеннями вимог Конституції України та інших нормативно-правових актів в частині забезпечення трудових прав позивача та є незаконними, необґрунтованими та підлягають скасуванню.
У заяві про зміну предмету позову наведено подібні вищенаведеним обґрунтуванням.
Відповідач заперечував проти позовних вимог, в тому числі з урахуванням заяви про зміну предмету позову, про що 09.08.2022 та 27.09.2022 надав відзиви на позовну заяву, в яких фактично наведено подібні один одному доводи та вказано таке.
22.04.2022 до ВМАЗ БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП надійшов рапорт від командира роти ТОР БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про те, що інспектор взводу № 1 роти ТОР БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 21.04.2022 в телефонній розмові повідомив старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , що не буде в подальшому виконувати свої функціональні обов'язки, пояснивши при цьому, що планує разом із сім'єю виїхати до західної України в безпечне місце, куди саме не уточнив. Під час особистої зустрічі старший лейтенант поліції ОСОБА_1 передав табельну вогнепальну зброю, службове посвідчення та спеціальний жетон старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 , який попередив старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 про можливу дисциплінарну відповідальність відповідно Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII.
Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 відмовився надати рапорт на звільнення за власним бажанням та не вийшов на службу, згідно з графіком несення служби 21.04.2022 у нічну зміну.
Згідно з графіком несення служби особового складу БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП на квітень 2022 року старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , повинен був знаходитись на службі в нічну зміну 21.04.2022, проте на службу не з'явився.
Для з'ясування обставин та можливих причин не виходу на службу старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , 21.04.2022 начальником ВМАЗ БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП майором поліції ОСОБА_3 , здійснено телефонний дзвінок на мобільний телефон старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , за номером +380508066736, останній під час розмови повідомив, що не буде і в подальшому виходити на службу та виконувати свої службові обов'язки, пояснивши таку відмову виконувати свої службові обов'язки страхом за своє життя та безпеку своєї родини. На запитання майора поліції ОСОБА_3 , чи розуміє він, що за невихід на службу без поважних причин до нього буде застосовано дисциплінарне стягнення ОСОБА_1 відповів, що розуміє. Від надання будь-яких письмових пояснень відмовився. Повідомив, що планує найближчим часом (день або два) покинути місце свого мешкання.
За фактом відсутності на службі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшим інспектором відділення кадрового забезпечення БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , 22.04.2022 та в період з 18.05.2022 до 24.05.2022 складено акти про відсутність на службі.
В ході проведення службового розслідування 14.05.2022 членом дисциплінарної комісії начальником відділення моніторингу та аналітичного забезпечення БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП майором поліції ОСОБА_3 , старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 , з використанням електронної комунікації, контактними даними, які зазначені в його особовій справі за номером НОМЕР_1 через месенджер «WhatsАрр» надіслано виклик (вих. № 117/41/37/1/2022), про необхідність прибуття до дисциплінарної комісії 18.05.2022 за адресою: Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Магістральна, 20, для надання пояснень.
18.05.2022 до дисциплінарної комісії, за вказаною у виклику адресою, для надання пояснень старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, на підставі чого він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що складений акт.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 14.05.2022 № 574 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» відповідно до частин першої четвертої статті 14, частин першої та другої статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року № 2337-VІІІ, пунктів 1, 2, 3, 4 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, пунктів 2 та 3 розділу І, пункту 1 розділу II Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, з метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни співробітниками БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП, в тому числі, інспектором взводу № 1 роти ТОР БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , було призначено службове розслідування для проведення якого створено дисциплінарну комісію.
Так, комісією в складі голови - командира батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції підполковника поліції ОСОБА_5 , членів комісії: заступника начальника управління - начальника відділу проведення службових розслідувань та контролю управління моніторингу та аналітичного забезпечення ДПП капітана поліції Сам- ОСОБА_6 , начальника відділення моніторингу та аналітичного забезпечення БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП майора поліції ОСОБА_3 , старшого інспектора відділення моніторингу та аналітичного забезпечення БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_7 , головного інспектора відділу проведення службових розслідувань та контролю управління моніторингу та аналітичного забезпечення ДПП капітана поліції ОСОБА_8 , було проведено та розглянуто матеріали відповідного службового розслідування у формі письмового провадження.
Крім зазначеного, у висновку службового розслідування від 24.05.2022 комісією було підготовлено пропозицію, зокрема, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців другого та третього пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до інспектора взводу № 1 роти тактико-оперативного реагування БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Оскільки під час проведення службового розслідування факт вчинення поліцейським дисциплінарного проступку підтвердився, згідно з висновком службового розслідування та статтями 11, 12, 13, 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України з урахуванням особливостей визначених у розділі V Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказом Департаменту патрульної поліції від 25.05.2022 № 315 «Про застосування до працівників БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП дисциплінарних стягнень», зокрема за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців другого та третього пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до інспектора взводу № 1 роти тактико-оперативного реагування БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції згідно з наказом Департаменту патрульної поліції № 822 о/с від 03.06.2022, на підставі наказу № 315 від 25.05.2022, позивача звільнено зі служби в поліції.
У ході проведення службового розслідування відомості, щодо можливого порушення службової дисципліни інспектором взводу № 1 роти ТОР в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , яке виразилось у невиході на службу без поважних причин 21.04.2022 та з 18.05.2022 до 24.05.2022, знайшли своє підтвердження, тобто позивач вчинив дисциплінарний проступок, що підтверджується наявними матеріалами.
Отже, з огляду на викладене вище, не піддається сумніву, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 своїми діями порушив обов'язки неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових обов'язків, наказів керівництва, відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII.
Враховуючи вищевказане, на думку відповідача, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є правомірним і пропорційним. Відповідач при прийнятті оскаржуваних наказів діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів.
На виконання приписів пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» адміністративну справу № 640/10904/22 передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 прийнято справу до свого провадження; продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також цією ухвалою запропоновано учасникам справи, у строк протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали, надати суду письмові пояснення та/або заяву у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, а також в разі врегулювання спору на даний момент.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі; запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений ухвалою.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 клопотання представника позивача про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви задоволено; продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви на п'ять календарних днів з дати отримання даної ухвали.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 продовжено розгляд справи після усунення недоліків позовної заяви.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями паспорту громадянина України, картки платника податків, відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 1319061 від 24.04.2025.
Позивач проходив службу в органах Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції у період з 29.12.2015 по 03.06.2022, що підтверджується витягом з послужного списку позивача.
Також згідно з вказаним послужним списком позивач був звільнений зі служби в поліції 22.04.2022, на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 22.04.2022 № 757 о/с. Однак цей наказ було скасовано, на підставі наказу Департаменту патрульної поліції від 13.05.2022 № 785 о/с, отже попередній наказ про звільнення є нечинним.
Згідно з рапортом командира роти ТОР батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Євгена Шелудька інспектор взводу № 1 роти ТОР БПП в м. Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП старший лейтенант поліції Борисенко Давид Якович 21.04.2022 в телефонній розмові повідомив, що не буде в подальшому виконувати свої функціональні обов'язки, пояснивши при цьому, що планує разом із сім'єю виїхати до західної України в безпечне місце, куди саме не уточнив. Під час особистої зустрічі старший лейтенант поліції ОСОБА_1 передав табельну вогнепальну зброю, службове посвідчення та спеціальний жетон, ОСОБА_9 попередив старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 про можливу дисциплінарну відповідальність відповідно Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII. Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 відмовився надати рапорт на звільнення за власним бажанням та не вийшов на службу, згідно графіку несення служби 21.04.2022 у нічну зміну. Згідно графіку несення служби особового складу БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП на квітень 2022 року старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , повинен був знаходитись на службі в нічну зміну 21.04.2022, проте на службу не з'явився. За фактом відсутності на службі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшим інспектором відділення кадрового забезпечення БПП в м. Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , 22.04.2022 складено акт про відсутність на службі.
Судом встановлено, що наказом Департаменту патрульної поліції від 14.05.2022 № 574 призначено службове розслідування у формі письмового провадження, з метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни, зокрема інспектором взводу № 1 роти тактико-оперативного реагування БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 . Для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію.
Згідно з актами про відсутність на службі від: 22.04.2022, 18.05.2022, 19.05.2022, 20.05.2022, 21.05.2022, 22.05.2022, 23.05.2022, 24.05.2022, ОСОБА_1 був відсутній на службі без поважних причин впродовж робочої зміни: 21.04.2022 та з 18.05.2022 по 24.05.2022 (включно).
Управлінням патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції було надіслано на адресу місця проживання ОСОБА_1 лист від 14.05.2022 № 117/41/37/1/2022, в якому повідомлено, що у зв'язку з проведенням службового розслідування, призначеного на підставі наказу ДПП від 14.05.2022 № 574 за фактом можливого порушення позивачем службової дисципліни, йому необхідно з'явитись 18.05.2022 до БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП за адресою: м. Краматорськ вул. Магістральна буд. 20 для надання пояснень.
Згідно з актом про відмову надати пояснення від 18.05.2025 (вих. № 171/41/37/1/2022 від 25.05.2022) майором поліції Щербиною Сергієм Олександровичем, начальником відділення моніторингу та аналітичного забезпечення батальною патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції 18 травня 2022 року, у присутності: лейтенанта поліції Фролова Василя Вікторовича, старшого інспектора ВМАЗ БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП, майора поліції ОСОБА_10 , старшого інспектора ВМАЗ БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП з Донецькій області ДПП, зафіксовано відмову від надання пояснення ОСОБА_1 в рамках службового розслідування за фактом відсутності на службі без поважних причин у робочу зміну 21.04.2022.
За результатами проведеного службового розслідування складено висновок службового розслідування можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, в умовах воєнного стану від 24.05.2022, який затверджено начальником Департаменту патрульної поліції полковником поліції Євгенієм Жуковим.
У вказаному висновку, серед іншого, зазначено: «22.04.2022 до ВМАЗ БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП надійшов рапорт від командира роти ТОР БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про те, що інспектор взводу № 1 роти ТОР БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 21.04.2022 в телефонній розмові повідомив старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , що не буде в подальшому виконувати свої функціональні обов'язки, пояснивши при цьому, що планує разом із сім'єю виїхати до західної України в безпечне місце, куди саме не уточнив. Під час особистої зустрічі старший лейтенант поліції ОСОБА_1 передав табельну вогнепальну зброю, службове посвідчення та спеціальний жетон старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2 , який попередив старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 про можливу дисциплінарну відповідальність відповідно Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII.
Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 відмовився надати рапорт на звільнення за власним бажанням та не вийшов на службу, згідно графіку несення служби 21.04.2022 у нічну зміну.
Згідно графіку несення служби особового складу БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП на квітень 2022 року старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , повинен був знаходитись на службі в нічну зміну 21.04.2022, проте на службу не з'явився.
Для з'ясування обставин та можливих причин не виходу на службу старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , 21.04.2022 начальником ВМАЗ БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП майором поліції ОСОБА_3 , здійснено телефонний дзвінок на мобільний телефон старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , за номером +380508066736, останній під час розмови повідомив, що не буде і в подальшому виходити на службу та виконувати свої службові обов'язки, пояснивши таку відмову виконувати свої службові обов'язки страхом за своє життя та безпеку своєї родини.
На запитання майора поліції ОСОБА_3 , чи розуміє він, що за невихід на службу без поважних причин до нього буде застосовано дисциплінарне стягнення ОСОБА_1 відповів, що розуміє. Від надання будь яких письмових пояснень відмовився. Повідомив, що планує найближчим часом (день або два) покинути місце свого мешкання.
За фактом відсутності на службі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшим інспектором відділення кадрового забезпечення БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , 22.04.2022 та в період з 18.05.2022 до 24.05.2022 складено акти про відсутність на службі.
В ході проведення службового розслідування 14.05.2022 членом дисциплінарної комісії начальником відділення моніторингу та аналітичного забезпечення БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП майором поліції ОСОБА_3 , старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 , з використанням електронної комунікації, контактними даними, які зазначені в його особовій справі за номером НОМЕР_1 через месенджер «WhatsАрр» надіслано виклик (вих. № 117/41/37/1/2022), про необхідність прибуття до дисциплінарної комісії 18.05.2022 за адресою: Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Магістральна, 20, для надання пояснення.
18.05.2022 до дисциплінарної комісії, за вказаною у виклику адресою для надання пояснення старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, на підставі чого він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що складений акт. […].
Опитати у ході проведення службового розслідування інспектора взводу № 1 роти ТОР БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , освіта вища, в НПУ з 29.12.2015, на займаній посаді з 05.07.2021, діючі дисциплінарні стягнення відсутні за фактом не виходу на службу не вдалось за можливе, у зв'язку з тим, що 18.05.2022 до дисциплінарної комісії, за вказаною у виклику адресою для надання пояснення не з'явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття.».
Також згідно з вказаним висновком службового розслідування, відповідне службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни, зокрема інспектором взводу № 1 роти ТОР БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 закінчено. Відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, вважати такими, що знайшли своє об'єктивне підтвердження.
Отже, за результатами проведеного службового розслідування вирішено, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 4, 5, 8 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1 та 2 частини першої статті 18, частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців другого та третього пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до інспектора взводу № 1 роти тактико-оперативного реагування БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції «Про застосування до працівників БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП дисциплінарних стягнень від 25.05.2022 № 315 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Згідно з наказом Департаменту патрульної поліції «По особовому складу» від 03.06.2022 № 822 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 03 червня 2022 року, відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
З вказаним наказом позивача ознайомлено 14.06.2022, що ним підтверджується у позовній заяві.
Також позивачем до позовної заяви додано довідку № 32, видану 21.04.2022, заклад, що видав встановити не має можливості через погану якість копії, згідно з якою позивач мав тимчасову непрацездатність через захворювання - гострий бронхіт у період з 21.04.2022 по 26.04.2022. В довідці вказано приступити до роботи 27.04.2022.
Позивач, вважаючи вищевказані висновок службового розслідування, накази про застосування до нього дисциплінарного стягнення та про звільнення зі служби в поліції протиправними, звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 580 Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 3 Закону № 580 визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (частина 3 статті 11 Закону № 580).
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 580 поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Статтею 18 Закону № 580 визначено обов'язки поліцейського, зокрема, поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону № 580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Статтею 60 у служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 580 у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
Частиною 1 статті 19 Закону № 580 передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина 2 статті 19 Закону № 580).
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з частиною 2 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно з частинами 1-3 статті 4 Дисциплінарного статуту наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.
Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Відповідно до частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту, поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика. За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина 1 статті 11 Дисциплінарного статуту).
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частин 1, 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Згідно з частинами 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини 6 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина 10 статті 14 Дисциплінарного статуту).
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України (частина 7 статті 15 Дисциплінарного статуту).
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку (частина 15 статті 15 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини 1 статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Згідно з частиною 3 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Відповідно до частини 1 статті 24 Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.
При цьому, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався та діє на теперішній час.
Розділом V Дисциплінарного статуту визначено проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Відповідно до частини 1 статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Частинами 3, 5 та 6 статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
Частиною 4 статті 27 Дисциплінарного статуту визначено, що від поліцейського, стосовно якого є підтвердні дані про самовільне залишення ним місця несення служби, виїзд до інших регіонів країни чи за кордон, пояснення не відбираються, поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 30 Дисциплінарного статуту у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації.
Доведення до поліцейського, який відсутній на службі без поважних причин, наказу про виконання застосованого до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади або звільнення зі служби в поліції, здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, зокрема, містить положення аналогічні вищенаведеним нормам Дисциплінарного статуту.
Окрім того, пунктом 4 Розділу V вказаного Порядку передбачено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 1 Розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Слід зазначити, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну). Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.
Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед у перевірці, чи прийняте таке рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 06 квітня 2023 року у справі № 620/4545/22 та у постанові від 22 лютого 2023 року у справі № 200/11036/20-а.
Надаючи оцінку висновкам службового розслідування, суд зазначає таке.
Окреслюючи загальні риси професії поліцейського варто вказати, що з аналізу положень Закону України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарного статуту слідує, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Служба в поліції вимагає наявність у її працівників додаткових психологічних якостей, зокрема, відчуття відповідальності, здатність логічно мислити і дотримуватися спокою в складних ситуаціях, здатність приймати рішення у складних ситуаціях.
Як вже вказувалось вище, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який діє дотепер.
Відповідно до вимог статті 24 Закону № 580-VIII, у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальній цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Беручи до уваги викладене, всі поліцейські з 24.02.2022 зобов'язані були знаходитися за місцем дислокації підрозділу, в якому проходять службу та виконувати свої безпосередні функціональні обов'язки, в тому числі, і завдань щодо захисту, пов'язаних із захистом територіальної цілісності України.
Суд наголошує, що приписи Закону № 580-VIII не наділяють поліцейського повноваженнями самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення від виконання обов'язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника.
Отже, в силу статті 24 Закону № 580-VIII, повноваженнями щодо надання дозволу на зміну місця несення служби, на виїзд за межі території місця дислокації підрозділу, в даному випадку, наділений виключно начальник відповідного органу поліції.
Суд зазначає, що матеріалами службового розслідування та матеріалами даної справи в повній мірі підтверджується відсутність позивача на службі, зокрема в періоди 21.04.2022 та з 18.05.2022 по 24.05.2022 (включно).
Крім того, матеріалами службового розслідування підтверджується, що позивач свідомо не прибув на службу та ухилився від виконання своїх службових обов'язків, що вбачається з рапорту та письмових пояснень командира роти ТОР батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Євгена Шелудько.
До того ж, з вказаних документів вбачається, що зазначеною службовою особою повідомлено позивача про можливі наслідки таких дій та ухилення від виконання своїх. Однак, позивач не прибув на службу, чим, на думку суду, свідомо та добровільно прийняв можливі наслідки у вигляді дисциплінарної відповідальності, за грубе порушення службової дисципліни.
Вказані обставини позивачем не спростовано жодними належними доказами або доводами.
Суд критично ставиться до посилань позивача та наданих доказів щодо його непрацездатності у період з 21.04.2022 по 26.04.2022, оскільки, по-перше, вони не доводять поважності причин відсутності позивача на службі в інші періоди, які не охоплюються вказаною довідкою, та щодо яких також проводилось службове розслідування. По-друге, позивачем не надано жодних доказів повідомлення його безпосереднього керівника ані про його непрацездатність, ані про його місцеперебування.
Крім того, під час службового розслідування позивач викликався до місця дислокації БПП в містах Краматорськ та Слов'янськ УПП в Донецькій області ДПП для надання пояснень, однак не з'явився на виклик, жодних пояснень щодо предмету проведення службового розслідування не надавав.
Слід наголосити, що проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.
Інші доводи позивача фактично зводяться виключно до певних недоліків проведення відповідачем процедури службового розслідування.
Водночас суд звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 18.01.2023 у справі № 826/10888/18 наголосив, що саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків.
Разом з тим, не кожен дефект акту робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність.
Отже, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.
За результатами розгляду цієї справи, судом не встановлено суттєвих порушень з боку відповідача при проведенні ним службового розслідування відносно позивача, які вплинули або могли вплинути на правильність прийнятого відповідачем рішення за наслідками такого розслідування.
Підсумовуючи вищевикладене суд вважає, що службове розслідування було проведено на підставі, у спосіб та в строки, що визначені законодавством, а також з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби є співмірним до вчиненого дисциплінарного проступку.
Будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам вчиненого дисциплінарного проступку позивачем не наведено, а судом під час розгляду справи не встановлено.
Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому суд погоджується з аргументами відповідача про те, що спірні висновок та накази є правомірними та обґрунтованими.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивачем в ході судового розгляду справи не доведено неправомірність дій відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В той же час, згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту частини 1 статті 77 та частини 2 статті 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19, що визначений у статті 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки у задоволенні позову слід відмовити та щодо частини вимог позивач від сплати судового збору звільнений.
Відповідачем вимог щодо відшкодування йому судових витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи не заявлено.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (ідентифікаційний код 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 25.04.2025.
Суддя О.М. Качанок