Іменем України
25 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/707/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови від 2 квітня 2025 року ВП № 77510996 про накладення штрафу,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 2 квітня 2025 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн у виконавчому провадженні ВП № 77510996, відкритому за виконавчим листом № 360/951/25, виданим Луганським окружним адміністративним судом 3 березня 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 3 квітня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області отримано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 2 квітня 2025 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні ВП № 77510996, якою на позивача за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що виконання судового рішення у справі № 360/951/24 здійснюється відповідачем з урахуванням Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165. Виплата за рішенням суду у справі № 360/951/24 розпочнеться в порядку черговості, після виплати заборгованості на виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 640/15950/20.
З аналізу положень статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Позивач наголошує на тому, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Позивач вжив заходів з метою належного виконання рішення суду, втім затримка у виплаті коштів зумовлена не його бездіяльністю, а відсутністю належного асигнування, що не належить до компетенції позивача.
Зважаючи на вищевикладене, резюмує позивач, відсутність коштів на виплату заборгованості за судовим рішенням, тобто відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин.
З урахуванням викладеного, позивач просить позовні вимоги задовольнити.
Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції адміністративний позов не визнав, про що 22 квітня 2025 року через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» за вхідним реєстраційним № 10042/2025 подав відзив на позовну заяву від 21 квітня 2025 року б/н, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити за необґрунтованістю.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства перебуває виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду № 360/951/24, виданий 3 березня 2025 року, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області прийняти до розгляду довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 15 травня 2024 року № ЛК-1/24, видану Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області», та провести ОСОБА_1 з 1 грудня 2019 року перерахунок основного розміру пенсії та її виплату у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», Порядку та умовах виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України 6 квітня 2016 року № 260 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799, з урахуванням виплачених сум.
14 березня 2025 року державним виконавцем, керуючись вимогами статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 77510996.
До державного виконавця надійшла відповідь боржника на постанову про відкриття виконавчого провадження, з якої встановлено, що фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області не здійснено.
Оскільки інформації та копій документів, підтверджуючих фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не було надано, 2 квітня 2025 року державним виконавцем відповідно до статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн.
З огляду на викладене, відповідач вважає, що жодних законних підстав для задоволення позову не існує.
Ухвалою від 14 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25 квітня 2025 року о 10 год. 30 хв. із зазначенням, що справа розглядатиметься з урахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтями 268-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У судове засідання учасники справи не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином в порядку, визначеному статтею 268 КАС України, про що свідчать довідки про доставку електронного документа.
В позовній заяві від 8 квітня 2025 року № 1200-0801-8/8319 та у відзиві на позовну заяву від 21 квітня 2025 року б/н сторони просили розглянути справу за відсутності їх представників.
Абзацом першим частини четвертої статті 287 КАС України визначено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом двадцяти днів після відкриття провадження у справі.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець (частина третя статті 287 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (частина друга статті 268 КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Частиною третьою статті 194 КАС України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Оскільки всі учасники справи про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином і заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши матеріали справи в електронній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі № 360/951/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття до розгляду довідки про розмір грошового забезпечення від 15 травня 2024 року № ЛК-1/24, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області», та не здійснення перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки від 15 травня 2024 року № ЛК-1/24, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області», відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі № 360/951/24 рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2024 року у справі № 360/951/24 скасовано та прийнято нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо неприйняття до розгляду довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 15 травня 2024 року № ЛК-1/24, виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ по Кіровоградській області», та не проведення перерахунку основного розміру пенсії та її виплати з 1 грудня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», Порядку та умовах виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України 6 квітня 2016 року № 260 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області прийняти до розгляду довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 15 травня 2024 року № ЛК-1/24, видану Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області», та провести ОСОБА_1 з 1 грудня 2019 року перерахунок основного розміру пенсії та її виплату у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», Порядку та умовах виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України 6 квітня 2016 року № 260 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799, з урахуванням виплачених сум;
стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області судові витрати у розмірі 1211,20 грн.
4 березня 2025 року Луганським окружним адміністративним судом позивачу у справі № 360/951/24 видано виконавчий лист про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області прийняти до розгляду довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 15 травня 2024 року № ЛК-1/24, видану Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області», та провести ОСОБА_1 з 1 грудня 2019 року перерахунок основного розміру пенсії та її виплату у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», Порядку та умовах виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України 6 квітня 2016 року № 260 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799, з урахуванням виплачених сум.
На підставі заяви ОСОБА_1 від 13 березня 2025 року постановою начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14 березня 2025 року ВП № 77510996 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 4 березня 2025 року у справі № 360/951/24, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області прийняти до розгляду довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 15 травня 2024 року № ЛК-1/24, видану Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області», та провести ОСОБА_1 з 1 грудня 2019 року перерахунок основного розміру пенсії та її виплату у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», Порядку та умовах виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України 6 квітня 2016 року № 260 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799, з урахуванням виплачених сум.
На виконання постанови начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14 березня 2025 року ВП № 77510996 про відкриття виконавчого провадження Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом від 26 березня 2025 року № 1200-0308-5/7373 повідомило відповідача про те, що на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року у справі № 360/951/24 ним у березні поточного року прийнято до розгляду довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 15 травня 2024 року № ЛК-1/24, видану Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Кіровоградській області» та проведено ОСОБА_1 з 1 грудня 2019 року перерахунок основного розміру пенсії відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», Порядку та умовах виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженому наказом Міністерства внутрішніх справ України 6 квітня 2016 року № 260 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за № 669/28799, з урахуванням виплачених сум. Пенсією в новому розмірі, обчисленому на виконання рішення суду, забезпечено ОСОБА_1 з квітня поточного року. ОСОБА_1 перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа, суму невиплаченої пенсії за період з 1 грудня 2019 року по 31 березня 2025 року обліковано та буде виплачено на умовах Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновленн
До листа від 26 березня 2025 року № 1200-0308-5/7373 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області додало протокол про перерахунок пенсії від 5 березня 2025 року по пенсійній справі № 1203012072-МВС та розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 1203012072-МВС.
Відповідно до протоколу від 5 березня 2025 року про перерахунок пенсії по пенсійній справі № 1203012072-МВС ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії за вислугу років з 1 грудня 2019 року на виконання рішення суду, її розмір склав 12404,33 грн (56 % грошового забезпечення) та обчислюється з таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад - 2400,00 грн, оклад за військове звання - 1800,00 грн, надбавка за вислугу років 30 % - 1260,00 грн, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у т.ч. - надбавка за специфічні умови проходження служби та премія 80,44 % - 8331,84 грн, всього сума грошового забезпечення для обчислення пенсії - 13791,84 грн; індексація пенсії (2022 рік) - 1081,28 грн; індексація пенсії (2023 рік) - 1500,00 грн; індексація пенсії (2024 рік) - 820,25 грн; індексація пенсії (2025 рік) - 1279,37 грн.
Згідно з розрахунком на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 1203012072-МВС ОСОБА_1 нараховано заборгованість з перерахованої пенсії за вислугу років за період з 1 грудня 2019 року по 31 березня 2025 року у розмірі 76052,45 грн.
Постановою начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 2 квітня 2025 року ВП № 77510996 за невиконання рішення суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області на підставі статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
Відповідно до інформації з підсистеми «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України розділ «Реєстр судових рішень» органом Пенсійного фонду України, що виконує рішення, є 12001 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області; органом Пенсійного фонду України, що є боржником за рішенням, є 12001 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області; тип рішення суду - постанова № 1165; реєстраційний номер рішення суду - 2491825; період, за який стягувачу нараховано пенсію на виконання рішення - з 1 грудня 2019 року по 31 березня 2025 року в сумі 76052,45 грн (поточний борг); заборгованість по пенсії складає - 76052,45 грн; виплата боргу - інформація відсутня; відмітка про виконання судового рішення - «ні»; дата реєстрації даних в підсистемі - 25 лютого 2025 року.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає стаття 287 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 2 лютого 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
За визначенням статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (абзац перший частини шостої).
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII, зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
Статтею 75 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/22631/17, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 22 квітня 2021 року у справі № 1440/2242/18.
Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області рішення суду у справі № 360/951/24 у встановлений державним виконавцем строк повністю не виконано. Невиконаним залишилось рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 нарахованої заборгованості з перерахованої пенсії за вислугу років за період з 1 грудня 2019 року по 31 березня 2025 року у розмірі 76052,45 грн.
Як зазначає позивач, часткове невиконання рішення суду сталося з незалежних від нього причин, а саме через відсутність фінансування пенсійних виплат Пенсійним фондом України.
Згідно з пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21 грудня 2022 року № 28-2) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485 (далі - Положення № 28-2), Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
Відповідно до пункту 4 Положення № 28-2 Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду (підпункт 2); забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат (підпункт 4); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (підпункт сьомий); забезпечує самопредставництво інтересів головних управлінь Фонду та управлінь Фонду в судах України (підпункт 11).
Головне управління, утворене шляхом злиття головного управління Фонду та управління Фонду, головне управління Фонду, до якого приєднані управління Фонду, також забезпечують виконання завдань, передбачених пунктом 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21 грудня 2022 року № 28-2) (далі - Положення) (абзац тридцять третій пункту 4 Положення № 28-2).
Таким чином, з викладених норм слідує, що функції з забезпечення своєчасної і в повному обсязі виплати пенсії, є повноваженнями головних управлінь Пенсійного фонду України в областях.
Разом з цим, Кабінетом Міністрів України 16 грудня 2020 року прийнято постанову № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» (далі - Постанова № 1279).
Постановою № 1279 у пункті 3 встановлено Пенсійному фонду України до 1 квітня 2021 р. провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.
Також вищевказаною постановою затверджено Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, та внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596, від 23 липня 2014 року № 280 та від 11 травня 2017 року № 312 відповідні зміни.
Суд зазначає, що відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280 (зі змінами, внесеними Постановою № 1279 та постановою від 15 листопада 2022 року № 1289), розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністрові соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат і соціальних послуг, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 12 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2016 року № 662) (далі - Порядок № 1596 зі змінами, внесеними Постановою № 1279), органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - списки) згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки (далі - опис) згідно з додатком 3 у трьох примірниках. Списки та описи складаються окремо за пенсіями та грошовою допомогою, що фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, і за грошовою допомогою та іншими грошовими виплатами, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів. Перший примірник списків формується за датою виплати в порядку зростання номерів поточних рахунків, другий - за датою виплати в порядку зростання номерів пенсійних (особових) справ. Дати і виплатний період визначаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення.
Під час централізованого перерахування коштів списки подаються уповноваженим банкам виключно в електронній формі через Пенсійний фонд України та Мінсоцполітики (абзац четвертий пункту 13 Порядку № 1596).
Згідно з абзацом першим пункту 14 Порядку № 1596 на підставі складених документів Пенсійний фонд України та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги, через поточні рахунки одержувачів.
Отже, з 1 квітня 2021 року здійснення фінансування виплати пенсії можливо тільки Пенсійним фондом України.
Суд переконаний, що невиконання судового рішення в частини виплати грошових коштів за відсутності фінансового забезпечення боржника на проведення таких виплат, яке здійснюється з Державного бюджету України, не може вважатися невиконанням рішення без поважних причин. У такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Таку правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а (реєстраційний номер рішення в ЄДРСР 71834551).
Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується з твердженнями позивача, що відсутність коштів на виплату заборгованості за судовим рішенням, тобто відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що 10 листопада 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1165, якою затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території (далі - Порядок № 1165).
Відповідно до абзацу першого пункту 1 Порядку № 1165 цим Порядком визначено механізм виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) з урахуванням надбавок, підвищень, компенсації втрати частини доходу, грошової допомоги та інших пов'язаних із ними виплат, які не виплачено за період до місяця відновлення їх виплати (далі - пенсійні виплати за минулий період) внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, в тому числі недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території, відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - отримувачі).
Пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік (абзац другий пункту 1 Порядку № 1165).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1165 облік сум пенсійних виплат за минулий період ведеться територіальними органами Пенсійного фонду України, в яких особи перебувають на обліку як одержувачі пенсій, в базах даних одержувачів пенсій (електронних пенсійних справах) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про відновлення виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), а також про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб або осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території (за наявності нарахованих сум, що підлягають виплаті за період до місяця відновлення виплати пенсій або до місяця смерті особи) (далі - рішення), та у cформованому на їх підставі переліку отримувачів виплат за минулий період (далі - перелік отримувачів).
За приписами пункту 4 Порядку № 1165 пенсійні виплати за минулий період згідно з цим Порядком проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 цього Порядку, відповідно до бюджетного розпису. Розмір пенсійної виплати за минулий період отримувачам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, визначається в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період, але не може бути більшим від належної до виплати отримувачу суми, що обліковується в переліку отримувачів. У разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у розмірі, передбаченому абзацом другим цього пункту, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів. За результатами виконання бюджету Пенсійного фонду України за дев'ять місяців відповідного року зазначений в абзаці другому цього пункту розмір пенсійної виплати за минулий період може бути збільшений пропорційно залишку бюджетних призначень, але не може перевищувати належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 кошти для проведення пенсійних виплат за минулий період включаються до плану-графіка поденного фінансування виплати пенсій і видатків на утримання апарату Пенсійного фонду України, передбаченого Порядком покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду України, пов'язаних з виплатою пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 грудня 2010 р. № 1080 (Офіційний вісник України, 2010 р., № 92, ст. 3256).
Таким чином, до пенсійних виплат за минулий період мають застосовуватися вищенаведені положення постанов Кабінету Міністрів України.
Зважаючи на відсутність фінансування Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на виконання рішення суду у справі № 360/951/24 та положення Порядку № 1165, суд вважає, що у відповідача відсутні підстави для накладення на боржника штрафу за невиконання рішення без поважних причин.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова державного виконавця носить протиправний характер та підлягає скасуванню.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, обраний позивачем спосіб судового захисту відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім, необхідним та ефективним, внаслідок чого позовні вимоги належить задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позовні вимоги носять майновий характер і позов підлягає задоволенню повністю, на користь позивача, який у спірних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень, необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2422,40 грн.
Враховуючи те, що Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є структурним підрозділом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яке, в свою чергу, є юридичною особою, судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2422,40 грн необхідно стягнути саме за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 194, 205, 241-246, 250, 268, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити повністю позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код 21782461, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: вул. Захисників України, буд. 2, м. Канів, Черкаська область, 19003) про визнання протиправною та скасування постанови від 2 квітня 2025 року ВП № 77510996 про накладення штрафу.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 2 квітня 2025 року ВП № 77510996 про накладення штрафу за невиконання рішення суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області у розмірі 5100,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ідентифікаційний код 43316700, місцезнаходження: вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28, м. Суми, Сумська область, 40003) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 287 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т.І. Чернявська