24 квітня 2025 року м. Київ № 320/41755/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Скоромну І.М. звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить суд:
визнати протиправними та скасувати накази Департаменту патрульної поліції № 406 від 24 липня 2024 року «Про застосування до працівників поліції управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення», № 1685 від 12 серпня 2024 року «По особовому складу» відносно ОСОБА_1 ;
поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора управління патрульної поліції у місті Києві та допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді;
стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме 12 серпня 2024 року по день фактичного розрахунку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12 серпня 2024 року інспектора управління патрульної поліції м. Києва, старшого лейтенанта поліції Гаврилюка Сергія Миколайовича ознайомили з наказом № 406 від 24 липня 2024 року «Про застосування до працівників Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень». Наказом № 1685 о/с від 12 серпня 2024 року «По особовому складу» позивача звільнено зі служби відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Вважає вказані накази протиправними та такими що підлягають скасуванню з огляду на численні процедурні порушення під час проведення службового розслідування. Просить суд задовольнити позов.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року позовну заяву було залишено без руху.
На виконання вимог ухвали недоліки позовної заяви усунуті у строк та у спосіб, що визначені в ній.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на позов представник відповідача вказує, що наказ № 406 «Про застосування до працівників Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень» було видано 24.07.2024, тобто не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку, оскільки висновок було постановлено 03.07.2024. Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Наказ № 1685 «По особовому складу» щодо ОСОБА_1 був виданий 12.08.2024. Відтак, твердження представника позивача про накладення стягнення за межами строку, не відповідає дійсності, а накладення стягнення відбулось в межах строків встановлених Дисциплінарним статутом Національної поліції.
Під час службового розслідування дисциплінарна комісія самостійно надає оцінку допустимості, належності та обґрунтованості наявним у матеріалах службового розслідування доказам, встановлює в діях поліцейського ознаки дисциплінарного проступку і приймає рішення про необхідність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Службове розслідування стосовно ОСОБА_1 було проведено повно, всебічно, об'єктивно, з врахуванням усіх обставин, відповідно до норм чинного законодавства, а накладене дисциплінарне стягнення на позивача є виправданим в системі ієрархій відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції, із врахуванням обтяжуючих обставин, та подій, які були встановлені під час службового розслідування. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
У відповіді на відзив (запереченнях на відзив) представник позивача зазначає, що в наказі № 406 від 24.07.2024 «Про застосування до працівників Управління патрульної поліції умісті Києві Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень» міститься посилання на статті КупАП, які зобов'язують вчиняти певні дії поліцейських та не взято до уваги той факт, що уповноважена особа на свій розсуд може приймати рішення щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП). Статтею 22 КУпАП визначено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Просить суд задовольнити позов.
Представник відповідача в запереченнях на відповідь позивача зазначає, що тези у відповіді на відзив є необґрунтованими, а службове розслідування стосовно ОСОБА_1 було проведено повно, всебічно, об'єктивно, з врахуванням усіх обставин, відповідно до норм чинного законодавства, а накладене дисциплінарне стягнення на позивача, є виправданим в системі ієрархій відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції, із врахуванням обтяжуючих обставин, та подій, які були встановлені під час службового розслідування. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_1 , виданого 17 грудня 2018 року органом 3232.
Позивач проходив службу на посаді інспектора управління патрульної поліції у місті Києві.
Наказом Департаменту патрульної поліції № 406 від 24 липня 2024 року «Про застосування до працівників Управління патрульної поліції умісті Києві Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог частини першої статті 254, частин першої та четвертої статті 266, частини другої статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, частини першої статті 8, пунктів 1,2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, визначеної частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3, 6, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 1 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07 листопада 2015 року №1395, пункту 3, пункту 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (зі змінами), пункту 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735, вимог пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року №1026, підпунктів 1,5,6 та 7 пункту 2.1, підпунктів 2 та 8 пункту 2.2 розділу ІІ та підпунктів 1 та 10 пункту 3.1 розділу ІІІ посадової інструкції інспектора взводу №2 роти №4 батальйону №1 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 16.08.2021 №1784, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 13 та частини дванадцятої статті 19 Дисциплінарного статуту до старшого лейтенанта ОСОБА_1 (0018685), інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону № 1 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом № 1685 о/с від12 серпня 2024 року «По особовому складу» відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0018685), інспектора взводу № 2 роти № 4 батальйону №1 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві з 12 серпня 2024 року.
Позивач вважає накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив із такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до якого Міністерство внутрішніх справ України, зокрема, в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом, зобов'язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указом Президента України від 06.05.2024 за №271/2024 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, який станом на час розгляду справи триває.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VІІІ (далі - Закон № 389) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначається Законом України «Про Національну поліцію».
Частиною першою статті 1 Закону України «Про Національну поліцію», визначено, що Національна поліція України (поліція) це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно правовими актами (частина перша статті 3 Закону України «Про Національну поліцію»).
Згідно частиною першою статті 7 Закону України «Про Національну поліцію», під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
За частиною третьою статті 11 Закону України «Про Національну поліцію», рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Так, обов'язки поліцейського визначені у частині першій статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якої, поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з приписами частин першої, другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
При цьому, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
У разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості (частина друга статті 24 Закону України «Про Національну поліцію»).
Відповідно до положень частини першої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію», служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з частиною першою статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Відповідно до норм пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
За визначенням, що міститься у частині першій статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходять за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Згідно з частинами першою третьою статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7)звільнення зі служби в поліції.
Частинами першою, четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту, передбачено, що службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану визначаються розділом V Дисциплінарного статуту.
Так, частиною третьою статті 26 Дисциплінарного статуту, службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
Згідно з частиною шостою статті 26 Дисциплінарного статуту, службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
На час проведення службового розслідування поліцейського може бути відсторонено від виконання посадових обов'язків у разі якщо, обставини виявленого дисциплінарного проступку унеможливлюють виконання посадових (функціональних) обов'язків.
Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків, відповідно до статті 17 Дисциплінарного статуту оформляється письмовим наказом керівника, до повноважень якого належить призначення на посаду та звільнення з посади поліцейського, та не може перевищувати строку, передбаченого для проведення службового розслідування або зазначеного в рішенні суду.
За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. А дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності).
Відповідно до статті 22 Дисциплінарного статуту, дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.
Під час моніторингу нагрудних відео реєстраторів Моtоrоlа VВ-400 №231814; 472099, які використовуються працівниками управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції (далі - УПП у м. Києві ДПП) було виявлено відео фіксацію події, яка мала місце 11.04.2024, під час зупинення автомобіля «МАТ ТGХ», номерний знак НОМЕР_2 , екіпажем Рубін-0707 (в складі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ), в діях яких ймовірно наявний факт порушення службової дисципліни, що полягає в не складанні на водія зупиненого авто адміністративних матеріалів.
Моніторинг вищезазначених відеореєстраторів здійснював старший інспектор відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві ДПП капітан поліції Валерій Салюк, в посадові обов'язки якого, згідно підпунктом 2.2.5 пункту 2.2 посадової інструкції входить, зокрема, виявлення правопорушень у службовій діяльності поліцейських, та здійснення несподіваної, вибіркової та комплексної перевірки з метою контролю за належним виконанням поліцейськими УПП у м. Києві ДПП службових обов'язків, що передбачено підпунктом 2.2.8 пункту 2.2.
За наслідками вказаного моніторингу інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у м. Києві ДПП капітаном поліції Валерієм Салюком складено рапорт на ім'я начальника управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції.
Наказом управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції № 285 від 24.06.2024 було призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію в складі: голови комісії - заступника начальника УПП у місті Києві ДПП, начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення, капітана поліції ОСОБА_3 , заступника голови комісії - тимчасово виконуючого обов'язки заступника начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП, капітана поліції Барабаша Д., старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у місті Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Красуленко Д.
За наслідками проведеного службового розслідування складено висновок службового розслідування.
Статтею 26 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення.
Так, висновок службового розслідування був постановлений 03.07.2024, та підписаний усіма членами дисциплінарної комісії .
Разом з тим, день затвердження висновку службового розслідування є днем виявлення дисциплінарного проступку, відповідно до статті 21 Дисциплінарного статуту.
Дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
Наказ № 406 «Про застосування до працівників УПП у місті Києві ДПП дисциплінарних стягнень» було видано 24.07.2024, тобто не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку, оскільки висновок було затверджено 03.07.2024.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Наказ № 1685 «По особовому складу» щодо ОСОБА_1 був виданий 12.08.2024.
Відтак, твердження представника позивача про накладення стягнення за межами строку, не відповідає дійсності, а накладення стягнення відбулось в межах строків, встановлених Статутом.
Проведеним службовим розслідуванням було встановлено, що 11.04.2024 близько 23 год 40 хв по вул. Набережно-Хрещатицькій, 19 у м. Києві, нарядом «Рубін-0707» (в складі: ОСОБА_1 (позивача) та ОСОБА_2 ) було здійснено зупинку транспортного засобу «МАТ ТGХ», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі порушення останнім Правил дорожнього руху, а саме невиконання вимог дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах», за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП) у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проте, жодним із інспекторів, всупереч вимог розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 та глав 21 та 22 КУпАП, не було проведено належним чином розгляд справи про адміністративне правопорушення та не було притягнуто водія до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення.
З долученого відеозапису події за 11.04.2024, під час спілкування з водієм, інспектори повідомляли про виявлення у нього ознак наркотичного сп'яніння, неодноразово пропонуючи пройти огляд у лікаря-нарколога, на що останній не відмовлявся, однак, по завершенню бесіди, всупереч вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015, інспекторами не було направлено водія на огляд до лікаря-нарколога та не було зафіксовано відмову від проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння складанням протоколу про адміністративне правопорушення.
Після видання наказу № 285 від 24.06.2024 до ВМАЗ УПП у м. Києві ДПП надійшов рапорт тимчасово виконуючого обов'язки старшого інспектора ВМАЗ УПП у м. Києві ДПП сержанта поліції Максименка Микити Артемовича, про те що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 періодично не вмикаються нагрудні відеореєстратори під час несення служби, зокрема 29.03.2024 та 27.04.2024, проте запити у пошуковій системі ІПНП здійснюються, та особи перевіряються.
Часте не ввімкнення нагрудних відео реєстраторів свідчить про системне порушення вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 № 1026 (далі - Інструкція № 1026).
З відеозапису події вбачається, що після зупинки позивачем транспортного засобу «МАТ ТGХ», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням громадянина ОСОБА_4 , водію було повідомлено про порушення ним дорожнього знаку 5.16 «Напрямки руху по смугах», та висунуто вимогу пред'явити документи передбачені пунктом 2.1 а ПДР. У ході спілкування, на 04 хв 40 сек долученого відеозапису вбачається, що поліцейські повідомляють водію ОСОБА_4 про виявлені в нього ознаки наркотичного сп'яніння, зокрема занадто розширені зіниці очей. Водій пояснив поліцейським, що знаходиться в складних життєвих обставинам, потрапив за декілька місяців в 2 дорожньо-транспортних пригоди за які віддає кошти, хвилюється після зупинки, тому його поведінка трохи не відповідає обстановці. Також повідомив на 6 хв відео, що півтора місяці назад вживав канабіс, і вже на 9 хв відео говорить про те, що це було три тижні назад, під час його перебування в селі Житомирської області.
Спочатку поліцейськими на місці зупинки пропонувалось водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в лікаря-нарколога на вул. Відпочинку, або ж відмовитись від огляду.
Проте надалі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 самостійно проводять огляд (водій із закритими очима вказівними пальцями обох рук торкається кінчика носа), та через деякий час роблять це повторно. Встановлюють по закінченню діалогу про повну відсутність будь-яких ознак наркотичного сп'яніння, обмежуються усним зауваженням, та продовжують патрулювання. По продовженню спілкування в приватному порядку, з відеозапису вбачається, що інспектор ОСОБА_1 виявив співчуття водію та взявши до уваги усі життєві обставини чоловіка, прийняв рішення звільнити його від адміністративної відповідальності та був невпевнений у виявлених ознаках наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим не дуже наполягав на огляді у лікаря-нарколога.
Проте, поліцейські, які вбачають підстави керування водіями у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, при оформленні матеріалів по статті 130 КУпАП, керуються Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ №1395 від 07.11.2015 (далі - Інструкція №1395), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерство охорони здоров'я № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція № 1452/735), нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно до розділу X Інструкції №1395, та статті 266 КУпАП, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Однак, попри наявні ознаки наркотичного сп'яніння у водія ОСОБА_4 , інспектори ОСОБА_5 та ОСОБА_6 усвідомлюючи, що керування в стані алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння, є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, що обумовлено ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням, не вжили заходів щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом, не забезпечили здійснення огляду водія на стан наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції в закладі охорони здоров'я, не склали відповідних адміністративних матеріалів. А також не винесли постанову про притягнення водія до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП, чи постанови про закриття справи, передбаченої частиною першою статті 284 КУпАП.
Під час визначення виду стягнення, відповідно до статті 19 Дисциплінарного статуту, дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За період служби, ОСОБА_1 зарекомендував себе посередньо, до виконання службових обов'язків відносився не завжди належним чином, при вирішенні службових завдань іноді проявляв байдужість та безініціативність, тому потребував постійного контролю.
Вищезазначене підтверджується службовою характеристикою на ОСОБА_1 , наданої командиром роти № 4 батальйону № 1 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП старшого лейтенанта поліції Євгенієм Мартиненком.
Крім того, дисциплінарною комісією було взято до уваги ту обставину, що обтяжує відповідальність, як діюче дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, згідно наказу № 58 від 14.03.2024 «Про застосування до працівників УПП у м. Києві ДПП дисциплінарних стягнень».
Так, строк дії суворої догани становить 4 місяці відповідно до статті 23 Дисциплінарного статуту, та на час постановлення висновку службового розслідування від 03.07.2024, така обтяжуюча обставина як дія суворої догани була чинною.
Суд зауважує, що пояснення від позивача було відібрано 24.06.2024 після видання наказу № 285 від 24.06.2024, а ознайомлення з матеріалами службового розслідування є правом особи, а не імперативним обов'язком осіб, що проводять службове розслідування.
У поясненні ОСОБА_1 , останній зауважив, що звільнив особу-водія ОСОБА_7 від притягнення до адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, а щодо непроведення належного огляду на стан наркотичного сп'яніння, зазначив що ознак було недостатньо: тільки поведінка, яка не відповідала дійсності, та тремтіння верхній кінцівок рук. Оскільки таких ознак було тільки 2, на огляд водій не направлявся, і при самостійному повторному огляду інспекторами, зазначені ознаки виявились відсутніми.
Проте, з відеозапису події за 11.04.2024 вбачається, що поліцейськими було повідомлено таку суттєву ознаку стану наркотичного сп'яніння, як занадто розширені зіниці очей, що є абсолютно законною підставою для направлення особи-водія до лікаря-нарколога, чи належної фіксації протоколом за частиною першою статті 130 КУпАП відмови водія від проходження такого огляду. Втім, за належною процедурою жодних дій ОСОБА_1 не вчинилось.
Інструкцією № 1452/735 від 09.11.2015, Інструкцією № 1395 від 07.11.2015 не визначено кількості ознак, виявленню яких особа підлягає скеруванню на огляд. Наявність хоча б однієї ознаки є підставою для направлення на огляд, та складання відповідних адміністративних матеріалів.
Під час службового розслідування дисциплінарна комісія самостійно надає оцінку допустимості, належності та обґрунтованості наявним у матеріалах службового розслідування доказам, встановлює в діях поліцейського ознаки дисциплінарного проступку і приймає рішення про необхідність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
З урахуванням встановлених судом обставин, можна виснувати, що службове розслідування стосовно ОСОБА_1 було проведено повно, всебічно, об'єктивно, з врахуванням усіх обставин, відповідно до норм чинного законодавства, а накладене дисциплінарне стягнення на позивача є виправданим в системі ієрархій відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції, із врахуванням обтяжуючих обставин, та подій, які були встановлені під час службового розслідування.
За висновками суду, матеріалами службового розслідування доведено наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку, що є достатньою підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби з поліції, адже поведінка позивача, як поліцейського, суперечила загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції.
З системного аналізу вищевказаних норм чинного законодавства України вбачається, що єдиною підставою для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, зокрема, у вигляді звільнення зі служби у поліції, є відповідний наказ начальника, прийнятий на підставі висновку службового розслідування.
Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно, тощо.
Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
Тож, позивач, перебуваючи на службі у Національній поліції України, повинен бути взірцем та прикладом для громадян як в робочий так і позаробочий час, та в силу своїх службових обов'язків, зобов'язаний не допускати зв'язків, що підривають авторитет поліції.
Водночас, як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі «Звежинський проти Польщі» (заява № 34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі «Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії» (заява № 63235/00).
Згідно з приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду даного спору, а тому, задоволенню не підлягають. Відповідачем було доведено законність прийняття наказів Департаменту патрульної поліції в м. Києві № 406 від 24 липня 2024 року «Про застосування до працівників поліції управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення», та №1685 від 12 серпня 2024 року «По особовому складу» відносно ОСОБА_1 .
Інші позовні вимоги (поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу) є похідними, тому також не підлягають задоволенню.
Враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні позову, то відсутні процесуальні підстави та для розподілення витрат по справі.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.