про залишення позовної заяви без руху
24 квітня 2025 року м. Київ Справа № 320/19104/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
28.03.2025 позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
(текст вимог судом не коригувався)
«…Визнати протиправними дії з 22.04.2022 по 12.03.2025 включно:
- Міністерство оборони України,
- Військова частина НОМЕР_1 ,
у відношенні ОСОБА_2 ,
щодо неналежних:
розрахунку пільгової та загальної вислуги років, алгоритму розрахунку,
нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні основних та додаткових відпусток за 2022-2025 роки,
нарахування та виплати додаткової винагороди відповідно до ПКМУ № 168 від 28.02.2022 за період з 22.04.2022 по 12.03.2025 включно;
індексації грошового забезпечення;
нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
нарахування та виплати грошового забезпечення;
речового забезпечення;
нарахування та виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно;
нарахування та виплати середнього заробітку (середнього грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні.
Зобов'язати Військова частина НОМЕР_1 , доповнити наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 53 від 12.03.2025 року (по стройовій частині) у відношенні ОСОБА_2 , зазначивши у відповідному місці:
«… Загальна вислуга років ОСОБА_2 станом на 12.03.2025, складає(з врахуванням пільгової за період з 22.04.2022 по 12.03.2025 включно) 09 років 11 місяців 11 днів. …».
Зобов'язати Військова частина НОМЕР_1 , належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_2 , грошове забезпечення із:
застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
урахуванням індексації грошового забезпечення; за період з 22.04.2022 по 31.12.2022 включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 22.04.2022, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зобов'язати Військова частина НОМЕР_1 , належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_2 , грошове забезпечення із:
застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»; - урахуванням індексації грошового забезпечення; за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 01.01.2023, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зобов'язати Військова частина НОМЕР_1 , належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_2 , грошове забезпечення із:
станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
урахуванням індексації грошового забезпечення; за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 01.01.2023, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зобов'язати Військова частина НОМЕР_1 , ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_2 , належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_2 , грошове забезпечення із:
застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
урахуванням індексації грошового забезпечення; за період з 01.01.2024 по 12.03.2025 включно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 01.01.2024, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зобов'язати Військова частина НОМЕР_1 , належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_2 , грошове забезпечення із врахуванням:
додаткової винагороди відповідно до ПКМУ № 168 від 28.02.2022 за періоди:
- з 22.04.2022 по 15.04.2023 включно,
- з 27.04.2023 по 25.09.2023 включно,
- з 07.10.2023 по 19.11.2023 включно,
- з 27.11.2023 по 14.02.2024 включно,
- з 13.03.2024 по 23.09.2024 включно,
- з 30.09.2024 по 14.10.2024 включно,
- з 31.10.2024 по 05.12.2024 включно,
- з 26.01.2025 по 12.03.2025 включно, у розмірі 100000 гривень 00 копійок щомісячно; - індексації грошового забезпечення; з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», починаючи з 22.04.2022, з врахуванням фактично виплачених сум, доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зобов'язати Військова частина НОМЕР_1 , належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_2 , грошову компенсацію за:
- 35 невикористаних днів щорічної основної відпустки за 2022-2025 роки;
- 28 невикористаних днів відпустки як учаснику бойових дій за 2023-2024 роки;
з розрахунку грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення), із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт встановлений додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», доплативши з вказаних сум єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зобов'язати Військова частина НОМЕР_1 , належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_2 , грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, з урахуванням індексу інфляції відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Зобов'язати Військова частина НОМЕР_1 , належним чином нарахувати та негайно виплатити ОСОБА_2 , середній заробіток(середнє грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні з 13.03.2025 року по день набрання рішенням суду законної сили включно, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства.
Стягнути солідарно з:
- Міністерство оборони України,
- Військова частина НОМЕР_1 ,
на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 моральну шкоду в сумі 100000 гривень(сто тисяч) гривень 00 копійок…».
16.04.2025 проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено головуючим Саса Є.В.
Відповідно до частин першої, другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам КАС з огляду на наступне.
У пункті 9 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві:
хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси,
яким чином,
якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права,
які саме права були порушені,
чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі № 640/7310/19.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з п. 4 ч. 5 вказаної статті КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Таким чином, позивачу необхідно чітко сформулювати, які дії відповідачів необхідно визнати протиправними та які дії суд має зобов'язати вчинити відповідачів.
Крім того, суд зазначає, що в позовній заяві позивач в якості відповідачів зазначає: Міністерство оборони України та Військову частину НОМЕР_1 .
Однак, у позовній заяві відсутній виклад обставин щодо порушеного права ОСОБА_1 зі сторони Міністерства оборони України в частині позовних вимог про визнання протиправними дій з 22.04.2022 по 12.03.2025 включно:
у відношенні ОСОБА_2 ,
щодо неналежних:
розрахунку пільгової та загальної вислуги років, алгоритму розрахунку,
нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні основних та додаткових відпусток за 2022-2025 роки,
нарахування та виплати додаткової винагороди відповідно до ПКМУ № 168 від 28.02.2022 за період з 22.04.2022 по 12.03.2025 включно;
індексації грошового забезпечення;
нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
нарахування та виплати грошового забезпечення;
речового забезпечення;
нарахування та виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно;
нарахування та виплати середнього заробітку (середнього грошового забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні.
та в частині вимог про стягнення моральної шкоди, а саме позивачем не зазначено коли було порушено його право та які фактично протиправні дії були вчиненні відповідачем, що призвело до порушення його прав.
За приписами частини другої статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Зазначений обов'язок містить і частина четверта статті 161 КАС України, за змістом якої позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Водночас на підтвердження понесення ОСОБА_1 моральної шкоди до позовної заяви надано висновок комплексної психолого-соціальної експертизи №19-10-24 моральної шкоди потерпілого, яка стосується не самого позивача, а ОСОБА_3 , тобто до позовної заяви не додано доказів щодо фактичних обставин справи.
Окрім того, частинами першою, третьою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до частин першої та другої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Так, позовна заява підписана представником ОСОБА_1 - Чернешем Дмитром Сергійовичем, який діє на підставі нотаріальної довіреності від 12.07.2023.
Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України.
30.09.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1401-VIII Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя).
Згідно із підпунктом 11 пункту 16-1 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 01.01.2018; у судах першої інстанції - з 01.01.2019.
Положеннями частини четвертої статті 131-2 Конституції України передбачено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Наведеним конституційним положенням кореспондує частина друга статті 57 КАС України згідно якої, у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Пункт 20 статті 4 КАС України надає визначення терміну адміністративна справа незначної складності - як адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Суддя враховує і позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 31.08.2020 у справі №200/14466/19-а, від 22.09.2020 у справі № 20014511/19-а, у якій вказано, що у справах віднесених до категорії справ незначної складності, представництво можуть здійснювати не лише адвокати, а й інші визначені особи, які мають адміністративну процесуальну дієздатність.
В свою чергу, частина шоста статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу визначає категорію справ як справ незначної складності зі змісту якої слідує, що спори стосовно одночасного оскарження дій суб'єкта владних повноважень, щодо правильності нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовця, вирішення питання стосовно компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а також стягнення моральної шкоди до справ незначної складності не віднесено.
Суддя зауважує, що у вступній частині (шапці) позовної заяви, наданої як додаток до позовної заяви сформованої за допомогою підсистеми Електронний суд, зазначено, що представник Чернеш Д.С. діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката № 0368, виданого 24.03.2006 Головною Національної асоціації адвокатів України на ім'я Дмитра Чернеша довіреності.
Особливості представництва в адміністративному судочинстві передбачено, серед іншого, частиною четвертою статті 59 КАС України, згідно з якою повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Суддею на підставі інформації, яка розміщена на сайті Національної асоціації адвокатів України, встановлено, що право на зайняття адвокатською діяльністю Чернеша Д.С. припинено згідно пункту 4 частини першої статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 13.06.2019 на підставі рішення КДКА Дніпропетровської області № 6/ДПР-19 від 13.06.2019 (рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 та постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі № 160/6323/19, які набрали законної сили).
Позовна заява представником позивача до суду була подана 28.03.2024, тобто вже після набрання рішень суду у справі № 160/6323/19 законної сили.
Таким чином, право на зайняття адвокатською діяльністю Чернеша Д.С. припинено з 13.06.2019; на момент видачі нотаріально посвідченої довіреності від 12.07.2023 та подання позовної заяви до суду Чернеш Д.С. не мав статусу адвоката, хоча долучає до матеріалів позовної заяви посвідчення адвоката України та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13.03.2018 у справі № 914/2772/16; від 21.03.2018 у справі № 914/2771/16).
Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення до суду.
Отож, Чернешем Д.С. не тільки не визначено процесуального статусу представника (адвокат чи фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність), у зв'язку із суперечністю у вступній частині (шапці) та пунктом 17.1 позовної заяви, а й подані до суду нечинні, у зв'язку із припиненням право на зайняття адвокатською діяльністю Чернеша Д.С., документи на підтвердження таких повноважень (посвідчення адвоката України та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю).
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду уточненої позовної заяви з приведенням її у відповідність до вимог процесуального закону із:
1) зазначенням чітких вимог щодо кожного відповідача окремо, а саме необхідно зазначити, які дії/бездіяльність слід визнати протиправними та які дії суд має зобов'язати вчинити щодо кожного з відповідачів, для відновлення прав позивача.
2) зазначенням у позовній заяві обґрунтування позовних вимог до відповідача - Міністерство оборони України, а саме необхідно зазначити, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в права позивача, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
3) надання доказів щодо фактичних обставин справи, зокрема висновку комплексної психолого-соціальної експертизи на позивача (за наявності).
4) чітко зазначити процесуальний статус представника (адвокат чи фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 КАС України має адміністративну процесуальну дієздатність)
Керуючись статтями 122, 123, 160 - 162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Матеріали відносно усунення недоліків позовної заяви у цій справі необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду чи засобами підсистеми Електронний суд.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Є.В. Сас