про залишення позовної заяви без руху
23 квітня 2025 року м. Київ № 320/19563/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши позовну заяву Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
До Київського окружного адміністративного суду 22.03.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 287 353 грн 66 коп. на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання.
Позовна заява надійшла до суду 22.03.2025, однак у зв'язку із надмірним навантаженням, передана судді 17.04.2025 відповідно до протоколу автоматизованого судового розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Так, згідно вимог ч. 6 ст. 161 КАС у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Поряд з цим, згідно з ч. 1 ст. 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так предметом спору є відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання.
Слід зазначити, що у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 461/5577/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5761/15 та дійшла висновків, що спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
У подальшому таку правову позицію було також підтримано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 жовтня 2019 року у справі № 1.380.2019.001198.
Наведене дозволяє суду дійти висновку, що до спорів про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України, тобто у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду (постанова Верховного Суду від 20 листопада 2020 року у справі № 160/11957/19).
Варто зазначити, що Верховний Суд у справах № 560/1389/20 (постанова від 21 січня 2021 року), № 420/9694/20 (постанова від 21 грудня 2021 року), вирішуючи питання обчислення строків звернення до суду із позовною заявою про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.
Як вказано у позовній заяві наказом від 23.02.2024 № 54 відповідача звільнено з військової служби з 23.02.2024.
У подальшому проведено розрахунок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, який станом на 21.02.2024 становив 287353,66 грн.
Тобто, строк звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою в даному випадку слід обчислювати з 22.02.2024 (дня наступного за днем після закінчення строку на добровільне відшкодування витрат).
Таким чином, з урахуванням вимог частини п'ятої статті 122 КАС України, строк звернення до суду з цією позовною заявою сплинув 22.03.2024.
Водночас, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою лише 22.03.2025 через підсистему «Електронний суд».
При цьому, відсутнє клопотання позивача про поновлення строку на подання позовної заяви.
У відповідності до вимог частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви особою після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Поняття особа повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу ймовірність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання вчиняти дії з метою їх відновлення не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду та належних обґрунтувань обставин і доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не наведено та не доведено.
Наведене свідчить про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду та про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з цим, у порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.
Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Згідно ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної зави без руху.
Зазначені недоліки можуть бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.
З огляду на наведене та керуючись ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Матеріали відносно усунення недоліків позовної заяви у цій справі необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду чи засобами підсистеми Електронний суд.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сас Є.В.