24 квітня 2025 року м. Київ № 320/2094/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №320/2094/25
за позовомОСОБА_1
доСвятошинського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
провизнання протиправною та скасування постанови,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 у справі №320/2094/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
У подальшому, представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі в частині розподілу судових витрат, в якій заявник просить суд стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 16250 грн.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.04.2025 заяву передано на розгляд судді Жуковій Є.О.
Розглянувши подану заяву про ухвалення додаткового рішення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, суд дійшов висновку про наступне.
Статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Статтею 252 КАС України визначено, що саме суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
За вимогами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом частин другої - п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
У разі недотримання вимог ч. 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз вищенаведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Крім того, у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Аналізуючи наведені правові норми, суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також їх розрахунку є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 300/941/19 та від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19.
З матеріалів справи вбачається, що між адвокатом Якименком Миколою Миколайовичем, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2863/10, виданого Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 23.06.2005р. (Адвокат), з однієї сторони, та ОСОБА_2 (Клієнт) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.05.2023, відповідно до умов якого Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов'язання здійснювати захист, представництво, та/або надавати інші види правової (правничої) допомоги.
Відповідно до пунктів 3.1. -3.3 Договору ціна та порядок здійснення розрахунку за Правову допомогу визначається та узгоджується між Сторонами і зазначається у додатках в погодженні гонорару за надання Правової допомоги, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Порядок та строк оплати Правової допомоги визначається за наслідками домовленості, оформлюючи це належним чином, про що зазначається Додатках до цього Договору.
Для оплати Правової допомоги Адвокат може надавати Клієнтові рахунок, а також Сторони за наслідками наданої Адвокатом Правової допомоги Клієнтові можуть оформити та підписати Акт прийому надання Правової допомоги, а щодо об'єму наданої Правової допомоги Адвокат вправі надати Клієнтові письмовий звіт з деталізацією Правової допомоги, зокрема, по її видам та категоріям.
Відповідно до Додатку №1 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.05.2023 розмір гонорару за правову допомогу, яка надається Адвокатом, становить загальну суму грошових коштів за відпрацьований Адвокатом час, що обліковується в годинах та хвилинах, виходячи з базової ставки: 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. (без ПДВ) за 1 год. роботи Адвоката, а час, що затрачається Адвокатом на переїзд - «travel time» - до місця розгляду чи вирішення спору (справи) обліковується в годинах та хвилинах, виходячи з базової ставки: 690 (шістсот дев'яносто) грн. (без ПДВ) за 1 год.
За надану Правову допомогу (відпрацьований час) за узгодженою Сторонами в п. 2 цього Погодження ставкою, Клієнт оплачує суму гонорару в гривнях в готівковому порядку або згідно наданого Адвокатом для оплати рахунку шляхом переказу протягом 3 (трьох) банківських днів грошових коштів на поточний рахунок Адвоката, вказаний в розділі 7 Договору.
Судом встановлено, що на підтвердження понесених позивачем судових витрат адвокатом надано: договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.05.2023, Додаток №1 до Договору про надання правової (правничої допомоги від 01.05.2023 «Погодження гонорару за надання Правової допомоги» від 01.05.2023, Додаткова угода від 30.12.2024 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.05.2023, акт прийому надання правової (правничої) допомоги від 15.04.2025, Додаток до акту від 31.03.2025.
Відповідно до акта прийому надання правової (правничої) допомоги від 15.04.2025 Адвокат надав, а Клієнт отримав правову допомогу відповідно до умов Договору у період з 01.11.2024 р. по 15.04.2025р. включно в об'ємі з деталізацією кожного їх виду та часу витраченого, об'єму і вартості, згідно Додатку до цього Акту.
Загальний розмір виплати гонорару за цим Актом Адвокату у період з 01.11.2024р. по 15.04.2025 р. включно становить 16 250 (шістнадцять тисяч двісті п'ятдесят) гри. (без ПДВ).
Посилаючись на вищевказані докази, представник позивача просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 16250 грн.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд вважає, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем у суді в розмірі 16250 грн, є суттєво завищеним та не є співмірним з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Вказана сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем в розмірі не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
З урахуванням співмірності та пропорційності витраченого часу, складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, зважаючи на предмет спору, заявлені позовні вимоги, зміст позовної заяви, значення справи для сторони, суд вважає, що заявлена позивачем сума витрат на професійну допомогу у розмірі 16250 грн. не є співмірною зі складністю спору та предметом доказування у справі, отже підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 4000 грн., що є співмірним зі складністю справи та відповідає принципу справедливості.
За таких обставин суд вважає, що відшкодуванню підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 134, 139, 241-252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Ухвалити додаткове рішення у справі №320/2094/25.
2. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати на правову допомогу в розмірі 4000 грн (чотири тисячі гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 34999049).
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини додаткового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Суддя Жукова Є.О.