24 квітня 2025 року Київ № 320/32848/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної охорони України про визнання протиправними і скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Бачинської А.Ю. звернувся 04.07.2024 через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду з позовом (у зв'язку з надмірним навантаженням зареєстрований 10.07.2024) до Управління державної охорони України.
Просить суд:
- визнати протиправними та скасувати накази Управління державної охорони України від 01.06.2024 № 441-ос, від 03.06.2024 № 442-ос, від 05.06.2024 № 451-ос в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень;
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління державної охорони України від 24.06.2024 № 522-ос в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за червень 2024 року;
- зобов'язати Управління державної охорони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за червень 2024 року у розмірі, встановленому наказом УДО України від 27.12.2023 №1146/дск «Про граничні розмірі премій».
Ухвалою суду від 13.09.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
Від відповідача до суду надійшли матеріали особової справи позивача.
Від учасників справи до суду надійшли заяви по суті справи: відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, а також клопотання від відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Від представника позивача через підсистему «Електронний суд» 07.10.2024 до суду надійшла заява (зареєстрована 24.10.2024) про зміну предмета позову, відповідно до якої просить суд:
- визнати протиправними та скасувати наказ Управління державної охорони України від 27.05.2024 № 491 в частині абзацу 3 підпункту 9 пункту 1 та пункту 3;
- визнати протиправними та скасувати накази Управління державної охорони України від 01.06.2024 № 441-ос, від 03.06.2024 № 442-ос, від 05.06.2024 № 451-ос;
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління державної охорони України від 24.06.2024 № 522-ос;
- зобов'язати Управління державної охорони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за червень 2024 року у розмірі, встановленому наказом УДО України від 27.12.2023 №1146/дск «Про граничні розмірі премій». Через підсистему «Електронний суд» 07.10.2024 повторно до суду надійшла заява (зареєстрована 29.10.2024) про зміну предмета позову, відповідно до якої просить суд:
- визнати протиправними та скасувати наказ Управління державної охорони України від 27.05.2024 № 491 в частині абзацу 3 підпункту 9 пункту 1 та пункту 3;
- визнати протиправними та скасувати накази Управління державної охорони України від 01.06.2024 № 441-ос, від 03.06.2024 № 442-ос, від 05.06.2024 № 451-ос в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень;
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління державної охорони України від 24.06.2024 № 522-ос в частині позбавлення ОСОБА_1 премії за червень 2024 року;
- зобов'язати Управління державної охорони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за червень 2024 року у розмірі, встановленому наказом УДО України від 27.12.2023 № 1146/дск «Про граничні розмірі премій».
Розглядаючи заяву, суд виходив із такого.
У силу вимог частини першої та восьмої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частин другої та третьої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною третьою статті 166 Кодексу передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Судом установлено, що заява про зміну предмета позову надійшла до суду 07.10.2024, спосіб доставки - підсистема «Електронний суд», тоді як розгляд справи по суті має розпочатись 15.10.2024 (через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі), тобто позивачем не пропущений строк, установлений частиною першою статті 47 із урахуванням положень частин другої та третьої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України для подання такої заяви (клопотання).
Таким чином, ураховуючи той факт, що спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами у цій справі відкрито 13.09.2024, а заява про зміну предмета позову позивачем подана 07.10.2024, суд доходить висновку, що її подано в межах строків, установлених частиною першою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із чим воно підлягає прийняттю до розгляду.
До заяви долучено докази надсилання її відповідачу.
Розглядаючи клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд виходив із такого.
За змістом статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частин другої та третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини п'ятої вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
За нормами частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною шостою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема типові справи та інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У цьому випадку предмет позову стосується категорії справ незначної складності.
Про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін представник відповідача зазначив, що вирішення спірних правовідносин, які виникли між позивачем та УДО України має важливе значення для відповідача і вимагає повного та всебічного встановлення обставин справи. Також Управління має бажання надати суду усні пояснення по суті спору та додаткові пояснення, а також взяти безпосередню участь у досліджені доказів по справі.
До того ж, позивач, який звернувся за захистом свого порушеного права, - клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не подавав, щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не заперечував.
Натомість, відповідач, який подав клопотання, - є суб'єктом владних повноважень, процесуальна діяльність якого направлена на доведення правомірності оскаржуваного рішення, винесеного в порядку реалізації відповідачем владних управлінських повноважень. Така діяльність відповідача полягає в подачі до суду всіх наявних належних документів (їх копій), які стосуються предмету позову. Саме такі документи відповідач може подати до суду, як належні і допустимі докази.
Ураховуючи викладене, зважаючи, що будь-яких вагомих підстав та обґрунтованих пояснень необхідності розгляду цієї справи у судовому засіданні представник відповідача не навів, беручи до уваги, що за правилами спрощеного провадження може бути розглянута будь-яка справа, окрім перерахованих у частині четвертій статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для розгляду справи, що розглядається, у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Керуючись статтями 12, 47, 243, 248, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову від 07.10.2024 (зареєстрована 29.10.2024).
2. Запропонувати відповідачу протягом п'яти днів з дня вручення (ознайомлення) цієї ухвали подати до суду власні пояснення щодо заяви ОСОБА_1 про зміну предмета позову від 07.10.2024 (зареєстрована 29.10.2024).
3. Відмовити у задоволенні клопотання Управління державної охорони України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
4. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в Інтернеті за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
5. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.