23 квітня 2025 року м. Київ справа №320/33640/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" з позовом до Київської митниці, у якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100240/2023/000310;
- визнати протиправним та скасувати рішення від 06.09.2023 UA100240/2023/510096/1 про коригування митної вартості товарів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень Митного кодексу України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості. Крім того, декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. На думку позивача, ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну товару. Разом з тим, зазначені митницею у рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивним, обґрунтованим та таким, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 р. відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов, в якому зазначив, що митний орган правомірно прийняв оскаржуване рішення, оскільки під час здійснення митного контролю за митною декларацією було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах і за результатами проведеного опрацювання виявлено ряд розбіжностей. Встановлено, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтвердженими та піддаються обчисленню, а тому митну вартість товару скориговано із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Позивач надав відповідь на відзив, у якій підтримав свою позицію, викладену в позовній заяві.
Відповідачем, в свою чергу, надано заперечення, в якому зазначено, що всі дії та рішення посадових осіб митного органу є аргументованими, відповідають та засновані на вимогах законодавства України з питань державної митної справи.
Позивачем також надано до суду клопотання щодо розгляду справи у відкритому судовому засіданні з його участю.
Розглянувши вкзаане клопотання позивача, суд зазначає таке.
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу та якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Водночас, зміст клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з'ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.
Більш того, позивач у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Дослідивши клопотання позивача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
26.06.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (Покупець) та NANJING PETERS FARM BIO-TECHNOLOGY CO., LTD (Продавець) було укладено Договір №37 та Додаток №1 від 26.06.2023 року до нього.
Відповідно до п. 1.1 зазначеного Договору Продавець продає, а Покупець купує хімічні препарати, упаковку, пластмасові кришки і мірні пластикові стаканчики до них, іменовані далі як Товар, в асортименті, кількості, за цінами, в терміни і на умовах, зазначених в Додатку до цього Договору і є його невід?ємною частиною.
Відповідно до п.2.1 Договору його сума встановлюється у розмірі 29 120,00 доларів США. Аналогічна сума відображена і в Додатку №1, який є невід?ємною частиною цього Договору.
В п.4.1 Договору зазначено, що оплата здійснюється в доларах США, в безготівковій формі, шляхом банківського переказу. Умови оплати вказані в Додатку до даного договору.
Додатком №l до Договору №37 передбачено наступні умови оплати: попередня оплата в розмірі 5 824,00 доларів США протягом 10-ти днів від дати підписання Договору, залишок суми 23 296,00 доларів США протягом 5 днів від дати коносаменту, при цьому Покупець має право оплачувати Товар повністю або частинами раніше зазначеного терміну.
3 метою митного оформлення придбаного на підставі Договору №37 товару позивачем було оформлено та подано відповідачу електронну митну декларацію режиму IM 23UA100240076105U4, в якій митна вартість придбаного товару була визначена за основним методом - за ціною договору. Також відповідачу було подано необхідні документи, що підтверджують митну вартість товару.
За результатами опрацювання митної декларації відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100240/2023/000310 та було прийнято рішення від 06.09.2023 року №UA100240/2023/510096/1 про коригування митної вартості товарів, яким збільшено суму митних платежів.
Відповідно до зазначеного Рішення, а саме графи 33 “обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості», обставинами його прийняття та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості є наступне.
Відповідач зазначає, що на виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 МК України, п. 44.1 ст. 44 ПК України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару №1 за митною декларацією від 29.08.2023 №23U4100240076105U4 встановлено, що вони містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять достовірних та об?єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема:
1) в додатку №l від 26.06.2023 до контракту від 26.06.2023 №37 в умовах оплати прописаних англійською мовою зазначено більшу суму, а саме 23926 дол. США та 5824 дол. США, що в сумі складає 29750 дол. США;
2) відповідно до п. 2.1. Контракту від 26.06.2023 № 37 передбачено, що в ціну товару включені: вартість тари, маркування та пакування, навантаження, митне очищення Товару для його експорту, транспортування, але в наданій калькуляції загальних витрат від 27.06.2023 в графах «ціна коробки» та «плата за упаковку» зазначено - 0,00 дол. США.;
3) в наданій калькуляції загальних витрат від 27.06.2023 в графі «плата за перевезення» конкретизовано вартість послуги - 0, 14 дол. США, але не деталізовано куди саме здійснюється перевезення;
4) в МД країни відправлення від 08.07.2023 № 223120230002315828 відсутні відомості щодо договору (контракту) за яким здійснювалась зовнішньоекономічна операція;
5) умовами поставки за даною МД зазначено CFR-Constanta. Bidnoi до наданої митної декларації країни відправлення №223120230002315828 умови поставки вказані CFR, a порт призначення відсутній;
6) надано договір № 1506-21 про перевезення на підставі якого здійснюється перевезення товару на митну територію України, згідно якого перевезення здійснюється на підставі Заявки, Для підтвердження витрат понесених на транспортування декларантом надано Довідку про транспортні витрати та рахунок. Декларантом до митного оформлення не надано Заявку на перевезення оцінюваного товару, акт виконаних робіт від виконавця договору (контракту) про надання послуг, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати послуг тощо.
Також, Відповідач зазначає, що у зв?язку із вищевикладеним та відповідно до частини 2 статті 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товару. 3 метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимогам ч.2, 3 ст.53, ст.ст. 54, 57 МК України додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні.
У зв?язку із виявленими відповідачем недоліками, в зазначеному повідомленні було зазначено необхідність надання позивачем наступних документів:
- виписку з бухгалтерської документації;
- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (акт виконаних робіт від виконавця договору (контракту) про надання послуг, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати послуг тощо згідно з договором від 15.06.2021 №1506-21;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс лист) виробника товару;
- копію митної декларації країни відправлення з перекладом українською мовою відповідно до ст. 254 МКУ.
На виконання зазначеного запиту, позивачем було надано наступні документи :
1. у відповідь на запит щодо виписки з бухгалтерської документації:
- Договір поставки товару №A-19-0013 від 26.10.2022р. з ТОВ «Придніпровський Край»;
- Додаток № АП-19-0013Сп4 від 11.08.2023 року до договору поставки товару МАП-19-0013 від 26.10.2022р. з ТОВ «Придніпровський Край»;
- Видаткова накладна №AІІ-19-07694 від 14.08.2023р.;
- Видаткова накладна №AI-19-07671 від 14.08.2023р.;
- Видаткова накладна №AI-19-07763 від 16.08.2023р.;
- Видаткова накладна №AI-19-07677 від 14.08.2023р.;
- Видаткова накладна №АІI-19-07803 від 17.08.2023р.;
- Видаткова накладна №AII-19-07692 від 14.08.2023р.;
- Видаткова накладна №AI - 19-07839 від 18.08.2023р.;
- Видаткова накладна №AII-19-07693 від 14.08.2023р;
- Інформаційне повідомлення про зарахування коштів №24526 від 23.08.2023р;
2. у відповідь на запит транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (акт виконаних робіт від виконавця договору (контракту) про надання послуг, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати послуг тошо згідно з договором від 15.06.2021 №1506-21:
- заявку на здійснення ТЕО №00030-23 від 06.07.2023 року по договору №1506-21 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та міському сполученні від 15.06.2021р.;
- довідку ТОВ «Трансмар Логистик» вих №4 від 01.09.2023р.;
- платіжну інструкцію №3323 від 31.08.2023 року;
- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №23081700004 від 17.08.2023р;
3. У відповідь на запит щодо висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями:
- Висновок Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» вих №112/624 від 05.09.2023 року;
4. у відповідь на запит каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс листа) виробника товару:
- прайс лист виробника NANJING PETERS FARM BIO-TECHNOLOGY CO., LTD від 01.06.2023 року;
5. у відповідь на запит про надання копії митної декларації країни відправлення з перекладом українською мовою відповідно до ст. 254 МКУ з урахуванням того, що митна декларація країни відправлення подавалась разом із митною декларацією позивача, було надані наступні документи:
- переклад експортної декларації №223120230002315828 від 08.07.2023 року.
Проте, в оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що у наданих додаткових документах декларантом не усуваються раніше встановлені розбіжності, а саме:
1) в додатку №1 від 26.06.2023 до контракту від 26.06.2023 №37 в умовах оплати прописаних англійською мовою зазначено більшу суму, а саме 23926 дол. США та 5824 дол. США, що в сумі складає 29750 дол. США;
2) відповідно до п. 2.1. Контракту від 26.06.2023 № 37 передбачено, що в ціну товару включені: вартість тари, маркування та пакування, навантаження, митне очищення Товару для його експорту, транспортування, але в наданій калькуляції загальних витрат від 27.06.2023 в графах «ціна коробки» та «плата за упаковку» зазначено - 0,00 дол. США.;
3) в наданій калькуляції загальних витрат від 27.06.2023 в графі «плата за перевезення» конкретизовано вартість послуги-0, 14 дол. США, але не деталізовано куди саме здійснюється перевезення;
4) в МД країни відправлення від 08.07.2023 № 223120230002315828 відсутні відомості щодо договору (контракту) та інші комерційні документи за якими здійснювалась зовнішньоекономічна операція.
За результатами опрацювання додатково наданих документів відповідачем встановлено, що:
1) надані видаткові накладні від 14.08.2023 №АП-19-07694, від 14.08.2023 №АП-19-07671, від 16.08.2023 №АП-19-07763, від 14.08.2023 №АП-19-07677, від 17.08.2023 №АП-19-07803, від 14.08.2023 №АП-19-07692, від 18.08.2023 №АП-19-07839, від 14.08.2023 №АП-19-07693 не підтверджують факт здійснення комерційної операції без підтвердження податковими накладними;
2) в наданому Акті здачі-приймання робіт (надання послуг) від 17.08.2023 №23081700004 під п. 6 зазначено послугу: «транспортно-експедиційне обслуговування на території України контейнера SUDU7515007», при цьому відповідно до поданих до митного оформлення документів переміщення контейнера SUDU7515007 територією України не здійснювалось;
3) в наданій заявці на здійснення ТЕО №00030-23 від 06 липня 2023 року в графі «Вартість» зазначено суми: перевалка 350 дол. + 850 євро, авто 1850 евро. Зазначена сума 850 євро не відповідає інформації зазначеній в довідці про Транспортно-експедиційне обслуговування від 01.09.2023 №4 та в Акті здачі-приймання робіт (надання послуг) від 17.08.2023 №23081700004;
4) у наданому прайс-листі виробника від 01.06.2023 ціна товару визначена на умовах поставки «CFR Констанца Румунія, Гданськ Польща», а для інших країн ціна не визначена;
5) у наданому висновку ДЗІ №112/624 від 05.09.2023 року експертом було використано лист-повідомлення виробника NANJING PETERS FARM BIOTECHNOLOGY CO., LTD від 01.09.2023 року, який митниці не надавався. Також у висновку експертом не надано інформацію про джерела, які були використані.
В результаті відповідачем було зроблено висновок про те, що подані декларантом основні та додаткові документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містили належних, об?єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України. У зв?язку із вищевикладеним, посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МК України. Жодних вимог у порядку ч.6 ст. 55 МК України від декларанта не надходило. За результатами проведених консультацій встановлено, що у митного органу наявна інформація щодо оформлення ідентичних товарів та відповідає нормам ст. 59 МКУ.
Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: МД від 07.04.2023 року №23 UA401030006219U6, товар «Десикант Дикват, РК (Дикват дибромід 150 г/л) (Diquat, SL (Diquat dibromide 150 g/l)» рівень митної вартості товару згідно джерела інформації - 3,70 USD/л + (плюс) витрати на транспортування. Декларант має право на випуск товарів у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X МК України.
Не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною першою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п?ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об?єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Тобто, МК України передбачено та встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до частини третьої-п?ятої статті 53 МК України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов?язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов?язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов?язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв?язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в шій статті.
Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Частиною другою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно із статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з ч.2 ст.55 МКУ, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
В «Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 р. за № 883/21195 (далі за текстом - Правила №598), зокрема в правилах заповнення гр.33 Рішення, зазначено, що при визначенні митної вартості відповідно до положень статті 64 МКУ (за якою і винесено оскаржуване рішення) обов'язково зазначається номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Стосовно розбіжностей в додатку №1 від 26.06.2023 до контракту від 26.06.2023 №37, а саме: в умовах оплати прописаних англійською мовою зазначено більшу суму, а саме дол. 23926 США та 5824 дол. США, що в сумі складає 29750 дол. США. суд враховує, що зазначене є технічною помилкою, що підтверджується п.2.1 Договору, де зазначена загальна сума договору, яка становить 29 120 доларів США, також українською редакцією Додатку №l та англійською редакцією, яка викладена в табличній частині документу, в якій зазначається загальна кількість товару, його вартість та загальна сума.
Також, вказане підтверджується арифметичним розрахунком загальної кількості товару помноженої на вартість товару: 16 000 л. х 1,82 доларів США=29 120 доларів США та рахунком-фактурою (Інвойсом) від 27.06.2023 р.
Стосовно посилання відповідача на те, що відповідно до п. 2.1. Контракту від 26.06.2023 № 37 передбачено, що в ціну товару включені: вартість тари, маркування та пакування, навантаження, митне очищення Товару для його експорту, транспортування, але в наданій калькуляції загальних витрат від 27.06.2023 в графах «ціна коробки» та «плата за упаковку» зазначено - 0,00 дол. США, суд вказує, що в цій же калькуляції в графі «Тип пакування» зазначено « 20л/каністра», а в графі «Ціна каністри» - « 0,17 доларів США». Тобто, відповідачем жодним чином не враховано те, що товар, придбаний за Договором позивачем, розфасовано в каністри, що і є тарою.
Тара - це саме той елемент, в який поміщається або розфасовується товар, в спірному випадку - це каністра. Також, оскільки для транспортування товару не використовувалися коробки, тому і в графах «ціна коробки» та «плата за упаковку» позивачем зазначено - 0,00 дол. США
Стосовно посилання відповідача на те, що в наданій калькуляції загальних витрат від 27.06.2023 в графі «плата за перевезення» конкретизовано вартість послуги - 0,14 дол. США, але не деталізовано куди саме здійснюється перевезення, суд, вважаючи їх безпідставними, вказує наступне.
Калькуляція загальних витрат від 27.06.2023р. була підготовлена NANJING PETERS FARM BIO-TECHNOLOGY CO., LTD (Продавець згідно договору) та надана позивачу. В калькуляції загальних витрат зазначаються всі складові вартості 1 літра препарату в тому числі, але не виключно, які випливають з умов договору.
Так, судом встановлено, що в Додатку №1 до Договору зазначені наступні умови поставки: CFR, Констанца, Румунія, CFR, Гданськ, Польща (Інкотермс 2010).
Також, в Додатку №1 зазначено, що кількість Товару і умови поставки (вид транспорту) вказуються окремо в рахунку-фактурі на кожну окрему партію, що поставляться.
Відповідно до рахунку-фактури (Інвойсу) від 27.06.2023 р. поставка товару здійснюється морем Шанхай, Китай в Констанца, Румунія.
Відповідно до умов Інкотермс 2010 базис поставки CFR (Cost and Freight (Вартість та фрахт)) (із зазначенням порту призначення) передбачає, що Продавець сплачує перевезення товару до названого порту призначення. Відправник вантажу, у нашому випадку - це Продавець, несе відповідальність за початкові витрати, включаючи витрати на експортне очищення та фрахт для перевезення у зазначений порт.
Відтак, оскільки Продавець відповідно до умов поставки, поніс витрати до названого порту, а саме - Констанца, Румунія, тому в калькуляції і розрахована вартість перевезення Іл в розмірі 0,14 доларів США.
Крім цього, інформація щодо того, звідки та куди здійснюється перевезення Товару за рахунок Продавця, зазначена в Коносаменті №273148499, в пакувальному листі від 27.06.2023 р., в Сертифікаті походження №23C3201C1738/00101, які також були надані позивачем під час митного оформлення товару.
Стосовно доводів відповідача про те, шо в МД країни відправлення від 08.07.2023 № 223120230002315828 відсутні відомості щодо договору (контракту) та інші комерційні документи за якими здійснювалась зовнішньоекономічна операція суд вказує про їх необгрунтованість, оскільки в митній декларації країни відправлення з метою ідентифікації товару, придбаного за Договором, вказано саме номер коносаменту (№273148499) та контейнеру (SUDU7515007), а також найменування судна (MAERSK CAMPBELL/326W).
В коносаменті №273148499, який також був наданий відповідачу під час митного оформлення товару позивачем, зазначено опис товару та його кількість, Відправник (Продавець) та отримувач (позивач).
Суд також зауважує, що відповідно до підпункту 5 пункту 5 статті 54 МК України, митний орган з метою контролю правильності визначення митної вартості товару, має право звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
Таким чином, Відповідач міг звернутись до митних органів країни відправлення (Китайська народна республіка) з питанням можливості віднесення зазначеної митної декларації країни відправлення до Договору. Однак, Відповідач не вчинив таких дій.
Крім того, суд вказує, що митна декларація країни відправлення відповідно до частини другої статті 53 МК України не є обов?язковим документом для підтвердження заявленої митної вартості товару. Відсутність у митній декларації країни відправлення певних реквізитів не свідчить про неможливість ідентифікації митної декларації з конкретною поставкою. Митна декларація країни відправлення містить дані про постачальника, покупця, умови поставки, вагу, найменування про кількість та ціну товару, номери контейнерів, номеру коносаменту, що в повній мірі збігається з даними, зазначеними в поданих до митного оформлення документах. До того ж, відсутність у митній декларації країни відправлення реквізитів контракту не впливає на числові значення складових митної вартості.
Стосовно посилання відповідача на те, що надані видаткові накладні не підтверджують факт здійснення комерційної операції без підтвердження податковими накладними, суд не приймає до уваги, оскільки на виконання запиту відповідача від 30.08.2023 р. позивачем надавалися видаткові накладні від 14.08.2023 №ATI-19-07694, від 14.08.2023 №АТІ-19-07671, від 16.08.2023 №АТІ-19-07763, від 14.08.2023 №АТІ-19- 07677, від 17.08.2023 №ATI-19-07803, від 14.08.2023 №АТІ-19-07692, від 18.08.2023 №АТІ-19-07839, від 14.08.2023 №АТІ-19-07693.
Суд вказує, що видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує купівлю-продажу між продавцем і покупцем., тому слугує належним доказом здійснення комерційної операції у межах спірних правовідносин. При цьому, відповідачем не була спростована реальність здійснення операцій, на підставі яких складались видаткові накладні.
Стосовно посилання відповідача на те, що в наданому Акті здачі-приймання робіт (надання послуг) від 17.08.2023 №23081700004 під п. 6 зазначено послугу: «транспортно-експедиційне обслуговування на території України контейнера SUDU7515007», при цьому відповідно до поданих до митного оформлення документів переміщення контейнера SUDU7515007 територією України не здійснювалось, судом оцінюється критично, оскільки вказана неточність жодним чином не впливає на якість виконаних робіт та виконання договірних зобов?язань.
Стосовно тверджень відповідача про те, що в наданій заявці на здійснення ТЕО №00030-23 від 06 липня 2023 року в графі «Вартість» зазначено суми: перевалка 350 дол. + 850 євро, авто 1850 євро, зазначена сума 850 євро не відповідає інформації зазначеній в довідці про Транспортно-експедиційне обслуговування від 01.09.2023 №4 та в Акті здачі-приймання робіт (надання послуг) від 17.08.2023 №23081700004 суд встановив наступне.
Вартість послуг ТЕО згідно заявки №00030-23 від 06.07.2023 року по договору №1506-21 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів автомобільним, транспортом у міжнародному, міжміському та міському сполученні від 15.06.2021 року була вказана: перевалка 350 дол. + 805 євро, авто 1850 євро.
Зазначене також підтверджується Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 17.08.2023 №23081700004 та довідкою про Транспортно-експедиційне обслуговування від 01.09.2023 №4 та №73 від 17.08.2023р.
Тобто, зазначені обставини свідчать про відсутність розбіжностей, на які вказує у своєму рішенні відповідач, що, в свою чергу вказує на формальний підхід відповідача при дослідженні документів.
Щодо доводів відповідача про те, що у наданому прайс-листі від 01.06.2023 ціна товару визначена на умовах поставки «CFR Констанца Румунія, Гданськ Польща» та не містить даних для інших країн є безпідставними, оскільки прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо може бути адресований покупцю із запитуваними ним в т.ч. умовами та базисом поставки, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом.
Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі №811/687/16 зауважив, що прайс-лист не є обов?язковим документом, що передбачений частиною другою статті 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару.
Стосовно тверджень відповідача про неналежність експертного висновку ДЗІ №112/624 від 05.09.2023 року не приймаються до уваги судом, оскільки висновок ДП «Держзовнішінформ» є повноважним органом на здійснення моніторингу цін та визначення вартості товару, володіє інформацією щодо підтвердження ціни на товар, а отже ДП «Держзовнішінформ» дійшло відповідного правомірного висновку саме з аналізу наявної в них інформації та співставлення ціни за одиницю продукції визначеної у договорі, укладеному між Позивачем та NANJING PETERS FARM BIOTECHNOLOGY CO., LTD. Належних доказів зворотнього відповідачем не надано.
Крім того, суд зазначає, що, відповідно до ч. 1 ст.59 МК України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Відповілно ло ч. 2 вищезазначеної статті при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:
1) фізичні характеристики;
2) якість та репутація на ринку;
3) країна виробництва;
4) виробник.
Згідно з ч.4 ст.59 МК України ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
З урахуванням вищевикладеного, оскаржуване рішення відповідача не відповідає нормам Митного кодексу України, зокрема, ст. 59 МК України, оскільки не містить опису всіх ознак, передбачених ч.2 ст.59 МК України, для підтвердження правильності визначення ідентичності товару, що розмитнюється за МД №23UA100240076105U4 та МД від 07.04.2023 poy No23UA401030006219U6.
В порушення цього, в оскаржуваному рішенні відповідач зазначає лише назву товару та вміст діючої речовини та повністю ігнорує зазначення ознак, передбачених 4.2 ст.59 МК України.
Крім того, використання при визначенні митної вартості товару наявної у відповідача інформації щодо продажу на експорт в Україну ідентичного товару з урахуванням всіх складових на рівні 3,70 дол.США/л + (плюс) витрати на транспортування у співставних обсягах та комерційних рівнях за ціною угоди час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього за митною декларацією (МД Л23UA401030006219U6 від 07.04.2023), є необгрунтованим, адже відповідачем в оскаржуваному рішенні не зазначено обгрунтувань того, що в даному випадку товар поставлявся тим же виробником, в тій же кількості та за тими ж технічними та якісними характеристиками та розмірами, а також за тим же базисом поставки.
У постанові від 27.04.2020 у справі №140/804/19 Верховний Суд вказав, що зі змісту положень розділу III («Митна вартість товарів та методи її визначення») Митного кодексу України випливає, що в аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів основоположну роль відіграє принцип обгрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обгрунтованості при: а) встановленні належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановленні достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів. Відповідно до положень пункту третього частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб?єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відтак, суд наголошує, що рішення органу доходів і зборів не може грунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні грунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обгрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
Крім того, стосовно джерела інформації, яка слугувала підставою для коригування митної вартості імпортованого товару, суд зазначає, що показники автоматизованої інформаційної системи не є безумовним джерелом інформації для визначення митної вартості товару, оскільки в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв?язку з чим така інформаційна база не містить всіх об?єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Отже, відомості з інформаційних систем митних органів не можуть слугувати беззаперечним джерелом інформації про митну вартість конкретного товару та бути підставою для здійснення коригування.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові від 04.11.2021 р. у справі № 120/2634/19-а.
На переконання суду правильність визначення ним митної вартості товару за ціною договору, а також об?єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.
Проте, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані позивачем для митного оформлення товару. При цьому документи, які надавалися відповідачу при митному оформленні товарів, є належними та у повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товару.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що висновки відповідача щодо відсутності документального підтвердження заявленої позивачем митної вартості імпортованого товару є необґрунтованим, а подальше коригування його вартості є протиправним. Належних та допустимих доказів зворотнього не надано відповідачем.
Таким чином, в вищезазначених документах, які були надані позивачем разом з митною декларацією, судом встановлено відсутність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, відсутні ознаки підробки, та вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач всупереч вищезазначених вимог МК України безпідставно відмовив позивачу у здійсненні митного оформлення товарів за методом визначення митної вартості за ціною договору (основний метод) по митній декларації, що свідчить про необґрунтованість прийнятого оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.
Суд вказує, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
При вирішенні спору суд керується усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16), за висновками якого митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 06.09.2023 року №UA100240/2023/510096/1 є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення, на думку суду, є протиправним.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірних товарів, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, у зв'язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару від 06.09.2023 року №UA100240/2023/510096/1 належить задовольнити.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправним картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів,транспортних засобів комерційного призначення №UA100240/2023/000310, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 9, 10 статті 264 Митного кодексу України митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.
Частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.
Стаття 24 Митного кодексу України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов'язки.
Судом встановлено, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100240/2023/000310 мотивована прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості товарів від 06.09.2023 року №UA100240/2023/510096/1, неправомірність якого знайшла підтвердження під час розгляду справи, а тому суд вважає, що спірна картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.
У постанові від 23.07.2021 року у справі № 820/3979/17 Верховний Суд зазначив наступне: «Оскільки оскаржена в судовому порядку картка відмови носить похідний характер від прийнятих рішень про коригування митної вартості, вимогу про визнання її протиправною правомірно визнано судами обґрунтованою».
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, під час звернення позивача з даним позовом до суду останнім сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги у розмірі 20602,46 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними документами, які підлягають стягненню з відповідача на користь останнього у повному обсязі.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товару від 06.09.2023 UA100240/2023/510096/1.
Визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів,транспортних засобів комерційного призначення № UA100240/2023/000310, прийняту Київською митницею Держмитслужби України.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (код ЄДРПОУ 30262667; місцезнаходження: проспект. Соборності, 15, м. Київ, 02160) судовий збір у сумі 20602,46 (двадцять тисяч шістсот дві) грн 46 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Київської митниці Державної митної служби України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лисенко В.І.