про накладення штрафу
22 квітня 2025 року № 320/4094/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Київська міська рада про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 24.09.2015 № 46/1949 “Про затвердження детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом'янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом'янському районі м. Києва» в частині затвердження детального плану території по вулиці Кубанській, 15 у Солом'янському районі міста Києва.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено, що справа буде розглядатися одноособово суддею Дудіним С.О. за правилами загального позовного провадження.
Розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 27 березня 2025 року о 11:00 год.
Витребувано від відповідача докази по справі.
Зобов'язано відповідача на виконання вимог статті 264 КАС України опублікувати оголошення про відкриття провадження у даній адміністративній справі в офіційному виданні, у якому оскаржуваний нормативно-правовий акт був офіційно оприлюднений.
У судове засідання, призначене на 27 березня 2025 року о 11:00 год., відповідач явку свого представника не забезпечив, витребувані докази не надав, як і докази здійснення публікації оголошення про розгляд справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 відкладено підготовче засідання до 22.04.2025 до 10 год. 00 хв.
Повторно зобов'язано відповідача на виконання вимог статті 264 КАС України опублікувати оголошення про відкриття провадження у даній адміністративній справі в офіційному виданні, у якому оскаржуваний нормативно-правовий акт був офіційно оприлюднений.
Визнано обов'язковою явку відповідача у судове засідання.
Станом на 22.04.2025 Київська міська рада вимоги ухвал суду від 05.03.2025 та від 27.03.2025 не виконала, витребувані докази суду не надана, як і докази опублікування оголошення про відкриття провадження у даній адміністративній справі в офіційному виданні, у якому оскаржуваний нормативно-правовий акт був офіційно оприлюднений, суду не надала та про причини їх ненадання суду не повідомила. Явку свого представника у судове засідання не забезпечила.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним відреагувати на ігнорування Київською міською радою вимог суду, яке полягає у неопублікуванні відповідного оголошення, ненаданні доказів його опублікування, а також ненаданні витребуваних ухвалою про відкриття провадження у справі доказів, необхідних для розгляду справи.
Відповідно до частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Відповідно до положень частин четвертої-сьомої статті 264 КАС України у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.
Оголошення має бути опубліковано не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання, а у випадку, визначеному частиною десятою цієї статті, - у строк, визначений судом.
Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.
Статтею 129 Конституції України обов'язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена як одна з основних засад судочинства.
Відповідно до статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої-третьої статті 144 Кодексу адміністративного судочинства України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 145 Кодексу адміністративного судочинства України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме порушення.
Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень;
4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
Частиною другою цієї норми визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків;
2) неодноразового зловживання процесуальними правами;
3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028 гривень.
Отже, враховуючи ненадання відповідачем витребуваних судом ухвалою про відкриття провадження у справі доказів, необхідних для розгляду справи; повторне невиконання відповідачем ухвали суду про опублікування оголошення про відкриття провадження у даній адміністративній справі в офіційному виданні, у якому оскаржуваний нормативно-правовий акт був офіційно оприлюднений; незабезпечення явки у судове засідання свого представника, незважаючи на те, що така явка була визнана судом обовязковою, суд вважає за необхідне стягнути з Київської міської ради штраф в дохід Державного бюджету України у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 3028,00 грн.
Відповідно до частини п'ятої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Частиною шостою цієї ж статті визначено, що суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (п.2).
Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.
Відтак, ухвала суду про стягнення з Київської міської ради штрафу в дохід Державного бюджету України є виконавчим документом, оригінал даної ухвали підлягає направленню до Державної судової адміністрації України для здійснення примусового виконання.
Також суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що застосування штрафу не звільняє його від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом, щодо надання витребуваних доказів.
У судовому засіданні 22.04.2025 були проголошені вступна та резолютивна частини. Повний текст ухвали складений та підписаний 23.04.2025.
Керуючись статтями 144, 149, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Стягнути з Київської міської ради в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.).
2. Оригінал ухвали направити Державній судовій адміністрації України для примусового виконання, копію ухвали надіслати учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
3. Боржником (за даною ухвалою, яка є виконавчим документом) є Київська міська рада (ідентифікаційний код 22883141, місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Хрещатик, буд.36).
4. Стягувачем (за даною ухвалою, яка є виконавчим документом) є Державна судова адміністрація України (ідентифікаційний код 26255795, місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5).
5. Строк пред'явлення даної ухвали суду до виконання - протягом трьох місяців з наступного дня після набрання ухвалою законної сили.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).
Суддя Дудін С.О.