про повернення позовної заяви
22 квітня 2025 року м. Київ № 320/11429/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у Київській області
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Київській області № 360 від 22 жовтня 2024 року у частині притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського відділу реагування патрульної поліції Броварського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Київській області № 247 о/с від 25 жовтня 2024 року, у частині звільнення зі служби поліцейського відділу реагування патрульної поліції Бориспільського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію» (у зв?язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);
-поновити ОСОБА_1 , на службі в Національній поліції України на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Броварського РУП ГУНП в Київській області з 25 жовтня 2024 року або на рівнозначній посаді в Національній поліції України;
- стягнути з Головного управління Національної поліції у Київській області на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 жовтня 2024 року по час прийняття рішення судом по суті справи;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 , на службі в Національній поліції України на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Бориспільського РУП ГУНП в Київській області з 25 липня 2024 року або на рівнозначній посаді в Національній поліції України та у частині стягнення з Головного управління Національної поліції у Київській області на користь ОСОБА_1 , середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25 жовтня 2024 року по час прийняття рішення судом по суті справи у межах суми стягнення за один місяць.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 суддя залишив без руху позовну заяву та надав строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду щодо оскарження наказів та докази поважності причин пропуску такого строку, які б підтверджували наявність об'єктивних перешкод, які унеможливили своєчасне подання позову з врахуванням положень частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
11.04.2025 позивач подав до суду заяву про усунення недоліків, до якої додав заяву про поновлення строку звернення до суду щодо оскарження наказів, в якій зазначає, що строк звернення до суду було пропущено ОСОБА_1 з поважних причин, а саме, через знаходження на лікуванні через тривалу хворобу, що підтверджується відповідними медичними документами, та перенесенням стресу, у зв'язку звільненням з роботи, поганим самопочуттям, тому позовну заяву складав сам і направив її до суду тільки 23 листопада 2024 року, що підтверджується фіскальним чеком про направлення листа на адресу Київського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2024 року саме первинного позову про оскарження вищевказаних наказів Головного управління Національної поліції в Київській області. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року по справі №320/57743/24 позов залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, без встановлення причин такого пропуску, на думку заявника.
Розглянувши вказані у заяві доводи представника позивача щодо поважності причин пропуску пропущеного строку на звернення з даним позовом до суду, суд зазначає таке.
Пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо суд визнає причини його пропуску поважними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено окремий строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, а саме встановлений місячний строк звернення.
Вказана норма кореспондується із нормами абзацу другого статті 233 Кодексу закону про працю, згідно з якою із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (у редакції, чинній станом на час вчинення відповідачем заходів зі встановлення наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, прийняття наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності та звернення позивача до суду).
Відповідно до статті 19 цього Закону: у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону (частина перша); підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга).
Законом України від 15 березня 2022 року №2123-IX “Про внесення змін до законів України “Про Національну поліцію» та “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» (далі - Закон №2123-IX) внесено зміни до указаних нормативно-правових актів. Зокрема, Дисциплінарний статут НП України доповнено розділом V “Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», яким з 01 травня 2022 року, зокрема, запроваджено іншу процедуру ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та інші строки звернення до суду.
Так, частиною першою статті 30 Дисциплінарного статуту НП України (у редакції Закону №2123-IX) у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації (частина друга статті 30 Дисциплінарного статуту НП України).
Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту НП передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
З аналізу норм абзацу другого частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП випливає, що у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Судом встановлено, що з оскаржуваними наказами позивач ознайомився особисто під підпис 30.10.2024, отже останнім днем звернення до суду із позовом про оскарження даного наказу є 14.12.2024.
Щодо наведених позивачем доводів про підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, суддя зазначає таке.
Норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Усталеною є позиція Верховного Суду (зокрема постанова від 31 січня 2023 року у справі № 520/1265/21) про те, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Позивач як на причини пропуску строку звернення до суду посилається на той факт, що з вересня 2024 року до грудня 2024 року перебував на лікування, а також погане самопочуття.
Так, стороною позивача долучено до матеріалів справи довідки на підтвердження звернення до лікарів, проте доказів перебування позивача на лікуванні матеріали справи не містять.
Тому, на переконання суду, перебування позивача на лікуванні в даному випадку не свідчить про наявність об'єктивних підстав, які б унеможливили здатність позивача звернутися до суду із цим позовом протягом встановленого законодавством строку.
Доказів того, що зазначені обставини мали прямий вплив на пропуск строку позивач не надав.
Тому, на переконання суду, перебування позивача на лікуванні в даному випадку не свідчить про наявність об'єктивних підстав, які б унеможливили здатність позивача звернутися до суду із цим позовом протягом встановленого законодавством строку.
Укладення договору про надання правової допомоги з адвокатом також не може бути достатньою підставою для поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду.
Суд зазначає, що представництво інтересів сторони в адміністративному процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому позивач мав достатній час та можливість звернутися за кваліфікованою, як платною, так і безоплатною юридичною допомогою.
Інші обставини, викладені у заяві представника позивача, не мають правового значення для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду та не підтверджені жодними доказами.
Суд наголошує, що в будь-якому випадку, досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку, причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування (постанова Верховного Суду від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20).
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Проте, позивач, пропустивши строк звернення до суду, не наводить жодних причин пропуску строку звернення до суду, які були об'єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення чи пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зазначені ж стороною позивача причини пропуску строку звернення до суду з відповідними позовними вимогами не можуть вважатися поважними, адже вони не підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин наслідків пропуску строку звернення до суду без поважних причин, шляхом повернення позовної заяви.
Керуючись статтями 123, 169, 241, 256, 294, 295 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Колеснікова І.С.