24 квітня 2025 року Справа № 640/4998/21 ЗП/280/45/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., за участю секретаря судового засідання Шаповалової А.С., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Державної міграційної служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
23.02.2021 ОСОБА_1 , громадянин Держави Еритрея (далі - позивач), звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Державної міграційної служби України (далі- відповідач), у якій позивач просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 477-20 від 24.12.2020 про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, позивачу;
2) зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до вимог чинного законодавства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2021 у справі №640/4998/21 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно правових спорах наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2825-IX супровідним листом від 26.03.2024 № 03-19/7176/24 матеріали адміністративної справи №640/4998/21 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
08.11.2024 в.о. керівника апарату Київського окружного адміністративного суду, який відповідальний за протокол передачі справ, за участі представника адміністратора автоматизованої системи документообігу суду - Державного підприємства «Інформаційні судові системи» безпосередньо у приміщенні Київського окружного адміністративного суду здійснив авторозподіл судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва. Протокол авторозподілу відображений на вебпорталі Київського окружного адміністративного суду, а також на вебпорталі «Судової влади України» і доступний за посиланням: https://court.gov.ua/gromadjanam/perelik_rozpodil/.
Відтак на виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2825-IX матеріали адміністративної справи №640/4998/21 скеровано за належністю до Запорізького окружного адміністративного суду.
До Запорізького окружного адміністративного суду справа №640/4998/21 надійшла 10.02.2025 та за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Мінаєвій Катерині Володимирівні.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 прийнято до провадження справу № 640/4998/21 та призначено підготовче засідання на 07.03.2025.
Позивач або його представник у підготовче засідання не з'явився. Для повідомлення позивача про підготовче засідання суд направив копію ухвали суду від 17.02.2025 та повістку про виклик на усі наявні в матеріалах справи адреси поштового зв'язку з позивачем: вул. Щекавицька, буд. 57, м. Київ (повернувся конверт із зазначенням причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою»); вул. Миколи Василенка, буд. 38, м. Київ (повернувся конверт із зазначенням причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою»); АДРЕСА_1 (вручено за довіреністю 24.02.2025 відповідно за трек-номером 0610232019762).
Додатково суд намагався повідомити позивача про розгляд справи засобами телефонного зв'язку, про що секретарем судового засідання складений відповідний акт від 18.02.2025 №640/4998/21/4672/25. Крім того, беручи до уваги, що від дати відкриття провадження у цій справі (ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2021) минув значний період часу, про дату, час та місце підготовчого засідання у справі судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (від 18.02.2025).
03.03.2025 на адресу суду надійшли додаткові пояснення відповідача, у яких зазначено, що ОСОБА_1 звертався з метою продовження довідки про звернення за захистом в Україні № 010459, строк дії якої було продовжено до 25.11.2021. Після закінчення строку дії довідки про звернення за захистом в Україні ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області не звертався. ОСОБА_1 не повідомив ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області про намір залишити територію України, інформація про перетин ним державного кордону України відсутня.
Протокольною ухвалою від 07.03.2025 суд відклав підготовче засідання на 28.03.2025.
Ухвалою від 07.03.2025 суд, беручи до уваги обов'язковість явки позивача у правовідносинах для вирішення відповідного спору, відсутність у матеріалах справи достатніх засобів зв'язку з ним та з метою актуалізації інформації щодо представництва Благодійним фондом «Право на захист» інтересів ОСОБА_1 (для подальшого розгляду справи за його участі як представника позивача), витребував від Благодійного фонду «Право на захист» письмові пояснення (актуальну інформацію) щодо представництва Благодійним фондом «Право на захист» інтересів ОСОБА_1 в адміністративній справі №640/4998/21.
25.03.2025 на адресу суду надійшли письмові пояснення Благодійної організації «Благодійний фонд «ПРАВО НА ЗАХИСТ», у яких зазначено, що БФ «Право на захист» не має повноважень на представництво інтересів позивача у справі. Станом на дату надання пояснень (19.03.2025) відсутній зв'язок з позивачем та БФ «Право на захист» не володіє інформацією про місце перебування позивача.
У підготовче засідання, призначене на 28.03.2025, позивач або його представник у підготовче засідання не з'явився. Для повідомлення позивача про підготовче засідання суд направив повістку про виклик на всі наявні в матеріалах справи адреси поштового зв'язку з позивачем: АДРЕСА_2 (повернувся конверт із зазначенням причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою»); вул. Миколи Василенка, буд. 38, м. Київ (повернувся конверт із зазначенням причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою»); АДРЕСА_1 (повернувся конверт із зазначенням причини невручення «за закінченням терміну зберігання»).
Додатково суд намагався повідомити позивача про розгляд справи засобами телефонного зв'язку, про що секретарем судового засідання складений відповідний акт від 10.03.2025 № 640/4998/21/6791/25. Крім того, про дату, час та місце підготовчого засідання у справі судом було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (від 07.03.2025). Також суд направив копію повістки про виклик на електронну адресу БФ «Право на захист», про що свідчить звіт з електронної пошти від 14.03.2025.
Ухвалою від 28.03.2025 суд відклав підготовче засідання на 24.04.2025.
У підготовче засідання, призначене на 24.04.2025, позивач або його представник у підготовче засідання не з'явився. Для повідомлення позивача про підготовче засідання суд направив повістку про виклик на всі наявні в матеріалах справи адреси поштового зв'язку з позивачем: АДРЕСА_2 (повернувся конверт із зазначенням причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою»); вул. Миколи Василенка, буд. 38, м. Київ (повернувся конверт із зазначенням причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою»); АДРЕСА_1 (повернувся конверт із зазначенням причини невручення «за закінченням терміну зберігання»).
Додатково суд намагався повідомити позивача про розгляд справи засобами телефонного зв'язку, про що секретарем судового засідання складений відповідний акт від 01.04.2025 №640/4998/21/8714/25. Крім того, про дату, час та місце підготовчого засідання у справі судом було розміщено оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України (від 01.04.2025).
Беручи до уваги вимоги частини дев'ятої статті 205, частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе питання щодо залишення без розгляду позовної заяви розглянути у порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглядаючи питання щодо залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною другою статті 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За приписами частини першої статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною другою статті 131 КАС України передбачено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
У відповідності до частини п'ятої статті 205 КАС України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Обов'язковою умовою для застосування такої підстави залишення адміністративного позову без розгляду є саме повторна неявка позивача у підготовче засідання чи у судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин. Зазначені наслідки настають, якщо позивач не з'явився вдруге (тобто повторно) без поважних причин і від нього не надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Тобто, наведеними нормами встановлено характер процесуальної поведінки, яка зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію так, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без значних затримок та невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо явки у судове засідання.
Під час прийняття справи до провадження суд врахував, що з моменту подання ОСОБА_1 позовної заяви до Окружного адміністративного суду міста Києва позовної заяви (23.02.2021) до моменту надходження матеріалів адміністративної справи № 640/4998/21 до Запорізького окружного адміністративного суду (10.02.2025) пройшов значний час, у зв'язку з чим засоби зв'язку, зазначені в позовній заяві, могли втратити свою актуальність, тому про кожне підготовче засідання суд повідомляв усіма наявними у матеріалах справи засобами зв'язку, а саме: направляв на усі адреси поштового зв'язку, намагався повідомити засобами телефонного зв'язку, публікував оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.
Крім того, ухвалою від 07.03.2025 суд витребував від Благодійного фонду «Право на захист» письмові пояснення (актуальну інформацію) щодо представництва Благодійним фондом «Право на захист» інтересів ОСОБА_1 в адміністративній справі №640/4998/21, оскільки саме зазначена організація на момент звернення позивача до Окружного адміністративного суду міста Києва представляла його інтереси. Разом з тим, як з'ясовано судом, Благодійний фонд «Право на захист» більше не представляє інтереси ОСОБА_1 .
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16.05.2023 у справі № 340/2148/22 зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місця перебування або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Таким чином, враховуючи те, що суд повідомляв позивача шляхом надсилання копій ухвал від 17.02.2025, від 28.03.2025 та повісток про виклик (на 07.03.2025, 28.03.2025, 24.04.2025) засобами поштового зв'язку на всі адреси, наявні в матеріалах справи, то позивач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.
Слід також зазначити, що вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з'ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
У розумінні КАС України, в даних спірних правовідносинах позивач, як ініціатор судового розгляду справи, насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва інтересів позивача при розгляді адміністративної справи.
За обставинами справи підставою звернення до суду стало те, що маючи побоювання стати жертвою переслідувань через свої політичні переконання, а також систематичного порушення прав людини у Державі Еритрея, залишив країну свого походження, у пошуках притулку прибув в Україну та звернувся із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Разом з тим, рішенням Державної міграційної служби України від 24.12.2020 №477-20 позивачу було відмовлено на підставі відсутності умов, передбачених пунктами 1 чи 13 частинами першої статті 1 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». При цьому відповідач підтримав висновок Центрального міжрегіонального управління ДМС у місті Києві та Київській області від 20.11.2020, відповідно до якого не виявлено обґрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань.
Відтак суд вважає, що повторна неявка позивача у підготовче засідання перешкоджає розгляду справи, оскільки позивачем не надано до суду жодного пояснення щодо підтримання його позовної заяви станом на 24.04.2025, не надано відповідної заяви про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи із зазначенням причин неявки в підготовче засідання із доказами на підтвердження поважності причин неявки. Отже, неявка позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі дійсні обставини справи, необхідні для вирішення спору, які можуть бути встановлені та перевірені за участю позивача в судовому засіданні.
Враховуючи суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, предмет та підстави позову, наявність обставин, які підлягають встановленню, суд дійшов висновку, що неявка позивача перешкоджає розгляду цієї справи.
Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки неявки у підготовчі засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.
Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі «Беллет проти Франції» (Bellet V., France, рішення від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94) зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Разом з тим таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов'язки, які пов'язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов'язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов'язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.
Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв'язку із виконанням тих обов'язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини (по тексту - ЄСПЛ), позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України»).
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. У рішенні ЄСПЛ від 04.10.2001 в справі «Тойшлер проти Германії» наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
У рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони у справі зобов'язані проявляти зацікавленість процесом її розгляду.
У розрізі цього суд звертає увагу на тривалу відсутність інтересу з боку позивача про рух справи, що свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права, оскільки жодних заяв чи пояснень щодо предмету спору від позивача або його представника з 2021 року в матеріалах справи не містяться, що окремо свідчить про незацікавленість ОСОБА_1 в розгляді заявленого ним позову.
Повторна неявка позивача у судове засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов'язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.
Виходячи з правових норм, які містить частина п'ята статті 205 та пункт 4 частини першої статті 240 КАС України, повторна неявка позивача у судові засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин та відсутність від нього заяв про розгляд справи за його відсутності є підставою для залишення позову без розгляду.
При цьому суд також звертає увагу, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності адміністративного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07.08.2020 у справі №405/8125/15-ц, від 21.09.2020 у справі №658/1141/18, від 19.04.2021 у справі №675/1714/19, від 26.04.2021 у справі №675/1561/19, від 28.07.2021 у справі №756/6049/19.
Враховуючи повторну неявку позивача у підготовчі засідання, відсутність поважних причин для позивача у підготовчі засідання, водночас беручи до уваги, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи з огляду на складність справи, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.
Керуючись статтями 183, 240, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд
Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП відсутній.
Відповідач - Державна міграційна служба України, місцезнаходження: вул.Володимирська, буд.9, м.Київ, 01001; код ЄДРПОУ 37508470.
Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 24.04.2025.
Суддя К.В.Мінаєва