24 квітня 2025 рокуСправа № 280/5599/23 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши у письмовому провадженні питання прийняття звіту про виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 280/5599/23 позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено частково, суд вирішив:
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплату ОСОБА_1 , додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 грн. за квітень по грудень 2022 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом).
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 грн. за квітень - грудень 2022 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом).
30 листопада 2023 року рішення набрало законної сили та 26 грудня 2023 року виданий виконавчий лист.
03 січня 2025 року до суду надійшла заява, у якій позивач, просить суд в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, встановити судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 280/5599/23. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 протягом одного місяця з дня набрання чинності ухвалою про встановлення судового контролю подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про повне виконання вказаного рішення, з наданням підтвердних документів (накази, розрахунково-платіжні відомості, платіжні доручення, копії звернень до вищих розпорядників коштів, у разі потреби).
В обґрунтування заяви позивач повідомляв, що на цей час рішення суду не виконане, а Військова частина НОМЕР_1 мотивує невиконання відсутністю бюджетних асигнувань. Відповідач повинен підтвердити реальні дії з нарахування та виплати додаткової грошової винагороди позивачу, надати копії відповідних наказів, платіжних доручень, документів, що підтверджують звернення до вищого командування (Міністерства оборони чи іншого органу) з метою отримання необхідних асигнувань для виконання рішення.
06 січня 2025 року відповідачем надані до суду заперечення на подану позивачем заяву.
Ухвалою суду від 13 січня 2025 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 280/5599/23. Зобов'язано суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення Військову частину НОМЕР_1 , подати у місячний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 280/5599/23, та докази на підтвердження виконання судового рішення.
04 лютого 2025 року відповідачем поданий звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 07 лютого 2025 року прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 280/5599/23. Зобов'язано суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення Військову частину НОМЕР_1 , подати у місячний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 280/5599/23, та докази на підтвердження виконання судового рішення.
06 березня 2025 року до суду надійшов звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою суду від 14 березня 2025 року прийнято звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 280/5599/23. Зобов'язано суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення Військову частину НОМЕР_1 , подати у місячний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 280/5599/23, та докази на підтвердження виконання судового рішення.
14 квітня 2025 року відповідач подав до суду звіт виконання судового рішення. Відповідач повідомляє, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.09.2023 року по справі №280/5599/23 виконано частково, а саме: ОСОБА_1 нараховано додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 грн за квітень - грудень 2022 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) в розмірі 120000,00 грн, 300000,00 грн, 79033,00 грн, що підтверджується Витягом з розрахунку потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби(переміщених до інших військових частин), виконання рішень суду та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямком грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 за грудень місяць 2024 року, за січень 2025 року, за лютий 2025 року та березень 2025 року. ОСОБА_1 частково виплачено додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 грн. за квітень - грудень 2022 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) 17.01.2025 розмірі 80392,86 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №137 від 17.01.2025. Вказати орієнтовні строки виконання рішення у Військової частини НОМЕР_1 немає можливості, так як надходження грошових коштів на рахунок військової частини НОМЕР_1 за КВЕК 2800, з якого здійснюються виплати на виконання судових рішень, не залежить від волі відповідача, фінансування до Військової частини НОМЕР_1 надходить від вищого фінансового органу, на прийняття рішень якого, щодо виділення коштів за КЕКВ 2800, відповідач не має впливу. Військовою частиною НОМЕР_1 вживаються всі можливі заходи, щодо виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.09.2023 року по справі №280/5599/23, а саме щомісяця, протягом 2024 року та 2025 року, до забезпечувального фінансового органу, надається розрахунок потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби(переміщених до інших військових частин), виконання рішень суду та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямком грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 , зазначені вище обставини підтверджуються Витягом з розрахунку потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень суду та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямком грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 за грудень місяць 2024 року, за січень 2025 року, за лютий 2025 року, березень 2025 року та квітень 2025 року. У зв'язку з відсутністю надходження коштів від вищого забезпечувального фінансового органу на рахунки військової частини НОМЕР_1 за КЕКВ 2800, на даний час неможливо виконати рішення суду в повному обсязі, що підтверджується Випискою з рахунку військової частини НОМЕР_1 , відповідно до якої за КВЕК 2800 обліковується 0,00 грн.
15 квітня 2025 року до суду надійшли заперечення позивача на звіт військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення. Позивач повідомляє, що відповідач не виконав рішення суду повністю, а здійснив лише часткові виплати, що не відповідає змісту резолютивної частини рішення. Часткове нарахування і виплата суми грошової винагороди (зокрема 120000,00 грн, 300000,00 грн, 79033,00 грн та окремо 80392,86 грн) не дає підстав вважати, що рішення виконано у повному обсязі. Позивач просить суд: визнати, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.09.2023 у справі №280/5599/23 не виконано в повному обсязі. Відмовити у прийнятті звіту Військової частини НОМЕР_1 як такого, що не підтверджує повне виконання рішення суду. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати уточнений звіт із детальним розрахунком сум, які підлягали нарахуванню та виплаті за весь період квітень - грудень 2022 року із зазначенням: кількості днів лікування по кожному місяцю; суми, що мала бути нарахована за кожен місяць; фактично нарахованих та виплачених сум; залишку невиплаченої суми. Застосувати до Військової частини НОМЕР_1 заходи процесуального примусу у разі подальшого невиконання судового рішення.
Розглянувши звіт про виконання судового рішення, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду. (частина перша статті 382-2 КАС України).
Відповідно до положень статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб'єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.
З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
Якщо суб'єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов'язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.
Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб'єкта владних повноважень.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, з вказаних законодавчих положень встановлено, що судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Судом встановлено, що позивачу нараховано додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 грн за квітень - грудень 2022 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) в розмірі 120000,00 грн, 300000,00 грн, 79033,00 грн, що підтверджується Витягом з розрахунку потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень суду та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямком грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 за грудень місяць 2024 року, за січень 2025 року, за лютий 2025 року та березень 2025 року.
У звіті відповідач зазначає, що відповідна виплата здійснена частково у розмірі 80392,86 грн, виплата решти нарахованих сум буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості від вищого забезпечувального фінансового органу.
У постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Проте, судом не встановлено умислу відповідача спрямованого на невиконання рішення суду, тому підстави для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу відсутні.
З наданих відповідачем до звіту документів, судом встановлено, що відповідачем вчиняються дії на виконання судового рішення, зокрема, шляхом надання до забезпечувального фінансового органу, розрахунку потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби(переміщених до інших військових частин), виконання рішень суду та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямком грошового забезпечення Військової частини НОМЕР_1 .
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 у справі №804/2076/17 встановлена наступна позиція Верховного Суду: "Сам факт відсутності певного результату не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи".
Враховуючи те, що відповідачем здійснено нарахування позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000 грн за квітень по грудень 2022 року пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), відповідач не відмовляється від виплати нарахованої заборгованості і зазначає, що заборгованість буде виплачена після надходження коштів, суд вважає, що відсутні підстави для неприйняття цього звіту в цілому та визнання невиконання судового рішення відповідачем без поважних причин (що є підставою для застосування заходів процесуального примусу), та оскільки відповідне фінансове забезпечення не залежить від відповідача особисто, суд вважає можливим прийняти звіт відповідача про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 280/5599/23.
При цьому, суд погоджується з доводами позивача про відсутність належного підтвердження повного виконання судового рішення та у відповідності до положень частини 11 статті 382-3, оскільки судом встановлено виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень не в повному обсязі, суд не припиняє здійснення судового контролю, а встановлює новий строк для подання звіту протягом одного місяця з дня отримання цієї ухвали відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.
Керуючись статтями 248, 370, 371, 382 - 382-3 КАС України, суд, -
Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 280/5599/23.
Зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення Військову частину НОМЕР_1 , подати у місячний строк, з дати отримання копії цієї ухвали, звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі № 280/5599/23, та докази на підтвердження виконання судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 КАС України.
Ухвалу складено та підписано 24.04.2025.
Суддя Б.В. Богатинський