Україна
Донецький окружний адміністративний суд
25 квітня 2025 року Справа№200/367/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Ушенка С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385; юридична адреса: 65012, місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 83) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 15.01.2025 №057350009041 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 07.01.2025 відповідно до частин третьої та п'ятої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зарахуванням до підземного пільгового стажу за списком №1 «шахтарі «підземні», що дає право на пенсію на пільгових умовах, неврахованого періоду з повним робочим днем під землею з 30.04.2022 по 28.02.2023, а також включити до обрахунку пільгового стажу періоди роботи на провідних професіях підземно з повним робочим днем в шахті з 02.11.2004 по 05.01.2005, з 22.02.2005 по 15.09.2010, з 11.08.2020 по 21.10.2024, зарахувавши із збільшеною кратністю 1,25 (за 1 рік роботи додатково 3 місяці), та провести взаємне зарахування періодів роботи, що дають право на пенсію на більш пільгових умовах відповідно до частини п'ятої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також зарахувавши до страхового стажу період роботи з 23.03.1994 по 15.01.1995.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 07.01.2025 він через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням від 15.01.2025 №057350009041 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області йому відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Позивач також зазначає, що відповідачем не зараховано до його підземного пільгового стажу за списком №1 «шахтарі» частину періоду на підземних професіях, а також роботу на провідних професіях з повним робочим днем в шахті, проведено невірний обрахунок пільгового стажу та не застосовано додатково 3 місяці за кожний відпрацьований рік на провідній професії з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцполітики України від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
На думку позивача на момент звернення із заявою про призначення пенсії він досяг відповідного стажу на підземних роботах, де безпосередньо був зайнятий повний робочий день згідно вимог ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та має право на призначення пенсії за віком незалежно від пенсійного віку.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області подано відзив на позов, вмотивований тим, що за результатами опрацювання заяви позивача про призначення пенсії прийнято рішення про відмову від 15.01.2025 №057350009041 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Страховий стаж позивача становить 24 роки 1 місяць, з урахуванням додаткових років - 44 роки 1 місяць. Пільговий стаж становить: - роботи підземні за постановою №202 (25) - відсутній; - роботи підземні провідні професії (20) - 8 років 9 місяців; - Список №1 - 11 років 5 місяців.
Пільговий стаж розраховано згідно інформації, зазначеній у відомостях по спеціальному стажу Пенсійного фонду України, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування форми ОК-5 (до заяви не долучені пільгові довідки).
Відповідач вважає своє рішення правомірним і просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Справу розглянуто поза датою, визначеною в ухвалі суду від 3 лютого 2025 року, з огляду на введення в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який, наразі, триває.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , наявною в матеріалах справи.
Відповідач в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
07 січня 2025 року позивач звернувся через вебпортал електронних послуг до Пенсійного фонду України із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яку за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.
За результатами розгляду зазначеної заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 15.01.2025 №057350009041, яке обґрунтоване відсутністю у позивача необхідного стажу роботи та недосягненням пенсійного віку.
У рішенні зазначено, що вік заявника 48 років, страховий стаж становить 24 роки 1 місяць, з урахуванням додаткових років - 44 роки 1 місяць. Пільговий стаж становить: - роботи підземні за постановою №202 (25) - відсутній; - роботи підземні провідні професії (20) - 8 років 9 місяців; - Список №1 - 11 років 5 місяців.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано: період роботи з 23.03.1994 по 15.01.1995 згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 від 06.03.2000, оскільки трудова діяльність розпочата раніше (23.03.1994) ніж заповнювалась трудова книжка (06.03.2000). Пільговий стаж розраховано згідно інформації, зазначеній у відомостях по спеціальному стажу Пенсійного фонду України, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування форми ОК-5 (до заяви не долучені пільгові довідки).
Відомості трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 від 06.03.2000 щодо спірного періоду його роботи свідчать про таке:
№1 - 23.03.1994 призначено трактористом на тракторну бригаду №1 у КСП ім. Куйбишева;
№2 - 15.01.1995 припинив роботу у зв'язку з виходом з членів КСП;
№3 - 13.03.2000 прийнятий учнем машиніста підземних установок підземного з повним робочим днем в шахті на ДХК «Краснолиманська» (в подальшому перейменована на ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська»);
№4 - 06.05.2000 переведено машиністом підземних установок 3 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;
№5 - з 02.11.2004 по 05.01.2005 переведено учнем гірника очисного забою підземним на період практики з повним робочим днем в шахті;
№6 - 22.02.2005 переведено гірником очисного забою 4 розряду підземним на період практики з повним робочим днем в шахті;
№7 - 30.09.2005 переведено гірником очисного забою 5 розряду підземним на період практики з повним робочим днем в шахті;
№8 - 16.09.2010 переведено учнем гірника по ремонту гірничих виробок підземним з повним робочим днем в шахті, тимчасово на період практики по 10.11.2010;
№9 - 01.12.2010 переведено гірником по ремонту гірничих виробок 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті;
№10 - 11.08.2020 переведено гірником очисного забою підземним 5 розряду з повним підземним робочим днем в шахті;
№11 - з 02.03.2023 по 20.10.2024 працював в ТОВ «Краснолиманське» гірником очисного забою підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті за сумісництвом;
№12 - 21.10.2024 звільнено за власним бажанням за ст. 38 п. 1 КзпП України.
З розрахунку стажу позивача за Формою РС-Право вбачається, що страховий і пільговий стаж враховано по 30.06.2024.
Період роботи з 01.07.2024 по 21.10.2024 не зараховано до страхового і до пільгового стажу позивача за списком №1 провідних підземних професій з повним робочим днем під землею.
Періоди роботи з 31.05.2021 по 31.05.2021, з 29.06.2021 по 30.06.2021, з 25.07.2021 по 31.07.2021, з 29.03.2022 по 31.03.2022, з 30.04.2022 по 28.02.2023 не зараховано до пільгового стажу за списком №1 провідних підземних професій з повним робочим днем під землею.
Також не зараховано до провідних підземних професій періоди роботи з 02.11.2004 по 05.01.2005.
Оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії не містить обґрунтувань причин, з яких позивачу не зараховано спірні періоди роботи на провідних підземних професіях до пільгового стажу.
Приймаючи рішення по суті спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно зі статтею 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
За змістом частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до положень абзацу 1 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно з абзацом 3 пункту 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає стаття 114 Закону №1058-IV.
Як вбачається з рішення відповідача від 15.01.2025 №057350009041, що оскаржується, підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах є, зокрема, відсутність у нього пільгового стажу, передбаченого частиною 3 статті 114 Закону №1058-IV.
Відповідно до частини 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» знижується на 1 рік.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
З аналізу вищенаведеного можливо зробити висновок, що для призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» необхідним є: 1) наявність трудового стажу не менше 25 років; 2) віднесення професії до списку робіт і професій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 та постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 відповідно; 3) безпосередня зайнятість повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року №202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (Розділ I. Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: Усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю)).
Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).
Пункт 2 Порядку №383: Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, від 16.01.2003 №36 та від 24.06.2016 №461 затверджено Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (чинні протягом спірного періоду).
Відповідно розділу I Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах: «ГІРНИЧІ РОБОТИ» Видобування корисних копалин. Геологорозвідувальні роботи. Будівництво, реконструкція, технічне переозброєння і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд.
Підрозділ 1: Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень.
Пункт 1.1а а): усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.
Комплексний аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону №1058 пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників, професії яких містяться у Списку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994р. №202 (далі - Постанова №202), або мають стаж роботи на провідній професії, визначений статтею 14 Закону №1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону №1058-IV, - не менше 20 років.
При цьому, згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 25.04.2019 у справі №336/6112/16-а, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічне вказано Верховним Судом у постановах від 31.10.2019 у справі №688/4170/16-а, від 20.01.2021 у справі №311/2865/13-а та від 20.05.2021 у справі №593/1278/16-а.
Щодо позовних вимог про зобов'язання зарахувати до підземного пільгового стажу за списком №1 «шахтарі «підземні», що дає право на пенсію на пільгових умовах, неврахований період з повним робочим днем під землею з 30.04.2022 по 28.02.2023, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, стаж роботи позивача у цей період підтверджується записами у його трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 06.03.2000 та витягом з Реєстру застрахованих осіб і довідки ОК-5, відповідно до яких у спірний період позивач працював на ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» гірником очисного забою підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті.
Також, за цей період позивач має облікований спеціальний стаж за кодом ЗПЗ01А2.
Відповідно до п. 1 Додатку 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №454 (далі - Порядок №454):
- під кодом ЗПЗ014А2 обліковується спеціальний стаж працівників провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Проте відповідачем не обґрунтовані причини, з яких цей період не зараховано до пільгового стажу позивача.
При цьому, вказані роботи належать до Списків №1 згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, від 16.01.2003 №36 та від 24.06.2016 №461.
Також судом встановлено, що період роботи з 23.03.1994 по 15.01.1995 відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача.
З цього приводу суд зазначає, що періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема у статті 56 Закону №1788-XII, передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
За приписами підпункту 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Судом досліджено копію трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 , дата заповнення 06.03.2000, розділ Відомості про роботу якої містить такі записи щодо його трудової діяльності у спірний період:
№1 - 23.03.1994 призначено трактористом на тракторну бригаду №1 у КСП ім. Куйбишева (Рішення 3 від 10.01.1994);
№2 - 15.01.1995 припинив роботу у зв'язку з виходом з членів КСП (Рішення 1 від 15.01.2000);
Записи про звільнення засвідчені підписом уповноваженої особи та скріплені печаткою підприємства.
Крім того, витяги з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб ОСОБА_1 містять відомості про трудову діяльність позивача за вказаний період.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, до страхового стажу позивача незараховано період роботи з 23.03.1994 по 15.01.1995 згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 від 06.03.2000, оскільки трудова діяльність розпочата раніше (23.03.1994), ніж заповнювалась трудова книжка (06.03.2000).
Вирішуючи питання чи підлягає спірний період зарахуванню до страхового стажу позивача, суд враховує порядок ведення трудових книжок на момент заповнення трудової книжки позивача (06.03.2000), який був визначений Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях від 20.06.1974 №162, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР (далі - Інструкція №162).
Відповідно до пункту 2.10 Інструкції №162 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової крижки. Прізвище, ім'я, по батькові (повністю без скорочення або заміни імені і по батькові ініціалами) і дату народження вказують на підставі паспорта чи свідоцтва про народження.
Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка (пункт 2.11 Інструкція №162).
З дослідженого судом титульного аркуша трудової книжки позивача вбачається, що дата заповнення вказана «06.03.2000», що відповідає року прийняття Рішення правління про звільнення позивача. Також наявний підпис особи, уповноваженої на видачу трудових книжок та відбиток печатки підприємства, уповноваженою особою якого було заповнено трудову книжку.
Разом з тим, суд зауважує, що на титульному аркуші необхідно вказувати саме дату заповнення, а не дату початку трудової діяльності.
Відповідач надто формально підходить до питання зарахування страхового стажу та не враховує, що основною умовою для зарахування трудового стажу до 01.01.2004 є належне підтвердження трудових правовідносин записами трудової книжки або іншими документами, визначеними у Порядку №637.
Обов'язок щодо належного заповнення трудових книжок покладено на роботодавця, а не працівника. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві та, у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Таким чином, судом встановлено, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, відповідні записи трудової книжки за період трудової діяльності ОСОБА_1 є належними та допустимими доказами на підтвердження наявного у нього трудового стажу з 23.03.1994 по 15.01.1995 трактористом на тракторній бригаді №1 у КСП ім. Куйбишева, а отже цей період має бути зараховано до страхового стажу позивача.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання включити до обрахунку пільгового стажу періоди роботи на провідних професіях підземно з повним робочим днем в шахті з 02.11.2004 по 05.01.2005, з 22.02.2005 по 15.09.2010, з 11.08.2020 по 21.10.2024, зарахувавши із збільшеною кратністю 1,25 (за 1 рік роботи додатково 3 місяці), суд зазначає таке.
Згідно з даними трудової книжки позивача у періоди роботи з 02.11.2004 по 05.01.2005 (2 місяці 4 дні), з 22.02.2005 по 15.09.2010 (5 років 6 місяців 25 днів), з 11.08.2020 по 21.10.2024 (4 роки 2 місяці 11 днів) він працював на посадах «учня гірника очисного забою» та «гірником очисного забою», що належать до провідних професій.
Отже, ці періоди мають бути зараховані до пільгового стажу позивача за списком №1 провідних підземних професій з повним робочим днем під землею.
Однак, трудовий стаж позивача за професією «гірник очисного забою» у період з 02.11.2004 по 05.01.2005 хоча і був врахований до його пільгового стажу за Списком №1, проте не був обчислений із застосуванням коефіцієнту 1,3 відповідно до Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8.
Крім того, періоди роботи з 22.02.2005 по 15.09.2010, з 11.08.2020 по 21.10.2024 частково враховано відповідачем до провідних професій за Списком №1, проте також не були обчислені із застосуванням коефіцієнту 1,3 відповідно до Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8.
Частиною 5 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» унормовано, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої та третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови, що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» також визначено, що при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
При цьому, відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
З наведеного вбачається, що навіть при зарахуванні періоду роботи за Списком №1 відповідач повинен був зробити взаємозалік посад, та призначити пенсію позивачу за наявності стажу роботи в підземних умовах більше 25 років.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на наступне.
Абзацом 1 частини 3 статті 114 Закону №1058 та частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Абзацом третім частини першої статті 28 Закону №1058-IV визначено, що мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Згідно статті 1 Закону України від 2 вересня 2008 року №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон №345-VI), який набрав чинності 16 вересня 2008 року, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно статті 8 цього Закону мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до пункту першого статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Згідно з ч. 2 ст. 10 Закону №345-VI дія статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.
Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія Закону №345-VI поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей, зокрема, й тих, що здійснюють добування уранових руд та інших підземних робіт.
З урахуванням викладеного, суд звертає увагу, що відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Згідно частини 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Тобто, відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-тирічного стажу роботи.
Згідно з роз'ясненням Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VІІІ внесено зміни до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пункт 16 цих положень передбачає, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії. Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пільгових пенсій.
Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики щодо застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Міністерство соціальної політики розглянуло звернення Пенсійного фонду України щодо застосування вказаного роз'яснення і листом від 26.06.2018 №12281/0/2-18/21 повідомило, що пунктом 5 Постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 №1931-XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788), обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
Згідно вказаного листа, у зв'язку з тим, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечений» втратило чинність і право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підстави для зараховування позивачу до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці - відсутні.
Листом від 02.10.2018 №19997/0/2-18 Міністерство соціальної політики України відкликало свій лист від 26.06.2018 №12281/0/2-18-21 та зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно листа Міністерства соціальної політики України від 12.09.2018 №1209-27 до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV враховують роз'яснення №8.
Із зазначеного слідує те, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 підлягає врахуванню органами Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058.
Так, умовою для застосування цієї норми щодо додаткового зарахування певної роботи, відповідно до її змісту, є наявність 10-тирічного стажу роботи за частиною 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Проте дане роз'яснення не містить застереження щодо того, що воно застосовується виключно за наявності відповідної кількості стажу за провідною професією і не застосовується за наявності цього стажу за професіями, визначеними Списком №1.
Таким чином, роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» може бути застосовано при призначенні пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV в частині додаткового зарахування періоду роботи за провідними професіями за кожний повний рік роботи за провідною професією додатково зарахувавши три місяці.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.
Верховний Суд у постанові від 24.04.2019 у справі №815/1554/17, аналізуючи практику Європейського Суду з прав людини, вказав на те, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.
Рішенням органу Пенсійного фонду, що оскаржується, позивачу відмовлено в призначенні пенсії фактично у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірному рішенні всі періоди роботи позивача, які зараховані до пільгового стажу, а які не зараховані, не зазначені; підстави такого незарахування не наведені; рішення прийняте без наведення відповідних обґрунтувань для його прийняття.
Вказане не відповідає загальному принципу правової визначеності і свідчить про те, що відповідач діяв недобросовісно та необґрунтовано, не врахувавши усіх обставин та положень законодавства, що мають значення для призначення пенсії позивачу, і, як наслідок, допустив неналежний розгляд поданої ним заяви і документів та, відповідно, прийняв незаконне і необґрунтоване рішення.
Крім того, з розрахунку стажу за формою РС-право вбачається, що до пільгового стажу позивача не зараховано, зокрема, періоди роботи: з 31.05.2021 по 31.05.2021; з 29.06.2021 по 30.06.2021; з 25.07.2021 по 31.07.2021; з 29.03.2022 по 31.03.2022; з 30.04.2022 по 28.02.2023. Крім того, до страхового та пільгового стажу позивача не зараховано період з 01.07.2024 по 21.10.2024.
Однак, відомості щодо незарахування до страхового та пільгового стажу позивача зазначеного періоду роботи у спірному рішенні відсутні.
Отже, рішення відповідача, що оскаржується, не ґрунтуються на положеннях законодавства та порушує пенсійні права позивача.
Враховуючи наведене, таке рішення підлягає визнанню протиправними та скасуванню.
Щодо похідних позовних вимог зобов'язального характеру, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом.
Суд позбавлений можливості зобов'язати відповідача зарахувати спірні періоди роботи по списку №1 до відповідного стажу, оскільки відповідачем виконані не всі умови, що необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення: в оскарженому рішенні не досліджено всі періоди роботи позивача, не зазначено, які саме періоди роботи зараховані до відповідного стажу (що унеможливлює визначення судом всіх незарахованих періодів).
Отже, відповідачем виконані не всі умови, що необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Вчинення таких дій входить до безпосередньої компетенції органу Пенсійного фонду України.
Верховний Суд у постанові від 10.04.2018 у справі №348/2160/15-а (провадження №К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов'язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
В той же час, оскільки права позивача порушені, і прийняття рішення на користь позивача, в тому числі зарахування періодів роботи до відповідного стажу належить до безпосередніх повноважень органу Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, що решта позовних вимог підлягає задоволенню частково шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яке прийняло спірне рішення та, в разі його скасування, уповноважене вчиняти дії, спрямовані на відновлення порушених прав позивача, повторно вирішити питання, щодо якого звернувся позивач (тобто повторно розглянути заяву позивача, за результатом розгляду якої прийняте спірне рішення), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні (п. 10 ч. 2 ст. 245, ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України), також зарахувавши до страхового стажу період роботи з 23.03.1994 по 15.01.1995.
При новому розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органу Пенсійного фонду України необхідно дослідити всі зазначені в трудовій книжці позивача періоди його роботи, прийняти та дослідити всі подані позивачем документи, та визначити наявність у позивача необхідних умов для призначення такої пенсії з урахуванням таких документів та правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, підлягає частковому задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн. відповідно до квитанції №8872-7691-4518-4019 від 17.01.2025.
Таким чином, суд вважає за можливе покласти судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи, на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Враховуючи наведене вище, судовий збір у сумі 968,96 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 258, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385; юридична адреса: 65012, місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 83) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385; юридична адреса: 65012, місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 83) від 15.01.2025 №057350009041 про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385; юридична адреса: 65012, місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 83) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 07.01.2025 відповідно до частин третьої та п'ятої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статті 14 Закону України №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні, і зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 23.03.1994 по 15.01.1995.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385; юридична адреса: 65012, місто Одеса, вулиця Канатна, будинок 83) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25 квітня 2025 року.
Суддя С.В. Ушенко