25 квітня 2025 рокуСправа № 160/11425/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., перевіривши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
21.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Акціонерного товариства «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (м. Кривий Ріг, 50026, код ЄДРПОУ 00191000) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр-т Олександра Поля, буд. 57, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ ВП 43968079), у якій просить:
- визнати протиправними дії посадових осіб Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з прийняття податкового повідомлення-рішення форми «Д» від 25.04.2023 року №318/32-00-23-32/00191000;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління по роботі з великими платниками податків від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000.
Позовна заява обґрунтована тим, що з аналізу висновку акту перевірки від 15.03.2023 року №159/32-00-23-27/0019100 встановлено, що відповідач робить посилання на порушення позивачем пункту Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, без зазначення конкретної статті даної Конвенції, що не дає змогу АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» зрозуміти суть допущеного податкового правопорушення. Податкове повідомлення-рішення від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000 не містить визначення яке саме положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи було порушено позивачем. Позивачем вказано, що відсутність в акті перевірки від 15.03.2023 №159/32-00-23-27/0019100 та податковому повідомленні-рішенні від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000 встановленого (документально оформленого) порушення позивачем пунктів статті 103 Податкового кодексу України свідчить про відсутність правових підстав для застосування п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України. Відсутність в акті перевірки інформації, яка характеризує таку ознаку виявленого діяння як умисність, вказує на необґрунтованість прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000 в частині застосування штрафних санкцій на підставі пунктів 125-1.2 ст. 125-1 ПК України та ст. 125 ПК України. Податковий кодекс України було доповнено ст. 125-1 згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX, який набрав законної сили 23.05.2020. На думку позивача, відповідач застосував до позивача норму ПК України (ст. 125-1), якої не існувало на період виникнення даних правовідносин (2017- 2019).
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Досліджуючи подану позовну заяву на предмет вирішення питання про відкриття провадження у справі судом встановлено та повідомлено позивачем в позовній заяві, що податкове повідомлення-рішення від 25.04.2023 року №318/32-00-23-32/00191000 було предметом судового розгляду у справі №160/18691/23.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 у справі №160/18691/23, залишеним в силі постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 позовну заяву Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Д" від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.04.2025 у справі №160/18691/23 касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 у справі №160/18691/23 - скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Південний гірнично-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
З метою встановлення предмету та підстав звернення до суду у справі №160/18691/23 та у справі №160/11425/25, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали, шляхом надання порівняльної таблиці підстав звернення до суду у справі №160/18691/23 та у справі №160/11425/25, засвідченої належним чином, для можливості встановлення судом відсутності тотожності спорів та відмінності підстав звернення до суду у зазначених справах.
24.04.2024 через автоматизовану систему «Електронний суд», на виконання вимог ухвали від 23.04.2025, представником позивача подано до суду порівняльну таблицю предмету та підстав позову у справі №160/18691/23 та у справі №160/11425/25.
В порівняльній таблиці вказані наступні предмети спору:
- у справі 160/18691/23: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Д» від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000;
- у справі №160/11425/25 визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління по роботі з великими платниками податків від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000; визнати протиправними дії посадових осіб Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з прийняття податкового повідомлення-рішення форми «Д» від 25.04.2023 року №318/32-00-23-32/00191000 (у справі №160/18691/23 ця вимога відсутня).
В порівняльній таблиці вказані наступні підстави для звернення до суду:
- у справі №160/18691/23:
1) протиправність призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки АТ «ПІВДГЗК»: у запитах контролюючого органу, які передували призначенню перевірки, не зазначено всіх обставин, які вказують на наявність у контролюючого органу сумнівів у вірності оподаткування доходів нерезидента, а також не наведено конкретних фактів в чому полягає порушення податкового законодавства з боку платника податків, отже підстави для проведення перевірки відсутні. Відповідач протиправно призначив та провів перевірку на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України у період дії воєнного стану, чим порушив вимоги під. «б» п.п. 69.2 п. 69 ПК України;
2) оскарження податкового повідомлення-рішення від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000 в частині встановлених правопорушень, а саме правомірності застосування 5% ставки оподаткування доходів нерезидентів з джерелом походження з України.
У справі №160/11425/25 вказані вище підстави позову відсутні;
- у справі №160/11425/25:
1) податкове повідомлення-рішення від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000 не містить визначення яке саме положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, було порушено позивачем. Порушення ч. 1 п. 5. розділу ІІІ Порядку №727;
2) відсутність аналізу первинних документів за 2019 рік та посилання на них в акті перевірки призвело до необґрунтованості висновків відповідача щодо порушення АТ «ПІВДГЗК» підпункту 141.4.1 б), підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України, пункту 2 b) статті Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, у результаті чого занижено податкові зобов'язання щодо утриманих податків з доходів нерезидентів KARONIUS LIMITED, BALOUSCO LIMITED, ELAGRUS LIMITED, JETERE LIMITED, DIPOUS LIMITED, ARSOMONTE LIMITED, FROULANDO LIMITED, MEMORABILIS LIMITED, ZANTEST LIMITED, ACRETREND HOLDINGS LIMITED, STRETTONWAY TRADERS & CONSULTANTS LIMITED, MINT DATA HOLDINGS LIMITED із джерелом походження з України всього у сумі 2 980 084 234 грн., а тому оскаржуване податкове-повідомлення рішення є протиправним, як наслідок, твердження відповідача про порушення Товариством вимог податкового законодавства є лише припущеннями, а тому й такими, що не можуть обґрунтовувати порушення, які ставляться у вину позивачу;
3) відсутність встановлення відповідачем в акті перевірки від 15.03.2023 №159/32-00-23-27/0019100 порушення ст. 103 ПК України свідчить про відсутність правових підстав для застосування п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України. Позивач вказує, що це окремий аргумент, яким підтверджується те, що податкового правопорушення, зазначеного в Акті перевірки від 15.03.2023 №159/32-00-23-27/0019100, не існує як такого;
4) безпідставність та протиправність визначення відповідачем розміру штрафної (фінансової) санкції на підставі пункту 125-1.2 ст. 125-1 ПК України та ст. 125 ПК України та в розмірі 25 відсотків з огляду на наступне: - відсутність в акті перевірки інформації, яка характеризує таку ознаку виявленого діяння як умисність, вказує на необґрунтованість прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000 в частині застосування штрафних санкцій на підставі пунктів 125-1.2 ст. 125-1 ПК України та ст. 125 ПКУ; застосування до позивача норми ПК України (статтею 125-1), якої не існувало на період виникнення даних правовідносин (2017-2019рр.);
5) протиправність дій посадових осіб Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з прийняття податкового повідомлення-рішення форми «Д» від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000 в частині невірно розрахованих розмірів збільшення грошового зобов'язання за податковим зобов'язанням та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
У справі №160/18691/23 вказані вище підстави позову відсутні.
З аналізу позовної заяви, порівняльної таблиці та заяви про усунення недоліків позову, судом встановлено, що позовні вимоги АТ «ПІВДГЗК» по даній справі містить нову позовну вимогу немайнового характеру, що стосується обставин, які не були заявлені та оцінені судом у справі №160/18691/23, а також, що характеризуються самостійним предметом спору та правовими підставами для звернення до суду, що вказує на відмінність предмета та підстави позову. Така підстава як протиправність застосування штрафної фінансової санкції, розмір штрафної санкції та нормативне обґрунтування, відсутність порушення позивачем ст. 103 ПК України, не були заявлені позивачем у справі №160/18691/23.
Отже, позов у справі №160/11425/25 є новим як за обсягом позовних вимог, так і за фактичними й правовими підставами: включено немайнову вимогу щодо визнання протиправними дій посадових осіб; обґрунтування базується на відсутності яке саме положення Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, було порушено Позивачем (яке не досліджувалося раніше); обґрунтування базується на відсутності порушення ст. 103 ПК України (яке не досліджувалося раніше); обґрунтування базується на відсутності аналізу первинних документів за 2019 рік (яке не досліджувалося раніше); викладено самостійні нові підстави щодо штрафних санкцій та їх розміру, які взагалі не оцінювалися судами в попередній справі.
Отже, в даній справі заявлено новий позов з нових фактичних обставин та правових підстав, які не були предметом розгляду у справі №160/18691/23.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Оскільки судом встановлено, що підстави, покладені в основу позовної заяви у справі №160/18691/23 та у справі №160/11425/25 є відмінними, заявлені у цій справі доводи позивача щодо протиправності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000, судами у справі №160/18691/23 не розглядались та оцінка таким доводам не надавалась, то суддя робить висновок про відсутність підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, оскільки відсутня обов'язкова складова ідентичності позовних заяв як тотожність підстав звернення до суду.
Також, в позовній заяві позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду. До позовної заяви позивачем долучено аналогічне клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Судом встановлено, що з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000 у справі №160/18691/23 позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 25.07.2023. Водночас оскаржуване податкове повідомлення-рішення було отримано позивачем 27.04.2023.
Тобто первісне звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000 відбулось у встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України п. 56.18 ст. 56 ПК України.
В силу п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000 є неузгодженим з 25.07.2023.
В подальшому Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду прийнято остаточне судове рішення у справі №160/18691/23, датоване від 17.04.2025 (четвер). До суду з цим позовом позивач звернувся 22.04.2025 (понеділок).
Суд зважає на той факт, що у спорі щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000 має місце переривання строку позовної давності, оскільки зазначене податкове повідомлення-рішення не було узгоджене з дати його прийняття, а про помилковість доводів, покладених в основу протиправності податкового повідомлення-рішення від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000 у справі №160/18691/23, позивач дізнався лише 17.04.2025.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася та діє і дотепер.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною.
У постанові від 28.11.2022 у справі №140/11951/21 Верховний Суд вказав, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Поновлюючи строк звернення до суду з цим позовом, суддя зважає на загальновідомий факт, що Акціонерне товариство «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» знаходиться в м. Кривому Розі, Дніпропетровської області, яке протягом всього строку воєнного стану перебуває під постійними ворожими ракетними обстрілами, а також загрозою таких обстрілів, що зумовлює постійне реагування на сповіщення про повітряні тривоги, що обумовлює значні витрати часу, в тому числі робочого часу, задля убезпечення від можливих наслідків обстрілів тощо.
Крім того, суддя звертає увагу, що Акціонерне товариство «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» є великим платником податків.
Відповідно до пп. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України великий платник податків - юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 мільйонів євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 мільйона євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період.
Враховуючи, що Акціонерне товариство «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» включено до реєстру великих платників податків, вказане підприємство є важливим сектором функціонування економіки України, особливо в умовах введеного та триваючого воєнного стану на території України.
З початку військових дій та по сьогодні АТ «ПІВДГЗК» бере активну участь у забезпеченні потреб оборони в умовах правового режиму воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 №65 «Про введення воєнного стану в Україні», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Станом на 01.01.2025 в межах виконання військово-транспортного обов'язку здійснено залучення та передача власних транспортних засобів АТ «ПІВДГЗК» для забезпечення транспортних потреб військових підрозділів ЗСУ у кількості 44 (сорока чотирьох) одиниць техніки. Крім цього, на постійній основі, силами персоналу ремонтних підрозділів Товариства виконується ремонт військової техніки; згідно заявкам регулярно виділяються транспорт та спецтехніка для обслуговування військових частин ЗСУ.
Загальна сума допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням та населенню складає понад 19,5 млн грн.
АТ «ПІВДГЗК» протягом 2024 року нараховано, утримано та сплачено до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, податків, зборів, платежів, на загальну суму 3365,9 млн. грн. Крім того, сплачено ЄСВ у розмірі 304,4 млн. грн.
За сукупністю обставин оскарження податкового повідомлення-рішення в межах справи №160/18691/23 з інших підстав, неузгодженість податкового повідомлення-рішення до 17.04.2025, розташування підприємства в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, яке перебуває під постійним обстрілом російської федерації, та важливість для економіки України, суддя робить висновок про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення від 25.04.2023 №318/32-00-23-32/00191000 з підстав, визначених в позовній заяві, поданій до суду 21.04.2025.
Позовна заява відповідає вимогам встановленим ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підстав для її повернення або відмовлення у відкритті провадження у справі немає.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 160, 161, 171, 172, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Клопотання представника Акціонерного товариства «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» про поновлення строку звернення до суду у справі №160/11425/25 - задовольнити.
Поновити Акціонерному товариству «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» строк звернення до суду з цією позовною заявою.
Відкрити провадження у справі №160/11425/25 за позовною заявою Акціонерного товариства «ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Справа буде слухатись за правилами загального позовного провадження.
Підготовче засідання призначити на 20 травня 2025 року о 10:40.
Засідання відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 4, зала судових засідань №16.
Справу розглядатиме суддя Голобутовський Р.З. одноособово.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Звернути увагу відповідача на те, що у відповідності до абз. 2 ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно ч. 3 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України).
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 163 та ст. 164 Кодексу адміністративного судочинства України до відповіді на відзив та до заперечення застосовуються правила, встановлені ч.ч. 2-4 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інформацію щодо адміністративної справи №160/11425/25 учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.З. Голобутовський