22 квітня 2025 року Справа 160/11131/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
17.04.2025 року (направлено засобами поштового зв'язку 14.04.2025 року) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у припиненні нарахування та не виплаті щомісячного грошового забезпечення сім'ї захопленого у полон військовослужбовця ОСОБА_2 , починаючи з 01.06.2024 року у порядку та в розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України матері, ОСОБА_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату щомісячного грошового забезпечення сім'ї захопленого у полон військовослужбовця ОСОБА_2 починаючи з 01.06.2024 року по 27.03.2025 року у порядку та в розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України, матері ОСОБА_1 .
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач ОСОБА_1 , є рідною матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим відділом реєстрації актів Громадянського стану Орджонікідзевського районного управління юстиції м. Маріуполя Донецька область, про що зроблено відповідний актовий запис № 516 від 28.05.2001 року. Син позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проходив військову службу в військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та потрапив у полон під час оборони м. Маріуполя. 09.06.2022 року позивач, ОСОБА_1 звернулася із заявою до командира військової, частини НОМЕР_1 з проханням перераховувати грошове забезпечення її сина ОСОБА_2 , який перебуває в полоні на її картковий рахунок відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх». Грошове забезпечення в розмірі 50% сина позивачу перераховувалося до червня 2024 року, потім з незрозумілих причин перестало виплачуватись. На будь які звернення позивача військова частина не надає жодних відповідей. 27.03.2025 року чоловік позивача ОСОБА_3 отримав сповіщення №01/1071 ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до якого позивача та її чоловіка повідомили, про те, що їх син перебував в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період дії воєнного стану загинув у ніч з 28 на 29 липня 2022 року під час перебування у полоні, внаслідок вибуху на території Волноваської виправної колонії № 120 у селищі Молодіжне Оленівської селищної ради Кальміуського району Донецької області, вірний військовій присязі, виявивши стійкість і мужність у бою за суверенітет, територіальну цілісність та незалежність України. Тобто до 27.03.2025 року син ОСОБА_2 перебував у полоні, але грошове забезпечення з 01.06.2024 року по 27.03.2025 року позивачу не було нараховане та виплачене. Жодних наказів командира військової частини НОМЕР_1 про припинення виплати всіх видів грошового забезпечення позивач недотримувала та не була з такими ознайомлена. Позивач вважає такі дії військової частини НОМЕР_1 протиправними та такими, що порушують її права передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх».
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 18.04.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Відповідно до п. п. 3 та 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява подана до суду з порушенням норм ст. ст. 160, 161 КАС України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, згідно ч.1 ст.160 КАС України вказано, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору та відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (ч.9 ст.160 КАС України).
Статтею 167 КАС України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Так, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Судом встановлено, що зміст позовної заяви не містить чітких вимог та їх належного обґрунтування, доказів та/або послідовний розбірливий виклад обставин на підтвердження позовних вимог та суті спору.
У зв'язку з чим, суду не можливо встановити наявність порушених прав позивача та обставини, які йому передували, які відносини виникли у зв'язку із такими порушеннями, які права були порушені та обрані позивачем способи захисту.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Так, згідно із приписами ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, у поданій до суду позовній заяві позивач просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у припиненні нарахування та не виплаті щомісячного грошового забезпечення сім'ї захопленого у полон військовослужбовця ОСОБА_2 , починаючи з 01.06.2024 року у порядку та в розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України матері, ОСОБА_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату щомісячного грошового забезпечення сім'ї захопленого у полон військовослужбовця ОСОБА_2 починаючи з 01.06.2024 року по 27.03.2025 року у порядку та в розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України, матері ОСОБА_1 .
Проте, відповідні письмові докази щодо припинення нарахування та виплати відповідачем щомісячного грошового забезпечення сім'ї захопленого у полон військовослужбовця ОСОБА_2 , починаючи саме з 01.06.2024 року у порядку та в розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України матері, ОСОБА_1 - не надає.
Відповідно до пунктів 3, 4 та 6 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема шляхом: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3); визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4); прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (пункт 6).
Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи дійсно щодо особи має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2,6 КАС України.
Тобто, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси позивача.
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №820/3327/16.
Відтак, позивачу слід подати до суду докази (письмові докази щодо припинення нарахування та виплати відповідачем щомісячного грошового забезпечення сім'ї захопленого у полон військовослужбовця ОСОБА_2 , починаючи саме з 01.06.2024 року у порядку та в розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України матері, ОСОБА_1 ) що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Також, відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписи абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України визначають, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Так, у поданій до суду позовній заяві позивач просить суд:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , які полягають у припиненні нарахування та не виплаті щомісячного грошового забезпечення сім'ї захопленого у полон військовослужбовця ОСОБА_2 , починаючи з 01.06.2024 року у порядку та в розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України матері, ОСОБА_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату щомісячного грошового забезпечення сім'ї захопленого у полон військовослужбовця ОСОБА_2 починаючи з 01.06.2024 року по 27.03.2025 року у порядку та в розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України, матері ОСОБА_1 .
Відтак, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог за період з 01.06.2024 року по 13.10.2024 року.
При цьому строк звернення до суду в частині позовних вимог з 14.10.2024 року по 27.03.2025 року (14.04.2025 року позов направлено засобами поштового зв'язку) не пропущено.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1-ч.2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відтак, позивачу слід подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог за період з 01.06.2024 року по 13.10.2024 року.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- докази (письмові докази щодо припинення нарахування та виплати відповідачем щомісячного грошового забезпечення сім'ї захопленого у полон військовослужбовця ОСОБА_2 , починаючи саме з 01.06.2024 року у порядку та в розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України матері, ОСОБА_1 ) що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;
- заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог за період з 01.06.2024 року по 01.10.2024 року.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник