25 квітня 2025 рокуСправа № 160/4219/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» до Рівненської митниці, подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представником позивача - адвокатом Чікіньовим Дмитром Михайловичем, у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000170/2 від 17.11.2023;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000238 від 17.11.2023.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 15.11.2023 ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП» при митному оформленні ввезенних на територію України в режимі імпорту двох позицій товарів за митною декларацією № 23UA204150000198U1 визначило їх митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). Для підтвердження заявленої митної вартості товарів було надано митному органу всі наявні документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України (далі також - МК України), які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору та не містили розбіжностей. Однак митний орган не визнав заявлену позивачем митну вартість товарів, пояснюючи це наявністю у поданих для підтвердження митної вартості товарів документах розбіжностей, які впливають на правильність визначення митної вартості. На повідомлення митниці декларантом було надано додаткові пояснення та усі витребувані документи. 17.11.2023 Рівненською митницею прийнято оскаржуване рішення № UA204000/2023/000170/2 про коригування митної вартості товарів №№ 1, 2, на підставі якого відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000238. Внаслідок коригування відповідачем митної вартості позивач сплатив донараховану суму ПДВ 13738,30 грн. Товар було випущено у вільний обіг за ЕМД № 23UA204150000227U8. Позивач вважає оскаржувані рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними і такими, що підлягають скасуванню. Відповідачем не було надано оцінку додатково наданим декларантом на повідомлення митниці документам. У сертифікаті якості від 03.09.2023 зазначено найменування виробника продукції - FOSHAN RUNTIAN METAL PRODUCT CO, який здійснив поставку GRAHAM INDUSTRIAL CO., LIMITED, яким, у свою чергу, здійснювалася поставка товарів позивачеві. Щодо розбіжностей в інформації про перевізника товару, то наданий митниці договір № UA00060664 від 06.04.2018 на транспортно-експедиторське обслуговування та перевезення зовнішньоторговельних вантажів, укладений із компанією «MEE A/S», торгівельна марка «Maersk line and safmarine», не забороняє перевізнику укладати договори з третіми особами на транспортування вантажу. Для підтвердження здійснення оплати надано платіжні доручення на суму, яка відповідає поставленій партії товару. Проформа рахунок від 14.06.2023 № AV052 містить повний перелік товарів від постачальника, які поставляються протягом дії контракту. За результатами проведеної на замовлення позивача експертизи встановлено, що ціна поставленої партії товару цілком відповідає поточній, на дату поставки, кон'юнктурі ринку. Додатково надана виписка з бухгалтерської документації № 16/11/03 від 16.11.2023 спростовує зауваження відповідача щодо правильності визначення ціни товару та пояснює виникнення (формування) вартості товару. Позивач вважає, що відповідачем не доведено наявності у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як неправильне визначення позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару за ціною договору.
Ухвалою від 15.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
28.02.2024 надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості імпортованих ТОА «АВ МЕТАЛ ГРУП» товарів було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості за митною декларацією № 23UA204150000198U1, містять розбіжності. У зв'язку з цим декларанту було надіслано електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів. 16.11.2023 та 17.11.2023 декларантом надано додаткові документи. У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, було прийнято рішення UA204000/2023/000170/2 від 17.11.2023, яким митну вартість товару товару № 1 визначено на підставі цінової інформації про вартість ідентичних товарів відповідно до відомостей проформи рахунку від 04.05.2023 № AV049, яка надавалася декларантом при митному оформленні товарів за митними деклараціями від 12.10.2023 № 23UA204020041093U5, від 14.09.2023 № 23UA204020037337U6, від 29.08.2023 № 23UA204020034950U4, з урахуванням фактично понесених транспортних витрат, заявлених декларантом за митною декларацією згідно з рахунками на оплату додаткових послуг від 17.10.2023 № 5653271940, від 17.10.2023 № 5653271941, від 17.10.2023 № 5653271942; митну вартість товару № 2 визначено на підставі цінової інформації про вартість ідентичних товарів згідно з відомостями проформи рахунку від 04.05.2023 № AV049, яка надавалася декларантом при митному оформленні товарів за митними деклараціями від 12.10.2023 № 23UA204020041093U5, від 14.09.2023 № 23UA204020037337U6, від 29.08.2023 № 23UA204020034950U4, з урахуванням фактично понесених транспортних витрат, заявлених декларантом за митною декларацією відповідно до рахунків на оплату додаткових послуг від 17.10.2023 № 5653271940, від 17.10.2023 № 5653271941, від 17.10.2023 № 5653271942.
Також 28.02.2024 надійшло клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою від 29.02.2024 у задоволенні вказаного клопотання відповідача було відмовлено.
Відповідь на відзив та заперечення до суду не надійшли. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 25.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» та компанією «GRAHAM INDUSTRIAL CO. LIMITED» (Hong Kong) було укладено контракт № GRAHAM-AV-25/10/2018.
15.11.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» до Рівненської митниці було подано декларацію № 23UA204150000198U1, якою до митного оформлення було заявлено імпортований на підставі вказаного контракту товар: № 1 - труби з нержавіючої сталі загально-цивільного призначення, квадратного та прямокутного поперечного перерізу, без фітингів, без теплової ізоляції, зварні; № 2 - труби з нержавіючої сталі, круглого поперечного перерізу, без фітингів, без теплової ізоляції, зварні, холоднокатані, марки сталі, розмір та вагу яких наведено у митній декларації.
Відповідно до митної декларації № 23UA204150000198U1 від 15.11.2023 позивачем було заявлено митну вартість товару із застосуванням основного методу (за ціною контракту).
Для підтвердження митної вартості товару декларантом було надано митниці такі документи: контракт № GRAHAM-AV-25/10/2018 від 25.10.2018; додаткові угоди до контракту: № 1 від 15.11.2018, № 2 від 25.10.2019, № 3 від 13.07.2020, № 4 від 01.07.2021, № 5 від 30.12.2021, № 6 від 31.12.2021, № 7 від 01.05.2023; проформа-інвойс № AV052 від 14.06.2023; проформа-інвойс № AV052 від 03.09.2023; рахунок-фактуру (комерційний інвойс) № AV052 від 03.09.2023; сертифікат про походження товару № 23С4401А1241/11424 від 13.09.2023; сертифікат якості б/н від 03.09.2023; коносамент № 273447053 від 04.09.2023; коносамент № BW23080446 від 05.09.2023; залізнична накладна № 43573 від 09.11.2023; супровідний документ Т1 № 23PL322080NS68YАЕ2 від 30.10.2023; пакувальний лист б/н від 03.09.2023; платіжні інструкції в іноземній валюті № 16 від 15.06.2023, № 50 від 14.08.2023, № 93 від 13.10.2023, лист щодо оплати № 10/11 від 10.11.2023; рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг: № 5653271940 від 17.10.2023, № 5653271941 від 17.10.2023, № 5653271942 від 17.10.2023, № BW23080446B від 15.10.2023; договір (контракт) про перевезення № 0106-BW від 01.06.2022; договір (контракт) про перевезення № UA00060664 від 06.04.2018; замовлення на поставку (Delivery order) № 232526505 від 19.10.2023; інвойс № AV052 від 09.09.2023; копія митної декларації країни відправлення № 516620230663640859 від 29.08.2023.
Митницею було направлено електронне повідомлення декларанту про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленого рівня митної вартості.
Під час проведення консультацій декларантом надано додаткові документи.
17.11.2023 Рівненською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000170/2, відповідно до якого визначену декларантом митну вартість товарів скориговано за другорядним методом.
У графі 33 рішення наведено обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості. Зокрема, зазначено, що у поданих до митного оформлення містяться такі неточності:
1) у сертифікаті якості від 03.09.2023 б/н, виданому FOSHAN RUNTIAN METAL PRODUCT CO., LTD, зазначені комерційні інвойси від 03.09.2023 №№ AV052-1, AV052-2, AV052-3, контракт від 25.10.2018 № GRAHAM-AV-25/10/2018 та замовника AV METAL GROUP LTD. Разом із цим відповідно до інвойсу від 03.09.2023 № AV052-2 та контракту від 25.10.2018 № GRAHAM-AV-25/10/2018 продавцем товару є GRAHAM INDUSTRIAL CO., LIMITED, а проформа інвойс від 14.06.2023 № AV052 містить інформацію про виготовлення товару для GRAHAM INDUSTRIAL CO., LIMITED;
2) до митного оформлення товарів надано декларантом комерційні рахунки, що стосуються імпортованих товарів від 03.09.2023 № AV052 та від 03.09.2023 № AV052-2. При цьому інвойс від 03.09.2023 № AV052 заявлено під кодом документа 0325 як проформа-рахунок;
3) до митного оформлення надано коносамент від 04.09.2023 № 273447053, відповідно до якого відправником товару є SHENZHEN BETTERWAY INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO. LTD., що не кореспондується з відомостями про відправника товарів, заявлених за митною декларацією. Також, коносамент від 04.09.2023 № 273447053 містить інформацію про умови оплати за морське перевезення - FREIGHT PREPAID, що свідчить про передоплату морського фрахту. При цьому до митного оформлення не надано банківських платіжних документів щодо оплати за морський фрахт. Декларантом також надано коносамент від 05.09.2023 № BW23080446, виписаний SHENZHEN BETTERWAY INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO., LTD, у якому зазначено умови оплати - FREIGHT COLLECT, що означає післяоплату за фрахт. Таким чином відомості коносаментів від 04.09.2023 № 273447053 та від 05.09.2023 № BW23080446 різняться за змістом;
4) для підтвердження виконання умов оплати надано платіжні доручення від 15.06.2023 № 16 на суму 47857,49 дол. США, від 14.08.2023 № 50 на суму 47857,49 дол. США та від 13.10.2023 № 93 на суму 58290,63 дол. США. Вказане свідчить про порушення умов оплати за товари, визначені проформою-рахунком від 14.06.2023 № AV052, оскільки окремі суми оплати та загальна сума оплати за товар не кореспондується із відомостями проформи-рахунку від 14.06.2023 № AV052, посилання на яку міститься в наданих платіжних дорученнях. Листом від 10.11.2023 № 10/11 імпортером не надано обґрунтованих пояснень щодо порушення умов оплати проформи-рахунку від 14.06.2023 № AV052;
5) у гр. 10 сертифікату про походження товару від 13.09.2023 № 23С4401А1241/11424 зазначено інвойс від 09.09.2023 № AV052 та відправником/ експортером товару зазначено GUANGZHOU CITY BEILEIMAO TRADE CO LTD, що не кореспондується з реквізитами інвойсу та відправником товарів, заявлених за митною декларацією. Разом із тим, під кодом документу 9000 декларантом надано інвойс від 09.09.2023 № AV052, який за змістом відповідає інвойсу від 03.09.2023 № AV052. Згідно з наданими до митного оформлення документами імпортованої партії товарів стосуються 3 комерційні документи з різними реквізитами - інвойс від 09.09.2023 № AV052, інвойс від 03.09.2023 № AV052 та від 03.09.2023 № AV052-2, які містять умови оплати та реквізити для її здійснення, та не містять відомостей про здійснену оплату за товар;
6) рахунок від 15.10.2023 № BW23080446B містить відомості про вартість морського фрахту (передоплата) та реквізити коносаменту від 04.09.2023 № 273447053, що також містить умови оплати за морський фрахт - переоплата. До митного оформлення не надано банківських платіжних документів для підтвердження передоплати за морський фрахт;
7) у копії митної декларації від 29.08.2023 № 516620230663640859 зазначений отримувач товару AV METAL, що не кореспондується з отримувачем товару, зазначеним в поданій до митного оформлення МД;
8) вартість товарів згідно з декларацією від 29.08.2023 № 516620230663640859 становить 154165,96 дол. США, що не кореспондується із відомостями наданих до митного оформлення комерційних документів з огляду на дату оформлення митної декларації.
Митну вартість товару було скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості згідно з положеннями ст.ст. 59, 61 МК України.
Митну вартість товару № 1 визначено на підставі цінової інформації про вартість ідентичних товарів відповідно до відомостей проформи рахунку від 04.05.2023 № AV049, яка надавалася декларантом при митному оформленні товарів за митними деклараціями від 12.10.2023 № 23UA204020041093U5, від 14.09.2023 № 23UA204020037337U6, від 29.08.2023 № 23UA204020034950U4, з урахуванням фактично понесених транспортних витрат, заявлених декларантом за митною декларацією згідно з рахунками на оплату додаткових послуг від 17.10.2023 № 5653271940, від 17.10.2023 № 5653271941, від 17.10.2023 № 5653271942: Труби зварні (ASTM A554) з нержавіючої сталі марки AISI 304, розміром: 20*20*1,5мм, розміром: 20*20*2мм, розміром: 25*25*1,5мм, розміром: 30*30*1,5мм, розміром: 40*20*1,5мм, розміром: 40*40*1,5мм, розміром: 40*40*2мм, розміром: 50*25*2мм, розміром: 50*50*2мм, розміром: 60*40*1,5мм, розміром: 15*15*1,5мм, розміром: 20*20*1,5мм, розміром: 25*25*1,5мм, розміром: 30*10*1,2мм, розміром: 30*10*1,5мм, розміром: 30*20*1,5мм - 2400 дол. США/т; розміром: 40*40*3мм, розміром: 80*80*3мм - 2450 дол. США/т; розміром: 10*10*1,2мм - 2900 дол. США/т. Числове значення митної вартості товару № 1 у валюті рахунку становить 40593,46 дол.США, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 1474236,72 грн ((38604,09 дол. США/кг + 1989,3693 дол. США)*36,3171 грн/1 дол. США). Митну вартість товару № 2 визначено на підставі цінової інформації про вартість ідентичних товарів згідно з відомостями проформи рахунку від 04.05.2023 № AV049, яка надавалася декларантом при митному оформленні товарів за митними деклараціями від 12.10.2023 № 23UA204020041093U5, від 14.09.2023 № 23UA204020037337U6, від 29.08.2023 № 23UA204020034950U4, з урахуванням фактично понесених транспортних витрат, заявлених декларантом за митною декларацією згідно з рахунками на оплату додаткових послуг від 17.10.2023 № 5653271940, від 17.10.2023 № 5653271941, від 17.10.2023 № 5653271942: Труби зварні (ASTM A554) з нержавіючої сталі марки AISI 201, розміром: 101,6*1,2мм - 1500 дол. США/т; Труби зварні (ASTM A554) з нержавіючої сталі марки AISI 304, розміром: 16*1,5мм, розміром: 16*1мм, розміром: 19*1,5мм, розміром: 20*1,2мм, розміром: 20*1,5мм, розміром: 20*2мм, розміром: 28*1,5мм, розміром: 60,3*1,5мм, розміром: 76,1*1,5мм, розміром: 129*2мм - 2400 дол. США/т; розміром: 12*1,5мм - 2700 дол. США/т; розміром: 10*1,5мм - 2900 дол. США/т. Числове значення митної вартості товару № 2 у валюті рахунку становить 25122,83 дол. США, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 912388,46 грн ((23904,86 дол. США/кг + 1217,9737 дол. США)*36,3171 грн/1 дол. США).
У зв'язку з прийнятим рішенням про коригування митної вартості, Рівненською митницею сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000238 від 17.11.2023 та зазначено, що позивачу необхідно подати нову митну декларацію з митною вартістю товару відповідно до рішення про коригування митної вартості товару від 17.11.2023 № UA204000/2023/000170/2.
Товар було випущено у вільний обіг за МД від 17.11.2023 № 23UA204150000227U8. Сума додатково нарахованих митних платежів становить 13738,30 грн.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд дійшов такого висновку.
Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).
Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.
Статтею 49 Митного кодексу України (далі також - МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною першою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частиною першою статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
За змістом частин другої-восьмої цієї статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Відповідно до статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник. Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена. У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5- 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
За змістом статті 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена. У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування. У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до частини другої цієї статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).
Згідно з ч.5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
За змістом частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до пунктів 1-4 частини другої цієї статті прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Оскаржуване рішення митниці прийнято у зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом.
Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
Наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Щодо доводів відповідача про невідповідність інформації про постачальника та виробника товарів у наданих позивачем до митного оформлення документах, суд зазначає таке.
Як вже було зазначено вище, постачальником товару за митною декларацією № 23UA204150000198U1 є GRAHAM INDUSTRIAL CO., LTD. Саме з цією компанією ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП» було укладено контракт № GRAHAM-AV25/10/2018 від 25.10.2018.
Виробником товару, який постачався компанією GRAHAM INDUSTRIAL CO., LTD, є FOSHAN RUNTIAN METAL PRODUCT CO., LTD.
На виконання умов Контракту, постачальником (експортером, компанією GRAHAM INDUSTRIAL CO., LTD) за Контрактом № GRAHAM-AV-25/10/2018 від 25.10.2018 для підтвердження якості відповідного товару надано ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП» сертифікат якості виробника, тобто сертифікат, виданий компанією FOSHAN RUNTIAN METAL PRODUCT CO., LTD.
Таким чином, жодні неточності, розбіжності або помилки в наданих позивачем до митного оформлення документах, зокрема в частині визначення постачальника та виробника товару, відсутні.
Згідно з умовами договору № UA00060664 на транспортно-експедиторське обслуговування від 06.04.2018, укладеного між компанією «MEE A/S» (Данія, Копенгаген) як агентом Maersk Line A/S, що діє під торговельною маркою Maersk Line та Safmarine (перевізником) і ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП» (замовником), предметом цього договору є міжнародне морське та інтермодальне перевезення зовнішньоторговельних вантажів замовника та/або клієнтів замовника у контейнерах перевізника. Умовами вказаного договору не заборонено перевізнику залучати третіх осіб для перевезення вантажу.
Зауваження щодо зазначення у копії митної декларації від 29.08.2023 № 516620230663640859 отримувачем товару AV METAL є формальним та, з огляду на те, що усі інші документи, надані позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товару, оформлені належним чином, кореспондуються між собою та не містять розбіжностей, не може бути підставою для відмови у визнанні митної вартості товарів позивача за ціною контракту.
Щодо зауважень відповідача до змісту митної декларації країни відправлення та сертифікатів про походження товару, відповідно положень частини 3 статті 53 Митного кодексу України є додатковими документами та надається декларантом за наявності виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Для підтвердження здійснення оплати надано платіжні доручення на суму, яка відповідає поставленій партії товару. Проформа рахунок від 14.06.2023 № AV052 містить повний перелік товарів від постачальника, які поставляються протягом дії контракту.
Відповідач жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені ним розбіжності позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
Верховним Судом у постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а (адміністративне провадження № К/9901/14664/20) зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішеннях про коригування заявлених митних вартостей, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.
Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить із того, що для митного оформлення декларантом подані документи для випуску у вільний обіг товару, митна вартість визначена за ціною контракту за першим методом. Митницею скориговано митну вартість товару із застосуванням другорядних методів визначення митної вартості відповідно до ст.ст. 59, 60 МК України.
Зауваження, що викладені митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, що можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту).
З матеріалів справи судом встановлено, що декларант подав усі документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті та була сплачена позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору.
Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.
Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.
Підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлено, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведено.
Суд зазначає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваного рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду в сумі 4844,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2000721271 від 05.02.2024.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Щодо витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, які позивач просить стягнути на його користь з відповідача, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).
Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви додано: копію договору надання професійної правничої допомоги № 26/07/23 від 26.07.2023, укладеного між АБ «Консул» в особі керуючого партнера Чікіньова Д.М. і ТОВ «АВ МЕТАЛ ГРУП»; копію протоколу № 1 від 26.07.2023 узгодження договірної ціни за договором № 26/07/23 від 26.07.2023; ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1219332 від 26.07.2023; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2596 від 20.08.2012.
Пунктом 1.2 договору № 26/07/23 від 26.07.2023 передбачено, що на підтвердження факту надання виконавчем замовнику адвокатських послуг відповідно до умов цього договору складається акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору № 26/07/23 від 26.07.2023 сторонами можуть укладатися протоколи визначення договірної ціни на виконання певних робіт (надання послуг) з надання професійної правничої допомоги. Обсяг фактично наданих послуг та вартість послуг з надання професійної правничої допомоги зазначаються сторонами в актах приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Протоколом № 1 від 26.07.2023 узгодження договірної ціни за договором № 26/07/23 від 26.07.2023 визначено вартість складення процесуальних документів - 5000,00 грн за кожну інстанцію за одну судову справу, представлення інтересів замовника у судових засіданнях - 1500,00 грн за кожне судове засідання.
Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) відповідно до договору № 26/07/23 від 26.07.2023 позивачем не надано, як і детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Оскільки позивачем не надано документів, необхідних для визначення розміру витрат на правничу допомогу, розподіл таких витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 134, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів № UA204000/2023/000170/2 від 17.11.2023.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Рівненської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204000/2023/000238 від 17.11.2023.
Стягнути з Рівненської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВ МЕТАЛ ГРУП», місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, буд. 5, код ЄДРПОУ 36441934.
Відповідач: Рівненська митниця, місцезнаходження: 33028, м. Рівне, вул. Соборна, 104, код ЄДРПОУ 43958370.
Повний текст рішення суду складено 25.04.2025.
Суддя В.В. Рянська