24 квітня 2025 рокуСправа №160/33351/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якій позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо не виключення із розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 при призначенні щомісячної страхової виплати днів нероботи з поважних причин, пов'язаних з простоєм та призупиненням дії трудового договору на структурних підрозділах Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», у зв'язку з зв'язку зі збройною агресією російської федерації на території України та введенням воєнного стану в Україні;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 з дня призначення, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати період простою та призупинення дії трудового договору (з 24.02.2022 року по 30.11.2022 року), на структурних підрозділах Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», у зв'язку з зв'язку зі збройною агресією російської федерації на території України та введенням воєнного стану в Україні.
Ухвалою суду від 23.12.2024 року позовну заяву залишено без руху, з наданням строку для усунення недоліків. На виконання ухвали суду від 23.12.2024 року, позивач виправив вказані недоліки у зазначений судом строк та надав уточнений позов в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо не виключення із розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 при призначенні щомісячної страхової виплати днів нероботи з поважних причин, пов'язаних з простоєм та призупиненням дії трудового договору на структурних підрозділах Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», у зв'язку з зв'язку зі збройною агресією російської федерації на території України та введенням воєнного стану в Україні;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 з дня 15.07.2024 року , виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати період простою та призупинення дії трудового договору (з 24.02.2022 року по 30.11.2022 року), на структурних підрозділах Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», у зв'язку з зв'язку зі збройною агресією російської федерації на території України та введенням воєнного стану України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки простій та призупинення дії трудових договорів на структурних підрозділах Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» було запроваджено внаслідок впливу невідворотної сили, спричиненої російською військовою агресією, то період простою та призупинення дії трудових договорів вказаного підприємства може бути визнаний поважною причиною при розрахунку середньої заробітної плати та повинен бути виключений з розрахункового періоду для визначення розміру страхових виплат.
Відповідач надав відзив в якому зазначив, що розрахунок страхових виплат здійснено відповідно до вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 22.11.2023 та отримує страхові виплати на підставі заяви на призначення страхових виплат від 22.11.2023 № 9866.
Згідно акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 16.10.2023 та 65% втрати професійної працездатності (виписка з акту огляду МСЕК від 07.11.2023 серія 12ААА № 131554) позивачу призначено одноразову допомогу потерпілому в разі стійкої втрати професійної працездатності в розмірі 30485,00 грн. та щомісячну страхову виплату втраченої заробітної плати потерпілого в розмірі 4744,49 грн.
Так, розрахунок страхових виплат здійснено наступним чином.
Середньоденна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом ділення сумарної заробітної плати на кількість календарних днів (за винятком календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин). Результат становить: 87522,10 : 365 = 239,79 грн. Розмір середньоденної заробітної плати (доходу) не може перевищувати максимальну суму (граничний розмір заробітної плати (доходу) та оподаткованого доходу (прибутку), з яких сплачується єдиний внесок, в розрахунку на один день та обчислюється шляхом ділення її розміру, встановленого в останньому місяці розрахункового періоду, на середньомісячну кількість календарних днів - 30,44 (МахСЗП).
Визначено: Мах СЗП= 100500.00 : 30.44 = 3301.58 грн. Прийнята середньоденна заробітна плата 239,79 грн.
Розмір середньомісячної заробітної плати обчислюється відповідно до Порядку № 1266 шляхом множення середньої заробітної плати за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів - 30,44, результат становить: 239,79 * 30.44 = 7299,21грн.
Щомісячна страхова виплата, виходячи з 65% втраченої заробітної плати становить: 7299,21 * 65% = 4744,49 грн.
Законом України від 23.09.1999 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №1105-ХІV (зі змінами) визначено, що мінімальний розмір щомісячної страхової виплати у перерахунку на 100% втрати професійної працездатності не може бути менший за мінімальну заробітну плату. При вищезазначеному розрахунку розмір середньої заробітної плати менше ніж мінімальна заробітна плата станом на дату права на щомісячні страхові виплати, то кінцевий розмір страхової виплати обчислений виходячи з розміру мінімальної заробітної плати складає 4800,00 грн (8000,00 грн * 60%).
Механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - страхові виплати), у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації, у тому числі резидента Дія Сіті, або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників (далі - роботодавці), визначає Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (далі - Порядок № 1266 в редакції, чинній на дату звернення позивача з заявою про призначення страхової виплати).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та / або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - поважні причини). В такому ж порядку обчислюється середньоденна сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, з якої фактично сплачено страхові внески. Інакше вказаним пунктом Порядку № 1266 чітко визначений вичерпний перелік поважних причин.
Згідно з абзацом першим, другим пункту 11, 13 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку. Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа). Середня заробітна плата обчислюється за тією професією (посадою, розрядом, роботою) на підприємстві (в цеху, на дільниці, ділянці), за якою застрахована особа працювала до моменту ушкодження здоров'я і за якою медико-соціальною експертною комісією їй встановлено стійку втрату професійної працездатності.
Відповідно до абзацу другого пункту 14 Порядку № 1266 в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин передбачено, що «у разі коли у розрахунковому періоді є місяць (місяці), в якому повністю відсутня заробітна плата у зв'язку з: поважною причиною, - такий місяць (місяці) виключається з розрахункового періоду, тобто сума коефіцієнтів за розрахунковий період ділиться на 11 (або на меншу кількість) місяців; причиною, не віднесеною цим Порядком до поважної, - такий місяць не виключається з розрахункового періоду, тобто сума коефіцієнтів за розрахунковий період ділиться на 12 або на кількість місяців у конкретному розрахунковому періоді.»
При цьому спірний період включено до розрахункового періоду, оскільки дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування підтверджують наявність заробітної плати у розрахунковому періоді (березень 2023 - лютий 2024).
До розрахунку середньої заробітної плати за 12 календарних місяців взято наступну заробітну плату:
грудень 2021 року (фактично відпрацьованих 31 день) - 28643,81 грн;
січень 2022 року (фактично відпрацьованих 31 день) - 16787,32 грн;
лютий 2022 року (фактично відпрацьованих 28 днів) - 19022,98 грн;
березень 2022 року (фактично відпрацьованих 31 день) - 7929,33 грн;
квітень 2022 року (фактично відпрацьованих 30 днів) - 7569,33 грн;
травень 2022 року (фактично відпрацьованих 31 день) - 7569,33 грн;
червень 2022 року (фактично відпрацьованих 30 днів) - 0 грн;
липень 2022 року (фактично відпрацьованих 31 день) - 0 грн,
серпень 2022 року (фактично відпрацьованих 31 день) - 0 грн,
вересень 2022 року (фактично відпрацьованих 30 днів) - 0 грн,
жовтень 2022 року (фактично відпрацьованих 31 день) - 0 грн;
листопад 2022 року (фактично відпрацьованих 30 днів) - 0 грн.
Так, ОСОБА_1 , тривалий час з 2001 по 2024 року на різних посадах у структурному підрозділі Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», про що свідчать записи про роботу та звільнення у моїй трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 29.07.21993 року.
Наказом № 187/1 від 24.02.2022 року Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» на вимогу Міністерства енергетики України, враховуючи ситуацію, що склалась на підприємстві у зв'язку зі збройною агресією російської федерації на території України та веденням бойових дій безпосередньо у Донецькій області, а саме поблизу ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», на підставі акту простою від 24.02.2022 року керуючись ч.1ст.113 КЗППУ , п.9.10 Галузевої угоди оголошено цілодобовий простій підприємства з 1-ї зміни 24.02.2022 року.
Наказом № 222 від 20.05.2022 року Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на підставі Указу Президента від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором. Указу Президента « Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 14.03.2022 року від 133/2022, що виключає можливість надання та виконання роботи працівниками підприємства за адресою виробництва. Керуючись статтею 13 Закону України від 15.03.2022 року № 2136-ІХ «про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинено дію трудових договорів з 01.06.2022 року, до відновлення можливості виконувати роботу працівниками ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Тобто, з 24.02.2022 року позивач знаходився у простої у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо нарахування позивачу страхових виплат, з врахуванням часу простою підприємства-роботодавця, суд виходить з наступного.
Питання щодо страхових виплат врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV).
Відповідно до частини 1статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» загальнообов'язкове державне соціальне страхування - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.
Професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.
Страхові випадки:
- за соціальним страхуванням від нещасних випадків - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці;
- за соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім'ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг;
Відповідно до пункту 1 частини 1статті 35 Закону № 1105-XIV страхуванню від нещасного випадку підлягають: 1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту); 2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах; 3) особи, які утримуються у виправних закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.
Згідно з частиною 1 статті 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Відповідно до частини 7 статті 36 Закону № 1105-XIV страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Частиною 1 статті 42 Закону № 1105-XIV встановлено, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
За приписами частини 9 статті 42 Закону № 1105-XIV середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) визначає простій як призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (стаття 34 КЗпП України). Тобто, законодавець вкладає в цю категорію дві складові:
1) причина, яка може бути різноманітною (вичерпний перелік законодавством не встановлений);
2) наслідок у вигляді зупинення роботи.
Статтею 113 КЗпП України, яка регулює порядок оплати під час простою, передбачено два види простою:
- «з вини працівника» (причиною в такому випадку можуть бути порушення трудової дисципліни, техніки безпеки, навмисне пошкодження виробничого обладнання тощо);
- «не з вини працівника» (причинами можуть бути стихійне лихо, техногенна катастрофа, карантин, військові дії тощо).
Якщо простій виник не з вини працівника, то час простою працівникам оплачується відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП України з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який діє на день розгляду справи.
Закон України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 2136-IX).
Відповідно до приписів статті 13 Закону № 2136-ІХ Призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв'язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором.
Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.
Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов'язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім'я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.
Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності - обласні).
У разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов'язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.
Приписи у разі оскарження наказу (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами, зазначеними в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути внесені роботодавцеві за погодженням з військовою адміністрацією.
Припис центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (далі - Порядок № 1266).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та / або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період (далі - поважні причини). В такому ж порядку обчислюється середньоденна сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, з якої фактично сплачено страхові внески.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.
Пунктом 14 Порядку №1266 встановлено, що у разі коли на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності або коли з дня смерті потерпілого до настання права на страхові виплати минуло більше року з дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати застрахованої особи перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов'язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, за формулою:
З = З(н) х С : М,
де З - середньомісячна заробітна плата застрахованої особи, у гривнях;
З(н) - середньомісячна заробітна плата найманих працівників, зайнятих в економіці України, за календарний рік, що передує року, з якого призначається страхова виплата;
С - сума коефіцієнтів заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць розрахункового періоду (К1 + К2 + К3 + ...);
К - коефіцієнт заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць у розрахунковому періоді, який визначається за формулою:
К = З(в) : З(с),
де З(в) - заробітна плата застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;
З(с) - середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;
М - кількість календарних місяців у розрахунковому періоді.
У разі коли у розрахунковому періоді є місяць (місяці), в якому повністю відсутня заробітна плата у зв'язку з:
поважною причиною, - такий місяць (місяці) виключається з розрахункового періоду, тобто сума коефіцієнтів за розрахунковий період ділиться на 11 (або на меншу кількість) місяців;
причиною, не віднесеною цим Порядком до поважної, - такий місяць не виключається з розрахункового періоду, тобто сума коефіцієнтів за розрахунковий період ділиться на 12 або на кількість місяців у конкретному розрахунковому періоді.
Пунктом 16 Порядку №1266 встановлено, що якщо у місяці, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, застрахована особа працювала неповний календарний місяць з поважних причин, середня заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, застосовується пропорційно фактичній кількості відпрацьованих календарних днів у такому місяці.
За приписами пункту 31 Порядку № 1266 середня заробітна плата (дохід) для призначення допомоги по безробіттю, для страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), та для призначення страхових виплат для добровільно застрахованих осіб обчислюється робочими органами фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Як зазначено вище, пунктом 3 Порядку № 1266 передбачено, що середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та / або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, зокрема, призупинення дії трудового договору у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Таким чином, суми виплат, які отримувала застрахована особа, з яких були фактично нарахований єдиний внесок та / або страхові внески на відповідні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення страхових виплат. При цьому, при наявності поважних причин (призупинення дії трудового договору у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України) коли особа не працювала, зазначений період має бути виключений із розрахункового періоду.
Як убачається з матеріалів справи, позивач у період з 24 лютого 2022 року по 30 листопада 2022 року фактично не працював на підприємстві у зв'язку із введенням простою, який оплачується відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП України з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) та що підтверджується наказами та довідкою зазначеного підприємства, зазначеними вище.
Отже, періоди з 24 лютого 2022 року по 30 листопада 2022 року, не були виключені відповідачем при розрахунку щомісячної страхової виплати позивачу .
Оскільки простій на Державному підприємстві «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» було запроваджено внаслідок впливу невідворотної сили, спричиненої збройною агресією Російською Федерацією проти України, суд вважає, що період простою вказаного підприємства, має бути визнаний поважною причиною при розрахунку середньої заробітної плати та повинен бути виключений з розрахункового періоду.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини другої статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо не виключення із розрахунку середньої заробітної плати ОСОБА_1 при призначенні щомісячної страхової виплати днів, пов'язаних з простоєм та призупиненням дії трудового договору на структурних підрозділах Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», у зв'язку зі збройною агресією російської федерації на території України та введенням воєнного стану в Україні.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 з 15.07.2024 року, виключивши із обрахункового періоду при розрахунку середньої заробітної плати період простою та призупинення дії трудового договору з 24.02.2022 року по 30.11.2022 року, на структурних підрозділах Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1», у зв'язку з зв'язку зі збройною агресією російської федерації на території України та введенням воєнного стану України.
Стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова