23 квітня 2025 рокуСправа №160/31727/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бухтіярової М.М.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати п. 1. Наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 2177к від 11.11.2024 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
-визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 19.11.2024 №1321 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про національну поліції» та визначення суми відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчено;
-поновити підполковника поліції ОСОБА_1 на посаді начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №7 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області;
-стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, яку рахувати з 20.11.2024, до дати фактичного поновлення позивача на посаді.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він перебував на службі в Національній поліції на посаді начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 7 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, мав спеціальне звання підполковник поліції. 29.10.2024 після закінчення виконання своїх службових обов'язків він повертався додому на автомобілі Renault Megane, який належить його дружині, та о 23.33 год. був зупинений поліцейськими патрульної поліції у м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області. Відносно позивача поліцейськими було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Даний факт став причиною призначення та проведення за наказом ГУНП від 30.10.2024 № 2259 службового розслідування. В подальшому, під підпис позивачу було вручено наказ від 11.11.2024 №2177к, згідно з яким за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пункту 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 2 частини 5 статті 14, абзацу 2 частини 2 статті 16, частини 1 статті 37 Закону України «Про дорожній рух», підпункту «г» пункту 2.1., пункту 2.5. розділу 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, розпорядження начальника Криворізької військової адміністрації від 07.12.2022 №P-106/0/530-22, доповідної записки начальника УГІ ГУНП від 17.01.2024 №50/2-89, службової телеграми Криворізького РУП від 23.05.2024 №331, що виразилось у керуванні 29.10.2024 під час дії комендантської години транспортним засобом без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та з ознаками алкогольного сп'яніння, безпідставній відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №7 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції, та у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення звільнено зі служби в поліції, про що прийнято наказ №1321о/с від 19.11.2024. Позивач наполягає, що оскаржувані накази відповідача є протиправними, оскільки прийняті з порушенням приписів чинного законодавства. Під час службового розслідування не встановлено обставин дисциплінарного проступку. Висновки комісії жодним чином не підтверджені та не відповідають дійсним обставина. До того ж, рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнято без урахування результатів його притягнення до адміністративної відповідальності. Разом з цим, постановою Інгулецького районного суду Дніпропетровської області у справі №213/4603/24 від 05.11.2024 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Тобто, постановою суду встановлено факт відсутності як події, так і складу адміністративного правопорушення в діях позивача. Крім того, відповідачем не наведено жодного доказу, що позивач при спілкуванні з поліцейськими вів себе зухвало, агресивно або провокував суперечку на конфлікт, або виражався нецензурною лайкою, не враховано, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду у медичному закладі, оскільки не довіряє приладу «Драгер», а, навпаки, просив надати йому направлення для проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, а натомість отримав протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП. Поза увагою відповідача залишено і той факт, що у висновку №2291 медичного огляду щодо стану алкогольного сп'яніння зазначено, що 30.10.2024 ОСОБА_1 був оглянутий лікарем та встановлено, що ознак сп'яніння у нього не виявлено. Безпідставним є також і зазначення відповідачем в якості порушення дисципліни на відсутність чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки автомобіль «Renault Megane», н.з. НОМЕР_1 , належить його дружині ОСОБА_2 , чи сплачувала вона за страховий поліс йому не відомо. За викладених обставин, позивач наполягає на безпідставності притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки в його діях відсутній склад дисциплінарного правопорушення, тому просить задовольнити позов у повному обсязі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позову.
Представником позивача адвокатом Охримович Л.С. усунуто недоліки позову.
Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/31727/24; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду.
Цією ж ухвалою витребувано у Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області: докази з їх документальним підтвердженням, що стали підставою для прийняття наказів, що оскаржуються; засвідчену копію послужного списку позивача; усі матеріалів службового розслідування, проведеного за відомостями щодо можливого порушення службової дисципліни позивачем; довідку про обчислення середньої заробітної плати за два останні місяці перед звільненням позивача відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, просить в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Позивач проходив службу в ГУНП на посаді начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №7 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, 19.11.2024 наказом ГУНП №1321 о/с його звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію». Підставою видання наказу про звільнення позивача зі служби в поліції став наказ ГУНП від 11.11.2024 №2177к, яким на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Підґрунтям притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 стали матеріали службового розслідування, проведеного відповідно до наказу ГУНП від 30.10.2024 №2259, яке проводилось з метою повної і всебічної перевірки за фактом складання відносно начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №7 Криворізького РУП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 30.10.2024 адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Проведеним службовим розслідуванням було встановлено, що 30.10.2024 до Головного управління надійшла інформація про те, що 29.10.2024 о 23.33 поліцейськими полку патрульної поліції у м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України біля будинку №28 по просп. Перемоги, в м. Кривому Розі, з метою з'ясування причини руху під час комендантської години, був зупинений автомобіль «Renault Megane», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №7 Криворізького РУП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 , який перебував поза службою, в цивільному одязі, без вогнепальної зброї. Під час спілкування з поліцейськими у останнього були виявлені явні ознаки алкогольного сп?яніння. У встановленому порядку підполковнику поліції ОСОБА_1 було запропоновано проходження тесту на газоаналізаторі «Drager Alcotest» або у медичному закладі, для встановлення стану алкогольного сп'яніння, на що останній відмовився. У свою чергу, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 29.10.2024 о 23.40 год. було складено направлення ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР», від проходження якого останній відмовився та не просив видати йому направлення для проходження медичного огляду на стан сп'яніння. У зв'язку з чим, відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №161969 за ч.1 ст. 130 КУпАП. Вказаний перебіг подій зафіксовано на портативні відео реєстратори поліцейських №475779, №475790, №475183 та відео реєстратор «Xiaomi». В ході проведення службового розслідування було встановлено, що згідно даних Електронного реєстру з перевірки чинності полісу внутрішнього страхування станом на 29.10.2024 чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на автомобіль з номерними знаками НОМЕР_1 , не знайдено. Таким чином, підполковник поліції ОСОБА_1 29.10.2024, керуючи автомобілем «Renault Megane», н.з. НОМЕР_1 , не мав чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги абзацу 2 частини 2 статті 16, частини 1 статті 37 Закону України «Про дорожній рух». 30.10.2024 близько 08.00 підполковник поліції ОСОБА_1 самостійно приїхав до ПНД та пройшов медичний огляд на стан сп'яніння. Водночас, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. На переконання відповідача, позивачем в порушення Інструкції № 1452/735 пройдено огляд більше ніж через дві години, а тому висновок КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня 3 надання психіатричної допомоги» ДОР» від 30.10.2024 №2291 не є належним доказом невинуватості позивача у вчиненні дисциплінарного проступку. Також було встановлено, що у поточному році ОСОБА_1 неодноразово порушував службову дисципліну. Під час службового розслідування дисциплінарною комісією встановлені обставини, які обтяжують відповідальність підполковника поліції ОСОБА_1 , а саме вчинення останнім дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення. Таким чином, в ході службового розслідування встановлено скоєння позивачем дисциплінарного проступку. Відповідач вказує, що спеціальні юридичні та моральні норми вимагають від поліцейського дотримання Присяги поліцейського, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, та за будь-яких умов відповідати очікуванням суспільства і не лише на службі, а й повсякденному житті. Доводи позивача про неврахування при винесенні оспорюваних наказів рішення у справі про адміністративне правопорушення безпідставні, оскільки адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними та самостійним и видами відповідальності. За таких обставин, при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції ГУНП діяло в межах повноважень, у спосіб та у порядку, передбаченому чинним законодавством, тому позовні вимоги є безпідставними та не обґрунтованими, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.
До відзиву відповідачем долучено витребувані докази.
Позивач своїм правом на надання відповіді на відзив не скористався.
Відповідно до частини п'ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Згідно з частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.09.1995 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 - склав присягу працівника Національної поліції України та продовжив службу в Національній поліції України; з 22.02.2021 - на посаді начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №7 Криворізького районного управління поліції (наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 22.02.2021 №100о/с), спеціальне звання «підполковник поліції».
30.10.2024 до Головного управління надійшла інформація про те, що 29.10.2024 о 23.33 в районі будинку №28 по пр. Перемоги, що в м. Кривому Розі, поліцейськими полку патрульної поліції у м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України був зупинений автомобіль «Renault Megane», д.н. НОМЕР_1 , під керуванням начальника сектору кримінальної поліції ВП №7 Криворізького РУП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час спілкування працівників патрульної поліції з ОСОБА_1 у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови та порушення координації рухів. На вимогу працівників патрульної поліції пройти огляд на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку на місці за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» або у медичному закладі, підполковник поліції ОСОБА_1 відповів відмовою (зафіксовано на нагрудні бодікамери патрульних). Після цього у відношенні ОСОБА_1 патрульними був складений протокол про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 161969 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
30.10.2024 начальником УГІ ГУНП в Дніпропетровській області О.Тараном рапортом на ім'я начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області О.Ганжі за вказаним фактом ініційовано проведення службового розслідування.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №2259 від 30.10.2024 «Про організацію проведення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом складання відносно начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №7 Криворізького РУП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 30.10.2024 адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також можливих порушень службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП, що призвело до вказаної події, та затверджено склад Дисциплінарної комісії.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №2381 від 11.11.2024 внесено зміни до наказу ГУНП від 30.10.2024 №2259 в частині щодо складу Дисциплінарної комісії.
04.11.2024 в рамках службового розслідування підполковником поліції ОСОБА_1 надано письмові пояснення.
11.11.2024 начальником ГУНП в Дніпропетровській області затверджено Висновок «Про результати службового розслідування за фактом складання відносно начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №7 Криворізького РУП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 30.10.2024 адміністративного протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також можливих порушень службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП, що призвело до вказаної події.».
Відповідно до Висновку службового розслідування члени дисциплінарної комісії дійшли висновку, що відомості про порушення службової дисципліни окремими поліцейськими відділення поліції №7 Криворізького РУП ГУНП, що призвело до складання 30.10.2024 відносно підполковника поліції ОСОБА_1 адміністративного протоколу за ч.1 ст. 130КУпАП, вважати такими, що знайшли своє об'єктивне підтвердження, а в діях останнього, а також підполковника поліції ОСОБА_4 дисциплінарні проступки - встановленими (п.1 Висновку), та пропонують за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пункту 1 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 2 частини п'ятої статті 14, абзацу 2 частини другої статті 16, частини першої статті 37 Закону України «Про дорожній рух», підпункту «г» пункту 2.1., пункту 2.5. розділу 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, розпорядження начальника Криворізької військової адміністрації від 07.12.2022 №P-106/0/530-22, доповідної записки начальника УГІ ГУНП від 17.01.2024 №50/2-89, службової телеграми Криворізького РУП від 23.05.2024 №331, що виразилось у керуванні 29.10.2024 під час дії комендантської години транспортним засобом без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та з ознаками алкогольного сп'яніння, безпідставній відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто скоєнні в умовах воєнного стану проступку, який унеможливлює подальше виконання ним обов'язків поліцейського, враховуючи діюче дисциплінарне стягнення сувора догана, застосоване наказом ГУНП від 17.09.2024 №1791к, застосувати до начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №7 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_1 (0046230) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції (п.3 Висновку).
З матеріалів Висновку службового розслідування від 11.11.2024 встановлено наступне.
« 30.10.2024 до Головного управління надійшла інформація про те, що 29.10.2024 о 23.33 поліцейськими полку патрульної поліції у м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України біля будинку № 28 по просп. Перемоги в м. Кривому Розі з метою з'ясування причини руху під час комендантської години був зупинений автомобіль «Renault Megane», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 7 Криворізького РУП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 , який перебував поза службою, в цивільному одязі, без вогнепальної зброї.
Під час спілкування поліцейськими у останнього були виявлені явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці.
У встановленому законодавством порядку підполковнику поліції ОСОБА_1 було запропоновано проходження тесту на газоаналізаторі «Drager Alcotest» або у медичному закладі для встановлення стану алкогольного сп'яніння, на що останній відмовився.
Опитані під час службового розслідування інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України старший лейтенант поліції ОСОБА_5 , поліцейський взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України капрал поліції ОСОБА_6 , пояснили, що вони 29.10.2024 несли службу у складі екіпажу «Буран-304». Під час патрулювання, 29.10.2024 о 23.33 в м. Кривий Рiг по просп. Перемоги біля будинку № 28 ними було зупинено автомобіль «Renault Megane», н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 для встановлення причини руху під час дії комендантської години. Під час спілкування з останнім було встановлено, що водій керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови). У зв'язку із цим, ОСОБА_1 було запропоновано пройти медогляд на газоаналізаторі «Drager Alcotest» або у медичному закладі, для встановлення стану алкогольного сп'яніння, на що останній відмовився. У свою чергу, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 29.10.2024 п 23.40 год. було складено направлення ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР», від проходження якого останній відмовився та не просив видати йому направлення для проходження медичного огляду на стан сп'яніння. Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 161969 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В ході службового розслідування членами дисциплінарної комісії здійснено перегляд відеозаписів з портативних відеореєстраторів № 475779, № 475790 та № 475183 поліцейських ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 та рядового поліції ОСОБА_6 , а також відеозапису з автомобільного реєстратора, які були надані керівництвом ППП в м. Кривий Ріг УПП (вих. № 6862/41/19/1/03-2024 від 04.11.2024).
Також, в ході проведення службового розслідування було встановлено, що згідно з даних Електронного реєстру з перевірки чинності полісу внутрішнього страхування (https://policy-web.mtsbu.ua) станом на 29.10.2024 чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на автомобіль з номерними знаками НОМЕР_1 , не знайдено.
Опитаний під час службового розслідування підполковника поліції ОСОБА_1 пояснив, що він 29.10.2024 близько 23.30 повертався додому за місцем мешкання: АДРЕСА_1 . В цей час біля будинку № 28, по просп. Перемоги, під час керування автомобілем «Renault Megane», н.з. НОМЕР_1 , його зупинили працівники патрульної поліції. Останній усвідомлюючи, що його зупинили під час дії комендантської години, вийшов з машини та представився працівником поліції. Поліцейські перевіривши документи, повідомили підполковнику поліції ОСОБА_1 , що в нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння. Останній пояснив, що не вживав алкогольних напоїв, після чого поліцейський попросив, щоб він дихнув в його бік. Після чого підполковнику поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest», на що останній відмовився, так як не довіряє зазначеному приладу, який може показувати невірний результат. У свою чергу, поліцейські повідомили підполковнику поліції ОСОБА_1 про те, що відносно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Останній попросив працівників поліції зачекати та доповів про даний факт своєму керівництву. Після чого 30.10.2024 о 00.00 підполковник поліції ОСОБА_1 попросив поліцейських, щоб вони видали йому направлення на ПНД для проходження експертизи, але останньому відмовили та заборонили управляти автомобілем. ОСОБА_1 попросив у поліцейських вищевказане направлення на ПНД, так як близько п'яти днів приймає ліки для лікування горла: «Ангілекс» (кожні 4-5 годин) та «Інгаліпт», які можуть давати запах алкоголю. Також підполковник поліції ОСОБА_1 приймає ліки від гіпертонії «Андипал». Крім того, останній з 18.09.2024 по 28.09.2024 перебував на лікарняному, так як у нього боліло горло та була температура.
30.10.2024 близько 08.00 підполковник поліції ОСОБА_1 самостійно приїхав до ПНД та пройшов медичний огляд на стан сп'яніння. Вищевикладене підтверджується, наданою до свого пояснення підполковником поліції ОСОБА_1 , копією висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР» від 30.10.2024 № 2291, який був складений цього ж дня об 11.10, за результатами проведеного огляду о 10.20, згідно з яким підполковник поліції ОСОБА_1 станом на 10.20 30.10.2024 не перебував у стані сп'яніння. Також, підполковник поліції ОСОБА_1 у своєму поясненні зазначив, що автомобіль «Renault Megane», н.з. НОМЕР_1 належить його дружині ОСОБА_2 , чи сплачувала вона за страховий поліс, останньому не відомо. 29.10.2024 приблизно о 20.00 підполковник поліції ОСОБА_1 вийшов з приміщення ВП № 7 Криворізького РУП ГУНП та приблизно до 21.30 перебував на просп. Південний, де зустрічався з особою по службовим питанням. Потім поїхав до дому, приїхавши на ж/м Інгулець, заїхав до матері, яка хворіє, щоб переконатися, що в неї все добре.
Також встановлено, що безпосереднім керівником підполковника поліції ОСОБА_1 є начальник відділення поліції № 7 Криворізького РУП ГУНП підполковник поліції ОСОБА_4 , який пояснив, що 29.10.2024 приблизно о 18.00 він провів оперативну нараду за участю керівного складу ВП № 7 Криворізького РУП ГУНП, на якій також був присутній ОСОБА_1 . Після цього, відпустив всіх додому, підполковнику поліції ОСОБА_1 будь-яких доручень службового характеру не надавав. Після 23.30 29.10.2024 підполковнику поліції ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, про факт складання відносно нього адміністративних матеріалів за ч.1 ст. 130 КУПАП.
В ході службового розслідування здійснено перевірку організації та проведення профілактичної роботи підполковником поліції ОСОБА_4 , спрямованої на недопущення порушення службової дисципліни».
Також, Дисциплінарною комісією проаналізовано службову діяльність підполковника ОСОБА_1 та встановлено, що у поточному році підполковник ОСОБА_1 неодноразово порушував службову дисципліну та у своїй діяльності систематично допускає порушення службової дисципліни.
Таким чином, аналізуючи зібрані матеріали службового розслідування, положення нормативно-правових актів, які регламентують діяльність Національної поліції України, Дисциплінарна комісія дійшла про те, що вказані вчинки дискредитують звання рядового і начальницького складу НП України, підполковник ОСОБА_1 вчинив діяння, несумісне зі званням поліцейського, оскільки скоїв проступок, який суперечить покладеним на працівника поліції основним обов'язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, а також унеможливлює подальше виконання ним обов'язків поліцейського.
11.11.2024 Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області прийнято наказ №2177к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських відділення поліції №7 Криворізького РУП ГУНП».
Згідно з пунктом 1 наказу ГУНП в Дніпропетровській області від 11.11.2024 №2177к за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, пункту 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 2 частини 5 статті 14, абзацу 2 частини 2 статті 16, частини 1 статті 37 Закону України «Про дорожній рух», підпункту «ґ» пункту 2.1., пункту 2.5. розділу 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, розпорядження начальника Криворізької військової адміністрації від 07.12.2022 № P-106/0/530-22, доповідної записки начальника УГІ ГУНП від 17.01.2024 № 50/2-89, службової телеграми Криворізького РУП від 23.05.2024 № 331, що виразилось у керуванні 29.10.2024 під час дії комендантської години транспортним засобом без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та з ознаками алкогольного сп'яніння, безпідставній відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто скоєнні в умовах воєнного стану проступку, який унеможливлює подальше виконання ним обов'язків поліцейського, враховуючи діюче дисциплінарне стягнення сувора догана, застосоване наказом ГУНП від 17.09.2024 № 1791к, до начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 7 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_1 (0046230) застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Відповідно до власноручного підпису позивач ознайомлений з наказом від 11.11.2024 №2177к - 13.11.2024.
19.11.2024 Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області прийнято наказ №1321о/с про звільнення підполковника поліції ОСОБА_1 (0046230), начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №7 Криворізького районного управління поліції з 19.11.2024, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Підстава: наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.11.2024 №2177к.
З вказаним наказом №1321о/с від 19.11.2024 позивач ознайомлений 19.11.2024, що підтверджується його власноручним підписом.
Не погодившись зі звільненням зі служби та прийнятими наказами, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі - Закон №580-VIII в редакції на час спірних правовідносин).
Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (стаття 2 Закону № 580-VIII).
Відповідно до статті 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої, четвертої статті 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до частини першої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
За змістом частини першої статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
За змістом частини першої статті 18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про Національну поліцію» рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Частиною першою статті 64 Закону № 580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
«Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
З метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов'язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила №1179).
Відповідно до пункту 1 розділу І Правил № 1179 ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція).
Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Пунктом 1 розділу ІІ Правил № 1179 під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.
Під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці (пункт 2 розділу ІІ Правил № 1179).
Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.
Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
У разі вчинення протиправних діянь, згідно з частиною першою статті 19 Закону № 580-VIII, поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина друга статті 19 Закону №580-VIII).
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно з преамбулою до Дисциплінарного статуту цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу (частина друга статті 1 Дисциплінарного статуту).
Згідно з частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
За змістом частини третьої, п'ятої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
З метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (частина друга статті 14 Дисциплінарного статуту).
За змістом положень частин 3 - 7 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, який затверджено Законом України №2102-IX від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, воєнний стан в країні неодноразово продовжувався та на час розгляду справи не припинений та не скасований.
Розділом V Дисциплінарного статуту унормовано особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Так, відповідно до частини першої, другої статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).
Частинами третьою, п'ятою та шостою статті 26 цього Статуту унормовано, що службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
Під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення (частина перша статті 27 Статуту).
Аналогічні положення містить Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок №893), який визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до положень пунктів 1-3, 4 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
У разі перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці, що підтверджено документально (далі - відсутність на службі за вагомих обставин), час відсутності його на службі не зараховується до строку проведення службового розслідування, про що видається наказ про відсутність на службі за вагомих обставин за підписом особи, яка призначила службове розслідування.
Службове розслідування має встановити наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (пункт 2 розділу VІ Порядку № 893).
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу VII Порядку №893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє (частина 12 статті 19 Дисциплінарного статуту).
За змістом частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.
Згідно зі статтею 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.
Отже, вчинення протиправної винної дії чи бездіяльності поліцейського, що полягає невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні ним службової дисципліни, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до поліцейського, винного в його учиненні, застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, в тому числі, і звільнення зі служби в поліції.
На підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З системного аналізу наведених норм законодавства вбачається, що єдиною підставою для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, зокрема, у вигляді звільнення зі служби у поліції, є відповідний наказ начальника, прийнятий на підставі висновку службового розслідування.
При цьому, службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги.
Суд зазначає, що дотримання зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Присяги є обов'язком кожного поліцейського не залежно від того, чи перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції України.
Працівник поліції, керуючись Присягою, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе моральне зобов'язання бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин відданим інтересам служби.
Такі спеціальні юридичні та моральні норми пред'являють підвищені вимоги до почуття відповідальності працівника поліції та вимагають від кожного працівника поліції за будь-яких умов відповідати очікуванням суспільства та усіляко сприяти підвищенню авторитету органів поліції серед населення, оскільки їх неухильне дотримання - це справа честі і обов'язку кожного працівника поліції.
В ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що оскаржуваний наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №1321о/с від 19.11.2024 про звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» прийнятий у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.11.2024 №2177к, прийнятого за наслідками проведеного службового розслідування, оформленого Висновком, затвердженого начальником ГУНП в Дніпропетровській області 11.11.2024.
Згідно із вказаним Висновком під час службового розслідування були встановлені обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Так, відповідно до Висновку службового розслідування 29.10.2024 о 23.33 в районі будинку №28 по пр. Перемоги в м. Кривому Розі поліцейськими полку патрульної поліції у м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України з метою з'ясування причини руху під час комендантської години був зупинений автомобіль «Renault Megane», д.н. НОМЕР_1 , під керуванням начальника сектору кримінальної поліції ВП №7 Криворізького РУП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 .
Під час спілкування працівниками патрульної поліції було виявлено у підполковника поліції ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови та порушення координації рухів, зв'язку із чим йому було запропоновано огляд на визначення стану сп'яніння у встановленому законом порядку на місці за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest», на що ОСОБА_1 відповів відмовою.
Поліцейським полку патрульної поліції у м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України старшим лейтенантом поліції Руксою Р. виписано ОСОБА_1 направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Комунального закладу «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради» та запропоновано йому проїхати у медичний заклад, на що останній також відповів відмовою.
У зв'язку із викладеним, 30.10.2024 о 00:03 поліцейським полку патрульної поліції у м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України старшим лейтенантом поліції Руксою Р.Є. на місці зупинення автомобіля відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №161969 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судом враховано, що позивач скористався своїм правом відповідно до частини другої статті 18 Дисциплінарного статуту та в рамках службового розслідування надав письмові пояснення, за змістом якого позивачем не заперечується, що у зазначений час він керував транспортним засобом «Renault Megane», д.н. НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками патрульної поліції біля будинку 28 по пр. Перемоги в м. Кривому Розі.
У своїх поясненнях позивачем також вказано, що він виконав вимоги поліцейських про зупинку, оскільки усвідомлював, що рухався під час комендантської години, та на вимогу поліцейських пред'явив документи, однак не перебував в стані алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на визначення стану сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» відмовився, оскільки не довіряє, але від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі не відмовлявся, а, навпаки, просив патрульних поліцейських надати йому направлення для проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі.
Суд звертає увагу, що доводи позивача про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, а самостійно пропонував працівникам поліції пройти медичне освідування, не можуть бути враховані судом, оскільки матеріали справи не містять доказів відповідному.
При цьому, з досліджених судом відеоматеріалів вбачається, що позивачу працівниками патрульної поліції неодноразово пропонувалось проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці чи в закладі охорони здоров'я. Від проходження огляду на визначення стану сп'яніння на місці за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» позивач відмовився, від виконання законних вимог працівника поліції щодо проходження медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі в КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» - позивач відповів про неготовність прослідувати в медичний заклад.
Жодних вимог та/чи прохань позивача до патрульних поліцейських щодо оформлення і надання йому направлення для проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі з досліджених судом відеоматеріалів не вбачається.
Крім того, на переконання суду, зазначення позивачем у поясненнях про те, що йому не повідомили про причину зупинки, свідчить про намагання позивача ввести в оману членів Дисциплінарної комісії, оскільки з відеозаписів чітко вбачається, що в якості єдиної причини зупинки транспортного засобу «Renault Megane», д.н. НОМЕР_1 , став рух під час комендантської години, про що, власне, самостійно зазначено позивачем.
Визначення терміну комендантська година міститься у пункті 5 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», за змістом якої це заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.
Порядок введення комендантської години встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану».
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №573 запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування здійснюється лише за наявності реальної загрози життю і безпеці осіб, інтересам суспільства або держави, а також для забезпечення громадського порядку.
Комендантська година та встановлення спеціального режиму світломаскування запроваджується шляхом видання наказу військовим командуванням або військовою адміністрацією (у разі її утворення), який доводиться до відома військових адміністрацій (у разі їх утворення) або ради оборони Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Мінекономіки, Мінсоцполітики, Мінінфраструктури, МОЗ, МЗС, АТ «Українська залізниця», відповідних органів Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС, військових командувань, з'єднань, військових частин Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
Зазначеним наказом призначається комендант, визначаються час, протягом якого діють комендантська година та спеціальний режим світломаскування, межі території їх запровадження, способи здійснення заходів щодо підтримання правопорядку, порядок руху залізничного, автомобільного, морського, річкового, повітряного транспорту, порядок створення, функціювання і місцезнаходження комендатури та її склад.
Накази військового командування та військової адміністрації (у разі її утворення) про запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування доводяться до відома підприємств, установ, організацій та населення сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями (у разі їх утворення) або радами оборони Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя та через засоби масової інформації.
Відповідно до пункту 8 Порядку №573 на території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.
Згідно з Розпорядженням начальника обласної військової адміністрації від 10.05.2022 №196/0/527-22 «Про зміну дії комендантської години» на території Дніпропетровської області починаючи з 10 травня 2022 року запроваджено комендантську годину з 23.00 до 05.00 год. на період дії воєнного стану в Україні.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 35 Закону № 580-VIII поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.
З досліджених судом відеоматеріалів вбачається, що патрульні поліцейські намагались з'ясувати причини руху транспортного засобу «Renault Megane», д.н. НОМЕР_1 , під час дії комендантської години.
Зважаючи на викладене, а також тієї обставини, що позивач з 07.11.2015 проходить службу в Національній поліції України, а отже, станом на час спірних правовідносин мав майже 9 років стажу служби в поліції, що може свідчити про достатній професійний досвід, певний рівень професійних знань, навичок, вмінь та витримки, тож позивач, як працівник поліції, не міг не знати про заборону руху транспортних засобів під час комендантської години та про законність вимог поліцейських щодо перевірки фактів порушень встановлених заборон під час дії воєнного стану.
Поряд з цим, суд зазначає, що зі змісту позову та пояснень від 04.11.2024 позивач фактично не заперечує подій, що стались 29.10.2024 о 23.33 біля будинку 28 пр. Перемоги в м. Кривому Розі та на місці оформлення протоколу 30.10.2024 о 00:03, водночас не пояснює причини відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради», заперечуючи при цьому вживання того дня алкогольних напоїв.
Щодо посилань позивача на неврахування Дисциплінарною комісією висновку КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня 3 надання психіатричної допомоги» ДОР» від 30.10.2024 (акт медичного огляду №2291), згідно з яким за результатом медичного огляду на стан сп'яніння ознак сп'яніння у ОСОБА_1 не виявлено.
Відповідно до пунктів 1 - 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735, вона визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 розділу І Інструкції №1452/735 передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до пунктів 7, 9 розділу ІІ Інструкції №1452/735 установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Отже, огляду на стан сп'яніння підлягають всі водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стан. При цьому, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Суд звертає увагу, що медичний огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння відповідно до медичного висновку від 30.10.2024 (акт медичного огляду №2291) відбувся 30.10.2024 об 11 год. 10 хв., тобто пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (29.10.2024 о 23.33).
За таких обставин, суд погоджується з відповідачем, медичний висновок від 30.10.2024 (акт медичного огляду №2291) не є належним та достовірним доказом на підтвердження відсутності у позивача ознак алкогольного сп'яніння станом на час його зупинення (29.10.2024 о 23.33).
Порушення 29.10.2024 підполковником поліції ОСОБА_1 правил етичної поведінки, не дотримання норм професійної етики та ігнорування законних вимог поліцейських, які виконували свої службові обов'язки, підтверджуються також поясненнями інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 полку патрульної поліції в м.Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , поліцейським взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України капрал поліції ОСОБА_6 , отриманою відеоінформацією.
Суд звертає увагу на наявність особливих вимог до поліцейського як під час несення служби, так і поза службою, тому посилання позивача на те, що він не перебував на службі, не враховують спірних відносин.
Вчинення подібних дій працівником поліції призводить до встановлення негативної суспільної думки населення щодо органів правопорядку, які у відповідності до своїх службових обов'язків повинні беззастережно дотримуватись законодавства, в тому числі щодо морально-етичних принципів. Поліцейський і поза службою повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості.
Встановлені в ході службового розслідування обставини події, що сталась 29.10.2024, свідчать про вчинення позивачем дій, які знижують авторитет поліції, викликають недовіру до поліцейських, як наслідок, така поведінка поліцейського є неприпустимою, суперечить інтересам служби, позаяк позивач присягнув з гідністю нести високе звання поліцейського, а натомість вчинив проступок, який дискредитує органи поліції та поліцейських в цілому. Вчинки, що дискредитують працівників та, власне, органи поліції, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Порушення позивачем моральних та етичних приписів безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
Поряд з цим, матеріалами справи підтверджено, що особовий склад відділення поліції № 7 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, в тому числі ОСОБА_1 , під підпис ознайомлений зі службовою телеграмою Криворізького РУП від 23.05.2024 №8947, якою було доведено наказ Національної поліції України від 19.07.2022 № 507 та наголошено на тому, що за результатами службових розслідувань за фактами керування транспортними засобами в стані (або з ознаками) сп'яніння, до винних буде застосовано найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції; з інформацією в протоколі оперативної наради керівництва ГУНП в Дніпропетровській області №5205/103/01-2024 від 10.05.2024 про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції; з доповідною запискою ГУНП в Дніпропетровської області від 17.01.2024 №50/2-89 про результати аналізу дорожньо-транспортних пригод за участю працівників поліції підрозділів Головного управління упродовж 2023 року, доведеною службовою телеграмою №8281, в якій наголошено увагу особового складу, що стосовно поліцейських, які допустили дорожньо-транспортні пригоди з тяжкими наслідками або керування автомобілем в стані (або з ознаками) алкогольного сп'яніння, до останніх, а також до їх безпосередніх та прямих керівників, будуть вживатися заходи дисциплінарного впливу, з урахуванням вимог наказу Національної поліції України від 19.07.2022 №507, безпідставна відмова працівника поліції від проходження, у встановленому порядку, відповідного огляду на стан сп'яніння, являється доказом вини та суперечить нормам присяги поліцейського.
Крім того, як вбачається з матеріалів висновку службового розслідування, в ході службового розслідування проаналізовано службову діяльність начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції №7 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області підполковника поліції ОСОБА_1 та встановлено неодноразове притягнення до дисциплінарної відповідальності протягом 2024 року, що може свідчити про системність недотримання позивачем службової дисципліни.
Наведені обставини не заперечені позивачем та не спростовані належними та допустимими доказами.
Щодо зауважень позивача про безпідставність висновків комісії про допущення службової дисципліни у вигляді керування транспортним засобом «Renault Megane», д.н. НОМЕР_1 , без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки автомобіль належить його дружині і йому не відомо, чи сплачувала вона за страховий поліс.
Суд зазначає, що згідно з статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до пункту 2.4 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР .
Відповідно до пп. «ґ» п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка»), пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.
Пункту 21.1 статті 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року №1961-IV (чинного на час спірних відносин) передбачалось, що з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Пунктом 21.3 статті 21 Закону №1961-IV визначалось, що при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат).
За змістом статті 1 та 7 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 №3720-IX, на території України дозволяється використання виключно забезпечених транспортних засобів, тобто наземного транспортного засобу, зазначеного у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Отже, водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі чинний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, заборонена.
Суд звертає увагу, що позивач фактично не заперечує факту відсутності станом на 29.10.2024 чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на автомобіль з н.з. НОМЕР_1 , при цьому, як встановлено судом, позивачем не заперечується і той факт, що у зазначений час він керував вказаним автомобілем.
За таких обставин, позивачем фактично підтверджено керування транспортним засобом «Renault Megane», д.н. НОМЕР_1 , за відсутності поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто недотримання вимог статті 14, 16 Закону України «Про дорожній рух», пп. «ґ» п. 2.1 Правил дорожнього руху.
При цьому, відсутність складеного протоколу про адміністративне правопорушення не свідчить про не допущення позивачем порушень службової дисципліни, оскільки, як вже зазначалось судом, службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Щодо посилань представника позивача на постанову Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.11.2024 у справі №213/4603/24 за розглядом матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, якою провадження закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, то суд зазначає, що такі обставини не впливають на обґрунтованість притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності, яка є самостійним юридичним наслідком, який настає у разі скоєння ним дисциплінарного проступку.
Обставини, що передували притягненню особи до цього виду відповідальності, можуть потягнути за собою настання інших наслідків у вигляді адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, але це не може слугувати підставою для звільнення працівника поліції саме від дисциплінарної відповідальності.
Суд звертає увагу, що у даному випадку позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності не за перебування в стані алкогольного сп'яніння у позаробочий час, а за вчинення дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни, з дискредитацією звання поліцейського і підривом авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.
У свою чергу, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.
Отже, попри те, що позивач категорично заперечує викладені у висновку службового розслідування обставини щодо порушення службової дисципліни, суд разом із тим звертає увагу, що позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на спростування вказаних обставин.
Порушення, зафіксовані у висновку службового розслідування, у своїй сукупності свідчать про порушення позивачем службової дисципліни.
Дії позивача, як працівника поліції, встановлені службовим розслідуванням, є безумовним свідченням вчинення дій, що суперечать покладеним на працівників поліції основним обов'язкам, та підриває довіру до поліції як органу державної виконавчої влади та дискредитують звання працівника поліції, тим паче вказані події відбулися в умовах воєнного стану, тобто у час коли дії поліцейських повинні бути спрямовані для захисту громадян, територіальної цілісності України та повинні відповідати професійно-етичним нормам поведінки поліцейських.
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими висновки дисциплінарної комісії про те, що допущені дії позивачем як поліцейським суперечать загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції, є несумісними зі званням поліцейського та унеможливлює подальше виконання ним обов'язків поліцейського.
Дисциплінарний проступок позивача безсумнівно принижує високе звання поліцейського, яке мав позивач, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості його як поліцейського.
Порушення позивачем службової дисципліни у вигляді недотримання принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану та вчиненні дій не сумісних з вимогами, які пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвели до приниження авторитету Національної поліції України, тобто скоєнні проступку, що підриває довіру до органів поліції, встановлені та підтверджені зібраними в ході проведення службового розслідування матеріалами.
Висновок службового розслідування у цій справі містить обґрунтовані відомості щодо наявності причинного зв'язку між переліченими неправомірними діяннями позивача та їх наслідками, а також про ставлення його до вчиненого.
За таких обставин, з урахуванням поведінки позивача та стану дотримання ним службової дисципліни, суд вважає, що застосування відповідачем до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції є правомірним та обґрунтованим. Захід дисциплінарного впливу, який застосований до позивача є співмірним з тяжкістю вчиненого ним дисциплінарного проступку.
Поряд з цим, судом досліджено процедуру проведення службового розслідування та накладення дисциплінарного стягнення і не встановлено наявності суттєвих порушень, які б впливали на їх правомірність.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.
Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами доводи на обґрунтування підстав неправомірності оспорюваних наказів.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд вважає, що накази Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11.11.2024 №2177к в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення та від 19.11.2024 №1321о/с в частині звільнення зі служби в поліції та визначення суми відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчено, відповідають критеріям відповідно до частини другої статті 2 КАС України, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для їх скасування, тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині позову відсутні.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача поновити позивача на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 139 КАС України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866, місцезнаходження: 49101, м. Дніпро, вул. Троїцька, б. 20-а) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.М. Бухтіярова