07 квітня 2025 рокуСправа №160/1890/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, -
24.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просить:
- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 25283,09 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що податковий борг виник у зв'язку із несплатою відповідачем у встановлені Податковим кодексом України строки сум грошових зобов'язань з податку на доходи Фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання у розмірі 12 281,06 грн, що були нараховані контролюючим органом відповідно до податкових повідомлень-рішень форми “Ф»: № 617443-24/04-64 від 18.07.2023, № 304153-24/04-64 від 09.04.2024 та з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 13 002.03 грн, що були нараховані контролюючим органом відповідно до податкових повідомлень-рішень форми “Ф»: № 2760767-5352-0417 від 27.06.2019, № 2760769-5352-0417 від 27.06.2019,№ 12052-538440-0417 від 28.02.2020, № 12053-538440-0417 від 28.02.2020, № 687734-2407-0417 від 15.03.2021, № 687735-2407-0417 від 15.03.2021, № 1114371-2413-0417 від 30.06.2022, № 1114372-2413-0417 від 30.06.2022, № 1114370-2413-0417 від 30.06:2022, № 405934-2414-0417 від 28.04.2023, № 405935-2414-0417 від 28.04.2023, № 3739534-2414-0417 від 19.05.2023, № 3077515-2414-0417-UА12020150000050274 від 02.05.2024, № 1007428-2414-0417-UА12020150000050274 від 30.04.2024, № 1007429-2414-0417-UА12020150000050274 від 30.04.2024, які ані в адміністративному, ані в судовому порядку оскаржені не були. На наявний у відповідача податковий борг позивачем в порядку ст.59 Податкового кодексу України виставлено податкову вимогу форми “Ф» від 01.12.2017 № 46093-17/17, яка була надіслана на податкову адресу відповідача засобами поштового зв'язку та яка не була отримана боржником і яку було повернуто на адресу контролюючого орану з причини закінчення строку зберігання. Станом на теперішній час означений податковий борг відповідачем не погашений та не списаний, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.
Відповідно до відповіді № 1071708 від 28.01.2025 р. з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 р. прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та відкрито провадження в адміністративній справі №160/1890/25 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 06.03.2025 року за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Крім того, вищезазначеною ухвалою суду витребувано у ОСОБА_1 докази погашення податкового боргу.
Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 року направлена на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомлення про вручення засобами поштового зв'язку, проте, в подальшому поштове відправлення, яким була направлена ця ухвала, було повернуте на адресу суду через невручення з відміткою пошти: «за закінченням встановленого строку зберігання» (ідентифікатор внутрішнього поштового відправлення: 0610235052655).
При цьому станом 07.04.2025 року відповідач своїм правом подати відзив на позов не скористався, крім того, ним не надано витребувані ухвалою суду від 03.02.2025 року докази, а також будь-які заяви, клопотання, повідомлення, в яких би останній виклав своє бажання надати до суду їх в більш пізній термін.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та є платником податків, зокрема, з податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання та з земельного податку з фізичних осіб.
Так, відповідно до приписів статті 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельним податком визнається обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу ХII Податкового кодексу України.
Відповідно до підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. А в силу вимог підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Таким чином обов'язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.
Відповідно до пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 287.5 статті 287 Податкового кодексу України).
Пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Судом встановлено, що ГУ ДПС в Дніпропетровській області було винесено наступні податкові повідомлення-рішення про визначення ОСОБА_1 грошових зобов'язань з податку на доходи Фізичних осіб у вигляді мінімального
податкового зобов'язання на загальну суму 12 281,06 грн, а саме:
- № 617443-24/04-64 від 18.07.2023 на суму 6 140,53 грн;
- № 304153-24/04-64 від 09.04.2024 на суму 6 140,53 грн;
Згідно з п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до абз.1, 2 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
При цьому пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Податкові повідомлення-рішення №617443-24/04-64 від 18.07.2023 та №304153-24/04-64 від 09.04.2024 були направлені на адресу відповідача засобами поштового зв'язку рекомендованими листами з повідомленням про вручення, проте, конверти, якими вони були надіслані, повернулося до контролюючого органу з відмітками поштового відділення “за закінченням терміну зберігання», у зв'язку із чим відповідно до приписів пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України воно вважається врученим належним чином.
Крім того, ГУ ДПС в Дніпропетровській області було винесено наступні податкові повідомлення-рішення про визначення ОСОБА_1 грошових зобов'язань з земельного податку з фізичних осіб на загальну суму 13 002,03 грн, а саме:
- № 2760767-5352-0417 від 27.06.2019 на суму 60,5 грн;
- № 2760769-5352-0417 від 27.06.2019 на суму 1637,49 грн;
- № 12052-538440-0417 від 28.02.2020 на суму 1637,49 грн;
- № 12053-538440-0417 від 28.02.2020 на суму 60,5 грн;
- № 687734-2407-0417 від 15.03.2021 на суму 1637,49 грн;
- № 687735-2407-0417 від 15.03.2021 на суму 60,5 грн;
- № 1114371-2413-0417 від 30.06.2022 на суму 75,63 грн;
- № 1114372-2413-0417 від 30.06.2022 на суму 557,22 грн;
- № 1114370-2413-0417 від 30.06:2022 на суму 2046,84 грн;
- № 405934-2414-0417 від 28.04.2023 на суму 75,63 грн;
- № 405935-2414-0417 від 28.04.2023 на суму 2046,84 грн;
- № 3739534-2414-0417 від 19.05.2023 на суму 557,22 грн;
- № 3077515-2414-0417-иА12020150000050274 від 02.05.2024 на суму 2151,25 грн;
- № 1007428-2414-0417-иА12020150000050274 від 30.04.2024 на суму 317,94 грн;
- № 1007429-2414-0417- иА12020150000050274 від 30.04.2024 на суму 79,49 грн.
Вищевказані податкові повідомлення-рішення № 2760767-5352-0417 від 27.06.2019, № 2760769-5352-0417 від 27.06.2019,№ 12052-538440-0417 від 28.02.2020, № 12053-538440-0417 від 28.02.2020, № 687734-2407-0417 від 15.03.2021, № 687735-2407-0417 від 15.03.2021, № 1114371-2413-0417 від 30.06.2022, № 1114372-2413-0417 від 30.06.2022, № 1114370-2413-0417 від 30.06:2022, № 405934-2414-0417 від 28.04.2023, № 405935-2414-0417 від 28.04.2023, № 3739534-2414-0417 від 19.05.2023, № 3077515-2414-0417-UА12020150000050274 від 02.05.2024, № 1007428-2414-0417-UА12020150000050274 від 30.04.2024, № 1007429-2414-0417-UА12020150000050274 від 30.04.2024 були направлені на адресу відповідача засобами поштового зв'язку рекомендованими листами з повідомленням про вручення, проте, конверти, якими вони були надіслані, повернулося до контролюючого органу з відмітками поштового відділення “за закінченням терміну зберігання», у зв'язку із чим відповідно до приписів пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України воно вважається врученим належним чином.
Водночас, відповідно до приписів п.56.1, п.56.2 ст.56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Згідно з п.56.3 ст.56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Відповідно до п.56.15 ст.56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
За приписами п.п.56.17.1 п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті.
Абзацом 8 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
Доказів оскарження відповідачем в адміністративному або судовому порядку податкових повідомлень-рішень форми “Ф»: № 617443-24/04-64 від 18.07.2023, № 304153-24/04-64 від 09.04.2024, № 2760767-5352-0417 від 27.06.2019, № 2760769-5352-0417 від 27.06.2019,№ 12052-538440-0417 від 28.02.2020, № 12053-538440-0417 від 28.02.2020, № 687734-2407-0417 від 15.03.2021, № 687735-2407-0417 від 15.03.2021, № 1114371-2413-0417 від 30.06.2022, № 1114372-2413-0417 від 30.06.2022, № 1114370-2413-0417 від 30.06:2022, № 405934-2414-0417 від 28.04.2023, № 405935-2414-0417 від 28.04.2023, № 3739534-2414-0417 від 19.05.2023, № 3077515-2414-0417-UА12020150000050274 від 02.05.2024, № 1007428-2414-0417-UА12020150000050274 від 30.04.2024, №1007429-2414-0417-UА12020150000050274 від 30.04.2024 матеріали справи не містять, у зв'язку із чим визначені ними грошові зобов'язання, з урахуванням приписів п.п.56.17.1 п.56.17, абз.8 п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України, набули статусу узгоджених, що відповідачем не спростовано.
Водночас, відповідачем у встановлені ПК України строки сплата вищевказаних узгоджених грошових зобов'язань з податку на доходи Фізичних осіб на загальну суму 12 281,06 грн та з земельного податку з фізичних осіб на загальну суму 13 002,03 грн, не здійснювалася, внаслідок чого у останнього утворився податковий борг у розмірі 25 283,09 грн.
Згідно з п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи, що вищевказана сума податкових зобов'язань відповідача на загальну суму 25 283,09 грн є узгодженою та не сплаченою у встановлений законодавством строк, як наслідок ця сума є податковим боргом у розумінні приписів п.п.14.1.175 п.14.1 cт.14 Податкового кодексу України.
Зважаючи на наведене, суд доходить висновку, що позивачем доведено та підтверджено відповідними доказами наявність у відповідача станом на час розгляду справи судом податкового боргу, що підлягає стягненню у розмірі 25 283,09 грн.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Як свідчать матеріали справи, з урахуванням приписів вказаної статті Податкового кодексу України, контролюючим органом була виставлена податкова вимога форми “Ф» від 01.12.2017 № 46093-17/17 про сплату відповідачем наявного у нього на той час (30.11.2017 р.) податкового боргу у сумі 1586,25 грн, яка надіслана засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу ОСОБА_1 та була повернута до контролюючого органу із відміткою відділення поштового зв'язку про неможливість вручення у зв'язку із закінченням терміну зберігання, тому відповідно до положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України ця податкова вимога також вважається врученою належним чином.
Доказів оскарження відповідачем податкової вимоги форми “Ф» від 01.12.2017 № 46093-17/17 суду не надано.
Згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Оскільки після надіслання відповідачу податкової вимоги форми “Ф» від 01.12.2017 № 46093-17/17 податковий борг останнього погашено у повному обсязі не було, а, навпаки, сума заборгованості лише збільшилася, нова податкова вимога позивачем не виставлялася.
На момент звернення позивача до суду податковий борг непогашений і не списаний.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
При цьому, пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Приписами пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобов'язанням з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості та з орендної плати з фізичних осіб на загальну суму 25 283,09 грн, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки, а також доказів оскарження податкових повідомлень-рішень форми “Ф» № 617443-24/04-64 від 18.07.2023, № 304153-24/04-64 від 09.04.2024, № 2760767-5352-0417 від 27.06.2019, № 2760769-5352-0417 від 27.06.2019,№ 12052-538440-0417 від 28.02.2020, № 12053-538440-0417 від 28.02.2020, № 687734-2407-0417 від 15.03.2021,
№ 687735-2407-0417 від 15.03.2021, № 1114371-2413-0417 від 30.06.2022, № 1114372-2413-0417 від 30.06.2022, № 1114370-2413-0417 від 30.06:2022, № 405934-2414-0417 від 28.04.2023, № 405935-2414-0417 від 28.04.2023, № 3739534-2414-0417 від 19.05.2023, № 3077515-2414-0417-UА12020150000050274 від 02.05.2024, № 1007428-2414-0417-UА12020150000050274 від 30.04.2024, № 1007429-2414-0417-UА12020150000050274 від 30.04.2024, якими відповідачу збільшено суму грошових зобов'язань, тому позовні вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо стягнення з відповідача означеної суми податкового боргу підлягають задоволенню.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Оскільки витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, не здійснювались, тому підстави для розподілу таких витрат відсутні, а судові витрати на сплату судового збору позивачу суб'єкту владних повноважень відповідно до приписів ст.139 КАС України не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 241-246, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) про стягнення суми податкового боргу - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь держави суму податкового боргу у розмірі 25 283,09 грн (двадцять п'ять тисяч двісті вісімдесят три гривні 09 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Турова