м. Вінниця
15 квітня 2025 р. Справа № 120/13668/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Поліщук І.М.,
за участі секретаря судового засідання: Зданевич Н.Ю.
представника позивача: Гаврик А.В.
представників відповідача: Норець В.М., Куліш І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АП МАРІН"
до: Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про: визнання протиправним та скасування рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АП МАРІН" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 1527/Ж10/31-00-23-03-20 від 01.07.2024 року.
Ухвалою від 21.10.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 05.11.2024.
Ухвалою від 30.10.2024 задоволено заяву представника ТОВ "АП МАРІН" та вирішено забезпечити йому участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 04.11.2024 задоволено заяву представника Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та вирішено забезпечити йому участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
В судовому засіданні 05.11.2024 оголошено перерву до 21.11.2024.
Ухвалою від 21.11.2024 відкладено судовий розгляд справи на 10.12.2024, у зв'язку виникненням технічних проблем, що унеможливили участь представника відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Судовий розгляд справи 10.12.2024 відкладено на 15.01.2025, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача.
Судове засідання 15.01.2025 не відбулось, у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 05.02.2025.
Судове засідання 05.02.2025 не відбулось, у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 18.02.2025.
Ухвалою від 18.02.2025 задоволено клопотання позивача та вирішено витребувати у Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків копії наступних документів:
- листа Міністерства фінансів Республіки Кіпр у справі № 3.10.43.2/AV.216 P.822 від 18.01.2021 (вх. ДПС України № 28294/5 від 14.04.2021) щодо AGROPROSPERIS 2 LIMITED з перекладом на українську мову;
- банківських виписок AGROPROSPERIS 2 LIMITED доданих до листа Міністерства фінансів Республіки Кіпр у справі № 3.10.43.2/AV.216 P.822 від 18.01.2021 (вх. ДПС України № 28294/5 від 14.04.2021) з перекладом на українську мову;
- листа Міністерства фінансів Республіки Кіпр у справі № 3.10.43.2/AV.225 P.848 від 22.02.2021 року (вх. ДПС України № 28284/5 від 14.04.2021) щодо ALLIS ENTERPRISES LIMITED з перекладом на українську мову;
- банківських виписок ALLIS ENTERPRISES LIMITED доданих до листа Міністерства фінансів Республіки Кіпр у справі № 3.10.43.2/AV.225 P.848 від 22.02.2021 року (вх. ДПС України № 28284/5 від 14.04.2021);
- листа Міністерства фінансів Республіки Кіпр у справі №TD 3.10.43.2/AV.150 P.634 від 18.06.2018року (вх. ДПС України № 31216/5 від 18.07.2018) щодо ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED з перекладом на українську мову;
- листа Міністерства фінансів Республіки Кіпр у справі № 3.10.43.2/AV.268 P.972 від 11.05.2023 року (вх. ДПС України №61319/9 від 16.06.2023 року) щодо AMARISTA LIMITED з перекладом на українську мову.
У зв'язку з витребуванням доказів, в судовому засіданні 18.02.2025 оголошено перерву до 04.03.2025.
В судовому засіданні 04.03.2025 оголошено перерву до 12.03.2025, з метою надання можливості представнику позивача ознайомитись із доказами, які були надані представниками відповідача.
Ухвалою від 12.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 27.03.2025.
В судовому засіданні 27.03.2025 оголошено перерву до 08.04.2025.
Судовий розгляд справи 08.04.2025 відкладено на 15.04.2025, з метою надання можливості представнику відповідача ознайомитись із поданими додатковими поясненнями.
В судовому засіданні 15.04.2025 представник позивача підтримав вимоги даного позову та просив їх задовольнити. Зазначив, що при виплаті доходів у вигляді процентів за кредитним договором на користь компанії-нерезидента "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" протягом 2017-2018 років та на користь компанії-нерезидента "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" протягом 2019 року, ТОВ "АП МАРІН" правомірно застосовувало зменшену ставку оподаткування податком з доходів нерезидента із джерел їх походження в Україні у розмірі 2% (а не 15%), оскільки компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" є резидентами Республіки Кіпр та бенефіціарними власниками такого доходу. При цьому представник позивача наголосив на тому, що відповідач не заперечує наявність свідоцтв про податкову резидентність компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД". Крім того вказав, що факт укладення договорів про реструктуризацію у 2016 році та у 2018 році не підтверджує та не може підтверджувати, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанія "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" не були бенефіціарними власниками процентного доходу, отриманого від позивача у 2017-2019 роках.
Також представник позивача заперечив твердження відповідача про подальше перерахування компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанією "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" процентного доходу, отриманого від позивача у 2017-2019 роках, на користь компанії "ЕНСІЕЙЧ АГРІБІЗНЕС ПАРТНЕРС ЕЛПІ".
Крім того, представник позивача зазначив, що для цілей аналізу наявності у компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанії "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" статусу бенефіціарного власника процентного доходу належить оцінювати лише відносини у 2017-2019 роках, а не відносини протягом спірного періоду разом з транзакціями за період 2014-2016 роки, як це робив відповідач.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечили щодо задоволення даного позову. Зазначили, що компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" не мали жодних власних активів для надання позик українським підприємствам. Зазначені компанії повністю залежать від фінансування головної материнської компанії NCH New Europe Property Fund LP (Кайманові Острови), яка несе всі ризики по вказаних операціях.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.
Так, основним видом діяльності ТОВ "АП МАРІН" є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, іншими видами діяльності є, зокрема, надання в оренду водних транспортних засобів, пасажирський морський транспорт.
Учасником вказаного товариства з найбільшою часткою у розмірі 99,90% є ТОВ "АГРОБІЛД-ІНВЕСТ".
Водночас ТОВ "АП МАРІН" входить до складу транснаціональної інвестиційної групи NCH, яка включає, зокрема, компанію "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" (компанія "ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED"), компанію "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" (компанія "AMARISTA LIMITED"), компанію "АГРО ДЕВЕЛОПМЕНТ (ЮКРЕЙН) ЛІМІТЕД" (компанія "AGRО DEVELOPMENT (UKRAINE) LIMITED"), компанію "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" (компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED"), компанію "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" (ALLIS ENTERPRISES LIMITED).
20.07.2015 між позивачем та компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" було укладено договір позики № 1/АР-М, згідно з пп. 1.1-1.3 якого Позикодавець (компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") передає Позичальнику (ТОВ "АП МАРІН") грошові кошти, що надалі іменуються Позика, а Позичальник зобов'язується використовувати Позику для налагодження фінансово-господарської діяльності та поповнення обігових коштів, а також повернути Позикодавцю суму Позики, що надається Позичальнику за цим Договором, і сплачувати Позикодавцю відсотки за користування Позикою. Загальна сума Позики, що надається Позикодавцем Позичальнику, становить 10 000 000,00 (десять мільйонів) Доларів США. Розмір ставки Відсотків за користування Позикою становить 11% річних, виходячи з 365 календарних днів у році.
01.12.2016 між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД", компанією "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" та компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" укладено Договір про реструктуризацію. Як наслідок, компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" була замінена на нового позикодавця - компанію "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр.
Також встановлено, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" була позикодавцем за Договором позики № 1/АР-М протягом 2017-2018 року, а після укладення 27.11.2018 Договору про реструктуризацію між компанією "АГРО ДЕВЕЛОПМЕНТ (ЮКРЕЙН) ЛІМІТЕД", компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанією "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" була замінена на нового позикодавця - компанію "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр.
Окрім того, шляхом укладення Додаткових угод до Договору позики № 1/АР-М, процентну ставку було зменшено з 11% річних до 9,8% річних.
Також, 14.12.2016 між позивачем та компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" було укладено договір позики № 2-АР-М, згідно з пп. 1.1-1.3 якого Позикодавець (компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД") передає Позичальнику (ТОВ "АП МАРІН") грошові кошти, що надалі іменуються Позика, а Позичальник зобов'язується використовувати Позику для налагодження фінансово-господарської діяльності та поповнення обігових коштів, а також повернути Позикодавцю суму Позики, що надається Позичальнику за цим Договором, і сплачувати Позикодавцю відсотки за користування Позикою. Загальна сума Позики, що надається Позикодавцем Позичальнику, становить 5 000 000,00 (п'ять мільйонів) Доларів США. Розмір ставки Відсотків за користування Позикою становить 9,8% річних, виходячи з 365 календарних днів у році.
Компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" була позикодавцем за Договором позики №2-АР-М протягом 2017-2018 року, а після укладення 27.11.2018 Договору про реструктуризацію між компанією "АГРО ДЕВЕЛОПМЕНТ (ЮКРЕЙН) ЛІМІТЕД", компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанією "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" була замінена на нового позикодавця - компанію "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр.
Окрім того, шляхом укладення Додаткових угод до Договору позики №2-АР-М, суму Позики було змінено на 10 000 000,00 доларів США, потім на 20 000 000,00 доларів США, а потім на 30 000 000,00 доларів США.
Протягом 2017-2018 років ТОВ "АП МАРІН" здійснювало виплату доходу на користь нерезидента - компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" у вигляді процентів за договорами, а саме: за 2017 рік - 44 467 679 грн., за 2018 рік - 49 236 750 грн.
Крім того, протягом 2019 року ТОВ "АП МАРІН" здійснювало виплату доходу на користь нерезидента - компанії "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" у вигляді процентів за Договорами позики в сумі 66 654 600 грн.
При виплаті вказаного доходу позивач застосовував зменшену ставку оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% на підставі Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.
В цілому позивачем було нараховано та сплачено такі суми податку з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України: за 2017 рік - 889 354 грн., за 2018 рік - 984 735 грн., за 2019 рік - 1 333 092 грн.
01.05.2024 відповідачем видано наказ №215/Ж1 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "АП МАРІН" (код за ЄДРПОУ 39882242)".
За результатами перевірки з питання дотримання товариством чинного законодавства при виплаті доходів із джерелом походження в Україні на користь нерезидентів компанії "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" та компанії "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 складено акт від 29.05.2024 №1560/Ж5/31-00-23-03-15/39882242, в якому зафіксовано порушення позивачем: п. 103.2, п. 103.3 ст. 103, пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України, внаслідок чого занижено податок з доходів нерезидентів із джерелом їх походження в Україні за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 всього в сумі - 20 846 674,00 грн.
01.07.2024 за наслідками такої перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Д" від № 1527/Ж10/31-00-23-03-20, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, зокрема, за податковим зобов'язанням - 20 846 674,00 грн та за штрафними санкціями - 5 211 668,50 грн.
Разом із тим, не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням ТОВ "АП МАРІН" звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Пунктом 14.1.54 ст. 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно з пп. 141.4.1 ст. 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.
Відповідно до п. 141.4.2 ст. 141 ПК України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Таким чином, законодавством України передбачено, що оподаткуванню податком на прибуток за ставкою 15 % підлягають виплачені резидентом на користь нерезидента проценти як плата за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит.
Поряд із цим, як слідує з пункту 3.2 статті 3 ПК України якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено ст. 103 ПК України.
Згідно з п. 103.2 ст. 103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Положеннями п. 103.4 ст. 103 ПК України визначено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.
Відповідно до п. 103.5 ст. 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Отже, у момент виплати доходу достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.
Між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012, яку ратифіковано 04.07.2013. Набрала чинності для України 07.08.2013 року.
За змістом положень зазначеної Конвенції, проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись тільки в цій другій Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти і підлягає оподаткуванню в цій другій Договірній Державі у відношенні цих процентів.
Термін "проценти" при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій і боргових зобов'язань.
Термін "проценти" не буде включати ніякі доходи, які можуть розглядатись як розподіл згідно з положеннями статті 10 цієї Конвенції.
Положення пункту 1 цієї статті не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають проценти, через розташоване там постійне представництво, або здійснює в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і боргове зобов'язання, на підставі якого сплачуються проценти, дійсно відноситься до такого постійного представництва або постійної бази.
При цьому, право на застосування зменшеної ставки податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог: нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидент є бенефіціарним власником доходу.
За правилами п. 103.3 ст. 103 ПК України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.
При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу. Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов'язаний договірними або юридичними зобов'язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу (постанова КАС ВС від 14.08.2018 №К/9901/51316/18).
Разом з тим, чинним законодавством не встановлено форми документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного власника доходу, та який повинна мати особа на момент проведення виплати. Однак, у разі заперечення обставин щодо бенефіціарного статусу нерезидента-отримувача доходу, обов'язок доказування зворотного в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається на контролюючий орган як на суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах №817/1045/17 та №803/1005/17.
В даному ж випадку, на підтвердження того факту, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір станом на 2017 рік, позивач надав свідоцтво резидента, видане 20.02.2017 Податковим управлінням 1472 Нікосії Міністерства фінансів Республіки Кіпр, яким засвідчено, що компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" зареєстрована у республіці Кіпр з 27.10.2016. Апостиль виданий компанії "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" головою відділу прибуткових податків А. Хаджидеметріу, засвідчений постійним секретарем Міністерства юстиції та з питань громадського порядку Кіпру у м. Нікосії В. Іоанну 24.02.2017 № 43885/17.
Крім того, на підтвердження того факту, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір станом на 2018 рік, позивач надав податкове свідоцтво резидента, видане 19.04.2018 Податковим управлінням 1472 Нікосії Міністерства фінансів Республіки Кіпр, яким засвідчено, що компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" зареєстрована у республіці Кіпр з 27.10.2016. Апостиль виданий компанії "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" головою відділу прибуткових податків А. Хаджидеметріу, засвідчений постійним секретарем Міністерства юстиції та з питань громадського порядку Кіпру у м. Нікосії Хризі Блітса 26.04.2018 № 87721/18.
Крім того, на підтвердження того факту, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір станом на 2019 рік, позивач надав податкове свідоцтво резидента, видане 21.02.2019 окружним відділом прибуткових податків Лімасоль Податкового управління Міністерства фінансів Республіки Кіпр, яким засвідчено, що компанія "ALLIS ENTERPRISES LIMITED" є резидентом в Республіці Кіпр починаючи з 16.05.2008. Апостиль виданий компанії "ALLIS ENTERPRISES LIMITED" підписаний Є. Хараламбус, що діє на посаді Податкового комісара та засвідчений постійним секретарем Міністерства юстиції та з питань громадського порядку Кіпру у м. Нікосії Хризі Блітса 01.03.2019 №41064/19.
Надані позивачем документи відповідають вимогам як міжнародного, так і національного законодавства. Зазначені обставині визнаються сторонами, зокрема, відповідач не заперечує, що компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" були резидентами Республіки Кіпр у розумінні Конвенції у спірні періоди і надавала позивачу довідки на підтвердження цьому, видані компетентним (уповноваженим) органом Республіки Кіпр, які відповідають вимогам ст. 103 (пп. 103.4-103.5) ПК України.
В свою чергу, спір між сторонами виник у зв'язку з невизнанням контролюючим органом права позивача на застосування зменшеної ставки оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% у 2017-2019 роках на підставі Конвенції з посиланням на те, що компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" не були бенефіціарними власниками процентного доходу, отриманого від ТОВ "АП МАРІН", оскільки, на думку відповідача, здійснювали подальше перерахування процентів на користь компанії NAP (Кайманові Острови).
Аналізуючи зазначені вище доводи податкового органу та надані сторонами докази, суд зауважує, що сам по собі факт укладення договору про реструктуризацію не підтверджує того, що компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" не були бенефіціарними власниками процентного доходу, отриманого від ТОВ "АП МАРІН" у 2017-2019 роках.
Також суд акцентує увагу на наступних обставинах:
1) договір про реструктуризацію від 01.12.2016 було укладено з метою передачі функції фінансування в межах групи компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД", при чому за наслідками укладення такого Договору компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" набула права вимоги до українських компаній групи, включаючи позивача, за кредитними договорами, стороною яких вона стала;
2) договір про реструктуризацію від 27.11.2018 було укладено з метою передачі функції фінансування в межах групи компанії "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД", при чому за наслідками укладення такого Договору компанія "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" набула права вимоги до українських компаній групи, включаючи позивача, за кредитними договорами, стороною яких вона стала;
3) відповідач не наводить жодного доказу того, що в результаті укладення Договорів про реструктуризацію компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" набули статусу агента або особи, що виконує лише посередницькі функції щодо доходу, отримуваного за кредитними договорами, стороною яких вони стали.
Більше того, і позивач, і компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" підтвердили, що (а) останні не є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) чи посередником щодо доходу, отримуваного за такими Кредитними договорами, і є власником прав вимоги за Кредитними договорами; (б) у компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" не існує зобов'язань з передання отриманих за Кредитними договорами процентів третім особам.
Відповідач же не вказує яким чином факт зміни структури внутрішньогрупового фінансування може довести відсутність у компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" статусу бенефіціарного власника процентного доходу, отриманого від позивача у 2017-2019 роках.
У постанові від 21.03.2018 у справі № 803/1005/17 Верховний Суд відзначив, що чинним законодавством не передбачено ні уповноваженого органу, ні форми звітності, на підставі яких резидент міг би документально підтвердити фактичне право на одержання доходу (статус бенефіціарного власника). Водночас у разі заперечення обставин щодо бенефіціарного власника, обов'язок доказування зворотного покладається на контролюючий орган як на суб'єкта владних повноважень.
В іншій постанові від 14.08.2018 у справі № 817/1045/17 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, аналізуючи подібні правовідносини, стороною яких виступала компанія тієї ж інвестиційної групи, що і "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД", зазначив, що "[…] проценти за користування позикою були перераховані на рахунок нерезидента - ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, Кіпр, а відповідачем, всупереч вимог процесуального Закону, не було надано доказів того, що вказаний нерезидент не має повноважень визначати подальшу економічну долю такого доходу у вигляді відсотків тобто не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу, а з наданих позивачем доказів, що наявні в матеріалах справи, не вбачається, що вказана компанія має будь - які зобов'язання щодо подальшого перерахування отриманого доходу (його більшої частини) іншому нерезиденту, як відсутні і будь-які обмеження щодо самостійного визначення подальшої економічної долі вказаного доходу, суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про необґрунтованість доводів контролюючого органу, що нерезидент - ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, Кіпр, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у вигляді процентів за користування позикою, а відтак і безпідставність доводів контролюючого органу, щодо необхідності оподаткування виплаченого вказаній компанії доходу у вигляді відсотків за загальним правилом в розмірі 15%.".
Положеннями частин першої, другої статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд також зазначає, що повноваження щодо витребування, дослідження й аналізу первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, обов'язкових платежів, порушення інших вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з метою визначення сум грошових зобов'язань та штрафних санкцій, є дискреційними повноваженнями і виключною компетенцією останніх. Своєю чергою, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в справедливому, неупередженому та своєчасному вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, інакше було б порушено принцип поділу влади.
Отже, саме відповідач в межах реалізації покладених на нього функцій (ст.ст. 19-1, 75, 85 ПК України) уповноважений отримувати від платників податків у порядку, визначеному законодавством, документи про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, за результатами аналізу яких реалізує компетенцію в частині визначення сум грошових зобов'язань у порядку, визначеному пунктом 54.3 статті 54 ПК України.
Натомість адміністративний суд аналізує рішення контролюючого органу, ухвалене за результатами означених заходів на предмет його відповідності критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, під час розгляду цієї справи не довів, що "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" не мають повноважень визначати подальшу економічну долю такого доходу у вигляді відсотків, тобто не є бенефіціарними (фактичними) отримувачами доходу, а з наданих позивачем доказів, що наявні в матеріалах справи, не вбачається, що вказані компанії мають будь-які зобов'язання щодо подальшого перерахування отриманого доходу (його більшої частини) іншому нерезиденту, як відсутні і будь-які обмеження щодо самостійного визначення подальшої економічної долі вказаного доходу.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необґрунтованість та недоведеність тверджень контролюючого органу про те, що нерезиденти "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" (Кіпр) та "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" (Кіпр) не є бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) доходу у вигляді процентів за користування позикою, а відтак і безпідставність доводів контролюючого органу щодо необхідності оподаткування виплаченого вказаній компанії доходу у вигляді відсотків за загальним правилом в розмірі 15%.
При цьому суд застосовує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19.03.2025 у справі № 560/8133/24, яка сформована за аналогічних правовідносин (обставин) та в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковою для врахування.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи повинні бути розглянуті на підставі наданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів мусять саме податківці.
Перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 1527/Ж10/31-00-23-03-20 від 01.07.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у зв'язку з повним задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 30 280,00 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №1527/Ж10/31-00-23-03-20 від 01.07.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АП МАРІН" сплачений судовий збір в сумі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АП МАРІН" (вул. Келецька, 105, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39882242)
Відповідач: Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Кошиця, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 44082145)
Повний текст рішення складено 25.04.2025.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна