про закриття провадження в справі
м. Вінниця
25 квітня 2025 р. Справа № 120/1003/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Федоренко Поліни Петрівни до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Федоренко Поліни Петрівни до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо неналежного розгляду рапорту про звільнення з військової служби на підставі пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив, у якому остання вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.
Надалі представником відповідача надано заперечення на відповідь на відзив у яких вказано, що доводи викладені відповідачем у відзиві повністю спростовують викладене представником позивача у відповіді на відзив.
У додаткових поясненнях представник позивача просила задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
Представник військової частини НОМЕР_1 у додаткових поясненнях вказав на відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача щодо повторного розгляду рапорту на звільнення з військової служби, оскільки листом від 03.04.2025 року за вих.№633/1861 надано відповідь позивачу про прийняте рішення стосовно його звільнення.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на наступне.
Спір між сторонами виник у зв'язку з протиправними, на думку позивача, діями відповідача щодо неналежного розгляду рапорту про звільнення з військової служби на підставі пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу".
Водночас позивач, обираючи спосіб захисту порушених своїх прав та інтересів, просить суд зобов'язати відповідача повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 30.10.2024 року про звільнення з військової служби на підставі пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами, а саме: у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Із матеріалів справи вбачається, що листом №633/1861 від 03.04.2025 року відповідач повідомив позивача, що до військової частини НОМЕР_1 надійшов акт обстеження сімейного стану (призовника) військовослужбовця від 19 березня 2025 року №2002.
Командуванням військової частини НОМЕР_1 було перевірено наявність підстав для звільнення з військової служби через сімейні обставини згідно з пп. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", вивчено надані документи, досліджено їх належність та достатність, з урахуванням акту від 19.03.2025 року №2002, прийнято рішення про відсутність підстав для звільнення солдата ОСОБА_1 з військової служби та про відмову у такому звільненні.
З огляду на викладене суд вважає, що відповідач усунув порушення, які стали підставою для звернення позивача з цим позовом, а правовідносини між сторонами перейшли у площину нового спору.
При цьому суд враховує, що позовна вимога зобов'язального характеру була спрямована виключно на спонукання відповідача розглянути рапорт і такий розгляд ініційованого позивачем питання щодо звільнення його з військової служби на цей час відбувся.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Отже, для закриття провадження у справі з вищенаведених підстав необхідні дві обов'язкові умови: 1) виправлення суб'єктом владних повноважень тих порушень, що є предметом оскарження в суді; 2) відсутність підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
За результатами розгляду цієї справи по суті, суд дійшов висновку, що вказані умови повністю дотримано.
Відтак, прийнявши рішення відповідач усунув порушення з приводу якого позивач звернувся до суду, а відмова в звільненні з військової служби може бути предметом окремого судового оскарження.
Отже, за встановлених обставин існують достатні фактичні та правові підстави для закриття провадження у справі відповідно до пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Вирішуючи питання про розподіл судових, суд виходить із наступного.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, для повернення сплаченої суми судового збору, позивачем до суду повинно бути подано відповідне клопотання, а тому судом при вирішенні питання про закриття провадження у справі, рішення про повернення сплаченої суми судового збору не приймається.
Керуючись ст.ст. 132, 238, 248, 256, 294 КАС України, -
Провадження у справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Федоренко Поліни Петрівни до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - закрити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Свентух Віталій Михайлович