25 квітня 2025 р. Справа № 120/250/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи "Крижопільський виправний центр (№ 113)", державної установи "Піщанська виправна колонія (№ 59)" та військової частини 2193 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У січні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника Єрьоміну В.А. звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо ненарахування та невиплати позивачу в період з 29.01.2020 по 18.05.2020 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
- зобов'язати відповідача 1 здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.05.2020 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача 2 щодо ненарахування та невиплати позивачу в період з 02.12.2020 по 20.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023;
- зобов'язати відповідача 2 здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення за період з 02.12.2020 по 20.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Відповідно до ухвали суду від 17.01.2025 про відкриття провадження у справі розгляд справи за позовом ОСОБА_1 вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
29.01.2025 від представника Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заявив клопотання про заміну неналежного відповідача у справі. Відповідач зазначив, що Центрально-Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції не є належним відповідачем у цій справі, оскільки правонаступником державної установи "Піщанська виправна колонія (№ 59)", де позивач проходив службу, є державна установа "Крижопільський виправний центр (№ 113)". Відповідач зауважив, що саме ця установа має нести відповідальність за виконання спірних зобов'язань та, відповідно, бути залученою до розгляду справи як належний відповідач.
28.02.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник військової частини НОМЕР_1 позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначає, що застосування при обчисленні грошового забезпечення позивача такої розрахункової величини, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, є правомірним та відповідає чинному законодавству.
Ухвалою суду від 10.03.2025 позивачу (його представнику) надано 5-денний строк з дня отримання копії ухвали для висловлення (письмово) своїх доводів, міркувань або заперечень щодо клопотання про заміну неналежного відповідача у справі.
12.03.2025 до суду надійшла заява, якою представник позивача не заперечив щодо задоволення клопотання представника Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про заміну первинного відповідача на належного - державну установу "Крижопільський виправний центр (№ 113)".
Ухвалою від 13.03.2025 вищевказане клопотання відповідача 1 задоволено та замінено Центрально-Західного міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на належного відповідача - державну установу "Крижопільський виправний центр (№ 113)". Цією ж ухвалою у заміненого відповідача витребувано додаткові письмові докази.
25.03.2025 та повторно 26.03.2025 до суду надійшов лист державної установи "Крижопільський виправний центр (№ 113)" за № 16/810 від 24.03.2025, відповідно до якого установа повідомляє про неможливість виконання вимог ухвали суду щодо надання витребуваних документів, посилаючись на те, що вона не є правонаступником державної установи "Піщанська виправна колонія (№ 59)".
Також у листі зазначено, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 14.05.2020 № 1663/5 Піщанська виправна колонія (№ 59) перебуває в процесі реорганізації шляхом приєднання до державної установи "Крижопільський виправний центр (№ 113)", однак юридична процедура припинення не завершена в установленому порядку згідно з ч. 5 ст. 104 Цивільного кодексу України. Відтак правонаступництво не настало, що виключає можливість надання документів, витребуваних судом. Окрім того, особові справи працівників, у тому числі бухгалтерська документація, були передані до Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України.
Ухвалою суду від 26.03.2025 залучено до участі у цій справі як співвідповідача державну установу "Піщанська виправна колонія (№ 59)". Цією ж ухвалою у залученого відповідача витребувано додаткові письмові докази.
15.04.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначений відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Відповідач вказує на те, що застосування при обчисленні грошового забезпечення позивача такої розрахункової величини, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, є правомірним та відповідає чинному законодавству.
Також у відзиві відповідач заявив клопотання про залучення до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору Центрально-Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України.
Ухвалою суду від 25.04.2025 у задоволенні цього клопотання відмовлено.
Інших заяв (клопотань) від сторін до суду не надходило.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що позивач проходив службу у державній установі "Піщанська виправна колонія (№ 59)" в період з 29.01.2020 по 18.05.2020 та у військовій частині НОМЕР_1 в період з 02.12.2020 по 20.05.2023.
Представник позивача звернувся до відповідачів з заявою, в якій просив перерахувати та доплатити позивачу грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.05.2020 та з 02.12.2020 по 20.05.2023, обчисливши його з розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Листами від 21.11.2024 та 09.10.2024 відповідачі повідомили, що при розрахунку грошового забезпечення позивача було використано прожитковий мінімум для працездатних встановленого осіб, встановлений законом на 01.01.2018, у розмірі 1762,00 грн.
Відтак за захистом своїх прав та інтересів позивач вирішив звернутися до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.
Відповідно до статті 1 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі ? Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців ? діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Так, статтею 9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
За змістом частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
В силу пункту 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01.03.2018.
За первинною редакцією пункту 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно до примітки 1 Додатку 1 до Постанови № 704 посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Відповідно до примітки до Додатку 14 також передбачено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище ? заокруглюються до десяти гривень.
Суд враховує, що, за загальним правилом, примітка застосовується для супроводу та зв'язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто примітка повинна бути у безпосередньому зв'язку з нормою, у даному випадку ? пункту 4 Постанови № 704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.
Відтак застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме положення основної норми Постанови № 704, пункт 4 якої має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі ? Постанова № 103).
Пунктом 6 Постанови № 103 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови № 704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Водночас зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Тобто на момент виникнення спірних правовідносин (станом на 01.01.2019) пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018".
Разом з тим постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704.
Вказаною постановою були скасовані зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови № 704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З наведеного висновується, що саме з 29.01.2020 ? дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 ? діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.
Отже, з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.
Водночас суд враховує, що 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704" (далі ? Постанова № 481), яка набрала чинності 20.05.2023 та якою по-іншому врегульовані спірні правовідносини.
Так, пунктом 1 Постанови № 481 приписано скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Також пунктом 2 указаної постанови внесено зміну до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виклавши абзац перший в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Отже, з 20.05.2023 відсутні правові підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023.
З матеріалів справи видно, що грошове забезпечення позивача з 29.01.2020 по 18.05.2020 та з 02.12.2020 по 20.05.2023 було обчислене та виплачене відповідачами із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.
Таким чином, у спірний період відповідачі здійснювали позивачу нарахування та виплату грошового забезпечення, у тому числі його додаткових видів, із застосуванням неправильної розрахункової величини (1762,00 грн), що, у свою чергу, вплинуло також на розмір грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, які також виплачувались без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року Законом про Державний бюджет України.
Щодо перерахунку грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, то суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як видно із долученої державною установою "Піщанська виправна колонія (№ 59)" довідки № 39 від 07.04.2025, грошова допомога на оздоровлення, компенсація невикористаної щорічної основної відпустки та одноразова грошова допомога при звільненні за 2020 рік виплачені у травні 2020 року. Водночас за 2020 рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не виплачувалась.
Відтак підстав для перерахунку позивачу розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, немає.
Крім того, з витребуваних у військової частини НОМЕР_1 довідок про грошове забезпечення позивача судом встановлено, що грошова допомога на оздоровлення за 2021 рік виплачена йому у грудні 2021 року, за 2022 рік ? у вересні 2022 року, за 2023 рік ? у лютому 2023 року. Водночас за 2020 рік матеріальна допомога на оздоровлення не виплачувалась.
Відтак, на думку суду, відсутні підстави для перерахунку розміру грошової допомоги позивача на оздоровлення за 2020 рік із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020.
Також з тих же довідок військової частини НОМЕР_1 судом встановлено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік була виплачена позивачу у квітні 2023 року. Проте за 2020-2022 роки матеріальна допомога для оздоровлення позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
Отже, підстав для перерахунку позивачу розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020-2022 роки із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2020, на 01.01.2021 та на 01.01.2022, немає.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про протиправність дій державної установи "Піщанська виправна колонія (№ 59)" щодо обчислення та виплати позивачу з 29.01.2020 по 18.05.2020 грошової допомоги на оздоровлення, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки та одноразової грошової допомоги при звільнені без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020.
Також суд доходить висновку про протиправність дій військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 02.12.2020 по 20.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023.
Відтак в цій частині позовні вимоги належить задовольнити.
Щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, то суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 3 вказаного Порядку (у редакції на момент спірних правовідносин) виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.
Пункти 4 та 5 Порядку № 44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Відтак вимоги позивача щодо проведення нарахування та виплати йому грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44 є підставними та підлягають задоволенню.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що адміністративний позов ОСОБА_1 належить задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).
Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн стягуються на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів (порівну).
Водночас позивачу присуджуєтся уся сума судового збору, адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок неправомірних дій суб'єкта владних повноважень.
Також суд враховує, що позов містив декілька вимог немайнового характеру, які хоча і частково, але задовольняються судом. Тому розмір компенсації судових витрат позивача на сплату судового збору у цьому разі визначається виходячи із кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 620/1116/20.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії державної установи "Піщанська виправна колонія (№ 59)" щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у період з 29.01.2020 до 18.05.2020 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020.
Зобов'язати державну установу "Піщанська виправна колонія (№ 59)" здійснити ОСОБА_1 перерахунок та доплату грошового забезпечення (основних та додаткових видів) за період з 29.01.2020 до 18.05.2020 грошової допомоги на оздоровлення, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні, виходячи з розміру розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 02.12.2020 до 20.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та доплату грошового забезпечення (основних та додаткових видів) за період з 02.12.2020 до 20.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2021-2023 роки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2023 рік, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01.01.2023, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань державної установи "Піщанська виправна колонія (№ 59)".
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
2) представник позивача: адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса для листування: Гагарінське плато, 5/3, оф. 26, м. Одеса, 65009);
3) відповідач-1: військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 );
4) відповідач-2: державна установа "Піщанська виправна колонія (№ 59)" (код ЄДРПОУ 08562571, місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 1, селище Трудове, Піщанський район, Вінницька область, 24703);
5) відповідач-3: державна установа "Крижопільський виправний центр (№ 113)" (код ЄДРПОУ 14316862, місцезнаходження: вул. Героя України Олексія Порошенка, 106, с. Городківка, Тульчинський район, Вінницька область, 24615).
Повне рішення суду складено 25.04.2025.
Суддя Сало Павло Ігорович