м. Вінниця
25 квітня 2025 р. Справа № 120/13383/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Військової частини НОМЕР_1 комплектування та соціальної підтримки,
Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 комплектування та соціальної підтримки, Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
-визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 про ступінь придатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до військової служби від 03.07.2024 року .
-зобов'язати військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та прийняти постанову про ступінь придатності його до військової служби із урахуванням висновків суду у цій справі.
-визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 149 від 23.08.2024 року та Наказ №150 від 24.08.2024 року в частині включення солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до списків частини
-зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 виключити із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 03.07.2024 прибув ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних для оформлення бронювання за місцем роботи на підприємстві агропромислового комплексу і в цей же день під час уточнення облікових даних позивач був направлений на проходження ВЛК.
За результатами проходження військово-лікарської комісії позивача, на підставі ст. 45б, 39в визнано придатним до військової служби.
Позивач не погоджується з таким рішенням військово-лікарської комісії, оскільки вказував працівникам ТЦК що має хворобу серця, проте працівники вже не дозволили позивачу залишити територію ТЦК та СП з метою пред'явлення медичних документів та проходження додаткового медичного огляду. Також на вимоги позивача направити його на додатковий медичний огляд до закладу охорони здоров'я працівники ТЦК не реагували.
Позивач наголошує на тому, що дії Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з визначення придатності позивача до військової служби за гр. ІІ ст. 45б, 39в є протиправними з огляду на те, що постанова ВЛК на ознайомлення та підпис позивачу не надавалася, його скарги та повідомлення про те, що має діагноз гіпертонічну хворобу ІІ ст., ризик серцево-судинних ускладнень ІІ ст., артеріальна гіпертензія 3 ст. ігнорувались.
Також позивач вказує, що з урахуванням порушення порядку проведення ВЛК йому було протиправно неправильно визначено ступінь його придатності до військової служби, у зв'язку із чим протиправно направлено та прийнято на військову службу до військової частини НОМЕР_1 стрільцем-санітаром, що не відповідає реальному ступеню придатності позивача до військової служби.
Ухвалою від 14.10.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
Ухвалою від 22.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Також даною ухвалою встановлено відповідачам строк на подання відзивів на позов та витребувано додаткові докази.
05.11.2024 від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що у відповідності до абз. 3 п. 3.3 глави розділу І Положення №402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 обласних ТЦК та СЦ ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. Оскарженню в судовому порядку за приписами п. 2.4.10. розділу І Положення № 402 підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.
У відповідності до наведених вище норм Положення № 402, у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він мав право звернутися до ВЛК вищого рівня.
Щодо мотивації позивача в частині неповного та без всебічної індивідуальної оцінки медичного огляду, то зазначає, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
06.11.2024 від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позов, в якому останній також заперечив щодо задоволення позовних вимог. Зазначив, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.08.2024 № 149 (по стройовій частині), солдата ОСОБА_1 , який прибув 23.08.2024 з військової частини НОМЕР_2 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 21.08.2024 № 108-РС на посаду солдата резерву 304 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення (витяг з наказу додається).
Надалі, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.08.2024 № 150 визначено, що солдат ОСОБА_1 справи та посаду стрільця-санітара 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою (витяг з наказу додається).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.09.2024 № 180 (по стройовій частині) солдат ОСОБА_1 , стрілець-санітар 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону, вважається таким, що з 23.09.2024 відсутній на службі з невідомих причин.
В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.10.2024 № 193 (по стройовій частині) солдат ОСОБА_1 , стрілець-санітар 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону (самовільне залишення частини 23.09.2024), вважається таким, що звільнений від займаної посади та зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 06.10.2024 (витяг з наказу додається).
Крім того, командиром військової частини НОМЕР_1 винесено наказ про результати службового розслідування від 19.10.2024 № 3429, згідно якого встановлено, що солдат ОСОБА_1 в умовах воєнного стану 23.09.2024 самовільно залишив місце зосередження підрозділу без дозволу та без поважних причин і на момент завершення службового розслідування в розташування військової частини не повернувся, у зв'язку з чим встановлено підстави для притягнення його до кримінальної та дисциплінарної відповідальності.
Також представник відповідача вказав, що військовою частиною НОМЕР_1 отримано усі передбаченні чинним законодавством документи на Позивача, що були належно оформлені військовою частиною НОМЕР_3 , та встановлено беззаперечні правові підстави для видання наказу про зарахування Позивача до списків особового складу.
Також, видаючи оспорювані накази про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , та про призначення його на посаду, здійснено усі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення наявності/відсутності законних підстав для звільнення Позивача від призову на військову службу.
При розгляді даної справи військова частина звертає увагу суду, що позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили, що на момент прийняття оскаржуваного наказу, військовослужбовець ОСОБА_1 не підлягав призначенню на посаду у військову частину НОМЕР_1 .
Також вказав що, позивач з рапортом, з дотриманням визначеної процедури, про необхідність повторного проходження військово-лікарської комісії, виключення зі списків особового складу тощо, не звертався, а відповідач жодних рішень, відповідно, не приймав.
Ухвалою від 15.01.2025 витребувано у відповідача додаткові докази.
04.02.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
06.02.2025 надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Суд, дослідивши матеріали справи та докази, встановив наступне.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 .
Відповідно до направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності, виданого 19.06.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 направлено до КП «Калинівська Центральна Лікарня» КМР.
В матеріалах справи наявна картка обстеження та медичного огляду № 134/1555 від 03.07.2024 ОСОБА_1 , відповідно до якої, позивач з 20.06.2024 по 02.07.2024 проходив медичний огляд.
Діагнозом та постановою ВЛК встановлено: хронічний тонзиліт, гіпертонічна хвороба перша стадія друга ступінь, ризик серцево-судинних ускладнень - два, концентричне ремоделювання лівого шлуночка, ангіопатія сітківки, аортосклероз, синусова тахікардія, серцева недостатність 69%. На підставі ст. 45 Б, 39 В графи ІІ розкладу хвороб, таблиці додаткових вимог придатний до військової служби.
Відповідно до довідки ВЛК від 03.07.2024 №134/1555 ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.
Також у вищевказаній постанові ВКЛ міститься відмітка про ознайомлення ОСОБА_1 із вказаною постановою 03.07.2024, про що свідчить його підпис.
Як зазначає позивач, 03.07.2024 року ОСОБА_1 прибув ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення облікових даних. В цей же день під час уточнення облікових даних позивач був направлений на проходження ВЛК, під час якої позивач зазначав, що має хворобу серця, проте працівники відповідача вже не дозволили позивачу залишити територію ТЦК та СП з метою пред'явлення медичних документів та проходження додаткового медичного огляду. Також на вимоги позивача направити його на додатковий медичний огляд до закладу охорони здоров'я працівники відповідача не реагували та одразу склали постанову про придатність позивача до військової служби, після чого вже 04.07.2024 року позивачу було оформлено новий військовий квиток.
Позивач наголошує на тому, що дії комісії з визначення придатності позивача до військової служби за гр.. ІІ ст.. 45б, 39в є протиправними з огляду на наступне.
Вказує, що постанова ВЛК на ознайомлення та підпис позивачу не надавалася, при проходженні ВЛК позивач просив надати йому можливість привезти та надати комісії документи, що підтверджують його стан здоров'я, виконані вузькими спеціалістами та повідомив комісії, що має діагноз гіпертонічну хворобу ІІ ст., ризик серцево-судинних ускладнень ІІ ст., артеріальна гіпертензія 3 ст.
Проте, як зазначає позивач, зазначені вимоги позивача були проігноровані. Під час ВЛК позивачу було заміряно тиск та зафіксовано тиск на рівні 180 на 110, що відповідає тиску людини із артеріальною гіпертензією 3 ст., що є очевидною ознакою гіпертонічної хвороби ІІ та ІІІ ст., що також було повністю проігноровано ВЛК. В результаті ігнорування ознак хвороби позивачем, у відношенні позивача було зроблено висновок про те, що він є придатним до служби за ст.. 45б, 39в, що є протиправним на його думку.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.08.2024 №149 (по стройовій частині), солдата ОСОБА_1 , який прибув 23.08.2024 з військової частини НОМЕР_2 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 21.08.2024 №108-РС на посаду солдата резерву 304 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.08.2024 №150 визначено, що солдат ОСОБА_1 справи та посаду стрільця-санітара 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.09.2024 № 180 (по стройовій частині) солдат ОСОБА_1 , стрілець-санітар 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону, вважається таким, що з 23.09.2024 відсутній на службі з невідомих причин.
Як зазначає представник позивача, 24.09.2024 року за результатом амбулаторного огляду позивачу було поставлено діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ ст., ризик серцево-судинних ускладнень ІІ ст., артеріальна гіпертензія 3 ст., артеріальний тиск 180/110. Відповідно до запису ЕКГ з розшифровкою зафіксовано помірні дифузні зміни міокарду шлуночків. Відповідно до УЗД серця виявлено порушення діастолічної функції лівого шлуночка.
Тим самим, на думку представника, підтверджено ті ж порушення роботи серця та ознаки гіпертонічної хвороби, які були виявлені ще в червні 2024 року та були наявні, але не були врахуванні під час проходження позивачем ВЛК.
Зазначила, що через те, що позивач перебуває в статусі військовослужбовця він наразі позбавлений можливості лікуватися в стаціонарі, адже має отримати направлення на лікування від військової частини.
Позивач, вважає, що з урахуванням порушення порядку проведення ВЛК йому було протиправно неправильно визначено ступінь його придатності до військової служби, у зв'язку із чим протиправно направлено та прийнято на військову службу до військової частини НОМЕР_1 стрільцем-санітаром, що не відповідає реальному ступеню придатності позивача до військової служби, у зв'язку з чим звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби. передбачені Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За змістом ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Згідно з абз. 1 ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.
Частиною 2 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Відповідно до ч. 12 ст. 12 Закону № 2232-ХІІ військовозобов'язані, які, зокрема, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно п.1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до п. 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону. Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров'я (установах).
ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України (абз. 15 п.п. 2.3.4 п. 2.3 розділу I Положення № 402).
Відповідно до п. 2.4.4 п. 2.4 розділу І Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються обов'язки, зокрема, з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.
Згідно з п. 2.4.5 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників.
Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (п. 2.4.6. розділу І Положення № 402).
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10. розділу І Положення № 402).
У свою чергу, згідно із п. 2.5.1. розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать:
- госпітальні ВЛК;
- гарнізонні ВЛК;
- ЛЛК;
- ВЛК Десантно-штурмових військ;
- ВЛК ТЦК та СП;
- ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України;
- ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;
- ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
На підставі затвердженого переліку начальник ВМКЦ регіону своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи (п. 2.5.7 Положення № 402).
Документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою закладу охорони здоров'я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені. (2.5.11. Положення №402).
Відповідно до п.2.6.1. Положення №402 Госпітальні ВЛК створюються у ВМКЦ, медичних (лікувально-діагностичних) центрах, у тому числі розвідувального органу Міністерства оборони України, закладах охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України.
Таким чином, із наведених вище норм Положення № 402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.1 розділу І Положення № 402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служб, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.
Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Відповідно до п. 1.2 розділу ІІ Положення № 402 розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Згідно з п. 1.4 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд контингентів, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення, проводиться в порядку, визначеному таблицею.
Відповідно до п. 6.6. розділу ІІ Положення № 402 військовослужбовці оглядаються ВЛК у закладах охорони здоров'я (установах) за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки.
За змістом п. 6.28. розділу ІІ Положення № 402 у разі коли ВЛК після амбулаторного обстеження не може прийняти остаточної постанови, вона направляє військовослужбовця на стаціонарне обстеження у заклад охорони здоров'я (установу) з подальшим оглядом його госпітальною ВЛК.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що військовослужбовці підлягають медичному огляду госпітальною ВЛК, якій, за результатами військово-лікарської експертизи надане право приймати постанови щодо придатності особи до військової служби.
Як встановлено судом вище, позивач 03.07.2024 пройшов медичний огляд позаштатною постійно-діючою ВЛК, результати якого оформлені постановою у формі довідки №134/1555 від 03.07.2024 із висновками про придатність позивача до військової служби.
Позивач вважає протиправним рішення ВЛК про придатність його до військової служби.
Оцінюючи зазначені доводи позивача про незаконність постанови, оформленої довідкою №134/1555 від 03.07.2024, суд враховує наступне.
Так, суд встановив, що ВЛК, яка проводила медичний огляд позивача та склала довідку №134/1555 від 03.07.2024 є позаштатною постійно-діючою ВЛК.
Суд зауважує, що Положення № 402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови штатних (позаштатних) ВЛК у судовому порядку.
Згідно із нормами Положення № 402, у разі непогодження із постановами штатних (позаштатних) ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК.
У свою чергу, ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Оскарженню у судовому порядку, за приписами п. 2.4.10. розділу І Положення № 402 підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.
Судом встановлено, що позивач, не звертався до відповідної комісії щодо перегляду постанови Військово-лікарської комісії від 03.07.2024 про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби, оформлену довідкою №134/1555 від 03.07.2024.
Позивач вважає протиправним рішення ВЛК, покликаючись на те, що висновок здійснений без повного та належного огляду його стану здоров'я, тобто з порушенням порядку проведення такої комісії, зокрема, під час медичного огляду не були взяті до уваги його скарги на стан здоров'я, зокрема хворобу серця, УЗД та ЕКГ.
Водночас, довідка військово-лікарської комісії №134/1555 від 03.07.2024 містить інформацію про діагноз останнього, а саме діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) - " хронічний тонзиліт, гіпертонічна хвороба перша стадія друга ступінь, ризик серцево-судинних ускладнень - два, концентричне ремоделювання лівого шлуночка, ангіопатія сітківки, аортосклероз, синусова тахікардія, серцева недостатність 69%".
Відтак, при проведенні медичного обстеження та медичного огляду позивача , ВЛК взято до уваги факт хвороби позивача.
Позивач вказує на те, що під час проведення огляду не було застосовано метод індивідуальної оцінки та протиправно не направлено позивача для точного діагностування хвороби до медичного закладу.
Як зазначалося вище, у відповідності до Положення № 402, на осіб, які проходять медичний огляд амбулаторно, заводиться Картка обстеження та медичного огляду, при стаціонарному огляді - медична карта стаціонарного хворого. Огляд військовослужбовців обов'язково проводиться хірургом, терапевтом, невропатологом, офтальмологом, оториноларингологом (військовослужбовців-жінок - гінекологом), а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Обов'язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, рентгенологічне обстеження органів грудної клітки. Потребу в додатковому обстеженні визначають лікарі за медичними показаннями.
Так, картка обстеження та медичного огляду містить відомості про обстеження позивача терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, ЛОР, психіатром, тобто лікарями огляд яких є обов'язковим.
Крім того, в матеріалах справи міститься Акт дослідження стану здоров'я №1376 від 02.07.2024, де кардіолог КП «Калинівська центральна лікарня» КМР поставила діагноз: «гіпертонічна хвороба перша стадія друга ступінь, ризик серцево-судинних ускладнень - два, концентричне ремоделювання лівого шлуночка, ангіопатія сітківки, аортосклероз, синусова тахікардія, серцева недостатність 69%".
Оцінюючи доводи позивача, суд зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Аналогічна Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18.
Суд зауважує, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 року у справі № 806/526/16.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.02.2021 року у справі № 820/5570/16.
Таким чином, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності для проходження військової служби, оскільки це не входить до повноважень суду, а означені питання є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії.
Як вже зазначалось судом, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби. Висновки ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби таблиць додаткових вимог до стану здоров'я. Тобто ВЛК приймає свої рішення після проведення належного медичного огляду з урахуванням оцінки стану здоров'я і фізичного розвитку громадянина, наявності фізичних вад.
Висновки ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, тобто ВЛК не застосовує бездумний, власний підхід до визначення діагнозів, разом з тим придатність або не придатність до військової служби визначається відповідно до суворих приписів Розкладу хвороб. Більше того, висновок ВЛК приймається після огляду особи хірургом, терапевтом, невропатологом, окулістом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей, обов'язково виконуються загальні аналізи крові та сечі, ЕКГ-дослідження, флюорографічне дослідження органів грудної клітини.
Слід вказати, що висновки Військово-лікарської комісії можуть бути оскаржені до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, підтверджені або спростовані.
Представник позивача також вказує, що 24.09.2024 року за результатом амбулаторного огляду позивачу було поставлено діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ ст., ризик серцево-судинних ускладнень ІІ ст.., артеріальна гіпертензія 3 ст., артеріальний тиск 180/110. Відповідно до запису ЕКГ з розшифровкою зафіксовано помірні дифузні зміни міокарду шлуночків. Відповідно до УЗД серця виявлено порушення діастолічної функції лівого шлуночка. Тим самим, підтверджено ті ж порушення роботи серця та ознаки гіпертонічної хвороби, які були виявлені ще в червні 2024 року та були наявні, але не були врахуванні під час проходження позивачем ВЛК.
Щодо наведеного, то суд зазначає, що описане відбулося після проходження позивачем ВЛК 03.07.2024, і в разі діагностування інших захворювань або значного прогресування існуючих позивач не позбавлений права на звернення у встановленому порядку до командування військової частини, у якій проходить військову службу, з метою направлення його на медичний огляд до ВЛК.
Суд звертає увагу, що фактично усі основні мотиви, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, зводяться до необхідності оцінки чи переоцінки наявних у нього медичних документів та отриманих ним висновків медичного обстеження. Проте, як вже наголошувалось судом вище, предметна оцінка таким доказам не входить до компетенції суду.
В розрізі встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про те, що позивачем та представленими ним доказами наразі не доведено протиправності висновку військово-лікарської комісії щодо придатності позивача до проходження військової служби, з урахуванням чого відсутні підстави для скасування рішення військово-лікарської комісії щодо придатності позивача до проходження військової служби згідно довідки військово-лікарської комісії №134/1555 від 03.07.2024, а тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та таким, що до задоволення не підлягають.
При цьому, оскільки в ході розгляду даної справи судом не було встановлено допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення військово-лікарської комісії (медичного огляду) та оформлення її результатів, до задоволення також не підлягає і позовна вимога про зобов'язання відповідача провести повторну ВЛК на визнання придатності позивача до проходження військової служби.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 149 від 23.08.2024 року та наказу №150 від 24.08.2024 року в частині включення солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до списків частини та зобов'язання командира військової частини НОМЕР_1 виключити із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд зазначає наступне.
Абзацом 2 частини 1 статті 39 Закону № 2232-ХІІ та частиною 4 пункту 2 частини 8 Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, визначено, що на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Громадяни України, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які раніше не проходили військову службу в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, проходять курс базової загальновійськової підготовки тривалістю не менше ніж один місяць.
Як встановлено в ході розгляду справи встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.08.2024 №149 (по стройовій частині), солдата ОСОБА_1 , який прибув 23.08.2024 з військової частини НОМЕР_2 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по особовому складу) від 21.08.2024 №108-РС на посаду солдата резерву 304 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення (витяг з наказу додається).
Надалі, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.08.2024 №150 визначено, що солдат ОСОБА_1 справи та посаду стрільця-санітара 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою (витяг з наказу додається).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.09.2024 №180 (по стройовій частині) солдат ОСОБА_1 , стрілець-санітар 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону, вважається таким, що з 23.09.2024 відсутній на службі з невідомих причин (витяг з наказу додається).
В подальшому, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.10.2024 №193 (по стройовій частині) солдат ОСОБА_1 , стрілець-санітар 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону (самовільне залишення частини 23.09.2024), вважається таким, що звільнений від займаної посади та зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 з 06.10.2024.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.12.2024 №278 солдата ОСОБА_1 , який перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , колишнього стрільця-санітара 1 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 25.12.2024 №1003-РС на посаду солдата резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_5 , який з 12.12.2024 рахується на тимчасовому обліку у військовій частині НОМЕР_5 , вважати таким, що перебуває на новому місці служби, військовій частині НОМЕР_5 ( АДРЕСА_1 ).
З 29.12.2024 солдат ОСОБА_1 виключений зі списку особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення, знятий з продовольчого забезпечення.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_5 від 31.01.2025 №32, солдат ОСОБА_1 вважається таким, що вибув для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_6 .
Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом № 2232-ХІІ.
Відповідно до п.4 ч.1 та абз.1 ч.3 ст.24 Закону № 2232-XII початком проходження військової служби вважається, зокрема, день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за № 1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Інструкція 280).
Відповідно до пунктів 1, 3 Розділу XII Інструкції № 280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців щодо прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.
Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції.
Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів відмобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення.
Пунктом 14 Розділу ІІ Інструкції № 280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.
Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
З вказаних норм у їх сукупності слідує, що організація обліку та призову громадян в особливий період, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 1.3. глави 1 розділу ІІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280, особовий склад, який прибув по мобілізації, зараховується в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 2.7, 2.8 глави 2 розділу ІІ. Призначення (переміщення) офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу проводиться наказом по стройовій частині після закінчення відмобілізування командирами цих частин відповідно до мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом незалежно від номенклатури посад для призначення на мирний час. Ці накази є підставою для визначення посадового становища офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, запису відомостей про них до облікових документів, виписки та видачі їм документів, що посвідчують особу.
Зазначені накази не дублюються наказами по особовому складу.
Тобто, військовою частиною НОМЕР_1 отримано усі передбаченні чинним законодавством документи, та встановлено правові підстави для видання наказу про зарахування позивача до списків особового складу.
Таким чином, з дня відправлення позивача до військової частини НОМЕР_1 позивач проходить військову службу та набув правового статусу "військовослужбовець".
Згідно з абзацом 2 пункту 225 Положення № 1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п'ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону № 2232-ХІІ у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Пункт 233 Положення № 1153/2008 передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:
підстави звільнення з військової служби;
думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII визначені підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, серед яких: під час дії воєнного стану: а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі; б) за станом здоров'я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); в) у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі; г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); д) у зв'язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); е) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу); з) у зв'язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.
Отже, Законом № 2232-ХІІ та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 не передбачено звільнення з військової служби шляхом скасування наказу про призов.
При цьому, доказів того, що позивач звертався до військової частини НОМЕР_1 із рапортом про звільнення, із зазначенням підстав звільнення передбачених пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-XII, матеріали справи не містять та про такі сторона позивача не зазначає.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає правових підстав для зобов'язання військової частини виключити позивача зі списків особового складу військової частини, а тому відповідна позовна вимога задоволенню не підлягає. Більше того, як слідує з матеріалів справи позивач вже не проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
При цьому суд звертає увагу, якщо позивач на теперішній час не може проходити військову службу з підстав, визначених статтею 26 Закону № 2232-ХІІ, то він має право у встановленому порядку ініціювати питання про звільнення з військової служби.
Згідно частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005 р.; п.89), "Проніна проти України" (18.07.2006 р.; п.23) та "Серявін та інші проти України" (10.02.2010 р.; п.58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"; 09.12.1994 р., п.29).
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 73- 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПУО НОМЕР_8 )
Відповідач: Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 )
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 )
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя:
Секретар: