465/8220/24
3/465/380/25
Іменем України
15.04.2025 року м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Величко О.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1
за ч.1ст.130 КУпАП,
встановив:
11.10.2024 року о 22 год. 10 хв. у м. Львові по вул. Кондукторська, 65 ОСОБА_1 керував автомобілем Opel Combo, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння шкірного покриву обличчя). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1ст.130 КУпАП.
В судові засідання ОСОБА_1 не з'являвся, неодноразово належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом направлення повісток про виклик в судове засідання на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Окрім цього, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до глави 21 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Однак, положенням ч. 2 ст. 268 КУпАП визначено вичерпний перелік категорій справ, коли присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, у зазначений виключний перелік не входить.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 був обізнаний про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення і виклик його до суду для розгляду справи про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, про поважність причин неявки суду не повідомив, його поведінку суд вважає зловживанням своїми процесуальними правами та свідомим затягуванням розгляду справи з метою завершення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, долучені до нього матеріали, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до диспозиції частини 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1ст. 130 КУпАП, доведена: протоколом серії ЕПР1 № 148608 від 12.10.2024 року, складеним щодо ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП, в якому останній своїм особистим підписом підтвердив роз'яснення йому поліцейськими прав та обов'язків, а також вказав про відмову від надання пояснень у справі; відеозаписом з нагрудних камер працівників Управління патрульної поліції у Львівській області, здійсненим на виконання вимог ч.2 ст.266 КУпАП, яким підтверджуються час та обставини вчинення правопорушення та на якому зафіксовано особисті пояснення ОСОБА_1 про те, що він керував транспортним засобом Opel Combo; рапортом поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону 1 УПП у Львівській області ДПП Бояновського М. від 12.10.2024 року, відповідно до якого екіпаж патрульної поліції отримав виклик на порушення ПДР по вул. Кондукторській у м. Львові, де по прибуттю було виявлено заявника ОСОБА_2 , котрий повідомив, що він, рухаючись своїм транспортним засобом, по вул. Кондукторській у м. Львові виявив автомобіль Opel Combo, який рухався підозріло: виїжджав на бордюр та здійснював незрозумілі маневри, після чого змусив водія вказаного автомобіля зупинитися, при спілкуванні з останнім працівники поліції виявили в нього ознаки алкогольного сп'яніння, однак, водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 11.10.2024 року, з яких слідує, що свідок виявив на вул. Кондукторський у м. Львові автомобіль Opel Combo, який підозріло рухався, тому він вжив заходів для зупинки цього транспортного засобу і запитав у водія, чи все з ним добре, однак, останній перебував у п'яному стані; постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 3245713 від 11.10.2024 року за ч.2 ст.126 КУпАП, якою ОСОБА_1 працівниками поліції притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП у зв'язку з тим, що він 11.10.2024 року о 22.10 год. у м. Львові по вул. Кондукторська керував автомобілем Opel Combo, д.н.з. НОМЕР_1 ,, не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортними засобами, - які в своїй сукупності вказують на те, що ОСОБА_1 11.10.2024 року о 22 год. 10 хв. у м. Львові по вул. Кондукторська, 65 дійсно відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Оцінюючи вищевказані документи і пояснення, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості, та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого часиною 1 ст. 130 КУпАП. В своїй сукупності дані докази є достатніми.
Таким чином, суд, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, вважає доведеним факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 130 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд враховує: характер вчиненого ним правопорушення, яке становить підвищену загрозу заподіяння шкоди і посягає на громадську безпеку, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 1ст. 130 КУпАП, яка доведена повністю,а тому стосовно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст.23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У разі несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова.
Суддя Величко О.В.