ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7759/24
провадження № 2/753/1518/25
25 квітня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.
за участю:
секретаря судового засідання - Петрової Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Павлов Є.О., звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих О.О., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позову зазначає, що 22.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. вчинено виконавчий напис №23261, щодо стягнення з нього заборгованості у розмірі 41 130,00 грн. за Кредитним договором від 28.05.2021 року № 0710-1805, що був укладений між ним та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
На примусове виконання оскаржуваного виконавчого напису №23261 від 22.12.2021 року, було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2.
Вважає виконавчий напис №23261 незаконним та відповідно таким, що не підлягає виконанню, оскільки він не отримував від відповідача позасудову вимогу щодо дострокового повернення кредиту чи повідомлення-застереження про те, що відповідач розпочинає процедуру стягнення боргу за кредитним договором на підставі виконавчого напису нотаріуса. При вчиненні оспорюваного виконавчого напису, приватний нотаріус керувався нечинними законодавчими актами, та не перевірив безспірність заборгованості.
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін (а.с. 17).
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача надійшло клопотання в якому він просить суд проводити судовий розгляд без його участі та участі позивача, просить задовольнити позовні вимоги, проти прийняття заочного рішення не заперечує (а.с. 60).
Відповідач, належним чином, у відповідності до вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзиву не подав, викликався до суду судовою повісткою за адресою реєстрації, однак конверт повернувся до суду без вручення адресату з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, відповідач був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету засобами ЄСІТС.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору в судове засіданні не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, правом на подання пояснень щодо позову не скористались.
Крім того, треті особи були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду шляхом направлення судової повістки до електронного кабінету засобами ЄСІТС.
У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223, ч. 1 ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи та з'ясувавши фактичні обставини, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 28.05.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» укладено кредитний договір №0710-1805, який не був посвідчений нотаріально (а.с. 35-37).
У відповідності до п. 1.1 цього договору, кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію. Мета отримання кредиту: для задоволення особистих потреб позичальника (п. 1.3. Договору). Розмір кредитного ліміту 13 500,00 грн., тип процентної ставки фіксована (п. 2.1 Договору).
22.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих О.О. вчинено виконавчий напис №23261 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 0710-1805 від 28.05.2021 року з ОСОБА_1 , на суму 41 130,00 грн. на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (а.с. 38).
Вказаний виконавчий напис зареєстрований за реєстрі за №23261, строк пред'явлення до виконання протягом трьох років з дня його вчинення.
Згідно з відомостями з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, 28.01.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Шарковим О.О. відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 (а.с. 10).
У вказаному виконавчому провадженні боржником є позивач ОСОБА_1 , стягувачем - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», заборгованість, яка підлягає стягненню становить 41 130,00 грн.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Досліджуючи спірний виконавчий напис, судом встановлено, що він вчинений на підставі ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999р. № 1172.
Згідно зі ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 87 Закону України "Про нотаріат", для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такий перелік затверджений постановою КМУ від 29.06.1999р. № 1172 (надалі - Перелік).
На момент вчинення спірного виконавчого напису Постанова КМУ № 662 від 26.11.2014 року, якою було включено до Постанови № 1172 від 29.06.1999 р. главу, що передбачала можливість стягнення заборгованості з боржника з підстав, що випливають з кредитних відносин у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, була визнана незаконною та нечинною Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. по справі № 826/20084/14.
Постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999р. в редакції, чинній на момент вчинення спірного виконавчого напису передбачено звернення стягнення у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів за зобов'язаннями, що випливають з нотаріально посвідчених договорів, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно.
Відповідно до Постанови Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 947/10174/21 у спорі щодо оскарження виконавчого напису нотаріуса суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити, чи справді на момент вчинення такого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
В порушення зазначених процесуальних норм права, відповідачем не спростовано доводи позивача, що заборгованість є спірною, а також не надано інших доказів щодо правомірності своїх дій.
Верховний Суд у постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Дослідивши копію кредитного договору №0710-1805 від 28.05.2021 року, суд вбачає, що він укладений у письмовій формі та не був посвічений нотаріально, відтак наявні передбачені законом підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Вчинення виконавчого напису за відсутності нотаріально засвідченого кредитного договору є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
З огляду на викладене, суд надходить до висновку про задоволення позову.
Позовні вимоги задоволені повністю, а відповідно до ст. 141 ЦПК України, тому судовий збір потрібно покласти на відповідача.
Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Позивачем у позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
При цьому, відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, у розумінні якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (до прикладу, рішення у справі ««East/West Alliance Limited» проти України» (Case of East/West Alliance Limited v. Ukraine від 23.01.2014, Заява N 19336/04, п. 268).
Такий підхід до вирішення питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу узгоджується і з позицією, до прикладу, Великої Палати Верховного Суду, сформульованою 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Обґрунтованість конкретних видів правової допомоги та відповідних їм витрат повинна бути доведена належним чином. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Разом з тим, позивачем та його представником до суду не надано доказів здійснення витрат на професійну правничу допомогу саме у заявленому ними розмірі.
Враховуючи вищевказані обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. не є належним чином обґрунтованим, а тому суд вважає за необхідне відмовити вимогах позивача про стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №23261, який вчинений 22.12.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Золотих Олександром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 0710-1805 від 28.05.2021 року, що був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 у загальному розмірі 41 130 (сорок одна тисяча сто тридцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Після набрання законної сили рішенням суду, скасувати заходи забезпечення позову у даній справі вжиті ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 10.10.2024 року у справі № 753/7759/24 (провадження № 2/753/5719/24).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, оф. 407.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Золотих Олександр Олександрович, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2
Суддя: Л.М. Осіпенко