справа № 626/2849/21
провадження № 1-кп/631/18/25
за результатами розгляду клопотання сторони захисту про призначення
судово-криміналістичної (дактилоскопічної) експертизи
10 квітня 2025 року селище Нова Водолага
Колегія суддів Нововодолазького районного суду Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
а також
з боку сторони обвинувачення:
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 ОСОБА_8 ,
з боку сторони захисту:
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу судових засідань № 1 Нововодолазького районного суду Харківської області клопотання сторони захисту про призначення судово-криміналістичної (дактилоскопічної) експертизи у справі з єдиним унікальним № 626/2849/21 за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 липня 2021 року під № 12021221090000308 за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України,
В провадженні Нововодолазького районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 липня 2021 року під № 12021221090000308 за обвинуваченням ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_9 обвинувачується в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Захисник обвинуваченого - ОСОБА_10 у порядку, передбаченому статтями 332 і 350 Кримінального процесуального кодексу України, звернувся на адресу суду з письмовим клопотанням, що було зареєстроване за вхідним № 2004/25-вх від 10 квітня 2025 року, відповідно до якого просив призначити у справі судово-криміналістичну (дактилоскопічну) експертизу ножів, вилучених під час огляду місця події 19 липня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , проведення якої доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені Заслуженого професора М. С. Бокаріуса», та на вирішення експерта поставити питання: чи є на ножах, вилучених під час огляду місця події 19 липня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , на яких виявлені сліди крові ОСОБА_11 , сліди рук; чи придатні дані сліди, які містяться на ножах, вилучених під час огляду місця події 19 липня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , на яких виявлені сліди крові ОСОБА_11 , для ідентифікації особи; чи залишені сліди рук на ножах, вилучених під час огляду місця події 19 липня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , на яких виявлені сліди крові ОСОБА_11 безпосередньо ОСОБА_9 , якою рукою і якими пальцями руки залишено сліди; у результаті якої дії залишено слід (захват, торкання тощо) на ножах, вилучених під час огляду місця події 19 липня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , на яких виявлені сліди крові ОСОБА_11 .
На обґрунтування клопотання захисник вказав, що під час огляду місця події по вулиці біля будинку, в якому сталась кримінальне правопорушення, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , було знайдено 2 ножа з рукояткою білого кольору, на яких під час судово-цитологічних експертиз було виявлено кров, яка належить ОСОБА_11 . Відповідно до висновків експертів № 15-12/677-Ц/Дм 2021р. від 01 вересня 2021 року, № 14/1583-Дм/21 від 06 серпня 2021 року, № 14/1579- Дм/21 від 05 серпня 2021 року, № 14/1581-Дм/21 від 06 серпня 2021 року, на руках та ногах підозрюваного ОСОБА_9 слідів крові, яка б належала ОСОБА_11 , не встановлено.
З метою ідентифікації особи та перевірки причетності ОСОБА_9 до нанесення ушкоджень ОСОБА_11 вищевказаними ножами, а також встановлення чи є на ножах невидимі або слабовидимі сліди пальців рук, захисник обвинуваченого вважає за необхідне призначення судово-криміналістичної (дактилоскопічної) експертизи у даній справі.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого - ОСОБА_10 подане клопотання про призначення судово-криміналістичної (дактилоскопічної) експертизи підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, що наведені у ньому. При цьому адвокат ОСОБА_10 зазначив, що вищевказане клопотання було заявлено ним на досудовому слідстві, але у його задоволенні стороні захисту було відмовлено. Крім того, захисник зауважив, що із досліджених в процесі судового розгляду справи доказів, не було встановлено, що ОСОБА_9 тримав дані ножі в руках. На руках і ногах обвинуваченого ОСОБА_9 не було встановлено кров, що належить ОСОБА_11 , тому необхідно встановити, чи тримав ОСОБА_9 дані ножі в руках чи наносив ними удари.
Обвинувачений ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримав клопотання, подане його захисником та просив його задовольнити.
Прокурор Берестинської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання сторони захисту, з огляду на відсутність для того передумов визначених статтею 332 Кримінального процесуального кодексу України. Так, прокурор вважала, що клопотання сторони захисту не спрямоване на досягнення завдань кримінального провадження та не забезпечить повного, всебічного та швидкого його розгляду, оскільки вилучені під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , ножі неодноразово досліджувались, у тому числі були об'єктами судово-молекулярної експертизи, та оброблялись різними препаратами. Прокурор наголосила, що сторона захисту розуміє, що після проведення науково-дослідних експертних досліджень сліди на ножах не можуть бути залишеними в повному об'ємі.
Крім того, прокурор звернула увагу, що на стадії вирішення клопотань захисником обвинуваченого було зазначено, що сторона захисту має лише одне клопотання, однак клопотання про призначення судово-криміналістичної (дактилоскопічної) експертизи надійшло щойно, тому твердження захисника щодо направлення ним цього клопотання заздалегідь, але яке не надійшло вчасно через наявні проблемами з відправкою через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, заводить суд в оману.
Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 кожен окремо, заперечували проти клопотання сторони захисту та підтримали думку прокурора.
Представник потерпілої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні також підтримала думку прокурора та вважала, що підстав для проведення судово-криміналістичної експертизи, про яку клопоче сторона захисту, не має. Адвокат зазначила, що на даний час, після проведення всіх експертних досліджень та огляду зазначених ножів у судовому засіданні, будь-яких слідів й відбитків на ножах не має. Крім того, представник потерпілої особи звернула увагу, що у судовому засіданні ОСОБА_9 не заперечував, що вищезазначені ножі були у його користуванні. Також є не зрозумілим, яке саме експертне дослідження може установити проміжок часу і тривалість тримання ножів обвинуваченим. На переконання адвоката, сторона захисту аби бажала провести дактилоскопічне дослідження, повинна була звернутись з відповідним клопотання раніше, щонайменше до початку стадії дослідження речових доказів.
Потерпілий ОСОБА_12 у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому нормами Кримінального процесуального кодексу України порядку. 10 квітня 2025 року ОСОБА_12 звернувся на адресу суду з письмовою заявою, що була зареєстрована за вхідним № 1992/25-вх, відповідно до якої просив проводити розгляд справи з єдиним унікальним № 626/2849/21 за його відсутності.
Заслухавши позиції сторін з приводу заявленого клопотання, дослідивши клопотання сторони захисту, а також матеріали кримінального провадження в межах питання, яке вирішується, проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішенні питання щодо призначення судово - криміналістичної експертизи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно з частиною 1 статті 1 Кримінального процесуального кодексу України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (частина 2 статті 1 Кримінального процесуального кодексу України).
Відповідно до приписів статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Послідовність викладу в диспозиції статті 2 Кримінального процесуального кодексу України, яка визначає завдання кримінального провадження, дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, які законодавець визначив як пріоритетні, - захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду.
Положеннями кримінального процесуального закону визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (частина 1 статті 22 Кримінального процесуального кодексу України).
При цьому як визначено у частині 2 наведеної норми права, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (частини 5 та 6 статті 22 Кримінального процесуального кодексу України).
Главою 20 розділу ІІІ Кримінального процесуального кодексу України визначено порядок та підстави призначення експертизи на стадії досудового розслідування.
Так, частиною 1 статті 242 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Положеннями частини 2 статті 242 Кримінального процесуального кодексу України передбачено перелік випадків, коли слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи, зокрема щодо: встановлення причин смерті; встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі № 420/1667/18 (провадження № 51-10433кмо18), обов'язкове залучення експерта для проведення експертизи необхідне за наявності двох підстав: по-перше, коли характер об'єктивних обставин, які мають значення для кримінального провадження, неможливо достовірно встановити без залучення особи, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями (що є загальною підставою проведення експертизи в кримінальному провадженні, передбаченою частиною 1 статті 242 Кримінального процесуального кодексу України у редакції Закону № 1261-VІІ); по-друге, коли мають місце обставини, передбачені частиною 2 цієї норми.
Згідно зі статтею 243 Кримінального процесуального кодексу України експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.
Водночас положеннями частини 1 статті 244 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи, з-поміж іншого, у разі, якщо для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з'ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок.
Як встановлено у судовому засіданні й убачається з матеріалів кримінального провадження, на стадії досудового слідства та виконання вимог статті 290 Кримінального процесуального кодексу України стороною захисту було заявлено клопотання про призначення у справі судово-криміналістичної (дактилоскопічної) експертизи ножів, вилучених під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою слідчого СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_13 від 07 жовтня 2021 року у задоволенні клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_10 про проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 липня 2021 року під № 12021221090000308, відмовлено.
Як убачається з матеріалів справи та було підтверджено у судовому засіданні, сторона захисту до слідчого судді зі скаргами на дії чи бездіяльність слідчого, в порядку статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, не зверталась, як й не зверталась з відповідним клопотанням про призначення експертизи згідно із правилами частини 1 статті 244 Кримінального процесуального кодексу України, хоча мали для цього достатньо часу, оскільки обставини, на які посилається захисник у своєму клопотанні були виявлені ще у серпні 2021 року.
Крім того, на стадії підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_10 не повідомляли суд про наявність скарг у сторони захисту на дії чи бездіяльність слідчого СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, у тому числі щодо не призначення й не проведення судово-криміналістичної (дактилоскопічної) експертизи за їх клопотанням.
При цьому, варто звернути увагу, що стороною захисту у судовому засіданні вперше заявляється клопотання про призначення та проведення по кримінальному провадженню судово-криміналістичної (дактилоскопічної) експертизи, тобто майже через три з половиною років після винесення постанови слідчого СВ Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_13 про відмову у задоволенні клопотань захисника обвинуваченого.
Разом з тим, порядок та підстави призначення експертизи під час судового розгляду встановлений главою 28 розділу IV Кримінального процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 332 Кримінального процесуального кодифікованого закону України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
У частині 2 статті 332 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Системний аналіз вказаної норми процесуального закону свідчить про те, що призначення будь-якої експертизи під час судового розгляду є правом суду, а не його обов'язком та здійснюється лише за наявності певних підстав, зокрема, передбачених статтею 242, частиною 2 статті 509 Кримінального процесуального кодексу України.
Отже, залежно від обставин конкретного кримінального провадження, необхідність проведення експертизи виноситься на розсуд суду, який має право, а не обов'язок доручити експертам її проведення.
Як на підставу для проведення судово-криміналістичної (дактилоскопічної) експертизи ножів, вилучених під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , сторона захисту посилається на те, що відповідно до висновків експертів № 15-12/677-Ц/Дм 2021р. від 01 вересня 2021 року, № 14/1583-Дм/21 від 06 серпня 2021 року, № 14/1579-Дм/21 від 05 серпня 2021 року, № 14/1581-Дм/21 від 06 серпня 2021 року, на руках та ногах підозрюваного ОСОБА_9 слідів крові, яка б належала ОСОБА_11 , не встановлено, тому для перевірки причетності ОСОБА_9 до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 ножами, необхідно проведення даної експертизи, яка б встановила чи є на вилучених ножах невидимі або слабовидимі сліди пальців рук останнього.
В даному випадку слід зазначити, що дактилоскопічна експертиза (експертиза слідів рук) - різновид трасологічної експертизи, що полягає в дослідженні на основі спеціальних знань інформації дактилоскопічного походження для встановлення тотожності та інших обставин.
Інформація дактилоскопічного походження - сліди рук, ступень босих ніг та їх відбитки, в яких міститься інформація про особливості будови папілярних узорів у графічному або будь-якому іншому вигляді.
Основним завданням дактилоскопічної експертизи є ідентифікація особи за слідами її рук, які залишені на місці події. Також, експертиза слідів рук вирішує і ряд неідентифікаційних завдань, пов'язаних з визначенням механізму слідоутворення, особливостями будови руки, яка залишила слід, деякими іншими характеристиками слідоутворювального об'єкта.
До об'єктів дослідження відносять: сліди рук, відкопійовані при огляді місця події на дактилоскопічну плівку або самі об'єкти-носії слідів (копіювання здійснюється в випадках, коли немає можливості із за габаритів чи інших причин вилучити об'єкт-носій сліду); відбитки пальців, долонь рук, виконані на бланках дактилокарт або на листках білого паперу.
Слід відмітити, що у забезпеченні результативності дактилоскопічних експертиз важливе місце займає тактично-вірне проведення огляду місця події та, зокрема, правильне вилучення слідів пальців рук. Основною метою огляду місця події, що виступає однією з первинних і невідкладних слідчих дій, є виявлення слідів кримінального правопорушення та інших речових джерел доказової інформації, з'ясування обстановки події, висунення версій про подію злочину та особу правопорушника, а також інших обставин, що мають значення для справи.
Проте, колегія суддів зазначає, як убачається з матеріалів кримінального провадження при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_1 , який був проведений 19 липня 2021 року, будь-яких слідів пальців рук виявлено та вилучено не було.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 245 Кримінального процесуального кодексу України у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом. Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 6.1 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затверджених наказом Міністерства юстиції від 08 жовтня 1998 року за № 53/5, основним завданням дактилоскопічної експертизи є ідентифікація особи за слідами її рук, які залишені на місці події. Якщо версія про особу, що залишила слід, ще не висунута, а також якщо слідчий вважає за потрібне встановити, чи є на предметах обстановки місця події невидимі або слабовидимі сліди, перед експертом може постати питання про наявність такого роду слідів і їх придатність для ідентифікації особи. Експертиза слідів рук вирішує і ряд неідентифікаційних завдань, пов'язаних з визначенням механізму слідоутворення, особливостями будови руки, яка залишила слід, деякими іншими характеристиками слідоутворювального об'єкта.
Ураховуючи специфіку даного виду експертиз, придатність зразка залежить від багатьох чинників, які впливають на формування та зберігання сліду, до яких відносяться термін давності залишення сліду, температурний режим, вологість повітря, а також властивості слідосприймаючої поверхні та склад потожирової речовини.
Колегія суддів звертає увагу, що обвинувачений ОСОБА_9 у судовому засіданні не заперечував того факту, що вилучені під час огляду місця події 19 липня 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , ножі дійсно є його, які він неодноразово використовував у власних потребах, а отже брав їх до рук, а тому вищевказане не виключає факту наявності відбитків його рук на даних ножах, а отже ідентифікація особи за слідами її рук, які залишені на місці події, у даному випадку на ножах, не матимуть суттєвого значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Крім того, слід зазначити, що з моменту вилученнях вказаних ножів пройшло більше трьох з половиною років. За цей час вони були об'єктами експертних досліджень, зокрема, молекулярно-генетичної та судово-медичної (висновки експертів № СЕ-19/121-21/17042-БД від 10 вересня 2021 року та № 12-17/167-КРт/21 від 03 вересня 2021 року), під час яких піддавались обробці різними реактивами, вимірювались, поміщувались до спецпакетів тощо. Також ці ножі були визнанні речовими доказами по справі та були предметом дослідження під час судового розгляду справи відповідно до приписів статті 357 Кримінального процесуального кодексу України, а отже можливо припустити, що сліди та відбитки, якщо вони й були, є частково знищеними, як й слідова інформація та їх поверхня втратила властивості, необхідні для проведення аналізів.
Також колегія суддів відмічає, що під час проведення досудового розслідування у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 липня 2021 року під № 12021221090000308, дактилоскопічна карта папілярних слідів нігтьових фаланг пальців рук підозрюваного ОСОБА_9 органом досудового розслідування не відбиралися. Постанов про відібрання експериментальних зразків для експертного дослідження у ОСОБА_9 чи інших осіб, стороною обвинувачення не виносилось та відповідних клопотань з боку сторони захисту, у тому числі під час судового розгляду справи, не надходило, що свідчить про відсутність зразків відбитків пальців, долонь рук обвинуваченого, виконаних на бланках дактилокарт або на листках білого паперу, які є необхідними для порівняльного аналізу. Без вказаних відбитків зробити експертне дослідження та провести порівняльний аналіз експерт не зможе.
Окрім вищенаведеного, суд звертає увагу, що вперше клопотання про призначення судово-криміналістичної (дактилоскопічної) експертизи було заявлене стороною захисту лише 10 квітня 2025 року, хоча раніше, а саме 08 лютого 2024 року, до початку дослідження речових доказів, захисник звернувся до суду з клопотанням про призначення судово-медичної імунологічної експертизи, хоча мав би скласти клопотання й про призначення судово-криміналістичної (дактилоскопічної) експертизи, проте на відповідній стадії (до початку дослідження судом речових доказів у виді ножів) не повідомляв суд про можливість звернення з таким клопотання аби хоч якось зберегти слідову інформацію.
При цьому суд критично ставиться до посилань захисника на висновки експертів № 14/1583-Дм/21 від 06 серпня 2021 року, № 14/1579-Дм/21 від 05 серпня 2021 року, № 14/1581-Дм/21 від 06 серпня 2021 року, як на підставу для призначення судово-криміналістичної (дактилоскопічної) експертизи, оскільки вказані висновки експертів стосуються проведення судово-медичних імунологічних експертиз, за результатами яких на руках та ногах ОСОБА_9 була знайдена кров людини, встановити групову належність якої не виявилося можливим, що ніяким чином не зможе вплинути на вирішення питань, які захисник вважає за необхідне розв'язати за допомогою дактилоскопічного дослідження.
При цьому, колегія суддів виходить з того, що докази, будучи фундаментальними категоріями кримінального судочинства, являють собою засоби пізнання та доказування, оскільки повною мірою беруть участь у процесі доказування як джерела відомостей (фактичних даних), що підлягають доказуванню у різних формах доказів, в яких ці відомості знаходяться.
Складовою пізнавального процесу є, зокрема, характеристика судової експертизи як особливої сфери застосування методу експертних оцінок. Така характеристика передбачає з'ясування предмета, об'єкта, методів та методик судової експертизи, що у свою чергу надасть можливість диференціювати гносеологічну та процесуальну сторони методу експертних оцінок, дозволить відмежувати метод експертних оцінок від інших видів пізнавальної та практичної діяльності, допоможе з'ясувати сутність його завдань.
Тому, висновок експерта з позиції теорії доказування є особливою формою пізнання у кримінальному провадженні та засобом обґрунтування і засвідчення пізнаного, являючись певним актом пізнання, в результаті якого експерт отримує нове знання, але з урахування того, що жоден доказ не має наперед встановленої сили (частина 2 статті 94 Кримінального процесуального кодексу України).
Для призначення та проведення експертизи у кримінальному провадженні потрібна наявність як фактичних, так і юридичних підстав.
Юридичною підставою проведення експертизи на етапі судового розгляду є відповідне судове рішення (ухвала).
Водночас, положення частини 1 статті 242 Кримінального процесуального кодексу України дають можливість зрозуміти, що фактичною підставою для проведення експертизи є дані, які свідчать про необхідність отримання спеціальних знань для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Фактичною підставою для проведення судової експертизи є дані, які свідчать про необхідність отримання спеціальних знань у галузі медицини, науки, техніки, мистецтва, ремесла, а також під час дослідження об'єктів, явищ і процесів, що мають істотне значення для кримінального провадження.
Термін «спеціальні знання» застосований у кримінальному процесуальному законодавстві в галузевому юридичному значенні для відмежування загальновідомих знань від професійних знань спеціалістів, які використовуються в необхідних випадках у ході розслідування кримінальних правопорушень. Зрозуміло, що така відсутність критерію розмежування пояснюється практичною неможливістю скласти перелік спеціальних знань в усіх сферах людської діяльності.
Тому, виникає запитання - де саме проходить межа, яка відокремлює загальновідомі знання від незагальновідомих, загальнодоступні від незагальнодоступних. На переконання суду, загальновідомими є знання, якими володіють або можуть володіти не тільки слідчий, прокурор, суддя, а також і поняті, обвинувачений, потерпілий, однак суду (при вирішенні питань у порядку частини 1 статті 242 Кримінального процесуального кодексу України) доречно самостійно вирішувати, які знання слушно віднести до загальнодоступних, а які - до спеціальних, виходячи саме з виниклих обставин у конкретному провадженні та порушених сторонами аргументів. Інакше кажучи, чи потрібні такі знання суду для достатнього розуміння контексту ситуації для вирішення питання врегулювання якого постало в силу певних аргументів тієї чи іншої сторони.
Відповідно аналізуючи фактичні підстави для проведення експертизи наведені стороною захисту у своєму клопотанні, колегія суддів зауважує, що вони не свідчать про реальну дійсність у провадженні обставин визначених частиною 1 статті 242 та частиною 1 статті 332 Кримінального процесуального кодексу України.
Зокрема, вказані захисником у клопотанні підстави для надання доручення щодо проведення дактилоскопічного експертного дослідження, не є достатніми, за обставин цього кримінального провадження та не свідчать про безумовну необхідність призначення у справі судово-криміналістичної (дактилоскопічної) експертизи ножів, вилучених під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 .
При цьому саме до компетенції суду, а не експерта, належить питання оцінки доказів з точки зору їх належності та допустимості, згідно положень статті 94 Кримінального процесуального кодексу України, за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Експертиза проводиться для вирішення завдання (питання) на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини, а не з метою усунення певних сумнівів, перевірки у спосіб фактичної оцінки доказів на дотримання законодавства при їх проведенні (отриманні), формуванні. Для цього достатньо важелів, визначених статтею 94 Кримінального процесуального кодексу України.
Більш того, як вже неодноразово звертала увагу колегія суддів вище, питання, для вирішення яких доручається проведення експертизи, повинні бути для кримінального провадження вагомими. Водночас, вказані у клопотанні дані не містять у собі доводів того рівня і ступеня, які б вказували, за обставин цього кримінального провадження, на вагомість отриманих від експерта відповідей на поставлені перед ним питання, та мали б змогу суттєво вплинути на результат цього кримінального провадження.
Будь-яке клопотання про призначення експертизи має відповідати закону достатньої підстави (принцип достатнього обґрунтування), тобто бути обґрунтованим та мотивованим. Водночас, експертиза під час судового розгляду кримінального провадження може бути призначена для з'ясування не будь-яких, а лише важливих у кримінальному провадженні питань та лише за наявності підстав, передбачених статтею 242 Кримінального процесуального кодексу України.
З огляду на викладене та беручи до уваги, що на теперішній час відсутні достатні підстави вважати, що на речових доказах міститься слідова інформації, виявлення та дослідження якої надало б можливість зробити експертний висновок щодо зазначених стороною захисту питань, та відповідно відсутні достатні відомості, що вказують на можливість досягнення мети проведення вказаного експертного дослідження, дактилокарта обвинуваченого ОСОБА_9 в якості порівняльних зразків рук у розпорядженні суду відсутня, із відповідним клопотанням про відібрання зразків папілярних узорів пальців та долонь обох рук обвинуваченого в порядку статті 333 Кримінального процесуального кодексу України, сторона захисту до суду не зверталась, а отже колегія суддів доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про призначення судово-криміналістичної (дактилоскопічної) експертизи.
Керуючись статтями 1 - 3, 7, 8, частинами 1 та 3 статті 11, статтями 22, 26, 242, 332, 350, 369 - 372, частиною 2 статті 392, частиною 5 статті 532, статтею 533 Кримінального процесуального кодексу України,
У задоволенні клопотання сторони захисту про призначення судово-криміналістичної (дактилоскопічної) експертизи ножів, вилучених під час огляду місця події за адресою АДРЕСА_1 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 липня 2021 року під № 12021221090000308 за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її постановлення. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачені частиною 1 статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складений в одному примірнику, підписаний колегією суддів 11 квітня 2025 року, натомість проголошений лише 25 квітня 2025 року о 16 годині 45 хвилин у зв'язку із перебуванням в період з 11 квітня 2025 року по 25 квітня 2025 року включно в нарадчій кімнаті у цій справі.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3