Справа № 525/253/25
Провадження №3/525/142/2025
25.04.2025 селище Велика Багачка
Суддя Великобагачанського районного суду Полтавської області Прасол Я.В., секретар судового засідання Корж Т.Ю., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка адміністративні матеріали, які надійшли з ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягався,
за ст. ст. 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
13.02.2025 о 14 год. 00 хв. по вул. Європейська (колишня Жовтнева), 66 в селищі Велика Багачка гр. ОСОБА_1 керуючи автомобілем «DAEWOO LANOS» днз НОМЕР_2 рухався заднім ходом, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з транспортним засобом «AUDI А5» днз НОМЕР_3 , який рухався заднім ходом позаду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Водій ОСОБА_1 порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху, його дії кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №245824 від 13.02.2025, 13.02.2025 о 14 год. 00 хв. по вул. Європейська (колишня Жовтнева), 66 в селищі Велика Багачка гр. ОСОБА_1 після вчинення ДТП за участю свого автомобіля та автомобіля «AUDI А5» днз НОМЕР_3 здійснив з'їзд з місця ДТП до якого він причетний. Водій ОСОБА_1 порушив п. 2.10 а Правил дорожнього руху, його дії кваліфіковані за ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи те, що у провадженні одного судді на розгляді одночасно знаходиться 2 (дві) справи відносно однієї особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд прийшов до переконання про необхідність їх об'єднання та накладення стягнення відповідно до положень ст. 36 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП визнав повністю, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не визнав. Суду пояснив, що 13.02.2025 він відвіз дружину до магазину «МаркетОпт» керуючи автомобілем «DAEWOO LANOS», повернув праворуч, зупинив автомобіль, висадив дружину. На парковці стояв ряд автомобілів щільно одне до одного. Він, впевнившись, що не було ніяких транспортних засобів виїхав на головну дорогу та рухався заднім ходом, у цей час водій транспортного засобу «AUDI А5» почала здійснювати рух та в'їхала в його автомобіль. Зупинившись, його автомобіль створив перешкоду, для руху інших транспортних засобів, тому він з'їхав з місця зіткнення та поставив свій автомобіль на вільному парковочному місці. Водій «AUDI А5» повідомила, що вона не власник автомобіля та повідомила, що необхідно чекати власника, потім вона викликала працівників поліції. Він залишався на місці до приїзду працівників поліції та оформлення матеріалів справи. На виклику та допиті іншого учасника ДТП ОСОБА_2 не наполягав, клопотань про призначення та проведення експертизи не заявляв.
Свідок інспектор СРПП ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , суду пояснив, що він у складі ГРПП ВП №3 Миргородського РВП прибув по виклику на місце ДТП. Учасниками ДТП були два автомобілі «DAEWOO LANOS» під керуванням ОСОБА_1 та «AUDI А5», за кермом якого була жінка, прізвища її не пам'ятає. Пригода сталася на спеціально облаштованому майданчику для паркування поблизу магазину «МаркетОпт» в селищі Велика Багачка, що являє собою проїзд, по обидва боки від якого місця для паркування. Обоє водіїв здійснювали виїзд зі своїх місць для паркування заднім ходом та не переконавшись у безпечності маневру допустили зіткнення. Обставини установлювалися з пояснень обох водіїв. ОСОБА_1 здійснив з'їзд з місця ДТП, як пояснив на місці події останній, щоб не перешкоджати іншим автомобілям. Чи проводилася на місці події відеозйомка не пам'ятає. На його думку, першим почав рух автомобіль «DAEWOO LANOS».
Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху визначено, що водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.?
Статтею 124 КУпАП установлено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 10.9 ПДР України передбачено, що під час руху заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху, він, у разі потреби, повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Вимога цього пункту ПДР означає, що перед початком руху заднім ходом водій повинен переконатися, що позаду немає пішоходів або інших перешкод. В умовах обмеженої або недостатньої видимості слід виявляти особливу обережність, а при необхідності скористатися допомогою іншої особи. Перед цим потрібно проінструктувати цю особу та домовитися про сигнали, що оповіщають про зміну обстановки позаду транспортного засобу. Використання допомоги іншої особи під час руху заднім ходом не звільняє водія від відповідальності за дотримання безпеки дорожнього руху.
Проте цих вимог Правил дорожнього руху водій автомобіля «DAEWOO LANOS» днз НОМЕР_2 ОСОБА_1 не дотримався, оскільки для забезпечення безпеки руху заднім ходом не звернувся за допомогою інших осіб, а спостерігав за дорожньою обстановкою позаду транспортного засобу з салону керованого ним автомобіля за допомогою дзеркал заднього виду. У даному випадку цього виявилось недостатнім для забезпечення безпеки руху, здійснюючи виїзд з парковки, рухаючись заднім ходом водій ОСОБА_1 , у порушення вимог п. 10.9 ПДР України, належним чином не впевнився, що своїм маневром він не створить небезпеки або перешкод іншим учасникам дорожнього руху.
Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП доводиться протоколом про адміністративне правопорушення від 13.02.2025, схемою місця ДТП від 13.02.2025, яка підписана обома учасниками ДТП без будь-яких зауважень чи застережень. Жодних доказів у спростування обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення чи у схемі ДТП особою, яка притягається до адміністративної відповідальності суду не надано.
Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у частині того, що він виїхав з парковки та рухався заднім ходом по головній дорозі, суд не бере до уваги та вважає їх обраним способом захисту, оскільки вони суперечать матеріалам справи та в цілому поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у частині того, що він рухався на парковці заднім ходом з метою виконання маневру розвороту, для виїзду на дорогу.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 122-4 КУпАП визначено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Пунктом 2.10 а Правил дорожнього руху визначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Відповідно до п. 1.10 ПДР залишенням місця дорожньо-транспортної пригоди є дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Згідно суті інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, яка викладена у протоколі про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 КУпАП, останній не залишив місце ДТП, а здійснив з'їзд, що на переконання суду свідчить про переміщення транспортного засобу, а не залишення місця ДТП.
Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши та проаналізувавши в сукупності всі докази зібрані по справі, в їх сукупності та взаємозв'язку приходить до переконання, що є недоведеною вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ст. 122-4 КУпАП. Згідно матеріалів справи протокол про адміністративне правопорушення складався у присутності ОСОБА_1 , доказів того, шо останній вчинив дії спрямовані на приховування факту ДТП або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення ст. 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП є недоведеною, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер ( ч. 2 ст. 61 Конституції України).
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами ( ст. 23 КУпАП).
За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Ураховуючи сукупність викладеного, з урахуванням обставин справи та особи винного, який раніше до адміністративної відповідальності не притягався, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують його відповідальність, суд вважає, що відносно ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції передбаченої ст. 124 КУпАП, у виді штрафу, що на переконання суду буде відповідати цілям покарання.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Ураховуючи цю норму законодавства та виходячи з положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у даній справі про адміністративне правопорушення належить стягнути з ОСОБА_1 .
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 61 Конституції України, ст. ст. 9, 23, 33, 124, 251, 252, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП,
Об'єднати справи про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 №525/252/25 за ст. 124 КУпАП та №525/253/25 за ст. 122-4 КУпАП, об'єднану справу рахувати за №525/253/25.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання нею законної сили.
Суддя Я.В. Прасол