Справа № 216/8551/24
провадження №2/216/1139/25
28 березня 2025 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого, судді Чирського Г.М.,
за участю секретаря судового засідання Смолдирева М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «КристалБанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ОМЕГА ФАКТОР», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцов Ігор Вікторович, державний виконавець Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Байбікова Олена Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
14.11.2023 р. до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу в Дніпропетровській області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «КристалБанк», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцов Ігор Вікторович, державний виконавець Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Байбікова Олена Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що 13.04.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем було вчинено виконавчий напис № 790 про стягнення з позивача на користь АТ «Кристал Банк» заборгованості у сумі 26 509,55 грн. 20.06.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцовим Ігорем Вікторовичем було відкрито виконавче провадження № 56637276 на підставі виконавчого напису № 790, вчиненого 13.04.2018 року приватним нотаріусом КМНО Гуревічовим О.М. 25.08.2020 р. виконавчий напис зареєстрованого в реєстрі за № 790 від 13.04.2018 р. повернуто без виконання. 03.03.2021 року Державним виконавець Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Байбіковою Оленою Леонідівною було відкрито виконавче провадження № 64698784 на підставі виконавчого напису № 790, вчиненого 13.04.2018 року приватним нотаріусом КМНО Гуревічовим О. М. про яке позивачка дізналася із сайту Єдиного Реєстру Боржників (https://erb.minjust.gov.ua/). 23.08.2022 року Державним виконавцем Байбіковою О. Л. винесено постанову «про закінчення виконавчого провадження» у зв'язку з неможливістю стягнення за спірним виконавчим написом.
Ознайомившись з виконавчим написом, позивачка вважає, що виконавчий напис N? 790 від 13.04.2018 року вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусів, і як наслідок неправомірне виконавче провадження.
Ухвалою суду від 13.12.2024 року позов прийнято до розгляду та спрощене позовне провадження, постановлено судове засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 23.01.2025 року за клопотанням представника відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ОМЕГА ФАКТОР» до участі у справі в якості правонаступника Акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК».
В судове засідання позивач не з'явилася, до позовної заяви долучила клопотання про розгляд справи у її відсутність, позов підтримала в повному обсязі, просила задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, завчасно повідомлялася про час і місце розгляду справи, не скористалась своїм правом та не направила до суду заяву по суті справи.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення, відповідно до положень ст.ст. 280, 282 ЦПК України.
Враховуючи, що сторони до суду не прибули, в матеріалах справи мається достатня кількість доказів для вирішення справи по суті, суд відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України вважає за доцільне ухвалити рішення без участі сторін по справі та без фіксації процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 13.04.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем було вчинено виконавчий напис № 790, яким звернуто стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кристалбанк» грошові кошти, на підставі Кредитного договору № 161624 від 15.04.2013 року, укладеним між ПАТ «ТЕРРА БАНК», правонаступником якого згідно Рішення засновника ФГВФО № 257/14 від 08.12.2014 р. стало ПАТ «Кристал Банк», та ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості проводиться за період з 15.04.2013 по 01.01.2018 року. Загальна сума, що підлягає стягненню складає 26509,55 грн., з яких: 9 166,67 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 15 842,88 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками; 1 500,00 грн. - оплата нотаріусу за вчинення виконавчого напису. Строк платежу за Договором № 161624 від 15.04.2013 р. настав, боржником допущено прострочення.
05.06.2018 року офіційне найменування юридичної особи КРИСТАЛБАНКу змінено з Публічного акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК» на Акціонерне товариство «КРИСТАЛБАНК».
20.06.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцовим Ігорем Вікторовичем було відкрито виконавче провадження № 56637276 на підставі виконавчого напису № 790, вчиненого 13.04.2018 року приватним нотаріусом КМНО Гуревічовим О.М.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова І.В. від 25.08.2020 року виконавчий напис № 790 виданий 13.04.2018 року повернуто стягувачу.
03.03.2021 року державним виконавець Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Байбіковою Оленою Леонідівною було відкрито виконавче провадження № 64698784 на підставі виконавчого напису № 790, вчиненого 13.04.2018 року приватним нотаріусом КМНО Гуревічовим О. М.
23.08.2022 року державним виконавцем Байбіковою О. Л. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України від 02 вересня 1993 року №3425-XII «Про нотаріат» (Закон №3425-XII).
Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 03.10.2019 по справі № 753/7572/18.
Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.
Окрім цього, суд звертає увагу, що відповідач, не подав до суду обґрунтованого розрахунку заборгованості, який би містив обчислення, порядок нарахування сум (множення, додавання, нарахування процентів та інше) та підстави такого нарахування.
Крім того, у оспорюваному виконавчому написі, вказано, що підставою його здійснення є, зокрема, постанова КМУ №1172 від 29.06.1999, в яку постановою КМУ №662 від 26.11.2014 були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. п. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються:а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та не чинною постанову КМУ № 662 від 26.11.2014 в цій частині. Вказану постанову залишено без змін згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Оскаржений виконавчий напис № 790 вчинений нотаріусом 13.04.2018 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Отже, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису від 13.04.2018 року не врахував, що Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» не передбачалось вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів, отже, норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, укладеним у простій письмовій формі є не чинні, а тому повинен був відмовити кредитору у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України «Про нотаріат».
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, отже не може бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.
Відповідач не надав суду доказів наявності заборгованості ОСОБА_1 , стягнутої за виконавчим написом №790 від 13.04.2018 року, в тому числі й складових заборгованості.
Отже, відповідач не скористався своїм правом та не подав відзив на позовну заяву з доказами на спростування доводів позовної заяви та на підтвердження того, що сума заборгованості є безспірною.
Крім того суд враховує, що відповідач не надав суду доказів, які підтверджують направлення відповідачем позивачеві письмової вимоги про усунення порушень перед зверненням до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.
На підтвердження заявлених вимог позивач зазначила, що жодних повідомлень, досудових вимог із визначеними сумами заборгованості, розрахунків заборгованості та виписок не отримувала, такі їй не надсилалися, а тому сума заборгованості не відповідає фактичним обставинам та не є безспірною.
Також, суд бере до уваги ту обставину, що кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року в справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, щодо наявності достатніх підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З матеріалів справи не видно, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо погашення позивачем кредиту (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), враховуючи, що позивач заперечує наявність заборгованості взагалі. Також з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису заборгованість позивача була саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі. Відповідачем не було доведено факту направлення на адресу позивача та отримання ним вимоги відповідача про сплату наявної заборгованості, надання її нотаріусу для вчинення нотаріального напису.
Отже, відповідачем не надано суду належних та достовірних доказів на спростування доводів позивача. Тому відповідач не довів суду того, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним. Оскільки позивач звернувся до суду після вчинення виконавчого напису нотаріуса та заперечує наявність боргу у вказаному у ньому розмірі. Це, своєю чергою, є достатньою правовою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач не позбавляється можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.
Крім того, суд зазначає, що позов ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, пред'явлено до Акціонерного товариства «КристалБанк» - юридичної особи стягувача, на чию користь приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. було вчинено оскаржуваний напис.
В заяві, поданій в ході розгляду справи, представник відповідача, зазначає, що 27.12.2018 року між АТ «КРИСТАЛБАНК» та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФАКТОР» було укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого ТОВ «ФК «ОМЕГА ФАКТОР» набуло всіх прав кредитора за кредитними операціями, переданими їй згідно Додатку № 1 до договору про відступлення прав вимоги від 27.12.2018, в тому числі за Кредитним договором № 161624 від 15.04.2013 відносно ОСОБА_1 .
Так, АТ «КРИСТАЛБАНК» на підтвердження заміни кредитора надало суду копію акту приймання-передавання активів та зобов'язань неплатоспроможного банку ПАТ «ТЕРРА БАНК» від 22.12.2014 року, копію договору про відступлення права вимоги від 27.12.2018 року, витяги з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються.
Судом відхиляються посилання відповідача АТ «КристалБанк» на те, що за договором від 27.12.2018 року про відступлення прав вимоги, ТОВ ФК «ОМЕГА ФАКТОР» набуло право вимоги в тому числі і за Кредитним договором № 161624 від 15.04.2013 відносно ОСОБА_1 , тому як відповідно до постанови виконавця про відкриття виконавчого провадження особою, яка звернулася 03.03.2021 року з заявою про відкриття провадження з оскаржуваним виконавчим написом до виконавця є саме АТ «КристалБанк» (тобто після укладення договору про відступлення прав вимоги 27.12.2018).
А тому права позивача з приводу оскаржуваного виконавчого напису Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ОМЕГА ФАКТОР» не порушені.
Аналіз вищенаведеного переконує суд в тому, що позовні вимоги позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено, а тому з відповідача АТ «КристалБанк» на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат», 1-23, 76-82, 89, 95, 141, 158, 258-259, 263-265, 267, 274-279, 280, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 13.04.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, зареєстрований в реєстрі за № 790, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «КристалБанк» заборгованості в розмірі 26509,55 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «КристалБанк» (код ЄДРПОУ: 39544699, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 2) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Г. М. Чирський