Справа № 201/8085/17
Провадження 2-а/201/273/2017
19 липня 2017 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Ходаківський М.П., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Дніпрі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
07 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії як державному службовцю з 01 січня 2017 року та зобов'язати відповідача здійснити з 01 січня 2017 року перерахунок пенсії державного службовця в розмірі 90% від сум заробітної плати, вказаної в довідці № 824/0/161-17 від 04 травня 2017 року та виплачувати пенсію без будь-яких обмежень.
В обґрунтування доводів поданого адміністративного позову ОСОБА_1 зазначає, що вона вийшла на пенсію державного службовця у 2008 році та їй була призначена пенсія у розмірі 90% від сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. З 01 січня 2017 року згідно постанови Кабінету Міністрів України № 15 від 18 січня 2017 року було підвищено розмір заробітної плати працюючим державним службовцям, в зв'язку із чим позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату № 824/0/161-17 від 04 травня 2017 року. Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі листом від 24 травня 2017 року відмовило позивачу у перерахунку пенсії мотивуючи це тим, що з набранням чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VII, який не передбачає проведення перерахунку пенсії державним службовцям, скасовано зокрема статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 № 3723-ХІІ, скасовано пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 № 865, яким визначався механізм перерахунку пенсії. Позивач вважає дії відповідача неправомірними та такими, що порушують її конституційні права, оскільки право на призначення пенсії державного службовця вона отримала раніше прийняття вищевказаного закону.
Представник відповідача надав письмові заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 в повному обсязі. В якості доводів Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі вказує, що діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу».
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, з огляду на наступне.
Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Згідно ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську з 11 червня 2008 року та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.
16 травня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям згідно постанови Кабінету Міністрів України № 15 від 18 січня 2017 року.
Листом № З-24 вiд 24 травня 2017 року Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі відмовило позивачу у перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям. Відмова мотивована відсутністю законодавчих підстав для перерахунку пенсії у зв'язку з прийняттям Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII.
Вважаючи вказану відмову відповідача незаконною, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Пенсійне забезпечення державних службовців на момент призначення позивачу пенсії визначалося Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII.
Статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII у редакції, яка була чинною станом на час призначення пенсії позивачу передбачалось, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII від 28 грудня 2014 року, який набрав чинності 01 січня 2015 року, статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, починаючи з 01 січня 2015 року змінилося правове регулювання перерахунку пенсій колишніх державних службовців. Така підстава (умова) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відсутня в новій редакції статті 37-1 Закону України «Про державну службу», а визначення умов перерахунку раніше призначених пенсій делеговано Кабінету Міністрів України.
Згідно із пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (далі - Постанова № 865) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Отже, вказана норма права передбачала проведення перерахунку пенсій, призначених державним службовцям, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Однак постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» до постанови № 865 внесено зміни, які застосовуються з 01 грудня 2015 року та якими, зокрема, виключено пункт 4.
Таким чином, такої підстави (умови) перерахунку раніше призначених пенсії як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям законодавством визначено не було.
З 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року.
Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-VIII втратив чинність Закон України «Про державну службу», крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII.
Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10 грудня 2015 року, яка набрала чинності з 01 травня 2016 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, з 01 травня 2016 року Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.
Таким чином, враховуючи приписи статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року, з 01 травня 2016 року відсутні підстави для перерахунку пенсії державним службовцям у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
Відповідно до частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на підвищення пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що оскільки станом на час звернення до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії стаття 37-1 Закону України «Про державну службу» вже діяла в редакції, що не передбачає право на здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати відповідних працівників, відсутні й підстави для застосування норми Закону, що втратила чинність.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи те, що заяву про перерахунок пенсії подано позивачем після 01 травня 2016 року, тобто після набрання чинності Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року, отже Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України у місті Дніпрі обґрунтовано прийнято рішення про відмову в проведенні перерахунку пенсії.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 25 січня 2012 року за №3-рп/2012 зазначив, що державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визнані як Законами України, так і іншими нормативно - правовими актами, зокрема, актами Кабінету Міністрів України.
Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного розподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Конституційною гарантією є гарантія права на пенсію в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум, встановлений законом (ст.46 Конституції України).
Право на підвищення розміру пенсії не є конституційною гарантією чи певним досягнутим соціальним мінімумом, що не може бути зменшеним за наявності інших компенсаційних інструментів від знецінення коштів, що надаються як соціальна виплата.
Таким чином, враховуючи викладене суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 159, 161-163 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Дніпрі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі 10 днів з дня отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Суддя М.П. Ходаківський