№ 201/17529/15-ц
30 листопада 2015 року м. Дніпропетровськ
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
ОСОБА_1 27 листопада 2015 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Також разом з позовом позивачем було подано заяву про забезпечення цього позову.
З позовної заяви та викладу обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги витікає, що спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до п. 42 постанови № 3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Пунктом 43 постанови № 3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» визначено, що якщо пред'явлено позов про право власності на кілька жилих приміщень (квартир), розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох квартир (об'єктів нерухомості) у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких частиною першою статті 114 ЦПК встановлено виключну підсудність, то позов пред'являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях.
Статтею 114 ЦПК України встановлена виключна підсудність, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, а зі змісту позовних вимог витікає, що спірні правовідносини виникли також з приводу нерухомого майна, що знаходиться в різних районах, місцевостях, однак з урахуванням обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та з документів, що додані до заяви, вбачається, що основна частина спірного нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях, є квартира АДРЕСА_1 (інвентаризаційна вартість - 118578 грн.), тобто у Кіровському районі м. Дніпропетровська, а тому ця справа не підсудна цьому суду.
Крім того, слід зазначити, що позивач у позовній заяві не вказує та не обґрунтовує підстави звернення з вказаною позовною заявою саме до цього суду та останнім не було надано доказів того, що вартість майна (кв. АДРЕСА_2 - інвентаризаційна вартість - 22 228 грн. 30 коп), яке знаходиться в Жовтневому районі м. Дніпропетровська перевищує вартість майна, що знаходиться в іншому районі м. Дніпропетровська чи місцевостях, а тому з урахуванням вище викладено вказана позовна заява не підсудна цьому суду.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України заява повертається у випадках, коли справа не підсудна цьому суду.
Таким чином, та з урахуванням вище зазначеного, вважаю за необхідне позов повернути позивачу та рекомендувати звернутися до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.
Також враховуючи наведене, вважаю необхідним заяву про забезпечення цього позову повернути з урахуванням того, що у провадженні суду не перебуває вище вказана справа.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 114, ст. 115, п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя вважати неподаною і повернути позивачу та рекомендувати звернутися до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська.
Повернути ОСОБА_1 заяву про забезпечення цього позову.
Роз'яснити товариству з обмеженою відповідальністю «ВОСХОД», що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя