Ухвала від 31.07.2015 по справі 201/11814/15-ц

№ 201/11814/15-ц

провадження 2/201/2986/2015

УХВАЛА

31 липня 2015 року м. Дніпропетровськ

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУД», третя особа: ПАТ «КБ» «ПриватБанк, про визнання права власності на майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 20 липня 2015 року звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «ДОБРОБУД», третя особа: ПАТ «КБ» «ПриватБанк, про визнання права власності на майно. Також разом з позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову.

Однак вказана позовна заява не відповідає вимогам п. п. 2, 3, 5, 6 ч. 2, ч. 3 ст. 119, ч. 1 ст. 120 ЦПК України, тому ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 липня 2015 року позов було залишено без руху, а позивачу запропоновано у встановлений строк усунути недоліки з додержанням вимог п. п. 2, 3, 5, 6 ч. 2, ч. 3 ст. 119, ч. 1 ст. 120 ЦПК України.

Крім того, слід зазначити, що позивачу було роз'яснено, що у разі збільшення розміру позовних вимог або пред'явлення нових вимог несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.

Ухвалу судді від 21 липня 2015 року представником позивача було отримано, згідно супровідного листа, та з урахуванням чого до суду з метою усунення недоліків у позові було подано позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУД», публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк» «ПриватБанк, про визнання договору недійсним, зобов'язати вчинити певні дії та визнання права власності на майно. Також було подано заяву про забезпечення позову.

Тобто з урахуванням зазначеного позивачем у поданій позовній заяві, крім раніше пред'явлених вимог про визнання права власності на майно (вимоги майнового характеру) було пред'явлено нові вимоги, а саме: вимоги немайнового характеру про визнання договору недійсним, зобов'язати вчинити певні дії.

Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Зазначені вимоги процесуального закону були виконані та постановлено ухвалу, в якій зазначено підстави залишення заяви без руху та про що повідомлено позивачів та надано їм строк для усунення недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві, однак в супереч вище вказаного позивачі вимоги ухвали не виконали.

Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

З урахуванням зазначеного та вище викладеного та враховуючи позовну заяву, що подано позивачем з метою усунення недоліків у позові, останнім не було у повному обсязі усунуто недоліки, яким не відповідала позовна заява, оскільки позивачем з урахуванням його позовних вимог (вимог майнового характеру та кількості вимог немайнового характеру) не було у повному обсязі сплачено судовий збір, оскільки 3 654 гривень (розмір судового збору, який позивачу слід було сплатити за подання до суду заяви за вимоги майнового характеру), а також 243 гривні 60 коп (ставка судового збору за подання до суду заяви немайнового характеру) х 4 (кількість самостійних вимог немайнового характеру: про визнання договору недійсним та про зобов'язання вчинити певні дії) = 974 гривень 40 коп (розмір судового збору, який позивачу слід було сплатити за подання до суду заяви з урахуванням кількості самостійних вимог немайнового характеру), однак позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 654 гривень, тобто 3 654 + 974, 40 - 3 654 = 974,40 грн (розмір несплаченого судового збору за подання позовної заяви) згідно п.п. п.п. 1, 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», оскільки згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (за кожну позовну вимогу окремо), також зазначене передбачено п. 13 постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), а тому враховуючи вказане позивачами не було усунуто недоліки перелічені в ухвалі судді та вона не відповідає вимогам ч. 5 ст. 119 ЦПК України.

Позивач чи його представник з метою усунення недоліків у позові до суду заяв та документів більше не подавали та з заявою про продовження строку для усунення недоліків у позові не зверталися, тому згідно ч. 2 ст. 121 ЦПК України матеріали позовної заяви вважаються неподаними і повертаються позивачам.

Також враховуючи наведене, вважаю необхідним заяви про забезпечення цього позову повернути з урахуванням того, що у провадженні суду не перебуває вище вказана справа.

Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 121 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУД», третя особа: ПАТ «КБ» «ПриватБанк, про визнання права власності на майно вважати неподаною та повернути позивачу.

Повернути ОСОБА_1 заяви про забезпечення позову.

Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя

Попередній документ
126876534
Наступний документ
126876536
Інформація про рішення:
№ рішення: 126876535
№ справи: 201/11814/15-ц
Дата рішення: 31.07.2015
Дата публікації: 28.04.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Соборний районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто (31.07.2015)
Дата надходження: 20.07.2015
Предмет позову: про визнання права власності
Учасники справи:
головуючий суддя:
АНТОНЮК ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
АНТОНЮК ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ
відповідач:
ТОВ Добробуд
позивач:
Кублік Вячеслав Михайлович
третя особа:
ПАТ КБ ПриватБанк