№ 201/5192/15-ц
провадження 2/201/1864/2015
08 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю “ВОСХОД» до ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю “СІНКОМ», треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Суслов Максим Євгенович і реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання недійсними договір купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності на майно та зобов'язання вчинити певні дії,-
ТОВ “ВОСХОД» 01 квітня 2015 року звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ “СІНКОМ», треті особи: ПН ДМНО Суслов М.Є. і реєстраційна служба ДМУЮ, про визнання недійсними договір купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності на майно та зобов'язання вчинити певні дії. Також разом з позовом позивачем було подано заяву про забезпечення цього позову.
Однак вказана позовна заява не відповідає вимогам п. п. 2, 3, 5, 6 ч. 2, ч. 5 ст. 119, ч. 1 ст. 120 ЦПК України, тому ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 квітня 2015 року позов було залишено без руху, а позивачу запропоновано у встановлений строк усунути недоліки з додержанням вимог п. п. 2, 3, 5, 6 ч. 2, ч. 5 ст. 119, ч. 1 ст. 120 ЦПК України.
Ухвалу судді від 03 квітня 2015 року було отримано ОСОБА_2 , особа якою було подано та підписано позовну заяву, згідно супровідного листа, 03 квітня 2015 року, в зв'язку з чим останнім днем для усунення недоліків є 06 квітня 2015 року.
07 квітня 2015 року до суду було подано заяву та квитанцію про сплату судового збору № 52 від 07 квітня 2015 року у розмірі 243 гривень 60 коп, копію виписки з наказу від 06 квітня 2015 року, які було подано на виконання ухвали судді від 03 квітня 2015 року, тобто зазначену заяву з додатками до неї було подано після закінчення строку встановленого судом, а саме: не пізніше двох днів з дня отримання ухвали, тобто до 06 квітня 2015 року включно, для їх усунення, також слід зазначити, що позивач не просить суд поновити пропущений строк чи інше.
Згідно до ч. 1. ст. 67 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо не визначені законом, - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 3. ст. 73 ЦПК України одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання.
Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Зазначені вимоги процесуального закону були виконані та постановлено ухвалу, в якій зазначено підстави залишення заяви без руху та про що повідомлено позивача (представника) та надано йому строк для усунення недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві, однак в супереч вище вказаного позивач вимоги ухвали не виконав.
Крім того слід зазначити, що п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК ( 1618-15 ). У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
З урахуванням зазначеного та вище викладеного та враховуючи заяву з додатками, що додано до неї, яку подано позивачем з метою усунення недоліків у позові, останнім не було усунуто недоліки у повному обсязі, оскільки на виконання ухвали позивачем до суду не було подано позовну заяву з метою усунення недоліків, як було зазначено в ухвалі, з якої б вбачалося, що позивач усунув недоліки перелічені в ухвалі судді; позивачем не було вказано ім'я (ПІБ) та зареєстроване місце проживання (перебування) представника позивача, оскільки позовну заяву було подано та підписано саме представником позивача; до позовної заяви не додано жодного документа (витяг з статуту чи інше) на підтвердження повноважень Якуб В.О. на ведення справи в суді та підписання зазначеної позовної заяви; позивач не уточнив позовні вимоги, оскільки в позовній заяві він просив суд зобов'язати третю особу - реєстраційну службу ДМУЮ (суб'єкт владних повноважень) вчинити певні дії, однак вказана вимога не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства України, а відповідно до ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних судочинства, якщо інше не встановлено законом, також у позовних вимогах було викладено прохання (п. 1), яке за своїм змістом не є вимогою позовного характеру, тому з урахуванням зазначеного не повинно було міститися у позовних вимогах, крім того не був уточнений п. 2 та п. 3 позовних вимог, оскільки слід також було вказати номери під яким зареєстровано в реєстрі спірні договори та ким вони посвідчені; позивач не уточнив обставини, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги та не зазначив докази, що підтверджують кожну обставину, оскільки позивачем не зазначено та на підтвердження не надано відповідних доказів чи звертався він до відповідачів у зв'язку з викладеними у позові обставинами та яку було надано відповідь останнім та чи дійсно між сторонами виник спір щодо зазначеного, також позивачем не зазначено чи звертався він до відповідних державних органів, якщо так то коли і яке було прийнято рішення чи надано відповідь останніми, а тому на підтвердження зазначеного слід надати відповідні докази; позивачем з урахуванням його позовних вимог (кількість вимог немайнового характеру) не в повному обсязі, а саме: за кожну позовну вимогу окремо, було сплачено судовий збір відповідно до - п. п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», оскільки 243 гривні 60 коп (ставка судового збору за подання до суду заяви немайнового характеру) х 3 (кількість вимог немайнового характеру ( 1) визнання недійсними договорів; 2) скасування державної реєстрації права власності на майно; 3) зобов'язання вчинити певні дії) = 730 гривень 80 коп (загальний розмір судового збору за подання до суду заяви за вимоги немайнового характеру, який позивач повинний був сплатити), однак позивачем було сплачено загалом 243 гривні 60 коп + 243 гривні 60 коп = 487 гривень 20 коп, тобто 730 гривень 80 коп - (243 гривні 60 коп х 2 ) = 243 гривень 60 коп (розмір несплаченого судового збору за подання позовної заяви) згідно п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» та враховуючи п. 13 постанови № 10 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року “Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» в кому зазначено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), а тому в зв'язку з вище викладеним позивачем не було усунуто недоліки перелічені в ухвалі судді.
Позивач чи його представник з метою усунення недоліків у позові до суду заяв та документів, згідно електронного реєстру вхідної кореспонденції станом на 08 квітня 2015 року, не подавали та з заявою про продовження строку для усунення недоліків у позові не зверталися, тому згідно ч. 2 ст. 121 ЦПК України матеріали позовної заяви вважаються неподаними і повертаються позивачу.
Також враховуючи наведене, вважаю необхідним заяву про забезпечення цього позову повернути з урахуванням того, що у провадженні суду не перебуває вище вказана справа.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 121 ЦПК України,-
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “ВОСХОД» до ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю “СІНКОМ», треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Суслов Максим Євгенович і реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання недійсними договір купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності на майно та зобов'язання вчинити певні дії вважати неподаною та повернути позивачу.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “ВОСХОД» заяву про забезпечення цього позову.
Роз'яснити товариству з обмеженою відповідальністю “ВОСХОД», що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя