Справа № 201/3163/15к
Провадження № 1кп/201/1721/2015
05 березня 2015 року м. Дніпропетровськ
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12014040650000683 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
- 10.12.2014 року вироком Бабушкінського районного суду Дніпропетровської області за ч.1 ст.185 КК України до вісімдесяти годин громадських робіт;
- 30.12.2014 року вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до покарання у виді двох років позбавлення волі, звільненої від відбування призначеного покарання на підставі ст.ст. 75,76 КК України з дворічним іспитовим строком;
- 02 лютого 2015 року Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді двох років шести місяців позбавлення волі, звільненої від відбування призначеного покарання на підставі ст.ст. 75,76 КК України з трирічним іспитовим строком;
обвинуваченої у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
В розгляді справи приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачена ОСОБА_3
11.02.2015 року о 14-40 годин ОСОБА_3 , знаходячись в приміщенні магазину “ 75б», що розташований в ТЦ “Кодак» по пр.Героїв, 3-а у м. Дніпропетровську, реалізовуючи раптово виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, діючи умисно з корисливих мотивів та з особистої зацікавленості, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, шляхом вільного доступу заволоділа чужим майном, а саме: мобільним телефоном марки “Samsung Galaxy premier GT-19260», який належить потерпілій ОСОБА_5 , чим завдала останній майнову шкоду в розмірі 2417,40 гривень. Після чого, ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зникла, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд.
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинила злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, а саме, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у скоєному злочині визнала у повному обсязі, у скоєному розкаялась та надала пояснення, згідно яких 11.02.2015 р. приблизно о 14-40 годин вона знаходилась в ТЦ “Кодак» в магазині білизни і чекала, доки її обслужить продавець. Так як продавець довго її не обслуговувала, обвинувачена вирішила її покарати, викравши її телефон, який лежав на столику продавця. Після цього вона вийшла з магазину, вимкнула телефон і викинула сім-карту з телефону.
Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченої у таємному викраденні майна ОСОБА_5 вчиненому повторно і її дії органом досудового розслідування кваліфіковані правильно по ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного злочину, який відносяться до злочинів середньої тяжкості, особи обвинуваченої, яка раніше судима за аналогічні злочини проти власності, вчинила новий злочин в період іспитового строку через 11 днів після ухвалення останнього вироку, посередньо характеризується, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, вину свою визнала у повному обсязі, завдану шкоду відшкодувала, що суд відносить до пом'якшуючих її покарання обставин, а також суд враховує відсутність обставин, які обтяжують покарання.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченій слід призначити покарання виключно у виді позбавлення волі, однак не в максимальному його розмірі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину правопорушення, конкретним його обставинам, даним про особу обвинуваченої, вчинила новий злочин в період іспитового строку через 11 днів після ухвалення останнього вироку, що говорить про відсутність у неї каяття, крім того, таке покарання повністю буде відповідати встановленим під час розгляду кримінального провадження обставинам, що пом'якшують її покарання, а також, на думку суду, посприяє подальшому виправленню останньої та попередження вчинення нею нових злочинів.
Підстав для застосування до ОСОБА_3 положень ст.69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.
Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_3 була засуджена вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.12.2014 року, то суд вважає за необхідне після призначення покарання за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України призначити покарання за ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеним вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, більш суворим, призначеним цим вироком.
Враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_3 після ухвалення вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.02.2015 року вчинила злочин передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, то суд вважає за необхідне призначити остаточне покарання за ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.02.2015 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_7 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.12.2014 року більш суворим покаранням призначеним цим вироком у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України призначити ОСОБА_7 остаточне покарання шляхом часткового приєднання до призначеного цим вироком покарання, 2 місяців позбавлення волі - невідбутого покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02.02.2015 року, визначивши остаточно до відбування три роки два місяці позбавлення волі.
Застосувати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з моменту затримання з 05 березня 2015 року.
Речові докази - мобільний телефон марки “Samsung Galaxy premier GT-19260» повернути потерпілій ОСОБА_5 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Вирок підлягає врученню обвинуваченій та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1